Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 923/832/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 17.10.2022. Зареєстровано: 17.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2022.
Дата набрання законної сили: 20.09.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 вересня 2022 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  923/832/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Баранець О.М., Губенко Н.М., 
		 
		за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 
		 
		на рішення Господарського суду Херсонської області 
		(суддя - Соловйов К.В.)
		від 14.05.2021
		 
		та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
		(головуючий -Поліщук Л.В., судді - Філінюк І.Г., Лавриненко Л.В.)
		від 15.12.2021
		 
		у справі за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро"
		до    ОСОБА_1 
		про   стягнення збитків у сумі 482 110,74 грн.
		 
		Короткий зміст позовних вимог та заперечень, суть спору 
		 
		1.          У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро" (надалі - Товариство) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ), як до колишнього директора цього Товариства, про стягнення 482110,74 грн збитків.
		 
		2.          Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок бездіяльності відповідачки Товариству були заподіяні збитки, розмір яких складається із сум донарахувань податків і нарахувань штрафних санкцій органом ДФС України у зв`язку із виявленими порушеннями під час документальної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, а саме: заниження податку на прибуток з юридичних осіб та заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		3.          З 16.07.2013 по 10.05.2018 ОСОБА_1 займала посаду директора Товариства (рішенням ради засновників Товариства, що було оформлено протоколом № 2 від 16.07.2013; наказ № 2-К від 16.07.2013; рішення № 7 від 10.05.2018 єдиного засновника (учасника) Товариства; наказ № 24 від 10.05.2018.
		 
		4.          За цим статутом Товариства виконавчим органом, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор, який вирішує усі питання діяльності позивача, крім тих, які віднесені до компетенції зборів учасників позивача (пункти 10.6. та 10.6.2.), директор має власні повноваження та здійснює керівництво, несе персональну відповідальність за виробничу, господарську та фінансову діяльність позивача та видає накази в порядку, передбаченому чинним законодавством України, статутом (пункт 10.6.6.), директор самостійно, без відповідного рішення зборів учасників, має право вчиняти всі без винятку правочини та чинить юридичні дії від імені позивача без обмежень по сумі (пункт 10.6.10.), директор підписує всі фінансові документи від імені позивача (пункт 10.6.11.), позивач (товариство) здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність у встановленому порядку, несе відповідальність за їх достовірність... (пункт 15.1.).
		 
		5.          Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019 у справі № 2140/1893/18 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задоволено; рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 скасовано; у задоволенні позову Товариства до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2018 №0002791422, №0002801422, №0002011307, №0002001307, №0002021307 - відмовлено.
		 
		6.          Вказаною постановою апеляційного адміністративного суду встановлено такі обставини.
		 
		7.          Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на підставі направлень від 14.05.2018 №№302, 303, 304, виданих відповідно до наказу від 23.04.2018 №435, проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018. За результатами перевірки складений акт №11621-22-14-01/37459564 від 21.06.2018.
		 
		8.          Перевіркою встановлено порушення Товариством:
		-          п.п.134.1 статті 134 ПК України, ст.ст.1, 9, 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", внаслідок чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 164631,32 грн, у т.ч. за 2015 рік на суму 76497,71 грн, за 2016 рік на суму 61167,75 грн, за 2017 рік на суму 26965,75 грн;
		-          п.187.1 ст.187 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 111055,00 грн, у тому числі за періоди 2016 року: за січень на 24559,00 грн, за березень на 13403,00 грн, за квітень на 3832,00 грн, за травень на 19764,00 грн, за червень на 4409,00 грн, за липень на 1099,00 грн, за періоди 2017 року: за лютий на суму 8418,00 грн, за липень на 16075,00 грн, за жовтень на 4534,00 грн, за листопад на 651,00 грн, за грудень на 285,00 грн, за березень 2018 року на суму 14026,00 грн; 
		-          п.163.1 ст.163, п.п. 164.2.9, абз. "г" ст.164.2.17, п.164.2 ст.164 ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся у сумі 1336,08 грн; 
		-          п. 163.1 ст.163, п.п. 164.2.9, абз. "г" ст.164.2.17, п.164.2 ст. 164, п.п. 1.2, п.п. 1.4, п.16-1 підрозділу XX ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору за період, що перевірявся у сумі 123,15грн;
		-          п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.п. "б", п. 176.2 ст.176 ПК України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку - у наданих податкових розрахунках за 4 квартал 2015 та 1 квартал 2018 років відображено суму доходу, нарахованого на користь фізичних осіб не в повному обсязі.
		 
