Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/14745/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2022. Зареєстровано: 15.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2022.
Дата набрання законної сили: 16.01.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                                                                                                                                                                                                              ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 грудня 2022 року Справа № 160/14745/22 
		          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		23 вересня 2022 року позивачка звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
		- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати їй належної ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки у кількості 112 (сто дванадцять) діб виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу;
		- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити їй належну ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки у кількості 112 (сто дванадцять) діб виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що її чоловік, ОСОБА_2 , проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . На підставі наказу командира військової частини від 20.07.2022 р. № 177мтд був виключений зі списків особового складу частини у зв`язку зі смертю, яка сталася 25.03.2022 р. в наслідок артилерійського обстрілу противника Російської Федерації під час виконання бойового завдання в м.Маріуполь Донецької області у період дії воєнного стану та пов`язано з виконанням службових обов`язків. У вищенаведеному наказі зазначено, що щорічна додаткова відпустка як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки у кількості 112 (сто дванадцять) діб ОСОБА_2 не надавалась. Позивачка вважає, що має право на отримання відповідної компенсації як правонаступниця її чоловіка, оскільки перебувала з ним у шлюбі на момент його виключення зі списків особового складу Збройних Сил України та всіх видів забезпечення. Вважає бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати їй як спадкоємцю ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2022 рік протиправною, у зв`язку з чим просила позов задовольнити повністю.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 р. вказана позовна заява була залишена без руху та встановлено позивачу строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, надати оригінал документа про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн.
		На виконання ухвали суду від 29.09.2022 р., позивачем 07.10.2022 р. усунуті означені недоліки позовної заяви.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2022 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		Крім цього, цією ухвалою суду витребувано у Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України:
		- копії наказу про зарахування ОСОБА_2 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
		- інформацію про надання ОСОБА_2 додаткової відпустки як учаснику бойових дій у період з 2015 р. до 2022 р. включно та належним чином засвідчені копії документів на підтвердження її надання;
		- інформацію про невикористані календарні дні додаткової відпустки у період з 2015 р. - 2022 р.;
		- інформацію про нарахування та виплату ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпуски як учаснику бойових дій у період з 2015 р. до 2022 р. включно (у разі ненадання такої відпустки) та належним чином засвідчені копії документів на підтвердження розміру такого нарахування та виплати;
		- у разі не виплати компенсації надати пояснення щодо підстав такої невиплати.
		25 жовтня 2022 року від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшло клопотання про надання доказів, а саме:
		- витяг із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 20.07.2022 р. №177мтд про виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу частини.
		- лист Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про надання інформації від 25.10.2022 р. №1028.
		Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
		Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
		Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
		Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про  задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
		Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.09.2010 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 06.09.2010 р.
		ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 26.07.2015 р.
		Відповідно до довідки від 08.07.2022 р. №11 ОСОБА_2 у період з 30.01.2015 р. по 12.07.2005 р., з 07.08.2015 р. по 04.10.2015 р., з 16.10.2015 р. по 22.05.2016 р., з 29.05.2016 р. по 10.07.2016 р., з 08.08.2016 р. по 16.09.2016 р., з 18.09.2016 р. по 01.10.2016 р., з 13.10.2016 р. по 22.10.2016          р., з 24.10.2016 р. по 01.02.2017 р., з 05.02.2017 р. по 21.02.2017 р., з 25.02.2017 р. по 20.05.2017 р., з 22.05.2017 р. по 14.06.2017 р., з 06.07.2017 р. по 08.10.2017 р., з 30.10.2017 р. по 25.03.2018 р., з 11.04.2018 р. по 30.04.2018 р. приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, з 30.04.2018 р. по 19.08.2018 р., з 15.09.2018 р. по 30.09.2018 р., з 28.10.2018 р. по 16.06.2019 р., з 13.07.2019 р. по 09.10.2019 р., з 26.10.2019 р. по 22.03.2020 р., з 07.04.2020 р. по 02.08.2020 р., з 03.09.2020 р. по 02.06.2021 р., з 05.07.2021 р. по 17.10.2021 р., з 02.11.2021 р. по 23.02.2022 р. безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебиваючи безпосередньо в районі проведення операції об`єднаних сил ОТУ «Схід».
