Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 364/227/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; що виникають з договорів оренди.
Надіслано для оприлюднення: 01.03.2023. Зареєстровано: 02.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2023.
Дата набрання законної сили: 27.09.2023
Результат оскарження 27.09.2023 Апеляційний суд Київської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/364/10/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 364/227/22
		Провадження № 2/364/10/23
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20.02.2023 року, Володарський районний суд Київської області в складі:
		 
		головуючого судді                 Моргун Г. Л.,
		за участі секретаря судового засідання                Сіваченко Л. В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в смт  Володарка, справу  за позовом 
		ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
		представник позивача Марценюк Леся Анатоліївна ( адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №8616/10 від 27.12.2019, адреса: АДРЕСА_2 , засоби зв`язку: № тел. НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
		до 
		Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосптехніка Нова» ( код ЄДРПОУ 03744215, адреса: вул. Зарічна, 100, смт Володарка, Білоцерківського району, Київської області, 09301)
		про внесення змін до договору оренди землі, 
		В С Т А Н О В И В:
		19.05.2022 представник позивача звернулася до суду із вказаною позовною заявою, зазначаючи, що позивачка є власником земельної ділянки площею 4,5600 га , кадастровий номер 3221687200:02:006:0032, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 13.11.2012 між ТОВ «Сільгосптехніка Нова» та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі, за умовами договору орендодавця передала свою земельну ділянку в оренду на строк 49 років. За договором про оренду - орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4 038,98 гривень. Обчислення розміру орендної плати здійснюється без урахування індексів інфляції. Розмір орендної плати не переглядався з 2012 року. В договорі про оренду землі передбачено, що розмір орендної плати переглядається по мірі потреби у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів у т.ч. внаслідок інфляції. ОСОБА_1 звернулася до орендаря з пропозицією укласти договір про внесення змін в договір оренди землі в частині, що стосується розміру орендної плати та індексації. ТОВ «Сільгосптехніка Нова» не прийняло пропозицію позивача. 
		Представник позивача посилаючись на зміну розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, обставини, які викладено вище та ст. ст. 651, 652 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 15, 23, 30 Закону України "Про оренду землі",  ст. ст. 4,175-177 ЦПК України, просить суд:
		- внести зміни до п. п. 9, 10 договору оренди землі № б/н від 13.11.2012, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільгосптехніка Нова» та ОСОБА_1 та викласти в наступній редакції:
		п. 9 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 16 000,00 гривень;
		п. 10 обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
		- стягнути судові витрати.
		 