		9.          На підставі акту перевірки контролюючий орган склав податкові повідомлення-рішення від 15.08.2018, зокрема:
		1)          №0002791422, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями у розмірі 164632,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 22033,50 грн; 
		2)          №0002801422, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями у розмірі 111055,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 27763,75 грн.
		 
		10.          Апеляційний адміністративний суд вказані податкові повідомлення-рішення визнав правомірними, оскільки Товариство допустило наступні порушення:
		-          за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 Товариство реалізувало продукцію, включивши до складу витрат залишки станом на 01.01.2015, не відобразивши доходи та податкові зобов`язання.
		-          нереальність здійснення господарських операцій щодо зберігання сільськогосподарської продукції, зважаючи на відсутність придбання послуг у ПрАТ "Скадовське ХПП", ФОП Єрмоленко О.М., відсутність первинних документів, які б підтверджували поставку продукції, а саме: складських квитанцій, простих або подвійних складських свідоцтв, товарно-транспортних накладних, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій;
		-          підписання первинних документів щодо придбання Товариством пшениці 6-го класу у кількості 118,31т в жовтні 2015 року у ПП "Центр Резерв", яке має статус фіктивного підприємства.
		 
		11.          Товариство зверталося до відповідачки із повідомленнями-вимогами від 13.02.2020 та від 22.05.2020 про відшкодування збитків у розмірі 586131,40 грн. Вказана сума складається з податкової заборгованості Товариства станом на 22.05.2020 у розмірі 504416,01 грн та 81715,39 грн процентів, нарахованих відповідно до договору розстрочення сплати податкового боргу від 31.01.2020, укладеного між Товариством та контролюючим органом.
		 
		12.          У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 482110,74 грн збитків. Факт завдання відповідачем позивачеві збитків у зазначеному розмірі пов`язується із порушеннями, які полягають у заниженні податку на прибуток з юридичних осіб та заниженні податкового зобов`язання з податку на додану вартість, тобто, з виставленням органом ДФС України двох податкових повідомлень-рішень від 15.08.2018 №0002791422 та №0002801422.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		 
		13.          Рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.05.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро" (далі - Товариство) задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства 138 818,75 грн збитків, 2 082,72 грн компенсації по сплаті судового збору та 5 760, 00 грн компенсації на оплату правової допомоги. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення 343 291,99 грн збитків відмовлено.
		 
		14.          Суд, враховуючи обставини (факти), які встановлені постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019 у справі № 2140/1893/18, дійшов висновку, що протиправна поведінка відповідачки, як керівника Товариства, яка полягає у незабезпеченні наявності первинних документів щодо транспортування та зберігання сільгосппродукції позивача при виконанні договорів позивача з фізичною особою - підприємцем Єрмоленко О.М. та  ПрАТ "Скадовський ХПП", призвело до донарахувань сум податку та для нарахувань штрафних санкцій на загальну суму 138 818,75 грн за податковим повідомленням-рішенням від 15.08.2018 №0002801422 (грошове зобов`язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 111055,00 грн та штрафних санкцій у розмірі 27763,75 грн), що є збитками позивача, які відповідачка зобов`язана відшкодувати відповідно до статей 22, 1166 ЦК України, частини четвертої статті 89 ГК України (в редакції, що діяла з січня 2013 року по квітень 2016 року, тобто, у період перебування відповідачки на посаді керівника).
		 
		15.          В іншій частині позову суд відмовив з підстав того, що Товариство не підтвердило наявності причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідачки на посаді директора Товариства та  наявністю в жовтні 2015 року договірних відносин між Товариством та його контрагентом - ПП "Центр Резерв"; утворенням у Товариства інших складових податкової заборгованості станом на 18.08.2020 (дата звернення до суду з цим позовом).
		 
		16.          15.12.2021 Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення   в частині відмови у задоволенні позовних вимог у сумі 186 665,50 грн скасував, позов в цій частині задовольнив. Рішення суду в частині розподілу судових витрат змінив. Рішення в частині задоволення позовних вимог у сумі 138 818,75 грн та в частині відмови у задоволенні позовних вимог у сумі 156 626,49 грн залишив без змін.
		 
