Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/2355/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 28.11.2022. Зареєстровано: 28.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2022.

Номер судового провадження: 2/752/1057/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 752/2355/20 
		Провадження № 2/752/1057/22
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		 
		       17 жовтня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді                Хоменко В.С.
		при секретарі                        Павлюх П.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відподальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» діє від імені ФФБ виду А «ЖК Амурський», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехнології» про повернення коштів грошової компенсації до бюджету,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		у лютому 2020 року Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , від імені якого діє мати ОСОБА_2 , про повернення коштів грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, як члену сімї загиблого військовослужбовця, який брав участь в антитерористичній операції, в розмірі 1072361,20 грн.
		Позов обґрунтовано тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 року № 719 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей», зі змінами та чинною на час звернення до суду, відповідно до ч. 2 ст. 97 БК України, ст. 48-1 ЖКУPCP, затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво (придбання) житла для сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також для інвалідів 1-2 групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов та порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців, які брали участь безпосередньо участь в антитерористичній операції, а також інвалідам 1-2 групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують житлових умов. 
		Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації є суб`єктом владних повноважень, на якого Постановою № 719 покладено обов`язки розпорядника бюджетних коштів (субвенції) нижчого рівня.
		Право на отримання грошової компенсації відповідно до п. 2 Порядку мають члени сімей загиблих військовослужбовців, смерть яких пов`язана безпосередньою участь в антитерористичній операції, статус яким надано відповідно до абз. 8 п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», і які перебувають на квартирному обліку, за категоріями у такій черговості:
		1. Категорія I - дружина (чоловік) та малолітні і неповнолітні діти ( в тому числі усиновлені до дня загибелі військовослужбовця), які проживають разом з нею (ним); дружина (чоловік), якщр у загиблого немає дітей (в тому числі усиновлених);
		2. Категорія II - малолітні та неповнолітні діти (в тому числі усиноовені військовослужбовцем) у разі, коли на день загибелі військовослужбовця він (вона) був розлучений або не був розлучений, але дружина (чоловік) позбавлені батьківських прав, або загиблий військовослужбовець не ьув розлучений і його дружина (чоловік) не позбавлені батьківських прав, але при цьому малолітні або неповнолітні діти проживають окремо від дружини (чоловіка); малолітні иа неповнолітні діти загиблого;
		3. Категорія III - батьки загиблого військовослужбовця;
		4. Категорія IV - повнолітні діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
		5. Категорія V повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства та мають свої сімї;
		6. Категорія VI - повнолітні діти, обоє батьків яких загинули або провали безвісті;
		7. Категорія VII - дружина (чоловік), які на момент загибелі військовослужбовця були позбавлені батьківських прав відносно малолітніх та неповнолітніх дітей загиблового військовослужбовця, у тому числі усиновлених загиблим військовослужбовцем, або які не позбавлені батьківських прав,але неповнолітні діти, в тому числі усиновлені загиблим військовослужбовцем, проживають окремо від друдини (чоловіка).
		Вказало, що ОСОБА_1 , від імені якого діє мати ОСОБА_2 , звернулась до Управлінн праці та соціального населеннч Голоіївської районної у місті Києві адміністрації за отриманням грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення як неповнолітній син, який є членом сімї загиблого військовослужбовця, який брав безпосередню участь в антитерористичній операціїї, та який потребує поліпшення житлових умов.
		Батько заявника, загиблий ОСОБА_3 , з 01.04.2014 року по 06.08.2014 року беезспосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області.
		ОСОБА_3 був розлучений, мав неповнолітнього сина, ОСОБА_1 , якому було встановлено статус «Член сім?ї загиблого (померлого) ветерана війни» та видано Управлінням відповідне посвідчення «Член сім?ї загиблого (померлого) ветерана війни» серії НОМЕР_1 від 27.08.2014 року.
		На виконання вимог п. 7 і 8 Порядку виплати грошової компенсації відповідачем разом з заявою було подано ряд документів.
