Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 456/3922/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано судом: 31.01.2023. Зареєстровано: 01.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2023.
Дата набрання законної сили: 06.03.2023
Номер судового провадження: 2-а/456/8/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 456/3922/22
		Провадження № 2-а/456/8/2023
		 
		РІШЕННЯ
		іменем України
		 
		24 січня 2023 року                            місто Стрий
		 
		Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:
		головуючого судді            Яніва Н. М. 
		з участю секретаря Сунак Н.М. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Стрий адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, інспектора Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Ловас Йосифа Йосиповича про скасування постанови, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що постановою інспектора Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області Ловас Й.Й. від 06.11.2022р. серія ЕАР №6132610 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.123 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.. Вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, а справа закриттю. 
		В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 06.11.2022р.близько 18.10год.,він дійсно керував автомобілем марки «Mazda 3» номерний знак НОМЕР_1 , в салоні якого перебувала також пасажир ОСОБА_2 , і здійснював рух у м. Стрий по вулиці Болехівській в напрямку АЗС ОККО. На вимогу працівника патрульної поліції він зупинився на вул. Болехівській напроти магазину АТБ перед кільцем при виїзді на автомобільну дорогу Київ-Чоп. Причиною зупинки зі слів інспектора Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 було названо нібито не працюючу лампу денних ходових вогнів. Проте постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАР №6132610 від 06.11.2022 року було складено за ч. 1 ст.123 (не виконання вимог дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», що був встановлений перед залізничним переїздом). Місцем скоєння правопорушення у зазначеній постанові вказано с. Дуліби Стрийського району Львівської області.
		Проте на момент зупинки патрульною поліцією його автомобіля марки «Mazda 3» д.н.з. НОМЕР_1 , яким він керував, не перебував в с. Дуліби Стрийського району Львівської області, а здійснював рух по вул. Болехівській у м.Стрий. На вказаній вулиці взагалі відсутній дорожній знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», що нібито був встановлено перед залізничним переїздом» та залізничний переїзд. Факт зупинки автомобіля «Mazda 3» д.н.з. НОМЕР_1 саме у вказаному місці зупинки та відсутності на вказаній вулиці названого вище дорожнього знаку може підтвердити пасажир автомобіля ОСОБА_2 . Вказане може бути підтверджено записом відеокамери працівників Національної поліції.
		Крім того, працівниками патрульної поліції не було надано позивачу можливості викласти свої пояснення і заперечення. Також згідно ст. 268 КУпАП йому не було роз`яснено його права та строк оскарження відповідно статті 289 КУпАП, що порушило його права, а скористатися правовою допомогою. Згідно правової позиції Верховного Суду, а саме у складі
		 
		 
		 
		колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові по справі №457/10134/17 від 13.10.2019, вказано, що візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення. Верховний Суд також зазначив, що в матеріалах справи повинен бути доказ, як то відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів поліції, який би підтвердив факт порушення позивачем ПДР. Відсутність такого запису свідчить про недоведеність правомірності прийнятої постанови. 
		Також, для підтвердження порушення ним пункту 2.2.Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП, мав би надати докази, зокрема, відеозапис події, пояснення свідків, тощо, проте таких доказів позивачем не надано. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення ним такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Інших належних та допустимих доказів, які б вказували на наявність у його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення немає відтак, викладені у постанові обставини набувають рис припущення, на яких не може ґрунтуватися процесуальне рішення (постанова). Тому своїми діями, ОСОБА_3 грубо порушив вимоги ст.ст. 245, 276, 280 КУпАП. Постанова винесена з порушенням вимог закону, основана на припущеннях і в порушення його прав, а тому її слід скасувати а провадження по справі закрити. 
		Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, при цьому подав до суду заяву згідно якої просив проводити розгляд справи без його участі, позов підтримує у повному обсязі та наполягає на його задоволенні. В попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, пославшись на обставини викладені в позовній заяві.
		Представник відповідача Стрийськогорайонного управлінняполіції ГУНП уЛьвівській областіу судове засідання не з`явився, хоча був належним чином неодноразово повідомлений про час та місце слухання справи. Про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надіслали.
		Відповідач інспекторСтрийського РУПГУ НПу Львівськійобласті ЛовасЙ.Й.у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином неодноразово повідомлений про час та місце слухання справи. Про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надіслав.
		Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		  Всилу ч.1ст.77КАС України,кожна сторонаповинна довеститі обставини,на якихґрунтуються їївимоги тазаперечення. 
		Як вбачається з копії постанови серії ЕАР №6132610, 06.11.2022р. близько 18.10 год. ОСОБА_1 керувавши транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», що був встановлений перед залізничним переїздом, чим порушив вимоги п.20.2 ПДР України, тим самим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 123 КУпАП.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
		Згідно з п.8 ч.1ст.23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
		Пунктом 11 частини 1статті 23 цього Законувизначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил
		 