		17.          Суд апеляційної інстанції виходив з того, що:
		-          обставини, встановлені у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019 у справі № 2140/1893/18 є преюдиційними для розгляду цієї справи та не потребують доведення;
		-          у період з 01.01.2015 по 31.03.2018 (період, за який здійснювалася перевірка) особою, яка діяла від імені Товариства без довіреності, відповідала за організацію бухгалтерського обліку та звітності, директором Товариства була відповідачка;
		-          дії директора свідчать про неналежне виконання статутних обов`язків та відсутність належної обачливості при здійсненні господарських операції та їх відображенні в бухгалтерському обліку, така протиправна поведінка призвела до настання негативних наслідків - збитків;
		-          наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, наявність збитків, причинно-наслідковий зв`язок та вина;
		-          до стягнення заявлено 482 110,74 грн збитків, тоді як позивач довів розмір збитків у сумі 325 484,25 грн, що є сумами за податковими повідомленнями-рішеннями від 15.08.2018 №0002801422 та №0002791422 (грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі у розмірі 111055,00 грн, податку на прибуток у розмірі 164632,00 грн та штрафних санкцій за прострочення цих платежів у розмірі 22033,50 грн та 27763,75 грн відповідно);
		-          у частині стягнення 156 626,49 грн слід відмовити, оскільки позивач не підтвердив наявності відповідного причинно-наслідкового зв`язку між будь-якою дією (бездіяльністю) відповідачкою та утворенням у позивача інших складових податкової заборгованості станом на 18.08.2020 (дату звернення до суду з цим позовом), оскільки з 11.05.2018 відповідачка вже не є директором Товариства.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
		 
		18.          14.01.2022 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення в частині стягнення 325   484, 25 грн збитків, 4   882, 09 грн судового збору та 10 936, 62 грн витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі. 
		 
		19.          Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження згідно з   пунктом 1   частини другої статті 287 ГПК України, скаржниця зазначає, що суди:
		-          неправильно застосували статті 22 ЦК України, статті 89 ГК України, оскільки безпідставно дійшли висновку про наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності та не врахували, що в діях скаржника відсутні ознаки особистої заінтересованості чи зловживання своїми посадовими обов`язками за власним умислом;
		-          не застосували норми статті 1193 ЦК України щодо зменшення розміру шкоди, оскільки заподіянню збитків   сприяв сам позивач;
		-          не врахували висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17 та постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 904/3852/18, від 24.02.2021 у справі № 904/982/19, від 07.05.2020 у справі № 910/5100/19, від 04.12.2018 у справі № 910/21493/17.
		 
		20.          В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржниця вказує, що:
		-          донараховані податок на прибуток в сумі 164632,00 грн та податок на додану вартість в сумі 111055,00 грн не є збитками Товариства, оскільки йде мова про донарахування податку, який мав бути сплачений платником податку;
		-          під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювана шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою;
		-          підставою для відшкодування нарахованих штрафних санкцій за заниження податку на прибуток на суму 22033,50 грн та за заниження податку на додану вартість на суму 27763,75 грн виключно  наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина;
		-          позивач сприяв заподіянню збитків, оскільки єдиним засновником Товариства є ОСОБА_1 , який був чоловіком відповідачки, що достеменно знав про те, що директор не має відповідної професійної освіти, і ініціював господарський спір після того як були погіршені сімейні відносини та розірвано шлюб;
		-          суд апеляційної інстанції, встановивши в діях відповідачки таку форму вини, як необережність, не перевірив наявність умислу чи грубої необережності в діях самого Товариства в особі його засновника, що привело чи могло привести до настання шкоди;
		-          відповідачка не мала особистої зацікавленості у здійсненні помилкового заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, що привело до нарахування штрафних санкцій, а засновник Товариства самостійно укладав договір складського зберігання, який є нікчемним правочином, затверджував щорічні звіти та баланси, особисто не виконував положення Статуту щодо здійснення фінансового та бухгалтерського контролю, чим сприяв у заподіянні шкоди, що є підставою для зменшення розміру шкоди відповідно до положень статті 1193 ЦК України.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		 
		Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
		 
		21.          Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, й дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити, судові рішення в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення збитків скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові у відповідній частині.
		 
		22.          Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
		 
		23.          У статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		 
		24.          Загальні положення про відшкодування шкоди наведені у параграфі 1 глави 82 ЦК України. Так, за частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		 
		25.          Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки (пункт 5.50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 у справі № 904/1448/20 (провадження № 12-29гс21)). Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.
		 
		26.          Згідно з частиною другою статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються тут як майнові відносини у сфері господарювання.
		 
		27.          Відповідно до частини другої статті 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом.
		 
		28.          Відповідно до статті 89 ГК України, що є спеціальною нормою у спірних правовідносинах, посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані, зокрема, бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи.
		 
		29.          Згідно з частиною другою статті 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
		 
		30.          До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (частина перша статті 225 ГК України).
		 
		31.          За визначенням, яке міститься у підпункті 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
		 
		32.          Витрати, які мусить Товариство зробити для сплати податків на виконання не є збитками, що підлягають відшкодуванню посадовою особою, оскільки сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України, є прямим обов`язком платника податків відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 цього Кодексу. 
		 