		Згідно поданої заяви з усіма необхідними документами, керуючись вимогами Порядку виплати грошової компенсації, комісія щодо розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та інвалідів про виплату грошової компенсації при Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації, на засіданні 05.12.2016 року прийняла рішення щодо призначення та виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення ОСОБА_1 , в сумі 1 072 361,20 грн.
		Відповідно до п. п. 26-28 Порядку виплати грошової компенсації, Управлінням були перераховані коштиу розмір 1 072 361,20 грн. на поточний рахунок ОСОБА_2 , як представника неповнолітної дитини, із спеціальним режимом використання, якиц відкритий у відділенні публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», про що повідомило останню листом від 20.12.2016 року № 13191, який вона отримала власноруч, що підтверджужться особистим підписом.
		На виконаня п. 32 Порядку виплати грошової компенсації для отримання згоди на перерахування коштів із спеціального рахунку як оплату за договором заявник подає органу соціального захисту населення один примірник договору, в кому повинно бути зазначено про те, що житло набувається у власність заявника, якому повинно бути зазначено про те, що житло набувається у власність заявника, тому ОСОБА_2 було надано до Управління заяву від 23.12.2016 року, що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції Управління від 23.12.2016 року № 5, щодо розгляду Договору № 45-2212/2016-1 від 22.12.2016 року про участь у Фонді фінансування будівництва.
		В свою чергу,  ОСОБА_2 26.12.2016 року звернулась до Управління із заявою щодо повторного розгляду договору № 45-2212/2016-1 від 22.12.2016 року про участь у Фонді фінаснування будівництва, та додала до нього необхідні документи, які були попередьно зазначені у листі Управління від 28.12.2016 року № 100/06/11030.
		Відповідно до Договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 22.12.2026 року № 45-2212/2016-1 між ОСОБА_1 (від імені неповнолітнього сина діє мати ОСОБА_2 ) та ТОВ «Фінансова компанія «Житлово-Капітал» планово-орієнтований термін здачі об`єкта будівництва під заселення 31.12.2017 року 
		Відповідно до п. 44 Порядку виплати грошової компенсації, протягом 30 календарних днів з дня закінчення строку дії Договору, отримувач грошової компенсації зобов`язаний був надати до Управління інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані права на житло, а саме: - у січні 2019 року.
		У відповідь до Управдіння надійшов лист за вхідним № 100/06/7642 від 30.11.2018 року від  ОСОБА_2 , в якому було зазначено, що виникла затримка строків ведення в експлуатацію житлового комплексу.
		Управління надало згоду 20.01.2017 року на переказ коштів грошової компенсації у сумі - 1072361,20 грн. субвенції з державного бюджету у зв?язку з тим, що строк виконання договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 22.12.2016 року № 45-2212/2016-1 не перевищує двох років з дня його укладання, що відповідає вимогам п.п. 4 п. 35 япорядку виплати грошової компенсації, а саме строк виконання договору купівлі-продажу житла не перевищує двох місяців, а строк виконання інвестиційного договору не перевищує двох років з дня його укладання.
		20.01.2019 року за вихідним номером № 100/06-585 Управлінням було направлено вимогу  ОСОБА_2 щодо необхідності надання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані права на житло у зв`язку із закінченням строку дії договору, що передбачено п. 44 Порядку виплати грошової компенсації.Також, управління повідомляло  ОСОБА_2 стосовно того, що п. 46 Порядку виплати грошової компенсації передбачено, якщо у разі неподання заявником інформаційної довідки протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії договору орган соціального захисту населення вправі вимагати від заявника повернення коштів грошової компенсації до бюджету та те, що п. 47 зазначено, що кошти грошової компенсації повертаються у випадку, передбаченому п. 46 цього Порядку, заявником добровільно або у судовому порядку.Повторну вимогу Управління надіслало  ОСОБА_2  13.03.2019 року
		Проте, зазначило, що станом на лютий 2020 року  ОСОБА_2  не надано до Управління інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані права на житло, що суперечить нормам п. 46 Порядку виплати грошової компенсації.
