Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/3959/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 14.10.2022. Зареєстровано: 15.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2022.
Дата набрання законної сили: 14.11.2022
Номер судового провадження: 2/760/7325/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №760/3959/22
		2/760/7325/22
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		12 жовтня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Фареник А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про зміну способу та розміру аліментів, суд
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернулася з позовом до суду і просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом, виданим 28 січня 2020 року Солом`янським районним судом м. Києва у справі № 760/1373/20 , а саме: стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 25 000, 00 гр. щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
		Посилається в позові на те, що 30 квітня 2015 року був укладений її шлюб з відповідачем, який був розірваний рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року. 
		Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		28 січня 2020 року Солом`янським районним судом м. Києва був виданий судовий наказ про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання сина, у розмірі ј від усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 20 січня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
		Постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦУМУ МЮ (м. Київ) Салемона А.А. від 24 лютого 2020 року відкрито виконавче провадження № 61356426.
		зазначає, що відповідач отримує стабільний щомісячний дохід в компанії «Luxoft Eastern Europe Ltd.» в розмірі 200 000, 00 гр.
		З урахуванням цього, місячний розмір аліментів мав би становити 40 000, 00 гр., проте з моменту відкриття виконавчого провадження вона отримує аліменти в середньому розмірі 3 500, 00 гр. на місяць.
		В телефонній розмові з виконавцем дізналася, що він здійснює розрахунок аліментів відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 195 СК України, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, оскільки відповідач є фізичною особою-підприємцем на спрощеній системі оподаткування.
		Вважає, що статус фізичної особи-підприємця, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, надає відповідачу явну перевагу над інтересами дитини і фактично звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку утримувати дитину та обмежує гарантовані державою права дитини.
		Відмічає, що добровільно матеріальної допомоги на утримання сина відповідач не надає.
		Наголошує на тому, що отримуваний в рамках виконавчого провадження розмір аліментів у розмірі 3 500, 00 гр. на місяць є недостатнім не лише для забезпечення рівня життя, достатнього для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дитини, а й для оплати елементарних необхідних витрат на її утримання.
		Стверджує, що відповідач аліменти нікому не платить, стягнень за іншими виконавчими документами з нього не проводиться, інших дітей не має, є працездатним, отримує щомісячний стабільний дохід у розмірі 200 000, 00 гр.
		Вважає, що стан здоров`я відповідача та його матеріальне становище дозволяють йому сплачувати аліменти в сумі, необхідній для забезпечення рівня життя, достатнього для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дитини.
		Враховуючи викладене, просить задовольнити позов.
		Ухвалою від 03 червня 2022 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		Позивачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження.
		З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача ознайомилася з матеріалами справи 15 червня 2022 року.
		Відповідачу був наданий строк для надання відзиву. 
		27 червня 2022 року до суду надійшов відзив відповідача, у якому останній проти позову заперечує.
		Посилається на те, що у позові умисно наведено неправдиві відомості щодо розміру аліментів, які позивач отримує на утримання дитини.
		Зазначає, що він щомісячно сплачує аліменти в розмірі 4 500, 00 - 7 000, 00 гр.
		Стверджує, що частину коштів сплачував на рахунок Шевченківського відділу ДВС і частково на особистий картковий рахунок позивачки.
		Вважає, що свої зобов`язання зі сплати аліментів виконує належно і своєчасно, у відповідності до вимог законодавства.
		Відмічає, що не знаючи про існування позову, турбуючись про безпеку і благополуччя своєї дитини під час війни та бажаючи врятувати дитину від загрози життю і здоров`ю, на неодноразові прохання позивачки переказав їй одразу значну суму коштів в рахунок сплати майбутньої заборгованості по аліментам, яка щомісячно розраховується державним виконавцем.
		У зв`язку із цим, звинувачення позивача у його байдужості до благополуччя дитини і її заяви про отримання лише 3 500, 00 гр. аліментів вважає обурливими.
		Крім цього, зазначає, що слова позивачки про його стабільний щомісячний дохід в сумі 200 000, 00 гр. не підтверджені жодним доказом.
		Стверджує, що його дохід не є стабільним та фіксованим, а залежить від обсягу наданих компанії послуг у той чи інший період.
		Вважає, що стягнення 25 000, 00 гр. щомісячно з урахуванням відсутності фіксованого щомісячного доходу та в умовах воєнного дій на території України, прямо суперечитиме засадам розумності та справедливості.
		Також зазначає, що додатково купує дитині одяг та іграшки, оплачує частину додаткових занять і тренувань дитини, купує необхідну форму/обладнання для таких занять, оплачує відпочинок дитини на морі і усі супутні до цього товари.
		Наголошує на тому, що позивач не надала жодного доказу дійсності заявленого нею значного розміру витрат на дитину, а сам розмір аліментів, які просить стягувати позивач, значно перевищує потреби дитини і передбачає, що усі витрати на утримання сина буде нести лише він, а позивач усунеться від будь-яких витрат на сина.
		Зазначає, що чинне законодавство не передбачає можливості зміни способу стягнення аліментів, визначеного судовим наказом, адже судовий наказ не є рішенням суду, а є особливою формою судового рішення і передбачає граничні максимальні суми стягнення.
		З огляду на це, просить відмовити у задоволенні позову.
		Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
		Статтею 51 Конституції України гарантовано, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Відповідно до ст.8  Закону України «Про охорону дитинства»  кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
		Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, згідно з законами України.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
		Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
		Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
		Судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі, який був розірваний рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року.
		Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		28 січня 2020 року Солом`янським районним судом м. Києва видано судовий наказ про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дитини в розмірі ј від усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 20 січня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
		/ а.с. 5 - 6 /
		Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
		Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі №712/6313/21, за змістом ст.ст.181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. 
		Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.
		Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
		Частина 3 ст.181 СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. 
		В свою чергу, ст.192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
		З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
		Сімейне законодавство встановлює принцип рівності прав та обов`язків як батька, так і матері, передбачає здійснення батьківських прав та обов`язків відповідно до інтересів дітей.
		Відповідно до ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, в тому числі її матеріального забезпечення.  
		Звертаючись до суду, позивачем не надано будь-яких доказів, визначених законом, для зміни способу стягнення аліментів та їх розміру з відповідача.
		Натомість відповідач разом з відзивом надав до суду копії квитанцій та платіжних доручень, які спростовують твердження позивачки про його ухилення від утримання дитини.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. 
		Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог. 
		Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.
		Крім того, суд також враховує, що статтями 22, 24 Конституції України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом. 
		Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. 
		Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
		Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. 
		Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
		Враховуючи дане правове обґрунтування та приведене вище, відсутності доказів заявлених позовних вимог та недоведення приведених у позові обставин, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача. 
		Керуючись ст.51 Конституції України, ст. ст.1,7, 18-19, 141, 180-184, 192, 194 СК України, ст.ст.15, 16 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
		В И Р І Ш И В : 
		В позові  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2  про зміну способу та розміру аліментів відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя:                                                         Л.А. Шереметьєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...