Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1206/22 : не визначено.
Надіслано судом: 27.10.2022. Зареєстровано: 27.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2022.
Дата набрання законної сили: 25.10.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		УХВАЛА
		 
		25.10.2022 Справа № 914/1206/22 
		 Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши матеріали 
		заяви:Фізичної особи-підприємця Андруневчин Соломії Володимирівни, м. Львів,про:розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 13.09.2022 у справі № 914/1206/22 до одинадцяти місяців.У справі за позовом:Фізичної особи-підприємця Караслай Василя Васильовича, с. Заріччя Іршавський р-н Закарпатська обл.,до відповідача:Фізичної особи-підприємця Андруневчин Соломії Володимирівни, м. Львів,про: стягнення 84?188,00 грн  боргу.За участю представниківстягувача:не з`явився,боржника:не з`явився.У судовому засіданні 25.10.2022 підписано вступну та резолютивну частини ухвали, без її проголошення.
		Відповідно до частини 3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
		Встановив
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.09.2022 у справі № 914/1206/22 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Андруневчин Соломії Володимирівни на користь Фізичної особи-підприємця Караслай Василя Васильовича 79?188,00 грн  боргу, 2'481,00 грн  відшкодування витрат на оплату судового збору та 7?918,80 грн  відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Також, пунктом 3 даного рішення закрито провадження у справі в частині стягнення 5'000,00 грн боргу.
		11 жовтня 2022 року ФОП Андруневчин С. В. подано заяву (вх. № 3271/22 від 11.10.2022) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 13.09.2022 у справі № 914/1206/22 до одинадцяти місяців.
		Ухвалою від 12.10.2022 судом прийнято подану заяву до розгляду у судовому засіданні на 25.10.2022 та встановлено стягувачу строк до 21.10.2022 для подання пояснень по суті такої заяви.
		На адресу суду 18.10.2022 від стягувача надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду.
		У судове засідання з розгляду даної заяви 25.10.2022 сторони не забезпечили явку повноважних представників та не повідомили суду причин такої неявки.
		Відповідно до частини 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядок виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
		З урахуванням вищезазначених норм законодавства, неявки учасників справи у судове засідання, подання стягувачем письмових нормативно обґрунтованих заперечень щодо заяви та за відсутності поважних причин для відкладення судового засідання, суд вважає за необхідно здійснювати розгляд заяви про розстрочення виконання рішення суду у даному судовому засіданні за відсутності представників сторін. 
		Позиції учасників процесу.
		Обґрунтування боржника.
		ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності якої є транспортно-експедиційна діяльність. ФОП Андруневчин С. В. перебуває у складному фінансовому становищі, враховуючи ситуацію, зумовлену такими загальновідомими надзвичайними подіями, як встановлення карантину та відповідних обмежувальних заходів з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також введення в Україні 24.02.2022 воєнного стану у зв`язку з військовою агресією рф.
		Зумовлені карантином обставини призвели до необхідності залучення кредитних коштів. Так, 09.02.2022 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № СL-350939 на суму 100000 грн та строком кредитування  60 місяців до 08.02.2027. Відповідно до порядку повернення кредиту, а саме п. 6 даного договору, всього Позичальник зобов`язаний здійснити 60 (шістдесят) щомісячних платежів по 4964 грн.
		При цьому, відповідно до виписки по рахунку ФОП Андруневчин С. В. у АТ «Кредобанк» від 06.10.2022 на її поточному рахунку залишок власних коштів складає 889,99 грн, а згідно з випискою по рахунку ФОП Андруневчин С. В. в АТ АКБ «Львів» від 05.10.2022 - 4798,81 грн, що підтверджує її скрутне фінансове становище.
		ФОП ОСОБА_1 , згідно з витягом № 2013073401815 з реєстру платників єдиного податку від 13.11.2020 є платником єдиного податку 3 групи за 5% ставкою. Значна частина коштів, які знаходяться на банківських рахунках, використовується для сплати загальнообов`язкових платежів до Державного бюджету України, що підтверджується податковими деклараціями від 04.05.2022 (за 1 квартал 2022 року) та від 03.08.2022 (за півріччя 2022 року), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 652. 
		Як випливає з наданих документів, станом на сьогодні ФОП Андруневчин С. В. не має заборгованості по загальнообов`язкових платежах (податках), оскільки намагається сплачувати їх у дохід держави.
		Крім того, заявниця звертає увагу суду на те, що чималі кошти за останніх півроку спрямовані нею на погашення боргу та судових витрат за судовими рішеннями у справах № 914/3186/21, № 914/350/22, що виконанні у повному обсязі. Що важливо, ФОП ОСОБА_1 частково оплачено й існуючу заборгованість перед ФОП Караслаєм В. В. за транспортні послуги. Наведене знову ж таки свідчить про спрямованість дій на повне та добровільне погашення існуючих заборгованостей перед згаданим контрагентом.
		У той же час, у Господарському суді Львівської області знаходиться справа № 914/1795/22 за позовом ФОП Андруневчин С. В. до ФОП Білінського М. 3. про стягнення штрафних санкцій (ціна позову: 24106, 04 грн). Наявність даної справи свідчить про можливе майбутнє надходження коштів на рахунок заявниці у зв`язку із стягненням з її контрагента штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язань за договором, а відтак - наступне зарахування зазначених коштів в рахунок погашення боргів останньої перед ФОП Караслаєм В. В. та іншими контрагентами.
		Сума, заявлена до стягнення за судовим рішенням від 13.09.2022 у справі № 914/1206/22, є досить великою, а її негайна повна сплата просто неможлива. Навіть оплата частини оспорюваної заборгованості може призвести до зупинення діяльності боржника та й взагалі його неплатоспроможності, хоч заявниця і має намір повністю та добровільно погасити зазначений борг.
