Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/14393/22 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано судом: 24.11.2022. Зареєстровано: 25.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2022.

Номер судового провадження: 4-с/308/51/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/14393/22
		 
		У Х В А Л А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		22 листопада 2022 року                                 м. Ужгород
		 
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Дергачової Н.В., при секретарі судового засідання Федорнак О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича з винесення постанови від 03.10.2022 року про арешт коштів боржника, у цивільній справі № 308/11726/15-ц за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Скаржник  ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича за якою просить суд:
		-визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. в рамках виконавчого провадження ВП №69953963 щодо не зняття арешту з грошових коштів, що містяться як заробітна плата на рахунку № НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на ім`я ОСОБА_1 ; 
		-зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. скасувати постанову про арешт коштів боржника від 03.10.2022 року ВП № 69953963, в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться як заробітна плата на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570 на ім`я ОСОБА_1 та зняти арешт з грошових коштів, що містяться як заробітна плата на зазначеному рахунку.
		В обґрунтування скарги скаржник зазначив наступне. 
		На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. знаходиться виконавче провадження №69953963 з примусового виконання виконавчого листа № 308/11726/15-ц від 02.03.2022 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь AT «Універсал Банк» боргу за кредитним договором на загальну суму 8 422,71 дол. США.
		В межах зазначеного виконавчого провадження постановою приватного виконавця від 03 жовтня 2022 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника ОСОБА_1 .
		Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» та AT «Райффайзен Банк Аваль», які обслуговують поточні рахунки заявника та на які нормами статті 52 Закону № 1404-VIII покладений обов`язок визначати статус рахунку та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову приватного виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку ОСОБА_1 виконали. 
		Разом з тим, боржник звернувся до приватного виконавця з проханням про зняття арешту із рахунків, відкритих для виплати заробітної плати та пенсії, проте останній категорично відмовив. 
		Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в Інших випадках, передбачених законом. Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 07 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 22, 46, 58, 68 Конституції України. 
		З урахуванням того, що приватний виконавець не прийняв постанову про зняття арешту із рахунків боржника, на даний час останній позбавлений можливості будь-яким іншим способом, окрім як звернення до суду з цією скаргою, захистити свої конституційно гарантовані права на отримання нарахованого заробітку (доходу), як засобу до існування. 
		 
		В судове засідання представник скаржника та скаржник не прибули, незважаючи на той факт що про час і місце розгляду справи були судом повідомлені належним чином.
		Представник органу виконання судових рішень жодного разу до суду не прибув, пояснень не надав. 
		 
		Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд прийшов до наступного висновку.
		 
		Судом встановлено за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, що за рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.01.2021 року у справі № 308/11726/15-ц за наслідками розгляду позовної заяви публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - було позовну заяву задоволено. 
		Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» борг за кредитним договором № 06/1635К-07 від 12.09.2007 року в розмірі 15740, 41 дол. США, з яких: 3967,16 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту; 3833,28 дол. США  сума дострокового стягнення кредиту; 5190,08 дол. США  відсотки; 2749,89 дол. США  пеня.
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 1387,785 грн. судового збору.
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 1387,785 грн. судового збору.
		 
		За постановою Закарпатського апеляційного суду від 14 червня 2021у справі № 308/11726/15-ц було апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 січня 2021 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 відсотків та пені за кредитним договором №06/1635К-07 від 12.09.2007 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» змінено, визначивши, що стягненню підлягають відсотки в розмірі 506,49 доларів США та пеня в розмірі 115,78 доларів США. Стягнуто з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_2 2 081,50 гривень судових витрат по сплаті судового збору.
		 
		03.10.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Дмитром Андрійовичем було винесено постанову про арешт коштів боржника у ВП № 69953963, за якою при примусовому виконанні виконавчого листа № 308/11726/15-ц, виданого 02.03.2022 Закарпатським апеляційним судом про: «Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» борг за кредитним договором № 06/1635К-07 від 12.09.2007 року в розмірі 8 422,71 дол. США, з яких: 3 967,16 дол. США - про: прострочена заборгованість по кредиту; 3 833,28 дол. США - сума дострокового стягнення кредиту; 506,49 дол. США - відсотки; 115,78 дол. США - пеня. Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 1387,785 грн. судового збору.», було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 340 254,26 грн.
		Згідно наданих боржником квитанцій АТ КБ «ПриватБанк» проводяться відповідні стягнення. 
		Як стверджує боржник він звернувся до приватного виконавця з проханням про зняття арешту із рахунків, відкритих для виплати заробітної плати та пенсії, проте останній категорично відмовив, що й зумовило звернення до суду із цієї скаргою.
		При цьому боржник не додав до скарги жодних доказів на підтвердження того факту, що він звертався до приватного виконавця з проханням про зняття арешту із рахунків; такі рахунки відкриті та/або використовуються для виплати заробітної плати та пенсії.
		Відповідно до ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Відтак суд вважає недоведеним належними та допустимими доказами той факт, що боржник звертався до приватного виконавця з проханням про зняття арешту із рахунків, а останній йому відмовив; такі рахунки відкриті та/або використовуються для виплати заробітної плати та пенсії.
		 
