Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 456/694/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; публічної житлової політики.
Надіслано судом: 20.02.2023. Зареєстровано: 21.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2023.
Дата набрання законної сили: 25.05.2023
Результат оскарження 25.05.2023 Восьмий апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: П/380/695/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 лютого 2023 року справа №456/694/20
		Львівський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого-судді Мартинюка В.Я.
		секретар судового засідання Рехліцький Р.Р.
		розглянувши у письмовому проввадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, про поновлення на квартирному обліку, зобов`язання вчинити дії, - 
		 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
		визнати недійсним протокол засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 №191 від 21.01.2020 року в частині прийняття рішення про зняття майора ОСОБА_1 зі складом сім`ї 4 (чотири) особи, а саме: він, дружина  ОСОБА_2 , 1977 року народження; дочка  ОСОБА_3 , 2001 року народження; син  ОСОБА_4 , 2003 року народження, з обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби для покращення житлових умов у в/ч НОМЕР_1 ;
		скасувати підпункт 4.1 пункту 4 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.01.2020 року №14агд «Про зарахування (зняття) військовослужбовців та членів їх сімей на квартирний облік військової частини НОМЕР_2 » в частині зняття з квартирного обліку військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 зі складом сім`ї 4 (чотири) особи, а саме: він, дружина  ОСОБА_2 , 1977 року народження; дочка  ОСОБА_3 , 2001 року народження; син  ОСОБА_4 , 2003 року народження, як військовослужбовців, які звільнені в запас з лав Збройних Сил України за підпунктом «а» (у зв`язку з закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»;
		зобов`язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 з 22.12.2000 року;
		зобов`язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити у списках осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень з 14.03.2019 року.
		 
		В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем при прийнятті рішення про зняття його та членів його сім`ї з квартирного обліку не були враховані положення діючого законодавства. Зокрема, не було враховано, що він є учасником бойових дій; має календарну вислугу років 24 роки 10 місяців; пільгову вислугу років 26 років 04 місяці; під час служби житлом не забезпечувався; звільнений з військової служби у запас у зв`язку із закінченням строку контракту та виходом на пільгову пенсію. Відтак, рішення житлової комісії та наказ командира військової частини є незаконними.
		Відповідач у своїх запереченнях зазначає, що Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» чітко визначає коло колишніх військовослужбовців, які мають право залишатися на квартирному обліку після звільнення з військової служби. Даний перелік є вичерпним і не підлягає поширеному тлумаченню. Вказує, що позивач не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у п.19 розділу VІ Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями №380 від 31.07.2018 року. Стверджує, що накази №271 від 08.06.2019 року, №170 від 31.07.2019 року позивачем не оскаржувалися. На час свого звільнення позивач правового статусу пенсіонера не мав і отримав його після свого звільнення та прийняття житловою комісією рішення про його зняття з квартирного обліку. Отже, звільнення позивача з військової служби жодним чином не було пов`язано з його виходом на пенсію.
		У запереченні на відзив позивач вказує, що ані в протоколі засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , ані в наказі командира військової частини НОМЕР_1 не визначено конкретно за яких підстав позивача із сім`єю знято з квартирного обліку. Стверджує, що він перебуває на квартирному обліку з 22.12.2000 року. Інструкція №380 діє з 31.07.2018 року. Тому положення зазначеної інструкції не повинні застосовуватись до правовідносин, які виникли до 2018 року. Крім того, положення Інструкції повинні забезпечувати реалізацію гарантованого права на житло. Натомість, вони звужують зміст соціальних гарантій, визначених чинним законодавством. Зазначає, що діючим законодавством не врегульовано питання залишення на квартирному обліку саме військовослужбовців, які звільнились з лав Збройних Сил та фактично вийшли на пенсію. 
		 