		Також, як зазначає ФОП Андруневчин С. В. можливі у майбутньому арешти її рахунків та майна, вчинені в межах виконавчого провадження, можуть заблокувати її господарську діяльність та відповідно унеможливити повне виконання нею боргових зобов`язань перед кредиторами та призвести до банкрутства.
		Заперечення стягувача.
		ФОП Караслай В. В. 18.10.2022 подав заперечення щодо розстрочення виконання рішення, у яких зазначив, що за увесь період прострочення боргу, ФОП Андруневчин С. В. жодного разу не зверталася до позивача із заявами про наявність перешкод у виконанні грошового зобов`язання, а, навпаки, всіляко ухилялася від здійснення платежів, а під час судового провадження взагалі заперечувала позовні вимоги і просила відмовити у задоволенні позову.
		Також, ФОП Караслай В. В. просить врахувати специфіку правовідносин позивача і відповідача. Позивач - це перевізник, який вкладає у рухомий склад власні кошти, а відповідач - це, лише, посередник/експедитор, який не оперує власними коштами, а використовує кошти замовника перевезення (вантажовідправника чи вантажоодержувача), залишаючи собі посередницькі (експедиційні) - лише вони є об`єктом оподаткування. Основна частина коштів фактично проходить через його рахунки транзитом, йому не належить і повинна скеровуватися перевізнику. ФОП ОСОБА_1 хоче безпідставно користуватися коштами, які їй не належали і не можуть належати.
		Позиція суду.
		Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.
		У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
		Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
		Згідно з зазначеною нормою, надання заявникові розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання розстрочки, проте визначальним фактором при її наданні є винятковість цих випадків, особливий характер обставин справи, що здійснюють об`єктивний вплив на виконання судового рішення. 
		Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
		У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
		Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
		Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
		Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.
		Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
		Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
		Наведений відповідачем у заяві про розстрочку виконання рішення перелік обставин, а саме: складне фінансове становище, неможливість здійснення господарської діяльності у повному, належному обсязі, значну заборгованість перед іншими контрагентами та введення на території України карантину і воєнного стану не є тими обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
		Відповідач, як особа, що здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик, враховуючи принципи, закріплені в ст. 6 Цивільного кодексу України, взяла на себе відповідні зобов`язання (оплатити, надані позивачем послуги з перевезення вантажу), і об`єктивно усвідомлював усі можливі ризики ведення господарської діяльності та виконання зобов`язань за договорами-заявками.
		Згідно з положеннями ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
		Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (п.1, абз.4 ст.44 Господарського кодексу України).
		Обставини недодержання своїх обов`язків контрагентами боржника чи відсутність у боржника необхідних коштів, не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов`язання (стаття 617 Цивільного кодексу України).
		Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб`єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.
		Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.02.2018 у справі № 910/15430/16, від 27.04.2018 у справі № 910/313/17 та від 02.05.2018 у справі № 910/3816/16.
		Водночас, суд вважає, що сам по собі важкий фінансовий стан, в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочки виконання рішення суду, адже їх наявність (відсутність) прямо залежить від власної діяльності суб`єкта господарювання (відповідача).
		Відсутність у боржника грошових коштів не може свідчити про неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», способів виконання рішення суду.
		У відповідності до положень чинного законодавства, відповідачу як фізичній особі-підприємцю можуть належати не лише отримані доходи, а й майно - суто нерухомі та рухомі речі - будівлі, споруди, земельні ділянки, засоби виробництва, активи, однак і грошові кошти, цінні папери, майнові права, тощо.
		Докази на підтвердження відсутності у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення у рахунок погашення боргу, заявником всупереч приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надано.
		Належними доказами відсутності коштів та майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, зокрема є довідки про рух коштів за період з моменту виникнення заборгованості по теперішній час; інвентаризаційні відомості, що містять інформацію про його майнові активи (рухоме, нерухоме майно, основні засоби виробництва на яке можливо звернути стягнення), які заявником до матеріалів справи не представлено.
		При цьому, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Таким чином, на виконання судового рішення у справі відповідач повинен повернути позивачу належне останньому майно (грошові кошти), тому подальше невиконання остаточного судового рішення буде прямим порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Водночас, політична, економічна ситуація в країні (введення в України карантину та воєнного стану), в рівній мірі впливає на фінансове становище обох сторін, внаслідок чого суд не вбачає можливості в наданні переваги певній стороні.
		Складне фінансове становище ФОП Андруневчин С. В., яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення з огляду на те, що господарська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання на власний ризик.
		Суд дійшов висновку про те, що наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають поточну підприємницьку діяльність заявника, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а лише вказують на можливість настання для нього негативних наслідків у зв`язку з цим. 
		При цьому, фінансове становище ФОП Андруневчин С. В. є результатом її власної підприємницької діяльності, в ході якої відповідачка мала планувати свої витрати на виконання взятих на себе зобов`язань, оскільки була обізнана про строк настання їх виконання, самостійно визначивши такий строк у Договорах-заявках.
		Судом також не встановлено наявності інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для розстрочки виконання рішення суду.
		Таким чином, обставини, на які посилається відповідач, не є винятковими та такими, що відповідають визначеним в ст. 331 Господарського процесуального кодексу України обставинам, за наявності яких надається розстрочка виконання рішення. Заявником не доведено, яким чином вони ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
		З огляду на вищенаведене, суд відмовляє у задоволенні заяви ФОП Андруневчин С. В. про розстрочку виконання рішення. 
		Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Андруневчин Соломії Володимирівни про розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 13.09.2022 у справі № 914/1206/22 до одинадцяти місяців - відмовити.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
		Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
		Повний текст ухвали складено 27.10.2022. 
		 
		 
		Суддя Трускавецький В.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...