Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/5264/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: 22.02.2023. Зареєстровано: 23.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2023.
Дата набрання законної сили: 21.03.2023
Номер судового провадження: 1-кп/727/62/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022260000000025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                       Справа № 727/5264/22 
		                                                       Провадження № 1-кп/727/62/23
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		                               
		16 лютого 2023 року                                                          м. Чернівці
		Шевченківський районний суд м. Чернівці 
		в складі:
		головуючого судді   ОСОБА_1 
		при секретарі с/з ОСОБА_2 
		за участю 
		прокурора ОСОБА_3         
		захисника ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових роз слідувань за №220222600000000025 від 19.05.2022 року, по обвинувачен-ню  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гро-мадянина України, уродженця м. Донецьк, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передба-ченого ч.1 ст.258-3 КК України, -
		                                       ВСТАНОВИВ:
		Верховною Радою УРСР 24.08.1991 року схвалено «Акт проголошен-ня незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність Ук-раїни та створення самостійної української держави - України. У преам-булі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки про-голошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалеж-ність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Дек-ларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
		Згідно з п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєд-нанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994р, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні їх зобов`язання згідно з принципами Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суве-ренітет та існуючі кордони України, зобов`язались утримуватися від загро-зи силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використову-ватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, де-мократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України по-ширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторка-ність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які від-бувалися на території України, у представників влади та Збройних Сил Ро-сійської Федерації (далі - ЗС РФ) виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на порушення суверенітету і територіаль-ної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на по-рушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Своїх злочинних цілей представники влади і ЗС РФ вирішили досягти зокрема шляхом створення і фінансування терористичної організації на те-риторії України.
		Так, 07.04.2014 в м. Донецьку Донецької області під безпосереднім ке-рівництвом та контролем невстановлених на цей час представників влади РФ та ЗС РФ створено терористичну організацію «Донецька народна рес-публіка» (далі - «ДНР»). Координація діяльності цієї терористичної органі-зації, як і її фінансове, матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боє-припасами, військовою технікою, здійснюється невстановленими на цей час представниками влади та ЗС РФ, окремими іноземними громадянами, а також окремими суб`єктами господарської діяльності та громадянами Ук-раїни, лояльно налаштованими до ідей та діяльності «ДНР». 
		Указана терористична організація має: конкретних лідерів, які підтри-мують між собою тісні взаємозв`язки; чітку ієрархію та структуру, яка скла дається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких під-порядковуються лідерам організацій; а також розподіл функцій між її учас-никами, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій.
		Одним із основних завдань учасників вказаної терористичної органі-зацій є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вплив на прийняття рі-шень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України, шляхом застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.
		Враховуючи викладене, так звана «Донецька народна республіка» є стійким об`єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка ство-рена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до абз.19 ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористич-ною організацією. При цьому, терористична діяльність охоплює зокрема організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (зло-чинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терори-стичних актів, так само як і участь у них (ст. 1 Закону України «Про бо-ротьбу з тероризмом»).
		За поданням керівника Антитерористичного центру при Службі без-пеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на терито-рії Донецької і Луганської областей 07.04.2014 розпочато проведення анти-терористичної операції (далі - АТО) із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань, яка тривала до 30.04.2018р та надалі отри-мала формат «операції Об`єднаних сил». 
		З квітня 2014 року, точної дати слідством не встановлено, учасники терористичної організації «ДНР», реалізуючи злочинний умисел представ-ників влади РФ і ЗС РФ щодо досягнення зазначених завдань, з метою по-рушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень ор-ганами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема щодо ви-знання легітимності діяльності «ДНР» та влади її керівників, здійснюють захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів інфраструктури на території Донецької області, акти застосування збройної сили проти держави України, чинять збройний опір військовослужбовцям Збройних Сил України та правоохоронним органам України, задіяним у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиня-ються інші злочини. 
		Як наслідок, частина території Донецької області опинилась під кон-тролем представників терористичної організації «ДНР» та відповідно до постанови Верховної Ради України № 254-VIII від 17.03.2015 «Про ви-знання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської обла-стей тимчасово окупованими територіями», постановою Верховної Ради України № 252-VIII від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», Закону України від 18.01. 2018р «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» набула статусу тимчасово окупованої території.
		Факт створення «ДНР» за підтримки та під контролем Російської Фе-дерації визнано Резолюцією ПАРЕ від 12.10.2016. При цьому в Резолюції зазначено, що «ДНР» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності з українським або міжнародним правом.
		З метою сприяння насильницькій зміні меж території України, на ви-конання завдань терористичної організації «ДНР» з квітня 2014 року на частині території Донецької області групами осіб, котрі здійснювали за-хоплення адміністративних будівель органів влади та правоохоронних ор-ганів на території Донецької області, після незаконного заволодіння збро-єю та боєприпасами із зазначених будівель, утворено ряд незаконних зброй них формувань, що увійшли до складу терористичної організації «ДНР», зокрема «батальйон Восток», який на даний час носить назву - «11 окре-мий мотострілецький полк 1 армійського корпусу народної міліції (війсь-кова частина НОМЕР_1 ) «ДНР».
		Влітку 2014 року точні дата та час органом досудового слідства не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи в м. Донецьк, усвідомлюючи, що діяльність терористичної організації «ДНР» та її під-розділів є незаконною, спрямована на зміну меж території України, при-зводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та ін-ших тяжких наслідків, діючи умисно, з ідеологічних та корисливих моти-вів, добровільно вступив до незаконного збройного формування «батальон «Восток», з метою безпосередньої участі в злочинній діяльності терори-стичної організації «ДНР» щодо дестабілізації суспільно-політичної обста-новки та втрати авторитету органів державної влади України, зокрема, шляхом застосування зброї проти Збройних сил України та інших війсь-кових формувань, задіяних у проведенні антитерористичної операції. 
		В подальшому, у червні 2015 року ОСОБА_5 призначено на по-саду механіка-водія самохідної артилерійської установки 2С1 «Гвоздика» гаубічно-самохідного артилерійського дивізіону 11 окремого мотострілець кого полку терористичної організації «ДНР», де він, діючи умисно, з ко-рисливих та ідеологічних мотивів, зобов`язавшись дотримуватися встанов-лених правил поведінки, виконував визначені йому функції рядового під час участі у бойових діях проти підрозділів Збройних Сил України та ін-ших військових формувань України, задіяних у проведенні антитерористич ної операції на території Донецької області. 
		Надалі, в червні 2016 року ОСОБА_5 , діючи умисно, з ідеологіч-них та корисливих мотивів, продовжив військову службу в складі танково-го батальйону 11 окремого мотострілецького полку терористичної органі-зації «ДНР», де зайняв посаду механіка-водія танку Т-72, на якому брав участь у бойових діях проти Збройних сил України за населений пункт Ав-діївка Донецької області. 
		Приблизно в грудні 2018 року ОСОБА_5 призначено на посаду командира 6 танку 2 танкової роти танкового батальйону 11 окремого мо-тострілецького полку терористичної організації «ДНР».
		Так, з червня 2014 по грудень 2018 року, ОСОБА_5 проходив службу у складі бойових підрозділів 11 окремого мотострілецького полку терористичної організації «ДНР» та брав участь у бойових діях проти Збройних сил України за височину Савур-Могила, населений пункт Ав-діївка Донецької області та Донецький міжнародний аеропорт. 
		 
		Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст. 258-3 КК України, як участь у терористичній організації. 
		 
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здій-снювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 , який показань су-ду не надавав та будь-яких клопотань від нього на адресу суду також не надходило.
		При цьому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`яз-ковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Чернівецькій області.
		Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 , а також інфор-мацію про процесуальні документи надсилались та публікувались відпо-відно до вимог ст. 323 КПК.
		Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який, в свою чергу, повинен був знати про розпо-чате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати пе-ред українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його наміри від ухилення від кримінальної відповідаль-ності.
		В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пак-ту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Захисник у судовому засіданні зазначила, що не має можливості зв`я-затися з обвинуваченим, і з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`яв леного обвинувачення.
		 
		Так, судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказу-ванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку РФ час-тини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викли-каного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року, а також анексія з боку РФ частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нор-мативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, за-конність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідаль-ність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) за-суджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці фак-ти не потребують окремого судового доказування.
		 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що у пе-ріод з 2014 року по 2018 рік вона проходила службу в незаконних зброй-них формування так званої «ДНР» разом з  ОСОБА_5 , неодноразово з ним спілкувалась, охарактеризувала його, як корисливу, самолюбиву лю-дину. Зазначила, що неодноразово здійснювала перевірку незаконних збройних формувань на лінії зіткнення із Збройними Силами України у цей період, де також приймав участь  ОСОБА_5 , який постійно носив з собою зброю, віддавав накази підлеглим бійцям, приймав безпосередню участь у бойових діях проти ЗСУ з позицій, зокрема, і в напрямку м. Ав-діївки Донецької області. 
		 
		Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушен-ня, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, підтверджується показаннями свідка ОСОБА_6 а також письмовими доказами:
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання, де свідок ОСОБА_6 впізнала ОСОБА_5 (а.с.6-9 т.2);
		-протоколом огляду Інтернет ресурсів (том №2 а.с.42-48), а саме сайту під назвою «Миротворець», зокрема на фото а.с.46 - ОСОБА_5 у вій-ськовій формі з нагородами на фоні танку, а.с.47 - перелік 1 роти, взвод ОСОБА_9, де під 9 номером числиться ОСОБА_5 з позивним ОСОБА_5, вказана закріплена зброя, номера телефонів, місто та дата приходу в роту.
		-протоколом огляду Інтернет ресурсів (том №2 а.с49-59), а саме сай-ту «Однокласник», зокрема сторінки ОСОБА_5 , встановлено увагу на групове фото з ОСОБА_5 на фоні танку з прапором батальйону Вос-ток (а.с.53); фото ОСОБА_5 у військовій формі (а.с.54); фото ОСОБА_5 у військовій формі та зі зброєю в руках на фоні танку (а.с. 55); фото ОСОБА_5 у військовій формі з нагородами (а.с. 56); групове фото ОСОБА_5 у формі з нагородами (а.с. 57); групове фото ОСОБА_5 у формі зі зброєю (а.с. 58); фото ОСОБА_5 у формі та зі зброєю (а.с. 59).
		-протоколом огляду Інтернет ресурсів (том №2 а.с.60-66), а саме сай-ту «Однокласник», зокрема сторінки жінки ОСОБА_5 , встановлено групове фото ОСОБА_5 у формі та зі зброєю.
		-протоколом огляду Інтернет ресурсів (том №2 а.с.67-70), а саме сай-ту «Однокласник», зокрема сторінки сина ОСОБА_5 , встановлено фо-то ОСОБА_7 на фоні танку у формі з нагородами і підписано його жін-кою - «єто мой самий и любимий на свете муж…».
		-висновком судово-фотопортретної експертизи від 26.01.2022 року (том №2 а.с. 76-84), відповідно якому, на наданих на дослідження фото зображена одна і та сама особа, яку під час досудового слідства та судов-ого розгляду кримінального провадження впізнала свідок ОСОБА_6 як ОСОБА_5 . 
		 
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24.06.2022 року про надання дозволу на здійснення спеціального досу-дового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України встановлено, що ОСОБА_5 умисно переховується від слідства та суду на тимчасово окупованій території України.
		 
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередже-ність у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необ-хідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		 
		Об`єктом злочину передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України в якому об-винувачується ОСОБА_5 , - є громадська безпека.
		Об`єктивною стороною злочину є участь у терористичній групі чи те-рористичній організації.
		Суб`єкт злочину загальний.
		Суб`єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді пря-мого умислу, який полягає в участі у терористичній організації. Метою є вчинення терористичного злочину.
		 
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального про-вадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а су-купність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вва-жає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукуп-ності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопору-шення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, поза розумним сумнівом.
		 
		Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_5 брав участь у діяльності терористичної організації, тобто вчинив кри-мінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.258-3 КК України.
		У відповідності до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.258-3 КК України відноситься до особливо тяжкого зло-чину.
		Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
		Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопору-шення, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кри мінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Обставини, відповідно до ч.1 ст.66 КК України, які пом`якшують по-карання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлені.
		Обставини, відповідно до ч.1 ст.67 КК України, які обтяжують пока-рання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом визнаються тяжкі наслідки, завдані злочином та вчинення злочину загально небезпечним шляхом.
		 
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небез-пеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу об-винуваченого, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючих його винність обставин, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкції встановленої ч.1 ст. 258-3 КК України.
		При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпеч-ного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти громадської безпеки, а також відсутність обставин, передбачених ст.66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_8 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.
		Таке покарання стосовно ОСОБА_5 на переконання суду, є не-обхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховува-ти з моменту звернення вироку до виконання, тобто з дня його фактичного затримання.
		 
		Відповідно до вимог ст.124 КПК України, процесуальні витрати на за-лучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь дер-жави.
		 
		Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 395 КПК України, суд -
		УХВАЛИВ :
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передба-ченого ч.1 ст. 258-3 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 10 років позбавлення волі, з конфіскацією всього особистого майна, з відбут-тям покарання у кримінально-виконавчій установі.
		 
		Строк покарання ОСОБА_5 відраховувати з моменту його фак-тичного затримання.
		 
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 зали-шити без змін, - утримання під вартою, до набрання вироком законної си-ли.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави ви-трати на проведення судової експертизи в сумі 4 290 грн 50 коп.
		 
		Речові докази - залишити при справі.
		На вирок суду може бути подана апеляція до Чернівецького апеля-ційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обви-нуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється про-вадження, та прокурору.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в су-довому засіданні.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя :                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...