		Рішенням Стрийського міськрайонного суду від 06.11.2020 року позов задоволено; визнано недійсним Протокол засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 №191 від 21 січня 2020 року в частині прийняття рішення про зняття майора ОСОБА_1 та членів його сім`ї: дружини ОСОБА_2 , 1977 року народження, дочки ОСОБА_3 , 2001 року народження, сина ОСОБА_4 , 2003 року народження, з обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби для покращення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 ; скасувати підпункт 4.1 пункту 4 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.01.2020 року № 14агд «Про зарахування (зняття) військовослужбовців та членів їх сімей на квартирний облік військової частини НОМЕР_1 » в частині зняття з квартирного обліку військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 та членів його сім`ї: дружини ОСОБА_2 , 1977 року народження, дочки ОСОБА_3 , 2001 року народження, сина ОСОБА_4 , 2003 року народження, як військовослужбовців, які звільнені в запас з лав Збройних Сил України, за підпунктом «а» (у зв`язку з закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»; зобов`язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити майора ОСОБА_1 та членів його сім`ї: дружини ОСОБА_2 , 1977 року народження, дочки ОСОБА_3 , 2001 року народження, сина ОСОБА_4 , 2003 року народження, на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 з 22.12.2000 року; зобов`язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити майора ОСОБА_1 та членів його сім`ї: дружини ОСОБА_2 , 1977 року народження, дочки ОСОБА_3 , 2001 року народження, сина ОСОБА_4 , 2003 року народження, у списках осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень з 14.03.2019 року.
		Постановою Львівського апеляційного суду від 18.05.2021 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення; рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 листопада 2020 року залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду від 21.09.2022 року касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задоволено частково; рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 листопада 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 травня 2021 року скасовано; провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , треті особи: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, ОСОБА_2 про поновлення на квартирному обліку закрито.
		Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2022 року заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено; справу за позовом  ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , треті особи: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, ОСОБА_2 про поновлення на квартирному обліку направлено до Львівського окружного адміністративного суду.
		Ухвалою суду від 16.01.2023 року відкрито загальне позовне провадження.
		Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 13.02.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
		 
		Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
		Відповідно до витягу з наказу командувача повітряних сил Збройних Сил України (по особовому складу) №271 від 08.06.2019 року позивача відповідно до п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнено з військової служби у запас за підп. «а» (у зв`язку з закінченням строку контракту); вислуга років складає 24 роки 10 місяців, пільгова  26 років 04 місяці.
		Повідомленням про зняття з обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби для покращення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 №380/489/75 від 23.01.2020 року відповідачем було повідомлено позивача про зняття його із вказаного обліку зі складом сім`ї чотири особи, а саме: він, дружина  ОСОБА_2 , донька  ОСОБА_3 , син  ОСОБА_4 у зв`язку із закінченням строку контракту та звільненням з військової служби у запас.
		Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №14агд від 23.01.2020 року на виконання вимог наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018 року №380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», на підставі протоколу №191 від 21.01.2020 року засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , з метою здійснення ведення обліку військовослужбовців Збройних Сил України знято з квартирного обліку військової частини НОМЕР_1 відповідно до п.21 розділу VI «Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», на підставі протоколу №191 від 21.01.2020 року та п.9 ст.12 розділу ІІ Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивача зі складом сім`ї 4 (чотири) особи, а саме: він, дружина  ОСОБА_2 , 1977 року народження, донька  ОСОБА_3 , 2001 року народження, син  ОСОБА_4 , 2003 року народження, як військовослужбовця, який звільнений в запас з лав Збройних Сил України за підп. «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (підпункт 4.1 вказаного наказу).
		Як вбачається із витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 №191 від 21.01.2020 року вказаною житловою комісією прийнято рішення про зняття позивача зі складом сім`ї 4 (чотири) особи, а саме: він, дружина  ОСОБА_2 , 1977 року народження, донька  ОСОБА_3 , 2001 року народження, син  ОСОБА_4 , 2003 року народження з обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби для покращення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 (голосували «за» - одноголосно).
		Не погодившись із такими рішеннями позивач звернувся до суду.
		 
