Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/19253/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо статусу народного депутата України, депутата місцевої ради, організації діяльності представницьких органів влади, з них.
Надіслано судом: 16.01.2023. Зареєстровано: 17.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.01.2023.
Дата набрання законної сили: 10.01.2023
Номер судового провадження: A/855/21339/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/19253/22                                                                 Суддя (судді) першої інстанції: Черникова А.О.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  10 січня 2023 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів Губської Л.В., Епель О.В.,  секретар Ольховська М.Г., за участі представника позивача Мирного Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Корзуна Дмитра Леонідовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Політичної партії "За майбутнє", Рівненської обласної територіальної виборчої комісії   про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, 
		             В С Т А Н О В И В :
		04 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Політичної партії "За майбутнє", Рівненської обласної територіальної виборчої комісії, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення XXII з`їзду Політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ» від 31 жовтня 2022 року №4 -ХХІІ/22 «Про відкликання депутата Рівненської обласної ради VIII скликання ОСОБА_1 »; зобов`язати Рівненську обласну територіальну виборчу комісію відмовити у визнанні обраними депутатами наступних за черговістю кандидатів у депутати від територіальної організації політичної партії - Рівненської обласної організації політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ», у зв`язку із прийняттям XXII з`їзду Політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ» від 31 жовтня 2022 року №4 - ХХІІ/22 «Про відкликання депутата Рівненської обласної ради VIII скликання ОСОБА_1 ». 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2022 р. відмовлено у відкритті провадження у справі.
		Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2022 р. та направити справу для вирішення питання про прийняття до розгляду даної позовної заяви.  
		Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
		Зокрема, апелянт вказує, що у цій справі спір виник через відкликання позивача як депутата обласної ради, відтак стосується публічних правовідносин, а не внутрішньо статутної діяльності та впливає на виборчий процес.
		 
