Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/1404/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2023.
Дата набрання законної сили: 23.03.2023
Номер судового провадження: 61-10723ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		23 березня 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 686/1404/19
		провадження № 61-10723св22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В.,         Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
		відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 квітня        2021 року, додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2021 року у складі судді Чевилюк З. А. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У січня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною частковою власністю, і припинення права спільної часткової власності на об`єкти нерухомого майна.
		Неодноразово уточнюючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначала, що відповідно до договору дарування земельної ділянки від 18 жовтня 2006 року вона і ОСОБА_2 отримали у власність по 312,5 кв. м земельної ділянки загальною площею 625 кв. м з кадастровим номером 6810100000:08:003:0041 (далі - земельна ділянка).
		Також на підставі договору дарування житлового будинку від 18 жовтня                     2006 року позивач отримала у власність 29/50 частин житлового будинку           АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних будівель: 1-коридор площею 9,6 кв. м, 1-1 топочна площею             4,1 кв. м, 1-2 кухня площею 5,7 кв. м, 1/2 прихожої 1-3 площею 5,2 кв. м,              1-5 житлова кімната площею 24 кв. м, загальною площею 48,6 кв. м, житловою площею 24 кв. м, хлів під літерою «Б», хлів під літерою «Д», котельня під літерою «Є», гараж під літерою «Ж», погріб під літерою «В»,               1/2 огорожі.
		ОСОБА_2 згідно із цим же договором дарування отримала 21/50 частину зазначеного житлового будинку з відповідними надвірними будівлями:             1-6 коридор площею 7 кв. м, 1-7 столова площею 10,9 кв. м, 1-8 житлова кімната площею 13,4 кв. м, 1-4 житлова кімната площею 12,9 кв. м,                      1/2 прихожої 1-3 площею 5,3 кв. м, загальною площею 49,5 кв. м, житловою площею 37,2 кв. м, хлів під літерою «В», вбиральня під літерою «З»,                          1/2 огорожі.
		Кожна частина житлового будинку має окремий вхід, наявні окремі інженерні мережі електрозабезпечення та газопостачання. Фактично користується частиною будинку як окремим самостійним об`єктом.
		Оскільки вирішити питання поділу житлового будинку і земельної ділянки у позасудовому порядку сторони не можуть, то позивачка просила суд: провести поділ нерухомого майна із припиненням права спільної часткової власності на нього;
		виділити ОСОБА_1 в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 29/50 частин житлового будинку з відповідними до цієї частини надвірними будівлями:                       1-коридор площею 9,6 кв. м, 1-1 топочна площею 4,1 кв. м, 1-2 кухня площею                5,7 кв. м, 1/2 прихожої 1-3 площею 5,2 кв. м, 1-5 житлова кімната площею                          24 кв. м, загальною площею 48,6 кв. м, житловою площею 24 кв. м, хлів під літерою «Б», хлів під літерою «Д», котельня під літерою «Є», гараж під                      літерою «Ж», погріб під літерою «В», 1/2 огорожі;
		виділити ОСОБА_1 із загальної площі земельної ділянки 0,0625 га частину земельної ділянки із виділенням її за точками 19, 20, 21, 22, 23, 24, 6, 7, 8, 25, 26, 19 площею 0,0115 га, частину земельної ділянки із виділенням її за точками 2, 3, 4, 5, 16, 15, 14, 13, 2 площею 0,0089 га, частину земельної ділянки із виділенням її за точками 9, 10, 11, 12, 30, 29, 28, 27, 9 площею 0,0071 га, загальною площею 0,0275 га, якими позначено поворотні точки окружних меж земельних ділянок (на план-схемі додаток 2 до висновку судової будівельно-земельно-технічної експертизи від 03 грудня 2019 року № 34/19 позначена зеленим кольором);
		виділити ОСОБА_2 із загальної площі земельної ділянки 0,0625 га частину земельної ділянки із виділенням її за точками 16, 17, 18, 20, 21, 2, 23, 24, 6, 5, 16, площею 0,0214 га, частину земельної ділянки із виділенням її за точками 1, 2, 13, 14, 32, 31, 30, 12, 1 площею 0,0061 га, загальною площею 0,0275 га, якими позначено поворотні точки окружних меж земельних ділянок (на план-схемі додаток 2 до висновку експертизи позначена жовтим кольором).
		 