		 
		 
		дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
		Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України "Про дорожній рух", встановлюютьПравила дорожнього рухуУкраїни (далі -ПДРУкраїни), затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001(із змінами та доповненнями).
		Згідно зіст. 14 Закону України "Про дорожній рух"учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
		Пунктом 1.9ПДРУкраїни передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		Пунктом 20.2 Правил передбачено, що під`їжджаючи до переїзду, а також починаючи рух після зупинки перед ним, водій зобов`язаний керуватися вказівками і сигналами чергового по переїзду, положенням шлагбаума, світловою та звуковою сигналізацією, дорожніми знаками і дорожньою розміткою, а також переконатися в тому, що не наближається поїзд (локомотив, дрезина).
		Відповідальність завчинення правопорушення,передбаченого ч.1ст.123КУпАП порушенняправил рухучерез залізничнийпереїзд,крім порушень,передбачених частинамидругою ітретьою цієїстатті,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		 Відповідно дост. 222 цього Кодексу, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушенняправил дорожнього руху, в тому числі заст. 123 КУпАП.
		Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
		Виходячи з вищенаведеного, однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема й при притягненні особи до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
		 Відповідно до п.10 розділу ІІІ затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїнаказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Відповідно дост. 283 КУпАПрозглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Що й було зроблено інспектором поліції.
		Однак, в свою чергу інспектором Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Ловас Й.Й. у спірній постанові не наведено обґрунтованих доводів, порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, не представлені такі докази і в судове засідання.
		Згідно ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи
		 
		 
		 
		в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адмінвідповідальності, потерпілих, свідків.
		Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Зокрема, судом береться до уваги п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, згідно якого зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 238 і 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. 
		Відповідно до позиції, яка викладена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019р. в справі № 560/751/17, Верховний Суд вважає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обгрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП. Обов`язок ж доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача у даній справі відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладений на відповідача - суб`єкта владних повноважень. 
		Крім того, згідно постанови Верховного суду від 08.07.2020р. по справі № 463/1352/16 вбачається, що в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обгрунтованим.
		Проте, незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, інспектором не наведено жодних доказів на підтвердження вчиненого останнім правопорушення, зокрема фото-відео фіксації правопорушення, показання свідків чи інше. 
		Отже, оскаржувана постанова ґрунтуються виключно на даних з постанови про накладення адміністративного стягнення, дійсність яких заперечується позивачем. Інших доказів, які б, відповідно до ст. 251 КУпАП, свідчили про наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 123 КУпАП, в процесі провадження адміністративної справи, не здобуто.
		Також, при накладенні адміністративного стягнення на скаржника в межах санкції ч. 1 ст. 123, в постанові не відображені обставини та дані, які, згідно ч. 2ст. 33 КУпАП, підлягають врахуванню.
		Згідно ст. 245 КУпАПодними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. З вищенаведеного вбачається, що при провадженні справи не були дотримані такі завдання як всебічність, повнота і об`єктивність з`ясування обставин справи.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.293 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та скасовує постанову і закриває справу.
		Враховуючи те,що судомне здобутоданих,які б доведили вину ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, а тому спірну постанову слід скасувати та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності
		 
		 
		 
		Частиною першоюстатті 132 КАС Українивстановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно дост.1 Закону України «Про судовий збір»судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору, згідност. 2 Закону України «Про судовий збір», є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
		Згідно з ч. 1ст.3 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється за подання до суду, зокрема, позовної заяви.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 вказала на те, що судовий збір за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 гривень.
		Згідно з вимогами ч.1ст.139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Судом встановлено, що за подання позову до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 496,20 грн., а тому на корить позивача ОСОБА_1 слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції сплачений ним судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп.. 
		Враховуючи те, що в судовому засіданні, жодним чином не доведена вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, а тому спірну постанову слід скасувати та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності. 
		Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 20, 47, 77, 90, 210-211,229, 241-246, 286 КАС України, ст. 293 КпАП України суд, -
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов задовольнити.
		 
		Скасувати постанову серії ЕАР №6132610 від 06.11.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 123 КУпАП України та провадження по справі закрити.
		 
		Стягнути з Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області на користь ОСОБА_1 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя    Н. М. Янів

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...