		Згідно із довідкою від 08.07.2022 р. №12 ОСОБА_2 в період з 24.02.2022 р. по 25.03.2022 р. безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення Національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районі та в період здійснення зазначених заходів в м. Маріуполь Донецької області.
		ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 02.06.2022 р.
		Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 20.07.2022 р. №177мтд. начальника варти відділення начальників варт стрілецької роти (з конвоювання, екстрадиції, охорони підсудних) стрілецького батальйону (з конвоювання, екстрадиції, охорони підсудних та охорони громадського порядку) майстер сержанта ОСОБА_2 , у зв`язку зі смертю, яка сталася 25.03.2022 р. в наслідок артилерійського обстрілу противника Російської Федерації під час виконання бойового завдання в м. Маріуполь Донецької області у період дії воєнного стану та пов`язана з виконанням службових обов`язків, виключено зі списків особового складу частини.
		У вказано наказі зазначено, що щорічна додаткова відпустка як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки у кількості 112 діб не надавалась.
		Відповідно до витягу із наказу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 23.08.2022 р. №205мтд. внесено зміни до пункту 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.07.2022 № 177 у частині щодо припинення (розірвання) контракту про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключення зі списків особового складу частини начальника варти відділення начальників варт стрілецької роти (з конвоювання, екстрадиції, охорони підсудних) стрілецького батальйону (з конвоювання, екстрадиції, охорони підсудних та охорони громадського порядку) майстер сержанта ОСОБА_4 та доповнено словами: «Поранення, що призвело до смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Так, пов`язане із захистом Батьківщини».
		На рапорт позивачки від 25.08.2022 р. відповідач листом від 07.09.2022 р. №0906 повідомив, що абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у рік звільнення, зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби, у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки. Однак, під час проходження військової служби ОСОБА_2 не звертався із рапортом про виплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки та був не звільнений, а виключений з усіх видів забезпечення у зв`язку зі смертю, тому наразі, відсутній правовий механізм виплати зазначеної грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
		Відповідна до листа Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 25.10.2022 р. №1028 відповідачем на ухвалу суду від 12.10.2022 р. повідомили, що  абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у рік звільнення, зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби, у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки. Однак, під час проходження військової служби ОСОБА_2 не звертався із рапортом про виплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки та був не звільнений, а виключений з усіх видів забезпечення у зв`язку зі смертю, тому наразі, відсутній правовий механізм виплати зазначеної грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
		Позивачка, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати їй, як спадкоємцю її чоловіка, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, звернулася до суду із цим позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
		Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
		Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011).
		Частиною першою статті 9 Закону №2011 обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		Абзацом 2 ч.3 ст.9 Закону №2011 встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
		Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін (ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III).
		Статтею 19 цього Закону визначено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
		Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України від 05 листопада 1996 року №504/96-ВР Про відпустки (далі - Закон №504/96-ВР) установлюються такі види щорічних відпусток основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
		У відповідності до положень статті 16-1 Закону України Про відпустки, учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, особам, реабілітованим відповідно до Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
		Приписами статті 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551 XII (далі Закон № 3551 XII) встановлено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
		Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту учасникам бойових дій» (статті 5, 6) надаються такі пільги - використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
		У відповідності до статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України Про відпустки. Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
		У разі, якщо Законом України «Про відпустки» або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.
		У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.
		В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
		Згідно статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Указом Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 Про часткову мобілізацію, затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року №1126-VI, постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію.
		В особливий період з моменту оголошення мобілізації до припинення відповідного періоду надання військовослужбовцям інших видів відпусток, зокрема, додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, припиняється.
		Відповідно до частини 8 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
		Отже, підстави та порядок надання додаткової відпустки особам, які мають статус учасника бойових дій, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Так, відповідно до частини 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, зокрема, військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
		Суд зазначає, що норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.
