Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 683/3036/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про видачу і продовження обмежувального припису.
Надіслано для оприлюднення: 04.11.2022. Зареєстровано: 10.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2022.
Дата набрання законної сили: 04.11.2022
Номер судового провадження: 2-о/683/102/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		                 Справа № 683/3036/22
		2-о/683/102/2022 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 листопада 2022 року м. Старокостянтинів
		 
		Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
		в складі: головуючого судді Лугового О.М.
		секретаря Градомської Д.Р.,
		розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинові цивільну справу №683/3036/22 (провадження № 2-о/683/102/2022) за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа (кривдник): ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
		встановив:
		 
		01 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу обмежувального припису. 
		Свої вимоги заявник мотивував тим, що вона систематично протягом кількох років потерпає вiд домашнього насильства, яке чинить над нею її племінник - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Кривдник почав систематично проявляти стосовно ОСОБА_1 безпідставну агресію, цькувати, психологiчно тиснути, виражатися на її адресу нецензурною лайкою, безпідставні звинувачення та формування почуття провини, приниження, погрожує фiзичною розправою, оскільки між ними існують неприязні відносини. ОСОБА_1 вважає, що погроза вбити, залякування, штовхання, шарпання, погрожування небезпечними предметами, можуть завдати їй фiзичної шкоди та псування її особистого майна, оскільки вона є особою похилого віку, проживаю сама, стороннього захисту немає i переживаю за своє життя, оскiльки перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 , маючи певні переваги у віці та фізичній силі, неодноразового приходить до її помешкання i вчиняє вiдносно неї психологiчне і фізичне насильство, у зв`язку з чим остання змушена неодноразово зверталася за захистом до правоохоронних органів, проте, це не дало жодного результату. ОСОБА_2 не змінив своєї поведінки, оскільки йому виносились офiцiйнi попередження про недопустимість вчинення домашнього насильства, та він неодноразово притягався до адмiнiстративноi вiдповiдальностi, а це свідчить про систематичнiсть вчинення насильства в сім`ї. 
		У зв`язку з тим, що заявниця є особа похилого віку і не може чинити опір кривднику, тому змушена звернутися до суду для свого захисту шляхом видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_2 . 
		Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 01 листопада 2022 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду.
		Заявник у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак звернулася до суду із заявою щодо проведення розгляду справи за її відсутності.
		ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте звернувся до суду із заявою щодо проведення розгляду справи за його відсутності та заяву підтримує.
		Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
		Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України не здійснювалося.
		Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши докази, які містяться у справі дійшов наступного висновку.
		Відповідно до ст. 350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.
		Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
		Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» в ст. 1 надає наступні визначення:
		домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
		психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
		особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
		кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
		обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
		Згідно зі ст. 2 предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, зокрема, на подружжя; колишнє подружжя; та ін..
		Державна політика у сфері запобігання та протидії домашньому насильству спрямована на забезпечення комплексного інтегрованого підходу до подолання домашнього насильства, надання всебічної допомоги постраждалим особам та утвердження ненасильницького характеру приватних стосунків.
		Основними напрямами реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству є: 1) запобігання домашньому насильству; 2) ефективне реагування на факти домашнього насильства шляхом запровадження механізму взаємодії суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; 3) надання допомоги та захисту постраждалим особам, забезпечення відшкодування шкоди, завданої домашнім насильством; 4) належне розслідування фактів домашнього насильства, притягнення кривдників до передбаченої законом відповідальності та зміна їхньої поведінки (ст. 5 цього Закону).
		В порядку визначеному ст. 26 цього Закону право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають, зокрема, постраждала особа або її представник.
		Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків:
		1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
		2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
		3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
		4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
		5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
		6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
		Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
		Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
		За заявою осіб, визначених ч. 1 цієї статті, на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням згідно з ч. 4 цієї статті.
		Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи.
		Так, судом встановлено наступне.
		Згідно листа Старокостянтинівського міського Кризового центру віл 05.10.2022 року №232/01-13/22 та Спеціальних карток обліку факту вчинення насильства в сім`ї №11309 від 25.11.2021 року, №12570 від 29.12.2021 року встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Старокостянтинівському міському Кризовому центрі з листопада 2021 року, як особа, яка потерпає від домашнього насильства з боку ОСОБА_2 .
		Відповідно до наявного в матеріалах справи копії Термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №041080 від 10.10.2022 року, судом встановлено, що відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була встановлена заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою  ОСОБА_1 .
		Згідно копій постанов від 18.09.2022 року, від 28.02.2022 року, від 19.09.2022 року та від 12.01.2022 року, наявних в матеріалах справи, вбачається що ОСОБА_2 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності щодо вчинення домашнього насильства, відносно ОСОБА_1 .
		 