		Змістом спірних правовідносин є зняття позивача із його сім`єю з квартирного обліку у військовій частині НОМЕР_1 .
		Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2011-XII).
		Відповідно до абзацу першого ч.1 ст.12 Закону №2011-XII держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Як передбачено абзацом четвертим ч.1 ст.12 Закону №2011-XII військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.
		Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла (ч.9 ст.12 Закону №2011-XII).
		Частиною першою ст.3 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998 року №203/98-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі  Закон №203/98-ВР), передбачено, що Держава гарантує кожному ветерану військової служби, ветерану органів внутрішніх справ, ветерану Національної поліції, ветерану податкової міліції, ветерану державної пожежної охорони, ветерану Державної кримінально-виконавчої служби України, ветерану служби цивільного захисту, ветерану Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України рівні з іншими громадянами можливості в економічній, соціальній, політичній сферах щодо задоволення різноманітних життєвих потреб, а також подає різні види допомоги шляхом реалізації цільових програм поліпшення житлових умов.
		Ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України надаються такі пільги: першочергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов (п.7 ч.1 ст.6 Закону №203/98-ВР).
		Згідно із ч.9 цієї ж норми військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
		Пунктом 19 розділу VI Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями затвердженої наказом Міністерства оборони України №380 від 31.07.2018 року (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі  Інструкція №380), передбачено, що на обліку залишаються військовослужбовці, у тому числі, які виключені зі списків особового складу військових частин, та члени їх сімей у разі: відрядження до державних органів, підприємств, організацій, установ (у тому числі до військових прокуратур), а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі; направлення до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу, а також закордонних дипломатичних установ України; направлення на навчання до військових навчальних закладів (на весь період навчання); направлення військовослужбовця на лікування (реабілітацію) внаслідок поранень (контузії) або через хворобу; захоплення в полон або заручником; визнання особи безвісти відсутньою (до визнання її померлою).
		Згідно із п.21 розділу VI Інструкції №380 зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
		Постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03.08.2006 року було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі  Порядок №1081).
		Цей Порядок визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей ( п.1 Порядку №1081).
		Згідно із п.3 Порядку №1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
		Згідно з п.30 Порядку №1081 військовослужбовці знімаються з обліку, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством.
		Сукупний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже, і на залишення на обліку до отримання ними цього житла, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку у зв`язку із закінченням строку дії контракту.
		Додатково слід зазначити, що наведена нечіткість законодавства усунута у спосіб викладення у новій редакції ч.9 ст.12 Закону №2011-XII Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» від 30.03.2021 року №1357-IX, зокрема, додатково гарантовано звільненим військовослужбовцям залишення на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов у військовій частині до одержання житла, якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років.
		Порядок обліку громадян, надання їм жилих приміщень врегульовано також Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженими постановою Ради міністрів УРСР від 11.12.1984 року №470 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі  Правила №470).
		Пунктом 26 Правил №470 визначено перелік випадків, коли громадяни знімаються з квартирного обліку, які у своїй більшості кореспондуються із ст. 40 ЖК України та п.21 розділу VI Інструкції №380.
		Підпунктом 3 частини другої пункту 26 Правил обліку, як один із випадків зняття з квартирного обліку зазначено припинення громадянами трудових відносини з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи крім випадків, передбачених законодавством Союзу PCP, Житловим кодексом УРСР, пунктом 29 цих Правил та іншими актами законодавства Української PCP. 
		Водночас, положення цього підпункту містить відсилочну норму, яка вказує на пункт 29 Правил обліку, в якому визначено випадки, за яких зняття з квартирного обліку внаслідок припинення трудових відносин не допускається. Одним із таких є - вихід на пенсію.
		Позивач є пенсіонером.
		Вказане сторонами не заперечується.
		При цьому, суд звертає увагу, що п.29 Правил №470 не містить жодних посилань на те, чи отримала особа статус пенсіонера до звільнення, чи після звільнення зі служби, а тому такі твердження відповідача судом до уваги не беруться.
		На день звільнення з військової служби вислуга років позивача у Збройних силах України становила 24 роки 10 місяців, що, з урахуванням п.3 Порядку №1081, є достатнім для надання йому житла.
		Окрім того, як уже було встановлено, позивач не підпадає під жодну з підстав для зняття особи з квартирного обліку передбачених Порядком №1081, Правилами №470, Інструкцією №380 та ЖК України.
		Враховуючи встановлені обставини та зазначені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позивач не підлягав зняттю з квартирного обліку за місцем попередньої служби та повинен був зберігати право перебування на ньому до одержання житла.
		Більше того, з урахуванням уже згаданих норм Закону №203/98-ВР, судом береться до уваги факт участі позивача в антитерористичній операції, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №350/489/47/1653/нс/2 від 29.12.2018 року, а також факт того, що він є ветераном військової служби.
		 
		Що стосується посилань відповідача на те, що ст.12 Закону №2011-XII чітко визначає коло колишніх військовослужбовців, які мають право залишатися на квартирному обліку після звільнення з військової служби.
		Суд звертає увагу, що ст.12 Закону №2011-XII, серед іншого, передбачає можливість залишення військовослужбовця на квартирному обліку у зв`язку із проведенням інших організаційних заходів.
		Посилання на те, які саме заходи повинні бути у конкретному випадку вказана норма не містить.
		Окрім того, суд зазначає також, що це питання більш детально врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, зокрема, ЖК України, Порядком №1081, Інструкцією №380.
		 