		          У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
		          Інші сторони у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
		Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини, що склались між сторонами не є публічно-правовими, оскільки суть спірних правовідносин не пов`язана із захистом порушених прав у сфері публічно-правових відносин, тому спір не належить до юрисдикції адміністративних судів.
		Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
		Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		Відповідно до частин 1 та 2 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:
		1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
		2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
		3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
		4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
		5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
		6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
		Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Так, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
		На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року N 19-рп/2011 зазначено, що "права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
		Утвердження правової держави, відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту <…>".
		Також у Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року N 19-рп/2011 зазначено про те, що відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
		Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
		Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
		Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		Водночас, відповідно до ч.2 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
		Тобто, норми КАС України передбачають виключні випадки, коли відповідачем в адміністративній справі може бути місцева організація політичної партії, зокрема: у разі оскарження дій або бездіяльності такої позивачем (кандидатом, політичною партією (блок), місцевою організацією політичної партії), який є суб`єктом відповідного виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, політичної партії, громадської організації - суб`єкта процесу референдуму.
		З огляду на зазначене, для вирішення питання про те, чи поширюється юрисдикція адміністративних судів на зазначені в позові вимоги, необхідно з`ясувати юридичну природу спірних правовідносин, а саме, чи пов`язані оспорювані позивачем дії місцевої організації політичної партії зі здійсненням публічно-владних управлінських функцій.
		За приписами ч. 3 ст. 1 Закону України «Про громадські об`єднання», громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001 № 2365-III (далі також - Закон № 2365-ІІІ) право громадян на свободу об`єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується Конституцією України. Встановлення обмежень цього права допускається відповідно до Конституції України в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України.
		Статтею 2 Закону № 2365-ІІІ також визначено, що політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
		Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку (частина перша статті 3 Закону № 2365-ІІІ).
		Частиною третьою статті 4 Закону № 2365-III передбачено, що втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
		Відтак, суд першої інстанції вірно визначився, що політична партія є добровільним об`єднанням громадян, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах і не здійснює владних управлінських функцій, а рішення, що приймаються на з`їздах партії віднесені до її внутрішньої діяльності.
		Разом з тим, порядок відкликання депутата місцевої ради регламентується нормами Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» № 93-IV від 11.07.2002 (далі Закон № 93).
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 38 Закону № 93 право вносити пропозицію про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою (не раніше ніж через рік з моменту набуття таких повноважень) надано місцевій організації політичної партії, від якої його обрано депутатом, а також громадянам України, які є виборцями відповідного виборчого округу.
		Відповідно до ч. 9 ст. 38 Закону № 93, рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою місцевою організацією політичної партії, від якої його обрано депутатом, приймається на зборах (конференції) цієї організації, які проводяться у порядку, передбаченому статутом політичної партії. Таке рішення приймається не менше ніж двома третинами голосів присутніх учасників (делегатів) зборів (конференції).
		У той же час, норми Закону не передбачають можливість оскарження таких рішень в порядку адміністративного судочинства.
		Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону № 93 у триденний строк після дня проведення зборів (конференції) місцевої організації партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, така організація партії повідомляє територіальну виборчу комісію, яка встановила результати відповідних місцевих виборів, про факт проведення зборів (конференції). До повідомлення додається витяг з протоколу зборів (конференції), в якому зазначаються дата, місце проведення зборів (конференції), кількість їх учасників (делегатів), хід обговорення питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, результати голосування, зміст прийнятого рішення. Голова, а в разі його відсутності - заступник голови, а в разі відсутності голови та його заступника - секретар територіальної виборчої комісії на наступний день з дня одержання повідомлення про проведення зборів виборців чи зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, інформує депутата та місцеву раду. Протокол зборів (конференції), на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцевою організацією політичної партії надсилається політичній партії для розгляду питання про відкликання депутата місцевої ради її вищим керівним органом.
		Відповідно до ч. 7 ст. 41 Закону № 93 вищий керівний орган політичної партії розглядає звернення територіальної виборчої комісії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чи протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.
		Рішення вищого керівного органу партії, прийняте відповідно до її статуту, передається до відповідної територіальної виборчої комісії, яка інформує про зміст рішення ініціативну групу (ч. 8 ст. 41 Закону № 93).
		Нормами ч. 9 ст. 41 Закону № 93 передбачено, що на підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, а у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування, - на підставі свого рішення, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія зобов`язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.
		З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що при прийнятті рішення про внесення пропозиції про відкликання депутата місцевої ради збори місцевої організації політичної партії не здійснюють будь-які публічно-владні управлінські функції в розумінні положень КАС України, а тому в даному випадку не є суб`єктом владних повноважень. 
		З урахуванням такого висновку, колегія суддів також погоджується і з іншим висновком суду першої інстанції, що не можна розглядати рішення зборів в якості індивідуального акта суб`єкта владних повноважень в розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України.
		Отже, з огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що спори щодо дій та рішень місцевої організації політичної партії стосовно вирішення питання внесення пропозиції про відкликання депутата не є публічно-правовими, тому юрисдикція адміністративних судів на них не поширюється.
		Отже, згідно заявлених позовних вимог, відповідач у спірних правовідносинах не здійснюють владні управлінські функції в розумінні КАС України.
		Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. 
		У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу адвоката Корзуна Дмитра Леонідовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2022 р.  року - без змін.
		Повний текст постанови виготовлено 16.01.2023.
		Керуючись ст..ст. 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -            
		 
		                                            П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу адвоката Корзуна Дмитра Леонідовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2022 р. - залишити без задоволення.
		Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Політичної партії "За майбутнє", Рівненської обласної територіальної виборчої комісії  про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.
		Постанова  суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		                                                                          
		                                             
		                                                                          
		               
		 
		Колегія суддів:                                                                                        О.В. Карпушова 
		 
		                                                                                                    Л.В. Губська
		 
		                                                                                                    О.В. Епель

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...