		ОСОБА_1 , від імені якого діє мати ОСОБА_2 , відмовляється добровільно повернути до бюджету отриману грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення члену сім`ї загиблого військовослужбовця.
		Вказане з метою повернення грошової компенсації до бюджету, як того вимагає Постанова № 719 в розмірі 1072361,20 грн. стало підставою для звернення до суду.
		Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.02.2020 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 30.04.2020 року (а.с. 92).
		30.04.2020 року розгляд спави не проводився, розгляд відкладено на 01.07.2020 року (а.с. 114).
		01.07.2020 року підготовче засідання відкладено на 23.11.2020 року (а.с. 127-128).
		23.11.2020 року задоволено клопотання відповідача та залучено до участі у справі третю особу ТОВ «Будтехнології»(а.с. 138-139).
		Ухвалою від 13.09.2021 року підготовче провадження закрито та призначено судовий розгляд (а.с. 153).
		Відповідач подав відзив на позов, в якому проти заявленного позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.
		Вказав, що ОСОБА_3 брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, в період з 01.04.2014 року по 06.08.2014 року. У померлого є неповнолітній син, ОСОБА_1 , якому було встановлено статус «Член сімї загиблого (померлого) ветерана сімї» та видано Управлінням відповідне посвідчення «Член сімї загиблого померлого) втетерана війни» серії НОМЕР_2 від 27.08.2014 року. Також вказала, що у встановленому порядку отримала від позивача грошову компенсацію в сумі 1072361,20 грн.
		Вказала, що сам позивач при зверненні до суду зазначив, що таке рішення було прийнято у відповідності до положень Порядку виплати грошової компенсації.
		Також зазначила, що для отримання згоди на перерахування коштів зі спеціального рахунка відповідача на виконання п. 32 Порядку виплати грошової компенсації, нею було надано позивачу один примірник Договору № 45-02212/2016-1 від 22.12.2016 року про участь у Фонді фінансування будівництва об`єкту.
		Перевіривши вказаний вище договір на предмет його відповідності п. 35 та іншим положенням Порядку виплати грошової компенсації, позивач на підставі п. 34 цього ж Порядку 20.01.2017 року надав свою згоду на переказ коштів грошової компенсації в сумі 1072361,20 грн. зі спеціального рахунку, про що повідомлено листом № 100/06-141.
		Тобто, самим же позивачем було прийняте рішення виплати грошової компенсації Відповідачу, було ретельно перевірено документи надані нею, було перевірено Договір № 45-02212/2016-1 від 22.12.2016 року про участь у Фонді фінансування будівництва об`єкту на предмет його відповідності Порядку виплати грошової компенсації, жодних порушень з її боку виявлено не було, підстав для відмови в наданні згоди на переказ коштів грошової компенсації не було. Таким чином, умови п.п. 34 та 35 Порядку виплати грошової компенсації було дотримано.
		Крім того, вказала, що станом на дату подання позову та письмового відзиву у цій справі Договір № 45-02212/2016-1 від 22.12.2016 року про участь у Фонді фінансування будівництва об`єкту, укладений між нею та ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал», не припинив свою дію.
		Як вбачається з п. 7.1. цього Договору, він вступає в дію з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Тобто, положення цього Договору не містять чітко визначеної дати його припинення. На даний час об`єкт будівництва не введено в експлуатацію та не здано під заселення, що не дає можливості зареєструвати своє право власності на жилі приміщення та відповідно надати інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Доказів про те, що вказаний Договір припинив свою дію стороною позивача до суду не надано.
		Однак, на переконання сторони позивача, у нього виникло право вимоги до Відповідача, на підставі п.п. 46 та 47 Порядку виплати грошової компенсації, повернення грошової компенсації до бюджету, оскільки вона не надала Управлінню до січня 2019 року інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані права на житло.