		Щодо посилань відповідача на п.19 розділу VІ Інструкції №380.
		У спірних правовідносинах позивач оскаржує протокол засідання житлової комісії та наказ командира військової частини, які стосуються зняття його з квартирного обліку.
		При цьому, як уже згадувалось, саме п.21 розділу VІ Інструкції №380 передбачає підстави для зняття військовослужбовців із згаданого обліку (позивач не підпадає під жодну з них).
		Відтак, суд вважає, що у даному випадку до цих правовідносин повинен застосовуватись п.21 цієї Інструкції, посилання на який міститься у спірному протоколі.
		 
		Судом не беруться також інші посилання відповідача, з огляду на встановлені обставини.
		 
		З огляду на викладене, рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , яке викладене у протоколі засідання цієї комісії №191 від 21.01.2020 року в частині, яка стосується позивача та членів його сім`ї, а також підп.4.1 п.4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.01.2020 року №14агд «Про зарахування (зняття) військовослужбовців та членів їх сімей на квартирний облік військової частини НОМЕР_2 » у цій же частині не відповідають критеріям правомірності передбачених пунктах 1 та 3 ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягають скасуванню.
		Відтак, адміністративний позов у цій частині підлягає задоволенню.
		 
		Щодо зобов`язання поновити на квартирному обліку з 22.12.2000 року. 
		Як вбачається із матеріалів справи, позивач перебував на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов з 22.12.2000 року.
		Вказане сторонами не заперечується.
		При цьому, з урахуванням уже встановлення протиправності оскаржуваних рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 21.01.2020 року та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.01.2020 року №14агд, якими позивача із його сім`єю було знято з квартирного обліку військової частини НОМЕР_1 , суд дійшов висновку, що згадана вимога є похідною від попередніх.
		Однак, враховуючи, що згідно із оскаржуваного наказу позивача було знято з квартирного обліку з 23.01.2020 року (у період з 22.12.2000 року по 23.01.2020 року він перебував на вказаному обліку) вказана вимога підлягає задоволенню в частині поновлення саме з 23.01.2020 року.
		 
		Щодо зобов`язання поновити у списках осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень з 14.03.2019 року.
		Суд звертає увагу, що в оскаржуваних рішенні житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 21.01.2020 року та наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 23.01.2020 року №14агд йдеться про зняття позивача та членів його сім`ї із квартирного обліку відповідача.
		Однак, у них жодним чином не згадується про зняття їх з обліку осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень.
		Суд розмежовує вказані поняття (квартирний облік та облік осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень).
		Враховуючи відсутність будь-яких відомостей про зняття позивача та його сім`ї із обліку осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень у суду немає можливості захистити його права у згаданий спосіб (поновити у списках осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень з 14.03.2019 року).
		Відтак, у цій частині у задоволенні позову належить відмовити.
		 
		З огляду на викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню в частині визнання протиправними та скасування рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , яке викладене у протоколі засідання комісії №191 від 21.01.2020 року, що стосується позивача та членів його сім`ї, підпункту 4.1 п.4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.01.2020 року №14агд «Про зарахування (зняття) військовослужбовців та членів їх сімей на квартирний облік військової частини НОМЕР_2 », а також зобов`язання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 поновити його на квартирному обліку з 23.01.2020 року.
		В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
		 
		Щодо судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий не належить стягувати із сторін.
		 
		Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , яке викладене у протоколі засідання комісії №191 від 21.01.2020 року, в частині зняття майора ОСОБА_1 зі складом сім`ї 4 (чотири) особи, а саме: він, дружина  ОСОБА_2 , 1977 року народження; дочка  ОСОБА_3 , 2001 року народження; син  ОСОБА_4 , 2003 року народження, з обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби для покращення житлових умов у в/ч НОМЕР_1 .
		Визнати протиправним та скасувати підпункт 4.1 пункту 4 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.01.2020 року №14агд «Про зарахування (зняття) військовослужбовців та членів їх сімей на квартирний облік військової частини НОМЕР_2 ».
		Зобов`язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) поновити на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) зі складом сім`ї 4 (чотири) особи, а саме: він, дружина  ОСОБА_2 , 1977 року народження; дочка  ОСОБА_3 , 2001 року народження; син  ОСОБА_4 , 2003 року народження, з 23.01.2020 року.
		В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		 
		Суддя В.Я.Мартинюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...