Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 147/630/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2022. Зареєстровано: 23.12.2022. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2022.
Дата набрання законної сили: 24.01.2023
Номер судового провадження: 2/147/264/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 147/630/22 
		Провадження № 2/147/264/22 
		 
		 
		З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 грудня 2022 року смт Тростянець 
		 
		Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
		головуючого судді Борейко О. Г.,
		із секретарем Подолян Т. І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тростянець Гайсинського району Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Служба у справах дітей Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів,-
		В С Т А Н О В И В:
		В липні 2022 року позивач звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; призначити ОСОБА_1 опікуном над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання внучки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі ј частки заробітку (доходу) починаючи з 25 липня 2022 року до досягнення дитиною повноліття. 
		Позовні вимоги мотивує тим, що позивач, її донька та двоє онуків є внутрішньо переміщеними особами. З 14.01.2016 позивач з своїми онуками: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 проживає по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 матір дітей померла, а батько дітей знаходиться невідомо де, дітьми ніколи не цікавився, не виховував, не забезпечував матеріально фактично з народження, а тому позивачка вимушена звертатися до суду з цим позовом з метою оформлення опіки над меншою внучкою, яка позбавлена батьківського піклування, для реалізації та забезпечення її прав та інтересів (старша внучка отримала статус сироти згідно з законом, оскільки запис про її батька зроблено згідно з ст. 135 СК України, про що свідчить витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження). Відповідач питанням виховання та розвитку своєї доньки ОСОБА_3 не займається вже тривалий час (майже з народження), не піклується про фізичний і духовний розвиток доньки, її вихованням, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з донькою в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення дитини; не надає і доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання дитиною освіти. Також просить вирішити питання про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини. 
		Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 06 вересня 2022 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання та з урахуванням ухвали про виправлення описки від 21.11.2022, витребувано від Органу опіки і піклування Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області письмовий висновок в порядку ст. 19 СК України щодо вирішення спору.
		Ухвалою суду від 09.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 23 грудня 2022 року.
		Позивач та її представник - адвокат Дудін Л. В. в судове засідання 23 грудня 2022 року не з`явилися, однак позивач подала заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, висловилась, що позовні вимоги підтримє, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
		Відповідач в підготовчі засідання 27.09.2022, 18.10.2022, 09.11.2022, 23.11.2022, 09.12.2022 та в судове засідання 23.12.2022 не з`являвся і відзив на позов не подав. Конверти адресовані відповідачу за адресою місця реєстрації, а саме: АДРЕСА_2 , поверталися з поштового відділення зв`язку з відмітками, про неможливість прийняти відправлення в зв`язку з тим, що на даний час, вказаний індекс не обслуговується. Додатково про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі Судової влади України. 
		Представник Служби у справах дітей Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області в судове засідання не з`явилася, проте подала заяву про розгляд справи за її відсутності, водночас зазначила, що при вирішенні спору покладається на розсуд суду.
		Згідно з частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
		За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, безпосередньо дослідивши письмові докази у справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з врахуванням наступних підстав.
		Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
		Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		В силу вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з ст.ст.81, 83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
		Судом встановлено, що до суду звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 5-6).
		Відповідно до довідки від 14.11.2014 №520-620181 ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа, адреса місця перебування АДРЕСА_1 (а.с. 8).
		ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого 24.02.1988 року місцевим відділом РАГС Ворошиловградської області УССР (а.с. 10). Відповідно до довідки від 14.01.2016 №520-620247 ОСОБА_6 взята на облік, як внутрішньо переміщена особа (а.с. 11).
		ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого виконкомом Кленової селищної ради міста Ровеньки Луганської області 25 червня 2007 року (а.с. 12).
		Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України №00035487939 від 03.05.2022 відомості про батька ОСОБА_4 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 13).
		ОСОБА_2 є батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , актовий запис № 04, виданого 26.01.2010 Виконкомом Кленової селищної ради міста Ровеньки Луганської області (а.с. 14). 
		Відповідно до довідки Будянського старостинського округу Гайсинського району Вінницької області №104 від 05.05.2022 виданої громадянці ОСОБА_1 , 1968 року народження, дійсно, біля неї проживають онуки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15).
		Відповідно до рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 17.06.2022 у справі №147/410/22, встановлено факт смерті громадянки України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 в місті Шахти Ростовської області Російської Федерації (а.с. 16-19).
		20.07.2022 Тростянецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , зі змісту якого випливає, шо ІНФОРМАЦІЯ_8 померла ОСОБА_6 (а.с. 20).
		Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
		Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
		Статтею 150 Сімейного кодексу України закріплені обов`язки батьків по вихованню та розвитку дітей, у числі яких передбачені турбота про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовки її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності встановленої законом.
		Відповідно до статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
		1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
		2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;
		3) жорстоко поводяться з дитиною;
		4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
		5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
		6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
		Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.
		Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).
		Рішенням виконавчого комітету Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області № 258 від 08.12.2022 затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , 1961 року народження відносно доньки ОСОБА_3 , 2010 року народження (а.с. 77-78).
		Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , 1961 року народження відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 79-82), встановлено, що відповідно до листа Будянського старостинського округу Тростянецької селищної ради від 05.10.2022 №2-48 в квітні 2015 року з Луганської області м. Ровеньки прибули внутрішньо переміщені особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 разом із дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Батько дитини ОСОБА_2 , за ці роки жодного разу не являвся в село Буди, доньку не відвідував, участі у її вихованні не брав. Дитиною завжди піклувалася мати і бабуся. Згідно з листом КНП «Тростянецька ЦПМСД» (від 22.11.2022 №364) ОСОБА_2 про стан здоров`я дитини ОСОБА_3 у сімейного лікаря жодного разу не цікавився та на медичні огляди з дочкою не з`являвся. Дитина приходить на прийом до сімейного лікаря разом з бабусею. Відповідно до характеристики, яку надав Будянський ліцей Тростянецької селищної ради, ОСОБА_3 навчається у ліцеї з 1 класу. Дівчинка проживає спільно з бабусею та сестричкою. Бабуся ОСОБА_1 , приділяє належну увагу вихованню та навчанню дитини, дбають про психічний і фізичний розвиток дитини. Карина забезпечена всім необхідним шкільним приладдям, сезонним одягом та взуттям за кошти бабусі та дідуся. Батько ОСОБА_3 не бере участі у вихованні дитини не цікавиться її навчанням та розвитком, не співпрацює з учителями і ніколи не відвідував доньку у закладі. 02 листопада 2022 року працівниками служби у справах дітей селищної ради обстежено умови проживання дитини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обстеження встановлено, що сім`я проживає у власному будинку, житлові умови відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Умови проживання задовільні. У дівчинки є кімната, в якій облаштована зона для навчання та відпочинку. Громадянка ОСОБА_2 , відповідно до позовної заяви, проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 17.10.2022 №233 смт Кленове (Довжанська ТГ) станом на 23.08.2022 перебуває у тимчасовій окупації, оточені, блокуванні. У зв`язку з чим зв`язок з громадянином ОСОБА_2 не можливо встановити. На засідання комісії з питань захисту прав дитини, 02.12.2022, розглядалося питання про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав даного громадянина. Батько дитини ОСОБА_2 на засідання комісії не з`явився. Проте, даний громадянин був належним чином повідомлений про засідання комісії з питань захисту прав дитини (лист від 07.10.2022 вих. №01-33/484). ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на території Тростянецької селищної територіальної громади не зареєстрований та не проживає. За таких обставин орган опіки і піклування Тростянецької селищної ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Крім того, згідно з висновком служби у справах дітей Тростянецької селищної ради про доцільність призначення громадянки ОСОБА_1 опікуном над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 №01-31/614 від 09.12.2022, служба у справах дітей вважає за доцільним призначення громадянки ОСОБА_1 опікуном над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 84-85).
		З висновку вбачається, що згідно з висновком про стан здоров`я виданий КНП «Тростянецький ЦПМСД» ОСОБА_1 протипоказань, які б перешкоджали їй займатися вихованням дітей немає. Відповідно до довідок від 23.11.2022 №264 та №275 ОСОБА_1 на обліку у лікаря-нарколога та під наглядом в психіатричному кабінеті не перебуває. Відповідно до довідки департаменту інформаційних технологій МВС України, громадянка ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувалася, не знятої чи не погашеної судимості не має, в розшуку не перебуває. 02.11.2022 працівниками служби у справах дітей селищної ради обстежено умови проживання дитини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обстеження встановлено, що сім`я проживає у власному будинку, житлові умови відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Умови проживання задовільні. У дівчинки є кімната, в якій облаштована зона для навчання та відпочинку. 
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
		Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
		Перелік підстав за яких мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України, серед яких, крім іншого, в пункті 2 зазначено ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
		Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
		Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Частиною 3 статті 5 СК України передбачено, що держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
		Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
		Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 № 3, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
		Пункт 16 цієї ж постанови вказує, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
		Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Відповідно до частин першої та другої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
		В рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява №31111/04), Європейський суд з прав людини висловлює таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35 - 36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78).
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Савіни проти України» від 18.12.2008 (заява №39948/06) право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, N 307-B). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не «згідно із законом», не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися «необхідним у демократичному суспільстві» (див. згадане вище рішення у справі МакМайкла, п. 87).
		Визначаючи, чи було конкретне втручання «необхідним у демократичному суспільстві», суд повинен оцінити - у контексті всієї справи загалом - чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8 (див., наприклад, справи «Кутцнер проти Німеччини», N 46544/99, п. 65, ЄСПЛ 2002-I, та «Зоммерфельд проти Німеччини», [GC], N 31871/96, п. 66, ЄС/7/72003-VIII).
		Суд також повторює, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (див., наприклад, справу «Ньяоре проти Франції», N 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (див., наприклад, справу «Скоццарі та Дж`юнта проти Італії» [GC], NN 39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII).
		Зокрема, якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує (див., mutatis mutandis, справу «Хазе проти Німеччини», N11057/02, п. 99, ЄСПЛ 2004-III (витяги)). Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я (див. справи «Валлова і Валла проти Чеської Республіки», N 23848/04, п. 72, від 26 жовтня 2006 року; і «Гавелка та інші проти Чеської Республіки», N 23499/06, N 57, від 21 червня 2007 року).