		Однак, вказала, що нею неодноразово повідомлялось Управління про те, що наразі термін дії Договору № 45-02212/2016-1 від 22.12.2016 року про участь у Фонді фінансування будівництва об`єкту не закінчився, зобов`язання по договору не виконані зі сторони ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» та не з її вини, а тому у неї відсутній обов`язок надати інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а відтак вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.
		Крім того, зазначила, що стороні позивача достовірно відомо, що здійснюючи розрахунок грошової компенсації у певній сумі було враховано права малолітньої дитини ОСОБА_1 , а тому стягнення виплаченої субвенції порушить права та інтереси неповнолітнього ОСОБА_1 (а.с. 117-119).
		Третя особа - ТОВ «ФК «Житло-Капітал» надала пояснення на позов, в яких просила відмовити у його задоволенні (а.с. 96-98).
		Третя особа - ТОВ «Будтехнології» пояснення на позов не надала.
		Учасники в судове засідання не з`явились, від представника позивача наявні заяви в матералах справи про розгляд справи за їх відсутності, а.с. 134, 150.
		Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцієюта законами України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 був учасником антитерористичної операції, забезпечення її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, в період з 01.04.2014 року по 06.08.2014 року на території Донецької області.
		ОСОБА_2 , яка діє в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_1 , звернулася з заявою до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації за отриманням грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, як члену загиблого військовослужбовця, який брав безпосередню участь в антитерористичній операції, та який потребує поліпшення житлових умов та надала пакет документів відповідно до п. 8 Порядку виплати грошової компенсації на себе та малолітнього сина, в розрахунок призначення грошової компенсації.
		Згідно поданої заяви з усіма необхідними документами, керуючись вимогами Порядку виплати грошової компенсації, комісією щодо розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців про виплату грошової компенсації при Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації, на засіданні 05.12.2016 року прийнято рішення № 1 щодо призначення та виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення ОСОБА_1 , як сину загиблого військовослужбовця, який брав безпосередню участь в антитерористичній операції, в сумі 1 072361,20грн.
		Відповідно до п. п. 26-28 Порядку виплати грошової компенсації, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації перерахувало грошові кошти у розмірі 1072361,20 грн. на спеціальний рахунок відповідача, відкритий у відділенні ПАТ «Державний ощаний банк».
		З матеріалів справи вбачається, що для отримання згоди на перерахування коштів із спеціального рахунка (п. 32 Порядку виплати грошової компенсації), відповідачем було надано Управлінню один примірник Договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 45-2212/2016-1 від 22.12.2016 року. на інвестування об`єкту.
		Управлінням відповідно до п. 34 Порядку виплати грошової компенсації, надано згоду 20.01.2017 року на переказ коштів грошової компенсації в розмірі 1072361,20 грн.
		Відповідно до п. 44 Порядку виплати грошової компенсації, протягом 30 календарних днів з дня закінчення строку дії Договору, отримувач грошової компенсації ОСОБА_1 зобов`язаний був надати до Управління інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані права на житло, а саме - до січня 2019 року.
		Відповідно до Договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 22.12.2016 року № 45-2212/2016-1 між ОСОБА_2 та ТОВ «Фінансова компанія «Житлово-Капітал» планово-орієнтовний термін здачі об`єкта будівництва під заселення 31.12.2017 року.
		30.11.2018 року від відповідача на адресу позивача був направлений лист № 100/06/7642, в якому було зазначено про затримку строків введення в експлуатацію житлового комплексу.
		Судом встановлено та не спростовано сторонами, Договір про участь у Фонді фінансування будівництва від 22.12.2016 року № 45-2212/2016-1 є дійсним. Доказів про те, що вказаний договір припинив свою дію, зокрема, стороною позивача, суду не надано.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Частиною 1 ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
		Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Отже, ст. 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
		Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з п. 14 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають, зокрема надаються такі пільги: першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом. Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов`язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, - протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.
		Постановою Кабінету міністрів України №719 від 19.10.2016 року затверджено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей (далі Порядок).
		Право на отримання грошової компенсації відповідно до п. 3 цього Порядку мають особи з інвалідністю I-II груп, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, визначених пунктами 11-14 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які перебувають на квартирному обліку.