		24.05.2022 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 24.06.2022.
		16.06.2022 на адресу суду надійшов відзив, яким відповідач просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, посилаючись на безпідставність вимог позивача, щодо необхідності, розірвання договору оренди з підстав порушення оплати орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою ( а.с. 34-50).
		24.06.2022 представниця позивачки подала відповідь на відзив підтримуючи позовні вимоги, вказувала, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про внесення змін до договору оренди землі та вона не прагне розірвати договір оренди ( а.с. 53-59).
		24.06.2022 підготовче судове засідання не відбулося, оскільки за клопотання представника відповідача та представниці позивачки відкладено на 18.07.2022 на 11 годину ( а.с.51, 52).
		18.07.2022 за клопотанням представниці позивачки підготовче судове засідання відкладено на 02.08.2022 на 09:30, відповідач свого представника в підготовче судове засідання не направив.
		02.08.2022 суд закрив підготовче судове засідання та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.09.2022 о 12:00.
		23.09.2022 за клопотанням представниці позивачки судове засідання відкладено на 22.11.2022 на 12:00. Представник відповідача на розгляд справи не з`явився. Одночасно суд продовжив процесуальні строки розгляду справи до закінчення воєнного стану в Україні ( а.с.81-83).
		Між тим 21.11.2022 на адресу суду надійшло клопотання представниці позивачки, яким вона просить відкласти судове засідання на іншу дату, щонайменше до закінчення воєнного стану в Україні ( а.с.88).
		22.11.2022 судовий розгляд справи не відбувся, оскільки сторони в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ( а.с. 85, 86, 87). Суд відклав розгляд справи на 20.02.2023 про що повідомлено сторони ( а.с. 96, 99).
		14.02.2023 на адресу суду надійшли письмові пояснення представниці позивачки, щодо порушеного права та інтересу позивачки, наявного правомірного очікування щодо збільшення розміру орендної плати передбаченого умовами договору оренди, строку виконання зобов`язань зі сплати орендної плати ( а.с. 90-93).
		20.02.2023 позивачка та її представниця на розгляд справи не з`явилися. Представниця позивачки подала на адресу суду клопотання, яким просить суд розгляд справи № 364/227/22 провести без її участі та участі позивачки на підставі наявних матеріалів справи ( а.с. 98). 
		Відповідач на розгляд справи не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, на що вказує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с. 96). 
		Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України  фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд, ознайомившись із позовною заявою, відзивом, відповіддю на відзив, взявши до уваги  позиції позивачки її представниці та представника відповідача, викладені у відповідних заявах, що надійшли до суду  та  дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає  задоволенню.
		Судом встановлено,  що 13.11.2012 ОСОБА_1 та ТОВ «Сільгосптехніка Нова» уклали договір оренди землі б/н за умовами якого, позивачка надала в строкове платне користування земельну ділянку площею 4,56 га сільськогосподарського призначення відповідачу ( а.с. 7-10). 
		Договір оренди від 13.11.2012 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію та їх обтяжень 01.04.2015 (а.с.45-46).
		В договорі оренди землі від 13.12.2012 в пунктах 8, 5 зазначено, що договір укладено на 49 років. Нормативна грошова оцінки земельної ділянки становить 134632,89 гривень. 
		Орендна плата вноситься у розмірі 4038,98 гривень та обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції п.п.9,10.
		Пунктом 13 договору оренди землі визначено, що розмір орендної плати переглядається по мірі потреби у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендної земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом.
		19.01.2022, виходячи зі змісту пункту 13 договору оренди землі від 13.11.2012 позивачка звернулася до орендаря з пропозицією про внесення змін до договору оренди землі (а.с.11), зокрема до пункту 9 та пункту 10, пропонуючи укласти додаткову угоду ( а.с.12) та викласти зазначені пункти в наступній редакції:
		пункт 9 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 16 000,00 гривень;
		пункт 10 обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
		Одночасно матеріали справи вказують, що 28.12.2011 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Сільгосптехніка Нова» з заявою щодо укладення договору оренди землі відносно належної їй земельної ділянки площею 4,56 га та з проханням виплати їй 36500,00 гривень в рахунок виплати орендної плати ( а.с.39, 40). Виплата ОСОБА_1 коштів у вказаному розмірі 36500,00 гривень стверджена видатковим касовим ордером від 28.12.2011 (а.с.47). Відповідно довідки ТОВ «Сільгосптехніка Нова» позивачці було нараховано орендну плату у розмірі 43750,00 гривень, з яких 7 248,00 гривень було перераховано в місцевий бюджет ( а. с. 48). 
		Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 26.07.2022 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3221687200:02:006:0032, складає 163404,18 грн ( а.с.64).
		Оскільки відповідач не підписав указану додаткову угоду то зміни до договору оренди землі за згодою сторін внесені не були, як наслідок позивачка звернулася із цим позовом до суду за захистом свого порушеного права та інтересу.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить із наступних міркувань.
		Так, орендні правовідносини в Україні  регулюють наступні нормативно-правові акти: Цивільний кодекс України;   Земельний кодекс України;  Закон України «Про оренду землі»; Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Також важливу роль у регулюванні  орендних правовідносин відіграє сам договір оренди земельної ділянки.
		 Відповідно до  ч. 1 ст. 651 Цивільного Кодексу України та ст. 30 Закону України «Про оренду землі», зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, у письмовій формі, шляхом укладення додаткової угоди, якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки сторони вільні в праві додавати до договору умови, які, на їхню думку, є істотними, у договорі оренди землі може бути  передбачений детальний порядок внесення змін (підстави/обставини внесення змін, форма та строк надсилання пропозиції тощо). Зміна умов договору має досягатися за взаємною згодою сторін, якщо інше не передбачено договором .У противному разі спір підлягає вирішенню  в суді.
		 Основними підставами  для внесення змін до договору можуть бути: волевиявлення сторін щодо уточнення певних умов договору; зміна строку дії оренди; зміна умови про розмір та розрахунок орендної плати.
		Ініціювати внесення змін може як орендодавець так і орендар земельної ділянки, в будь-який момент.
		Згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.
		Наведені норми права передбачають, що зміна договору оренди землі допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. 
		При цьому якщо договір змінений судом, то зобов`язання змінюється з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили. 
		Представниця позивачки в своїх письмових поясненнях вказує, що відповідачем виконано зобов`язання перед позивачкою частково наперед, зокрема зі сплати орендної плати у розмірі 43 750,00 грн ( щорічна виплата - 4038,98 грн), тобто оплата фактично проведена за 10 років 8 місяців, починаючи відлік від 13.11.2011 по 13.07.2022 . 
		Тобто, орендар виконав своє зобов`язання зі сплати орендної плати виключно по 13.07.2022. Відповідно, орендодавець набула права на нарахування та отримання орендної плати також з 13.07.2022 . 
		Одночасно представниця позивачки вказує, що позивач не прагне змінити розмір вже виплаченого наперед розміру орендної плати, оскільки на такі грошові кошти не впливала ні інфляція ні інші зміни в тарифах, споживчих цінах тощо.
		У той же час позивачка має правомірні очікування, що внаслідок збільшення цін на усі товари, ріст інфляції, збільшення вартості тарифів тощо, вона зможе отримати блага (грошові кошти) в якості орендної плати у розмірі, який відповідає дійсному стану ринку. Позивачка звернулася до суду з позовом, оскільки виникли об`єктивні обставини, які суттєво змінили купівельну спроможність грошових коштів, отриманих в якості орендної плати, внаслідок чого вона позбавлена того, на що вона, як орендодавець, розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки. 
		З зазначеною позицією позивачки та її представниці суд погоджується, оскільки вважає, що з метою укладання договору оренди для орендодавця є отримання власницею земельної ділянки доходу у виді орендної плати. Тобто укладаючи договір оренди на довготривалий строк ОСОБА_1 , мала правомірні очікування, передбачені договором та законодавством, що внаслідок інфляції, росту споживчих цін, підвищення вартості енергоносіїв тощо, розмір орендної плати буде переглянутий та збільшений на відповідний рівень, про що і зазначено в пункті 13 договору оренди землі. 
		Представниця позивачки посилається на ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що кожна фізична або юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений цього майна інакше, ніж в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Під майном у контексті зазначеного Протоколу переважно мається на увазі нерухоме та рухоме майно, прибуток із власності, зокрема орендна плата (рента), передбачена договором, а також ліцензії, пенсії та інші соціальні виплати, повернення податкових платежів, цінні папери та гудвіл. Водночас у контексті судової практики ЄСПЛ до «майна» прирівнюються й «легітимні очікування» особи, відображені у правовій нормі, або в іншому документі, що створюють в особи розумні сподівання на отримання права на певне «майно» або активи, щодо захисту яких склалася й певна внутрішньо-національна практика. Захист легітимних очікувань традиційно розглядається як складова принципу правової визначеності як одного з елементів принципу верховенства права. Легітимні очікування можна розглядати як окремий об`єкт цивільних прав, що підлягає охороні та захистові, та вони можуть мати майновий характер, якщо особа очікує набути речі або майнового права. 
		Положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції застосовуються лише до вже належного особі майна та не створюють права на придбання майна, але за певних обставин під охоронне правовідношення у контексті ст. 1 Першого протоколу до Конвенції може потрапляти й «правомірне очікування» на отримання майна (рішення у справі «Бєлане Надь проти Угорщини», заява № 53080/13, п. 74). 
		Легітимне очікування як особливий об`єкт цивільних прав, вид «майна» у значенні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції визначає підстави судового захисту для особи у тому випадку, коли суб`єктивне матеріальне право відсутнє, але «майно» у контексті Протоколу існує як обґрунтована майнова вимога, що спирається на засади правової визначеності щодо передбачуваності, сталості та послідовності правових приписів і передбачуваності актів влади щодо мирного володіння майном. Правова визначеність як важливий елемент верховенства права визначає й обґрунтовані сподівання особи на існування та забезпечення належної процедури захисту її майнового очікування, що мають бути виправданими, враховуючи не лише вимоги правової визначеності, коли легітимне очікування набуває ознак принципу, але й чинення справедливої судової процедури.
		Тобто, договір містить перелік підстав, у випадку зміни яких сторони переглядають розмір орендної плати. У позовній заяві було наведено динаміку збільшення споживчих цін, тарифів, інфляції починаючи з 2012 року до 2021 року. Такі зміни демонструють суду постійне збільшення вартості енергоносіїв та споживчих цін у 5-7 разів ( а.с.13,14,15,16,1718,19). Разом з тим, позивачка не просить збільшити розмір орендної плати у 5-7 разів, натомість просить збільшити її орієнтовно у 3 рази. Тобто, враховується ділова практика та рівень орендної плати, яку відповідач встановлював у договорах оренди у період 2020-2021 рр. 
		Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що вимоги позивача є безпідставними, однак на обґрунтування своєї позиції в описовій частині відзиву приводить аргументи, якими вказує на «відсутність підстав для розірвання договору оренди землі» в той час, як позивачка та її представниця неодноразово наполягали на тезі, зокрема, що вони не планують розривати договір оренди, а лише бажають внести зміни шляхом укладення додаткової угоди до чинного договору оренди землі від 13.11.2012 ( а.с.34-38). Отже суд не може взяти до уваги наведенні відповідачем заперечення, та обґрунтування предмету позову оскільки наявна підміна понять ( наразі в провадженні суду перебуває інший предмет спору, а саме про внесення змін до договору оренди землі).
		Аналізуючи наведене, суд зазначає, що користування земельною ділянкою здійснюється на підставі договору оренди землі, який укладається між власником земельної ділянки (орендодавцем) та особою, яка має намір користуватися земельною ділянкою (орендарем).
		Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
		Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Виключенням є встановлення строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.
		Орендна плата не може бути нижчою мінімального розміру орендної плати - не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю). Сторони не обмежені встановленням виключно мінімального рівня орендної плати у договорі. За домовленістю між сторонами може бути встановлений будь-який розмір  орендної плати, але не нижче мінімального.
		 
