Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/8598/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 07.02.2023. Зареєстровано: 08.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2023.
Дата набрання законної сили: 10.03.2023
Номер судового провадження: 2-а/480/8704/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 Р І Ш Е Н Н Я
		 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		07 лютого 2023 року Справа № 480/8598/22
		Сумський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Прилипчука О.А.,
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8598/22 
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 
		про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-
		В С Т А Н О В И В:
		До Сумського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить:
		1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
		2. Скасувати рішення № 184150008812 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 08 квітня 2022року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
		3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати періоди з 08.09.1983 року по 18.09.1984 року та з 19.09.1984року по 01.09.1981 року до страхового стажу ОСОБА_1 .
		4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 05 квітня 2022 року.
		В обґрунтування позовних вимог зазначила, що звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області 08.04.2022 прийнято рішення № 184150008812 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - не менше 29 років. Також зазначено, що не зараховано до загального стажу періоди роботи з 08.09.1983 по 18.09.1984, оскільки при звільненні відсутній підпис відповідальної особи, а також період з 19.09.1984 по 01.09.1985 у зв`язку з відсутністю назви підприємства куди прийнята заявниця на роботу. 
		Позивачка вважає прийняте рішення протиправним, оскільки за наявності відповідних записів про періоди роботи у трудовій книжці, позивач не може бути позбавлений права на пенсійне забезпечення через неналежну організацію ведення обліку трудової книжки роботодавцем, а тому звернулась до суду з даним позовом.
		Ухвалою суду від 12.01.2023 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із даним позовом; відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області у якості співвідповідача до участі у справі № 480/8598/22. Також зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області у 15-денний строк з дня отримання копії даної ухвали надати суду копію заяви від 01.04.2022, з якою позивачка звернулась за призначенням пенсії.
		Відповідачу (Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області) копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано до електронного кабінету, документ доставлено до електронного кабінету 13.01.2022 (а.с. 50). 
		ГУ ПФУ в Сумській області надано відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що відповідачем прийнято рішення № 184150008812 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - не менше 29 років. Також зазначено, що не зараховано до загального стажу періоди роботи з 08.09.1983 по 18.09.1984, оскільки при звільненні відсутній підпис відповідальної особи, а також період з 19.09.1984 по 01.09.1985 у зв`язку з відсутністю назви підприємства куди прийнята заявниця на роботу. 
		Враховуючи наведене вважає, позовні вимоги необґрунтованими, а оскаржувані дії та рішення таким, що відповідають вимогам ч.2 ст.19 Конституції України.
		Відповідачу (Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області) копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано до електронного кабінету, документ доставлено до електронного кабінету 13.01.2022 (а.с. 51). У встановлений судом строк відповідач відзив не надав.
		31.01.2023 на виконання вимоги суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області надано копію пенсійної справи позивача.
		Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
		Судом встановлено, що 01.04.2022 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 56-57). 
		08.04.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення № 184150008812 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - не менше 29 років. Також, зазначено, що не зараховано до загального стажу періоди роботи з 08.09.1983 по 18.09.1984, оскільки при звільненні відсутній підпис відповідальної особи, а також період з 19.09.1984 по 01.09.1985 у зв`язку з відсутністю назви підприємства куди прийнята заявниця на роботу (а.с. 58). 
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
		Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ).
		Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1788-ХІІ, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом.
		Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію (частина перша та друга статті 7 Закону № 1788-ХІІ).
		Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
		При цьому, статтею 62 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
		За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).
		Пунктом 3 Порядку 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
		За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
		Аналізуючи чинні нормативно-правові акти України, які регулюють умови пенсійного забезпечення, суд дійшов висновку, що положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону № 1788-ХП).
		Таким чином, інші документи мають надаватися в разі, коли взагалі відсутні відомості в трудовій книжці про працю громадян у спірний період.
		Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 04 березня 2020 року у справі №367/945/17.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки не взято до уваги та не зараховано до загального стажу періоди роботи за трудовою книжкою: з 08.09.1983 по 18.09.1984, оскільки при звільненні відсутній підпис відповідальної особи, а також період з 19.09.1984 по 01.09.1985 у зв`язку з відсутністю назви підприємства куди прийнята заявниця на роботу.
		Так, судом зі змісту трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 встановлено, що в період з 08.09.1983 по 18.09.1984 позивач працювала на посаді керівника музичної студії в Будинку вчителя (а.с.9).
		Також, судом встановлено, що в період з 19.09.1984 по 01.09.1985 ОСОБА_1 працювала на посаді вихователя групи продовженого дня Охтирської середньої школи №1 імені В.І. Леніна (а.с.9, 14)
		При цьому, суд звертає увагу на те, що записи трудової книжки позивача містять повну інформацію про роботу позивача у спірний період та характер виконуваних позивачем робіт, окрім того вказані записи виконані у відповідності до вимог законодавства, із зазначенням відповідних наказів, на підставі яких вони внесені, та без будь-яких помилок або виправлень.
		Крім того, позивач надавав запити до архівної установи, однак відповідну документацію підприємство на зберігання до державного архіву на надавало, тому додаткові довідки щодо спірних періодів роботи позивача отримати не можливо (а.с.10-11,16).
		В свою чергу, порядок ведення трудових книжок визначається наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, яким затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція №58).
		Так, згідно з п.п. 2.3, 2.4 Інструкції № 58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується « 05.01.1993». Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
		Відповідно до п.п. 2.6.-2.9 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму. Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.
		Відповідно до абз. 2 п. 6.1 Інструкції №58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» (чинної на час звільнення позивача у вказаному періоді) відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
		Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком, на загальних підставах.
		Суд зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
		Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
		Відтак, суд вважає, що позивач, як особа на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки посадовими особами підприємства, на якому позивач працював, не може бути підставою для не зарахування органом Пенсійного фонду України трудового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту позивача.
		Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що трудова книжка містить усі необхідні відомості про роботу позивача у спірні періоди, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави їх не враховувати, а тому оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Полтавській області є протиправним та підлягає скасуванню.
		Щодо вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 05 квітня 2022 року, суд зазначає наступне.
		Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
		Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.
		Статтею 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
		Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17 зазначено, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію.
		За таких обставин, суд, з метою ефективного поновлення прав позивача, керуючись приписами частини другої статті 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.04.2022 та прийняти рішення із врахуванням висновків суду по даній справі.
		Щодо вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, суд зазначає наступне.
		Так, суд звертає увагу позивача, що самі по собі дії відповідача не тягнуть для позивача настання будь-яких негативних наслідків, відповідно, такий спосіб захисту, як визнання їх протиправними, жодним чином не сприятиме відновленню прав позивача. 
		Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позовні вимоги в наведеній частині позову не підлягають задоволенню.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
		Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 992,40 грн.
		Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. 
		Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 496,20грн.. 
		Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії  задовольнити частково.
		Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 184150008812 від 08 квітня 2022року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (м. Полтава, вул. Соборності, 66, код ЄДРПОУ 13967927) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) періоди роботи з 08.09.1983 року по 18.09.1984 року та з 19.09.1984року по 01.09.1981 року до страхового стажу .
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (м. Полтава, вул. Соборності, 66, код ЄДРПОУ 13967927) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.04.2022 з урахуванням висновків суду.
		В задоволенні інших позовних вимог-відмовити.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (м. Полтава, вул. Соборності, 66, код ЄДРПОУ 13967927) судовий збір в сумі 496,20 грн. 
		Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		Суддя О.А. Прилипчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...