		Відповідно до п. 4 Порядку зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів №353 від 06.05.2020 ркоу право на отримання грошової компенсації вважається використаним з дати державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за членами сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, особи з інвалідністю та членами її сім`ї, на яких було розраховано грошову компенсацію.
		Відповідно до п. 30 Порядку протягом року з дня зарахування коштів на спеціальний рахунок в уповноваженому банку члени сімей загиблих та особи з інвалідністю самостійно використовують призначену їм грошову компенсацію на придбання житла як в прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному або на вторинному ринку, так і шляхом інвестування в об`єкти житлового будівництва відповідно до Законів України «Про інвестиційну діяльність» та «Про кооперацію» в будь-якому населеному пункті на території України.
		За змістом п. 31 цього Порядку для переказу коштів грошової компенсації із спеціального рахунка заявник подає до уповноваженого банку заяву про переказ коштів грошової компенсації на придбання житла або на інвестування його будівництва, до якої додається платіжне доручення на переказ коштів грошової компенсації в оплату за договором купівлі-продажу житла у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринках, у разі інвестування в об`єкти житлового будівництва - інвестиційний договір відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» або договір купівлі-продажу майнових прав, або договір про пайову участь (далі - договір), а також письмову згоду органу соціального захисту населення на перерахування коштів грошової компенсації із спеціального рахунка як оплату за договором.
		Пунктами 32-33 Порядку в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин було передбачено, що для отримання згоди на перерахування коштів із спеціального рахунка як оплату за договором заявник подає органу соціального захисту населення один примірник договору, в якому повинно бути зазначено про те, що житло набувається у власність заявника. У разі укладення інвестиційного договору на будівництво, договору купівлі-продажу майнових прав або договору про пайову участь у договорі повинна бути передбачена відповідальність забудовника або житлово-будівельного (житлового) кооперативу за порушення строків введення в експлуатацію об`єкта нерухомості та надання документів щодо права власності на житло заявника після завершення будівництва.
		Орган соціального захисту населення у разі відповідності умов договору вимогам, установленим у п. п. 32 і 33 цього Порядку, протягом п`яти робочих днів надає заявникові письмову згоду на перерахування коштів із спеціального рахунка як оплату за договором з визначенням суми, що підлягає перерахуванню, та реквізитів рахунка для перерахування (п. 34 Порядку)
		Пунктом 35 Порядку визначені додаткові умови для надання згоди органом соціального захисту населення на переказ коштів грошової компенсації із спеціального рахунка заявника на рахунок, зазначений у договорі, зокрема - строк виконання договору купівлі-продажу житла не повинен перевищувати двох місяців, а строк виконання інвестиційного договору чи договору про пайову участь - двох років з дня його укладання.
		Відповідно до п. 36 Порядку у разі виявлення порушень умов переказу коштів, зазначених у п. п. 32, 33, 35 цього Порядку, орган соціального захисту населення письмово відмовляє заявнику в наданні згоди на переказ коштів за його заявою із зазначенням причин такої відмови.
		Пунктом 44 Порядку в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 719 на момент виникнення спірних правовідносин та на день подачі позову до суду було передбачено, що протягом 30 календарних днів з дня закінчення строку дії договору заявник подає до органу соціального захисту населення інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані права на житло (далі - інформаційна довідка).
		На момент розгляду справи в суді п. 44 Порядку Постановою Кабінету Міністрів України № 353 від 06.05.2020 року змінено та передбачає, що орган соціального захисту населення не пізніше ніж через 30 календарних днів з дати закінчення строку дії укладеного заявником договору купівлі-продажу житла (інвестиційного договору або договору купівлі-продажу майнових прав, або договору про пайову участь) самостійно отримує інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права на нерухоме майно за заявником та членами його сім`ї, на яких було розраховано грошову компенсацію (далі - інформаційна довідка).