		Орендна плата рахується від нормативної грошової оцінки землі (НГО). Зміна НГО земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Для зміни орендної плати необхідно внести зміни в договір оренди (укласти додаткову угоду до договору оренди).
		 
		Сторони мають право за взаємною згодою визначити не лише розмір орендної плати, а і форму її виплати (як наприклад грошова або натуральна, що полягає у передачі частини сільськогосподарської продукції орендодавцю). Відповідно до вимог частини 1 статті 22 Закону України "Про оренду землі" орендна плата справляється у грошовій формі. Для ділянок приватної власності орендна плата вказується у гривнях із зазначенням способу її внесення. А за землі держаної та комунальної власності орендна плата зазначається як відсоток суми НГО.
		 
		За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі (частина 2 статті 22 Закону України "Про оренду землі"). Орендна плата в натуральній формі може встановлюватися виключно для земель, що перебувають у приватній власності. При цьому у договорі необхідно зазначити перелік, кількість або частку продукції, одержуваної із земельної ділянки, якісні показники продукції, місце, умови, порядок, строки поставки. Крім того, розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.
		 
		Згідно з Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», до якого було внесено зміни Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» встановлено запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря. Іншими словами, у випадку заниженої орендної плати (такої, яка не відповідає встановленій в указі), або якщо агрофірма, орендуючи земельний пай, отримує прибутки від її використання, то селянин - власник паю, вправі переглянути розмір орендної плати в бік її збільшення. Для цього йому слід подати письмову заяву-пропозицію (як додаткову угоду до договору оренди землі) про збільшення розміру орендної плати до керівництва агрофірми. Адже згідно зі ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, але у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
		 
		За даними держгеокадастру, станом на 1 січня 2021 року вартість оренди 1 га приватної землі в Україні становила 1,613 грн/га, що складає приблизно 8 % від нормативної грошової оцінки в середньому по Україні. 
		 