		Положеннями статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.97, встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
		Нормами статті 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Враховуючи вказані положення, суд зазначає, що на спростування позиції та доводів заявника, жодних належних доказів заінтересованою особою подано не було, а відповідно існування інших обставин, а ні ж зазначені в заяві, належними та допустимими доказами не підтверджено.
		Зважаючи на вказані докази, є підстави вважати, що вчинення ОСОБА_2 насильства в сім`ї, носить систематичний характер, існували та існують і надалі ризики можливого продовження таких дій. Із вказаних доказів вбачається, що сварки, сутички та конфлікти між учасниками справи тривають та такі конфлікти переростають у більш насильницькі дії з боку ОСОБА_2 , хоча на даний час його дії мають ознаки психологічного (образи, погрози, залякування, тощо) тиску, проте є такими, що порушують психологічну недоторканість людини і що спричинили емоційну невпевненість у заявниці, викликали побоювання за свою безпеку та спричинили шкоду психічному здоров`ю заявниці.
		Отже, сварки між сторонами носять обопільний характер, та ці обставини не спростовують, а навпаки підтверджують наявність вкрай неприязних відносин між сторонами, які у разі не застосування належних засобів впливу можуть призвести до тяжких негативних наслідків.
		Про серйозність сприйняття фактів домашнього насильства; переживання з приводу можливих повторень таких; важкі наслідки спричинені цим та бажання заявниці попередити такі та захистити від таких себе, свідчать наведені вище докази та звернення ОСОБА_1 до суду, правоохоронних органів та Кризового центру.
		Під час розгляду справи «Беваква та С. проти Болгарії» у рішенні від 12 вересня 2008 року Європейський суд з прав людини зазначив, що хоч основним об`єктом статті 8 Конвенції є захист фізичних осіб від свавілля державних органів, додатковими об`єктами можуть бути і позитивні зобов`язання, що проявляються в ефективній «повазі» до приватного та сімейного життя і такі зобов`язання можуть включати в себе застосування заходів з врегулювання відносин між фізичними особами. Діти та інші вразливі особи мають право на ефективний захист (§64).
		Суд також наголосив, що концепція приватного життя включає в себе фізичну та психологічну недоторканість людини. Окрім цього, позитивні зобов`язання державних органів в аспекті забезпечення прав, передбачених статтями 2 та 3 Конвенції, а в окремих випадках статтею 8 самостійно або у поєднанні зі статтею 3, можуть включати обов`язок встановлювати та застосовувати на практиці відповідне законодавство, що дозволяє захистити проти насильницьких актів з боку фізичних осіб (§65).
		Дослідженням наданих заявником доказів встановлено, що доводи заяви знайшли своє підтвердження, оскільки наявність конфлікту між сторонами, що мало наслідком звернення заявника із заявами до поліції, а також відсутність ознак щирого каяття у заінтересованої особи кривдника, дають суду підстави дійти висновку про наявність ризиків, щодо повторного вчинення домашнього насильства, зокрема за місцем їх проживання та за місцем реєстрації заявника.
		Суд вважає, що вказані докази в своїй сукупності підтверджують факт тривалого психологічного насильства в сім`ї, та зважаючи на неодноразовість вчинення такої поведінки, суд вважає, що вказані докази, свідчать про те, що вчинення ОСОБА_2 психологічного насильства в сім`ї щодо заявниці має місце тривалий час і вважати існували та існують і надалі ризики можливого продовження таких дій ОСОБА_2 , а також можливої ескалації такого насильства. Про вказане, а саме наявність таких ризиків, свідчать згадані докази.
		Враховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявника, а також існує обґрунтований ризик продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, і такі ризики є реальними, а тому суд, з метою запобігання ризиків повторного вчинення насильства у сім`ї приходить до висновку про необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_2 , шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника строком на 6 місяці та покладення на нього обов`язків, зокрема, встановлених ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
		В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
		Згідно із ч. 4 ст. 350- 6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
		Керуючись ст. 265, 350-6 ЦПК України, ст.1, ч. 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд,
		 
		ухвалив:
		Заяву задовольнити.
		Видати строком на 6 (шість) місяців обмежувальний припис щодо заборони ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 :
		- перебувати в місці проживання та наближатися не менше ніж на 100 метрів до місця фактичного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у будь-який час доби;
		- заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати, переслідувати та в будь -який інший спосіб спілкуватись з ОСОБА_1 .
		- заборонити вести листування та телефонні переговори з ОСОБА_1 , контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто та через третіх осіб.
		Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню.
		Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника, - для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		На рішення може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		   Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Старокостянтинівським РВ УМВС України в Хмельницькій області від 27 лютого 2003 року, РНОКПП НОМЕР_2 .
		   Заінтересована особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
		 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...