		Крім того, відповідно до п. 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
		Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
		Отже, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст.16-2 Закону України "Про відпустки" та п.12 ч.1 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
		Крім того, суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, висловлені у рішенні від 30.04.2013 справі «Тимошенко проти України» (заява №49872/11), щодо принципу юридичної визначеності, який означає, що застосування національного законодавства має бути передбачуваним тією мірою, щоб воно відповідало стандарту «законності», передбаченому Конвенцією - стандарту, що вимагає, щоб усе законодавство було сформульовано з достатньою точністю для того, щоб надати особі можливість - за потреби, за відповідної консультації - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може потягнути за собою її дія (параграф 264).
		Вказана позиція відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.08.2019 у зразковій справі №Пз/9901/4/19 (№620/4218/18), які враховано судом при розгляді цієї справи.
		Як вже встановлено судом, ОСОБА_2 мав право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 26.07.2015 р.
		Зі змісту наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 20.07.2022 р. №177мтд. судом також встановлено, що на час його прийняття, відповідачем з ОСОБА_2 не проведено розрахунку щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону №3551-XII за 2015-2022 роки.
		Таким чином, під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1  Національної гвардії України ОСОБА_2 не використав додаткову відпустку як учасник бойових дій за період з 2015 по 2022 роки, а тому набув право на отримання грошової компенсації за таку відпустку у зв`язку із звільненням і виключення зі списків особового складу відповідача.
		Ухвалою суду було витребувано у відповідача додаткові докази у справі, проте відповідач надав витяг із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 20.07.2022 р. №177мтд про виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу частини та лист Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про надання інформації від 25.10.2022 р. №1028.
		Жодних відомостей про нарахування і виплату ОСОБА_2 компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки матеріали справи не містять. 
		Також, докази виплати такої компенсації відповідачами до суду не надано.
		Стосовно права дружини померлого ОСОБА_2 на отримання грошової компенсації за невикористані ним календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2022 роки, то суд зазначає таке.
		Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначається Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №260).
		Згідно з п.п.1, 2 розділу ХХХ Порядку №260 у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військово-службовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.
		У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.
		Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату.
		Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим (пункт 2 розділу ХХХ Порядку №260).
		Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (ст. 1227 Цивільного кодексу України).
		У разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям (ч. 6 ст. 83 Кодексу законів про працю України).
		За урахуванням наведеного, враховуючи те, що ОСОБА_2 мав право на відповідну грошову компенсацію, однак така відповідачами не визнавалася, не нарахована та не виплачена, то позивач як дружина і спадкоємець має право на нарахування та виплату такої компенсації.
		Посилання відповідача на ту обставину, що під час проходження ОСОБА_5 не звертався із рапортом про виплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, у зв`язку із чим відсутні підстави для виплати зазначеної грошової компенсації, суд не вважає обґрунтованим.
		Так, суд зазначає, що порядок виплати дружині у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належного, але не отриманого ним до дня смерті грошового забезпечення регламентовано пунктами 1, 2 розділу ХХХ Порядку №260, які не встановлюють, у цьому випадку, наявність рапорту, як передумови для виплати грошового забезпечення родичам військовослужбовця.
		Отже,  право ОСОБА_1 щодо отримання грошового забезпечення загиблого військовослужбовця, за таких обставин, не може бути обмежено, з посиланням на відсутність рапорту.
		Таким чином, порушене у спірних правовідносинах право позивача підлягає захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , як дружині її померлого чоловіка ОСОБА_2 , грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2022 рік включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день його виключення зі списків особового складу та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дружині її померлого чоловіка ОСОБА_2 , грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій з 2015 року по 2022 рік включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу
		Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову.
		Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
		Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 992,40 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
		Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
		Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 належної ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки у кількості 112 (сто дванадцять) діб виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу.
		Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належну ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки у кількості 112 (сто дванадцять) діб виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 992,40 грн.
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
		 
		 
		Суддя                                                     А.В. Савченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...