		33.          Суди внаслідок неправильного застосування норм статті 22 ЦК України. статей 224, 225 ГК України дійшли помилкового висновку, що грошове зобов`язання Товариства за платежем з податку на додану вартість на суму 111055,00 грн (висновок суду першої інстанції) та на прибуток приватних підприємств на суму 164632, грн (висновок суду апеляційної інстанції), є збитками Товариства, завданих посадовою особою її діями (бездіяльністю).
		 
		34.          Щодо відшкодування розміру нарахованих штрафних санкцій, то Верховний Суд зауважує, що прийняття податкового повідомлення-рішення, набрання законної сили судом рішення про відмову в позові щодо скасування цього повідомлення-рішення не може сприйматись як безумовна обставина завдання Товариству збитків, що підлягає відшкодуванню посадовою особою. Фактом завдання збитків Товариству буде лише стягнення (добровільна сплата) штрафних санкцій, що відповідає змісту частини першої статті 224 ГК України, яка визначає, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною. У справі, що переглядається, суди не встановили і Товариство не доводило, що заявлені до відшкодування ним суми штрафних санкцій були сплачені до державного бюджету.
		 
		35.          Отже доводи, викладені в касаційній скарзі, стосовно неврахування практики Верховного Суду щодо для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; збитків (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками (шкодою); наявності вини особи, яка заподіяла збитки (шкоду). За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №910/20261/16 від 26.11.2019, постанови Верховного Суду у справах №923/1315/16 від 04.09.2018, №910/2018/17 від 04.04.2018, №910/5100/19 від 07.05.2020, №910/21493/17 від 04.12.2018, №914/1619/18 від 27.08.2019, №904/982/19 від 24.02.2021), знайшли свої підтвердження. У даному випадку відсутній такий елемент, як збитки Товариства, що виключає задоволення позову у справі.
		 
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		36.          Пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		 
		37.          Відповідно до частини першої статті 311 ГПК України  суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах,  ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		 
		38.          Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що суди обох інстанцій неправильно застосували статті 22 ЦК України, статей 89, 224, 225 ГК України та дійшли помилкового висновку, що відповідачка зобов`язана відшкодувати Товариству збитки у сумі 138818,75 грн, тому постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 та рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2021 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства збитків у сумі 138818,75 грн слід скасувати та ухвалити у відповідній частині нове рішення про відмову в позові.
		 
		39.          Пунктом 4 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
		 
		40.          Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		 
		41.          Суд апеляційної інстанції внаслідок неправильного застосування вищенаведених норм матеріального права помилково скасував судове рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про задоволення позовних вимог щодо стягнення збитків у сумі 186665,50 грн, тому в цій частині постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
		 
		42.          Рішення господарських судів у частині відмови збитків у сумі 156626,49 грн не оскаржуються, тому з огляду на положення статті 300 ГПК України не переглядаються та залишаються без змін.
		 
		Розподіл судових витрат
		 
		43.          За частиною першою статті 315 ГПК України у резолютивній частині постанови касаційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		44.          Також відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		45.          Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша та четверта статті 129 ГПК України).
		 
		46.          Враховуючи висновки Верховного Суду, судові витрати, понесені позивачем зі сплатою судового збору у сумі 7231,66 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 20000,00 грн, а також  судові витрати, понесені відповідачкою зі сплатою судового збору у сумі 3123,42 грн (138818,75*1,5%*1,5) в суді апеляційної інстанції та у сумі 9764,53 грн (325484,25 *1,5%*2) в суді касаційної інстанції, покладаються на позивача.
		 
		Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктами 3, 4 частини першої статті 308, статтями 311, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.          Касаційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити.
		 
		2.          Скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 та рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2021 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро" збитків у сумі 138818,75 грн та ухвалити у відповідній частині нове рішення про відмову в позові. 
		 
		3.          Скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 в частині ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро" збитків у сумі 186665,50 грн та залишити в силі у відповідній частині рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2021 про відмову в позові.
		 
		4.          Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 та рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2021 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро" збитків у сумі 156626,49 грн залишити без змін.
		 
		5.          Визначити розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у судах першої інстанції, апеляційної та касаційної інстанцій.
		 
		6.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро" (місцезнаходження: 73027, Херсонська обл., м. Херсон, Миколаївське шосе, буд.19А,оф.104; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 37959564) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 3123,42 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги; 9764,53 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                      І. Кондратова
		 
		 
		Судді                                                                                                   О. Баранець  
		 
		 
		                                                                                                                   Н. Губенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...