		З матеріалів справи вбачається, що позивачка з метою захисту своїх інтересів звернулася до відповідача 19.01.2022 з пропозицією внести зміни до договору оренди землі (а.с.11), зокрема до пункту 9 та пункту 10, пропонуючи укласти додаткову угоду ( а.с.12) та викласти зазначені пункти в наступній редакції:
		пункт 9 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 16 000,00 гривень;
		пункт 10 обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
		Наразі незважаючи на приписи чинного законодавства України та на умови договору, відповідач не виявив доброї волі для вирішення цього спору у позасудовому порядку та не підписав додаткову угоду.
		За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.
		Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
		 З наведених норм права вбачається, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
		  Згідно з частинами першою, другою статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Відповідно до частин першої, другої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.
		Статтею 30 Закону України « Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
		  Згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.
		Наведені норми права передбачають, що зміна договору оренди землі допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. При цьому якщо договір змінений судом, то зобов`язання змінюється з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.
		Підсумовуючи наведене слід зазначити, що позивачка правомірно та обґрунтовано звернулася до суду за захистом своїх порушених прав. 
		У постанові від 20 жовтня 2020 року у справі № 826/3694/16 ВС підкреслив, що складовою принципу юридичної визначеності є  принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в  розумних межах передбачати наслідки своїх дій.
		Отже, застосовуючи наведені характеристики визначеності права для тлумачення поняття «легітимні очікування», можна дійти висновку, що обов`язковою умовою, за наявності якої певне сподівання (вимога) особи набуває ознак легітимного очікування та стає предметом захисту у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, є те, що таке очікування (вимога) повинно мати належне правове (таке, що ґрунтується на законі) підґрунтя, тобто має бути достатнє правове джерело для відповідного очікування (вимоги). Як, зокрема, зазначено з цього приводу у п. 103 рішення ЄСПЛ у справі «Saghinadze and Others v. Georgia» (заява № 18768/05) , для того, щоб «очікування» було «законним», воно повинне бути більш конкретним, ніж звичайна надія і  бути заснованим на нормі права або правовому акті (див. також п. 39 рішення у  справі «Ceni v. Italy», заява № 25376/06 ).
		Так, щодо цієї умови у  рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої якщо суть вимоги особи пов`язана з  майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування, якщо для такого права у  національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний закон, який передбачає таке право, або є  усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (п. 68 рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України», заява № 15123/03 ; п. 35 рішення ЄСПЛ у  справі «Суханов та Ільченко проти України», заяви № 68385/10 та № 71378/10 ).
		Наразі позивачка укладаючи 13.11.2012 договір оренди землі з ТОВ « Сільгосптехніка Нова» мала законні очікування, що у разі підвищення цін, тарифів у томі числі внаслідок інфляції, вона матиме можливість захистити свої права, як власника земельної ділянки ( паю), шляхом внесення змін до чинного договору оренди землі , щодо розміру орендної плати. В той час як відповідач ТОВ «Сільгосптехніка Нова», відмовляючи позивачці в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, порушує її легітимні сподівання та не бере до уваги наявність у  законі приписів щодо права позивачки на зміну умов договору оренди. 
		Суд бере до уваги наведені позивачкою обґрунтування, зокрема: індекси споживчих цін на товари та послуги за період з 2002 по 2022 роки; офіційний курс іноземних валют станом на 13.12.2012 та 09.05.2022; ціни на природний газ та електроенергію для споживачів у період лише першого півріччя 2021 року; динаміку росту цін за природний газ та електроенергію починаючи з 1996 року ( а.с.13-19). Одночасно слід зазначити, що змінилася нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яка на час укладення договору оренди землі складала 134632,89 гривень, а станом на 26.07.2022 вона вже становила 163404,18 гривень ( а.с.7, 64).
		Стаття 629 ЦКУ встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а згідно зі статтею 526 ЦКУ зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Оскільки сторони укладаючи договір оренди землі, керувалися положеннями ст. 627 ЦК України, яка зазначає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості та погодили між собою всі істотні умови зазначені у спірному договорі оренди землі від 12.11.2012 то наразі наявні обставини для задоволення вимог позивачки з підстав визначених у договорі оренди землі від 13.11.2012 для внесення змін до нього.
		Отже за відсутності волевиявлення сторони відповідача щодо внесення змін до договору оренди землі, зміни до договору оренди землі можуть бути внесені, у такому разі лише в судовому порядку та в такому випадку договір оренди землі вважається зміненим з дати набрання законної сили судовим рішенням.
		Вирішуючи питання судових витрат, які в цій справі складаються з судового збору, суд виходить з наступного. Пунктом 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Позивачка при зверненні до суду сплатила судові витрати у виді судового збору у розмірі - 992,40 гривень, отже з відповідача на користь позивачки стягуються судові витрати у розмірі судового збору, визначеного державою для розгляду справ даної категорії, що складає - 992,40 грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 15, 21, 22, 30 Закону України « Про оренду землі», ст.ст. 11, 15, 526, 627, 628, 629, 651, 652, 653 ЦК України, ст.ст. 13, 56, 76, 81, 141, 263-265, 268, ЦПК України , суд,
		У Х В А Л И В:
		Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосптехніка Нова» про внесення змін до договору оренди землі - задовольнити.
		 
		Внести зміни до договору оренди землі № б/н від 13.11.2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільгосптехніка Нова» (код ЄДРПОУ 03744215) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію та їх обтяжень 01.04.2015 та викласти в наступній редакції:
		«п. 9 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 16 000,00 гривень»;
		«п. 10 обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції».
		Відповідні зобов`язання сторін за договором оренди земля від 13.11.2012 , укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Сільгосптехніка Нова» зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію та їх обтяжень 01.04.2015 змінюються з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосптехніка Нова» ( код ЄДРПОУ 03744215, адреса: вул. Зарічна, 100, смт Володарка, Білоцерківського району, Київської області, 09301) судові витрати сплачений судовий збір у розмірі 992,40 гривень на користь  ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
		 
		Повний текст рішення виготовлено 01.03.2023.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Київського апеляційного суду.
		Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		 
		 
		 
		       Суддя                                                        Г. Л. Моргун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...