		Як вбачається з постанови Верховного Суду від 03.02.2021 року у справі № 756/1927/16-ц (провадження № 61-10611св20), яка булапостановлена колегієюсуддів Третьоїсудової палатиКасаційного цивільногосуду, відповідно достатті 129-1 Конституції Україниcуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
		Згідно з частиною першоюстатті 18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
		За змістом статей1,5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цимЗакономвипадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
		Згідно з пунктом 7 частини третьоїстатті 18 Закону № 1404-VIIIвиконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
		Статтею 56 Закону № 1404-VIIIпередбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
		Пунктом 2 частини другоїстатті 48 Закону № 1404-VIIIзаборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно достатті 26-1 Закону України «Про теплопостачання»,статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно доЗакону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
		Відповідно до частини третьоїстатті 52 Закону № 1404-VIIIне підлягають арешту в порядку, встановленому цимЗаконом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
		Згідно з абзацом другим частини другоїстатті 59 Закону № 1404-VIIIвиконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цимЗаконом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першоїстатті 34 цього Закону.
		Відповідно до пункту 10 частини першоїстатті 34 Закону № 1404-VIIIвиконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно доЗакону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.
		Згідно з пунктом 1 частини четвертоїстатті 59 Закону № 1404-VIIIпідставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
		Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженоїпостановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
		З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьомустаття 48 Закону № 1404-VIIIвстановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, щозакономможуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
		Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьоїстатті 52 Закону № 1404-VIIIповинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертоюстатті 59 Закону № 1404-VIII.
		Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четвертастатті 59 Закону № 1404-VIII).
		Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
		Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.
		Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15.
		Велика Палата Верховного Суду від зазначеного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не відступала.
		Зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертоїстатті 59 Закону № 1404-VIIIна підставі поданих боржником документів, підтверджуючих, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цимЗаконом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першоїстатті 34 цього Закону. Також арешт може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.
		Таких же висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20).
		Статтею 24 Закону України «Про оплату праці»передбачено, що виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
		Отже, арешт на рахунок боржника не унеможливлює отримання заробітної плати ним, за його бажанням, готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу), а тому висновок судів про те, що накладення арешту на грошові кошти боржника порушує його право на отримання заробітної плати є необґрунтованим.
		Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, посилання суду апеляційної інстанції на висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 916/73/19, від 09 вересня 2019 року у справі № 913/958/16, від 10 жовтня 2019 року № 916/1572/19, від 25 жовтня 2019 року № 37/70, від 28 жовтня 2019 року у справі № 916/1845/19 не є релевантним, оскільки правовідносини у наведених справах стосуються накладення арешту на рахунки юридичної особи роботодавця - боржника, з яких здійснюється виплата заробітної плати працівникам та сплата податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, а у даній справі правовідносини стосуються питання накладення арешту на рахунок фізичної особи - боржника, призначений для отримання особистих коштів, зокрема, заробітної плати.
		 
		Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Однак, як зазначено у ч. 5 ст. 411 ЦПК України висновки суду касаційної інстанції, в зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
		Відтак зазначені висновки не є обов`язковими у цій справі. 
		 
		Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» (далі  Закон) заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
		Стаття 68цього жЗакону встановлюєумови зверненнястягнення назаробітну плату,пенсію,стипендію таінші доходиборжника,а саме:стягнення назаробітну плату,пенсію,стипендію таінші доходиборжника звертаєтьсяу разівідсутності вборжника коштівна рахункаху банкахчи іншихфінансових установах,відсутності чинедостатності майнаборжника дляпокриття вповному обсязіналежних достягнення сум,а такожу разівиконання рішеньпро стягненняперіодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
		Згідно ч. 1 ст. 69 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
		Відповідно до ч. 1, 2 статті 70 Закону розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. 
		Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
		у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
		З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що боржником не доведено суду належними та допустимими доказами, тих фактів: що рахунки, на які накладений арешт використовуються боржником для отримання заробітної плати та такі відомості були подані ним приватному виконавцю; або, що від банку надійшли приватному виконавцю документи, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із Законом України «Про виконавче провадження»; тобто наявність законних підстав задля скасування арештів приватним виконавцем або судом, відтак суд не вбачає жодних документально підтверджених підстав задля визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця та скасування оскаржуваної постанови, тому слід відмовити у задоволенні скарги повністю. 
		Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Відмовити повністю у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича з винесення постанови від 03.10.2022 року про арешт коштів боржника, у цивільній справі № 308/11726/15-ц за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		 
		Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		 
		Суддя Ужгородського
		міськрайонного суду Н.В. Дергачова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...