Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/15526/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано для оприлюднення: 08.02.2023. Зареєстровано: 08.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2023.
Дата набрання законної сили: 07.02.2023
Номер судового провадження: 22-ц/4820/340/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		07 лютого 2023 року
		м. Хмельницький
		 
		Справа № 686/15526/22
		Провадження № 22-ц/4820/340/23
		 
		Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
		суддів судової палати з розгляду цивільних справ
		Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
		   секретар    судового засідання    Шевчук Ю.Г.,
		   з участю представниці відповідача    Стецькової А.А.,
		 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні справуза позовом ОСОБА_1 до Головногоуправління Пенсійногофонду Українив Хмельницькійобласті простягнення недоотриманоїпенсії впорядку спадкування за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 9листопада 2022 року,
		 
		встановив:
		 
		1.Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі  УПФ) про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування.
		ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьку, на тимчасово окупованій території, помер її батько, ОСОБА_2 , внаслідок чого відкрилася спадщина на суми неотриманої ним пенсії. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 грудня 2021 року позивачка успадкувала 295082грн 85 коп. пенсії ОСОБА_2 , однак УПФ відмовило їй у виплаті цих коштів.
		За таких обставин ОСОБА_1 просила суд зобов`язати УПФ виплатити їй недоотриману ОСОБА_2 пенсію у розмірі 295082 грн 85 коп.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 9листопада 2022 року позов задоволено.
		Зобов`язано УПФ виплатити на користь  ОСОБА_1 недоотриману пенсію за життя ОСОБА_2 у розмірі 295082 грн 85 коп. згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 грудня 2021 року.
		Суд керувався тим, що ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги за законом набула право на спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , тому їй мають бути виплачені недоотримані ним суми пенсії.
		 
		Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
		 
		В апеляційній скарзі УПФ просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав їх своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до звернення за отриманням пенсії. Оскільки ОСОБА_1 звернулася до УПФ з заявою щодо виплати недоотриманої ОСОБА_2 пенсії лише 5 червня 2022 року, то виплата їй цієї пенсії повинна бути здійснена за період з 4 червня 2019 року по 31 березня 2021 року. У такому разі виплата недоотриманої пенсії проводиться за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету на відповідний рік. Суд першої інстанції не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову.
		 
		Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
		 
		ОСОБА_1 не подала відзив на апеляційну скаргу.
		 
		2.Мотивувальна частина
		 
		Позиція суду апеляційної інстанції
		 
		Частиною 1 статті 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі  ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Заслухавши учасницю судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
		 
		Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
		 
		ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час смерті ОСОБА_2 проживав у м. Донецьку, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
		Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на недоотриману пенсію за період з 2 листопада 2018 року до 31 березня 2021 року у розмірі 295082грн 85 коп. ОСОБА_1 прийняла цю спадщину в установленому порядку.
		16 грудня 2021 року приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьов І.С. видав ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом (зареєстровано в реєстрі за №11822), згідно якого позивачка успадкувала ці кошти.
		 
		Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
		 
		Статтями 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		За змістом ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
		У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
		В силу ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
		Згідно з ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах  уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
		Із положень ч. 1 ст. 1227 ЦК України слідує, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності  входять до складу спадщини.
		Як передбаченост.52Закону Українивід 9липня 2003року №1058-IV«Про загальнообов`язковедержавне пенсійнестрахування» (далі Закон№1058-IV),сума пенсії,що належалапенсіонерові ізалишилася недоотриманоюу зв`язкуз йогосмертю,виплачується по місяцьсмерті включночленам йогосім`ї,які проживалиразом зпенсіонером надень йогосмерті,у томучислі непрацездатнимчленам сім`ї,зазначеним участині другійстатті 36цього Закону,які знаходилисяна йогоутриманні,незалежно відтого,проживали вониразом зпомерлим пенсіонеромчи непроживали.  Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
		Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності  входять до складу спадщини.
		Згідно з ст. 46 Закон №1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
		Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що спадщиною є сукупність прав та обов`язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об`єктом спадкування можуть бути лише права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті.
		Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку. У разі неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом право на спадкування виникає у спадкоємців за законом почергово.
		Діти спадкодавця відносяться до спадкоємців першої черги за законом.
		Суми пенсії, які не були одержані спадкодавцем за життя, входять до складу спадщини за сукупності наступних умов: спадкодавець за життя мав право на їх одержання та не реалізував це право; після смерті спадкодавця відсутні члени його сім`ї (або їх неможливо встановити). Водночас, якщо вина пенсіонера у неотриманні нарахованих сум пенсії відсутня, то ці суми виплачуються спадкоємцям за минулий час без обмеження будь-яким строком.
		Положення частин другої, третьої статті 52 Закону №1058-IV, які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості  переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
		Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 вересня 2020року (справа №428/6685/19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
		Водночас положення статті 46 Закон №1058-IV, які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не поширюються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 лютого 2022 року у справі №428/10113/20).
		У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі №243/13575/19 зазначено, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
		Зібрані докази вказують на те, що за життя ОСОБА_2 не отримав пенсію за віком у розмірі 295082грн 85 коп. Оскільки члени сім`ї ОСОБА_2 не встановлені, то ці пенсійні виплати увійшли до складу його спадщини. ОСОБА_1 як єдина спадкоємиця за законом прийняла цю спадщину в установленому порядку та одержала у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину. Натомість, УПФ відмовилося виплатити їй успадковані кошти.
		За таких обставин суд першої інстанції правомірно виходив з того, що УПФ зобов`язане виплатити ОСОБА_1 недоотримані ОСОБА_2 за життя суми пенсії. При цьому суд обґрунтовано керувався тим, що ці суми мають бути виплачені ОСОБА_1 без обмеження будь-яким строком.
		Посилання УПФ на те, що виплата ОСОБА_1 недоотриманих сум пенсії має бути здійснена не більше ніж за три роки до дня її звернення з заявою про отримання пенсії та за умови належного бюджетного фінансування органів Пенсійного фонду, не ґрунтуються на законі.
		Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, в тому числі з положеннями Закону №1058-IV та Закону №2262-ХІІ. Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального права, є безпідставними.
		Твердження УПФ про недоведеність вимог ОСОБА_1 та неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи.
		 
		3.    Висновки суду апеляційної інстанції
		 
		Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
		 
		Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
		 
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 9 листопада 2022 року  без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне судове рішення складено 8 лютого 2023 року.
		 
		 
		 
		Судді:    О.І. Ярмолюк
		 
		 
		 
		   Л.М. Грох
		 
		 
		 
		   Т.О. Янчук
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий у першій інстанції  Козак О.В.        
		Доповідач  Ярмолюк О.І.                            Категорія 39

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...