		З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків (див., наприклад, справу «К. А. проти Фінляндії», N27751 /95, п. 92, ЄСПЛ 2003-I). Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (див., наприклад, справу «Мозер проти Австрії», N12643/02, п. 68, від 21 вересня 2006 року; згадані вище рішення у справі «Валлова і Валла проти Чеської Республіки», пп. 73 - 76, та у справі Гавелка та інші, п. 61).
		Крім того, оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз`єднання сім`ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки), і чи мали заінтересовані сторони, зокрема батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання (див., mutatis mutandis, ухвали у справах: «Шульц проти Польщі», N50510/99, від 8 січня 2002 року; «Реммо і Узункая проти Німеччини», N5496/04, від 20 березня 2007 року; та «Полашек проти Чеської Республіки», N31885/05, від 8 січня 2007 року). Суд також повинен врахувати, чи самим дітям було надано можливість висловити свою думку, коли цього вимагали обставини (див., наприклад, згадані вище рішення у справах Гавелка та інші, п. 62).
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 дійсно ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки ОСОБА_3 зокрема: свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками і не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не спілкується з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не піклується про стан її здоров`я, хоча б мав це робити.
		Щодо вимоги про призначення ОСОБА_1 опікуном малолітньої онуки ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст. 243 Сімейного кодексу України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.
		Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ч.2 ст.243 СК України).
		Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків. Опіка (піклування) встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.
		Право на опіку або піклування мають особи, які не досягли 14 років (малолітні особи) особи віком від 14 до 18 років (неповнолітні особи). У випадку встановлення опіки або піклування над малолітніми або неповнолітніми особами головною функцією є забезпечення належного виховання та захисту їх особистих немайнових і майнових прав та інтересів.
		Встановлення опіки або піклування відбувається якщо: 1) батьки померли; 2) батьки невідомі; 3) батьки визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими; 4) батьки позбавлені судом батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини; 5) батьки визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворі, розумово відсталі або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичному закладі чи на державному утриманні в будинках-інтернатах); 6) батьки понад шість місяців не можуть займатись вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров`я (інваліди I - II групи) тощо); 7) батьки понад шість місяців не проживають разом з дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги та турботи; 8) батьки підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ; 9) батьки відмовились від дітей в установленому законом порядку; 10) виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон чи перебувають у довготривалому відрядженні; 11) батьки перебувають під слідством.
		Враховуючи, що суд дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав батька дитини, а мати дитини померла, а тому, малолітня ОСОБА_3 ,, ІНФОРМАЦІЯ_1 потребує призначення опікуна.
		Таким опікуном бажає бути бабуся ОСОБА_1 і така можливість підтверджена відповідним висновком та іншими матеріалами справи.
		Інших осіб, які б виявили бажання бути призначеними опікунами та/або піклувальниками судом не встановлено.
		Таким чином, з метою захисту прав і інтересів дитини, суд вважає, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав та призначення ОСОБА_1 опікуном буде вчинене в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.
		За приписами положень ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
		Відповідно до частини другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		В силу вимог ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
		Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.
		Згідно з частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
		Відповідно до статті 247 Сімейного кодексу України встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.
		За змістом ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
		При дослідженні обставин справи судом враховується той факт, що відповідач будь-яких заперечень щодо розміру аліментів до суду не надав, не надав доказів, щодо свого місця роботи чи перебування на обліку в Державній службі зайнятості. Крім цього, не надав доказів про свій стан здоров`я, зокрема який впливає на працездатність, наявність чи відсутність на праві власності, володінні та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, а також не надав будь-яких інших доказів, які б давали підстави вважати, про неможливість надання ним допомоги на утримання дитини. Зазначені обставини не можуть свідчити про наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють надання відповідачем матеріальної допомоги дитині щомісячно, у розмірі заявленому в позові.
		Враховуючи вищевикладене, на думку суду позов є обґрунтованим та вбачаються усі підстави для його задоволення.
		Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до ст.141 ЦПК України.
		Виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992,40 грн., витрати на оплату якого понесені позивачем при зверненні до суду.
		Враховуючи те, що на підставі п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється при поданні заяви про захист прав малолітніх осіб, а відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі звільнені від сплати судового збору у справах про стягнення аліментів, тому відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір за дві позовних вимоги у розмірі 1984,80 грн, тобто 992,40 грн. за кожну вимогу.
		Керуючись ст. 155, 164-166, 180-183, 191 СК України, ст. 4, 12  81, 141, 206, 263-265, 273, 268, 279, 280, 281, 354 ЦПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Служба у справах дітей Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів - задовольнити.
		Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Призначити опікуном неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 
		Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 25 липня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
		Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві ) грн. 40 коп.
		Стягнути ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн.80 коп. на користь держави.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Відомості про учасників справи:
		Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;
		Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;
		Третя особа - Орган опіки і піклування Служба у справах дітей Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, місцезнаходження: вул. Соборна, 37, смт Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 42859572.
		 
		Суддя                                                                О. Г. Борейко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...