		Відповідно до п. 45 Порядку після виплати заявнику грошової компенсації (перерахунку коштів на спеціальний рахунок заявника) орган соціального захисту населення вносить інформацію про таку виплату до Реєстру, також інформує відповідні органи (у тому числі на території інших населених пунктів) про необхідність зняття з квартирного обліку заявника та членів його сім`ї, яких включено у розрахунок грошової компенсації.
		Пунктом 46 Порядку в редакції, що була чинною на день звернення з позовом до суду, передбачено, що у разі неподання заявником інформаційної довідки протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії договору орган соціального захисту населення вправі вимагати від заявника повернення коштів грошової компенсації до бюджету.
		Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 353 від 06.05.2020 року п. 46 Порядку викладено в іншій редакції, де зазначається, що орган соціального захисту населення має право вимагати від заявника повернення коштів грошової компенсації до бюджету у разі відсутності відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно за заявником та членами його сім`ї, на яких було розраховано грошову компенсацію, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії укладеного заявником договору купівлі-продажу житла (інвестиційного договору або договору купівлі-продажу майнових прав, або договору про пайову участь).
		За змістом п. 47 кошти грошової компенсації повертаються у випадку, передбаченому п. 46 цього Порядку, заявником добровільно або в судовому порядку.
		Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормамиглави 83 ЦК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Згідно зі ст. 1215 ЦК Українине підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
		Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
		При цьому добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та/або недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
		Зазначені правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 року у справі № 6-91цс14, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18).
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18.06.2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08.04.2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15.09.2009 року).
		Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20.05.2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18.06.2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.
		В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 , маючи статус «Член сімї загиблого (померлого) ветерана війни», на якого розповсюджуються встановлені Законом пільги та соціальні гарантії, подаючи документи до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської в місті Києві державної адміністрації на отримання грошової компенсації за належне жиле приміщення в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України № 719 від 19.10.2016 року, діяв недобросовісно чи незаконно при отриманні відповідної соціальної допомоги, згоду на виплату якої надав державний орган в особі позивача.
		Вказаними коштами відповідач не користувався на власний розсуд, оскільки вони були перераховані зі спеціального банківського рахунку на рахунок забудовника за договором купівлі-продажу майнових прав за згодою органу соціального захисту населення (позивача у справі).
		Посилання позивача на порушення відповідачем дворічного строку для придбання житла та реєстрації права власності на нього в Державному реєстрі речових прав є безпідставним, оскільки висунуті відповідачу звинувачення не пов`язані з діями чи бездіяльністю відповідача. В свою чергу, позивач як державний орган, вирішуючи питання виплати відповідачу грошової компенсації, не звернув належної уваги на умови договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 22.12.2016 року № 45-2212/20165-1, де не зазначено конкретний строк виконання договору, який згідно п. 35 Порядку, не може перевищувати двох років з дня його укладання. Натомість у договорі вказано, що він діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, при цьому термін введення будівництва в експлуатації зазначено, як плановий, а не обов`язковий. Поза увагою позивача також залишилось те, що наданий йому для перевірки договір не містить умови щодо відповідальності забудовника за порушення строків введення в експлуатацію об`єкта нерухомості та надання документів щодо права власності на житло заявника після завершення будівництва, як передбачено п. 33 Порядку.
		Особа не несе відповідальності за недбалість чиновників, якщо підготовлені нею документи перевіряли і затверджували державні органи.
		Обставини справи свідчать, що позиція позивача у цій справі є необґрунтованою та нівелює гарантії соціального захисту відповідної категорії осіб.
		Таким чином, враховуючи все вищевикладене, а також соціальний статус сім`ї відповідача, необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права особи, суд дійшов висновку, що примусове повернення відповідачем наданої державою субвенції є несправедливим та може призвести до покладення на ОСОБА_1 надмірного тягаря.
		За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 76-81, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
		у х в а л и в:
		 
		в задоволенні позову Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відподальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» діє від імені ФФБ виду А «ЖК Амурський», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехнології» про повернення коштів грошової компенсації до бюджету - відмовити.
		Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                 В.С. Хоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...