		У липні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою про поділ житлового будинку і земельної ділянки.
		Уточнивши вимоги, зазначала ті ж підстави набуття сторонами нерухомого майна у власність та просила суд: провести поділ будинковолодіння і земельної ділянки із припиненням права спільної часткової власності на них;
		виділити ОСОБА_2 в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 21/50 частину житлового будинку з відповідними до цієї частини надвірними будівлями: 1-6 коридор площею 7 кв. м, 1-7 столова площею 10,9 кв. м,                   1-8 житлова кімната площею 13,4 кв. м, 1-4 житлова кімната площею               12,9 кв. м, 1/2 прихожої 1-3 площею 5,3 кв. м, загальною площею 49,5 кв. м, житловою площею 26,3 кв. м, хлів під літерою «В», хлів під літерою «Г», вбиральню під літерою «З», 1/2 огорожі;
		виділити ОСОБА_2 частину земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:08:003:0041 відповідно до варіанта № 3 висновку експертизи із загальної площі земельної ділянки 0,0625 га із виділенням її за точками 17, 18, 19, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 6, 5, 17 площею 0,0199 га, частину земельної ділянки із виділенням її за точками 8, 9, 28, 27, 8 площею 0,0015 га, частину земельної ділянки із виділенням її за точками 1, 2, 14, 15, 36, 35, 34, 13, 1 площею 0,0061 га, загальною площею 0,0275 га, якими позначено поворотні точки окружних меж земельних ділянок (на план-схемі додаток 6 до висновку експертизи позначена жовтим кольором);
		ОСОБА_1 виділити із загальної площі земельної ділянки 0,0625 га частину земельної ділянки із виділенням її за точками 2, 3, 4, 5, 17, 16, 15, 14, 2 площею 0,0104 га, частину земельної ділянки із виділенням її за точками 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 6, 7, 8, 27, 28, 29, 30, 20 площею 0,0100 га, частину земельної ділянки із виділенням її за точками 10, 11, 12, 13, 34, 33, 32, 31, 10 площею 0,0071 га, загальною площею 0,0275 га, якими позначено поворотні точки окружних меж земельних ділянок (на план-схемі додаток 6 до висновку експертизи позначена зеленим кольором);
		залишити у спільному користуванні сторін частину земельної ділянки площею 0,0075 га із відділенням її за точками 15, 16, 17, 18, 19, 21, 20, 30, 29, 28, 9, 10, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 15, якими позначено поворотні точки окружної межі земельної ділянки (на план-схемі додаток 6 до висновку експертизи позначена блакитним кольором).
		 
		 
		 
		 
		Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
		 
		Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області                            від 06 квітня 2021 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки                             від 13 квітня 2021 року, позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
		Виділено ОСОБА_1 належні їй на праві власності 29/50 частин житлового будинку з відповідними до цієї частини надвірними будівлями за адресою:             АДРЕСА_2 : 1-коридор, площею 9,6 кв. м,                      1-1 топочна площею 4,1 кв. м, 1-2 кухня площею 5,7 кв. м, 1/2 прихожої                    1-3 площею 5,2 кв. м, 1-5 житлова кімната площею 24 кв. м, загальною площею 48,6 кв. м, житловою площею 24,00 кв. м, хлів під літерою «Б», хлів під літерою «Д», котельня під літерою «Є», гараж під літерою «Ж», погріб під літерою «В», 1/2 огорожі.
		Виділено ОСОБА_1 земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до варіанта № 1 висновку експертизи від 03 грудня 2019 року № 34/19, виділивши із загальної площі земельної ділянки 0,0625 га частину земельної ділянки за точками 19, 20, 21, 22, 23, 24, 6, 7, 8, 25, 26, 19 площею 0,0115 га, частину земельної ділянки із виділенням її за точками 2, 3, 4, 5, 16, 15, 14, 13, 2, площею 0,0089 га, частину земельної ділянки із виділенням її за точками 9, 10, 11, 12, 30, 29, 28, 27, 9, площею 0,0071 га, загальною площею 0,0275 га, яким позначено поворотні точки окружних меж земельних ділянок (на план-схемі додаток 2 позначена зеленим кольором).
		Виділено ОСОБА_2 належні їй на праві власності 21/50 частину житлового будинку з відповідними до цієї частини надвірними будівлями за адресою:            АДРЕСА_2 : 1-6 коридор площею 7 кв. м,                             1-7 столова площею 10,9 кв. м, 1-8 житлова кімната площею 13,4 кв. м,                      1-4 житлова кімната площею 12,9 кв. м, 1/2 прихожої 1-3 площею 5,3 кв. м, загальною площею 49,5 кв. м, житловою площею 37,2 кв. м, хлів під літерою «В», хлів під літерою «Г», вбиральня під літерою «З», 1/2 огорожі.
		Виділено ОСОБА_2 земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до варіанта № 1 висновку експертизи від 03 грудня 2019 року № 34/19, виділивши із загальної площі земельної ділянки 0,0625 га частину земельної ділянки за точками 16, 17, 18, 20, 21, 22, 23, 24, 6, 5, 16, площею 0,0214 га, частину земельної ділянки за виділенням її за точками 1, 2, 13, 14, 32, 31, 30, 12, 1, площею 0,0061 га, загальною площею 0,0275 га, якими позначено поворотні точки окружних меж земельних ділянок (на план-схемі додаток 2 позначено жовтим кольором).
		Залишено у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 частину земельної ділянки площею 0,0075 га із виділенням її за точками 15, 16, 17, 18, 19, 21, 20, 30, 29, 28, 9, 10, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 15, якими позначено поворотні точки окружних меж земельних ділянок (на план-схемі додаток 6 до висновку експертизи позначено блакитним кольором).
		 
		Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2021 року вирішено питання про судові витрати.
		 
		Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 липня 2021 року припинено право спільної часткової власності сторін на об`єкти нерухомого майна.
		 
		Рішення суду мотивоване тим, що оскільки між сторонами відсутня згода щодо користування спірним нерухомим майном, з метою захисту прав та законних інтересів саме сторін по справі, виходячи з загальноприйнятних правил співжиття, захисту права власності та законних інтересів сторін, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід виділити належні їм частки у будинковолодінні відповідно до фактичного використання:               ОСОБА_1 належні їй на праві власності 29/50 частин житлового будинку з відповідними до цієї частини надвірними будівлями, а ОСОБА_2 належні їй на праві власності 21/50 частин житлового будинку з відповідними до цієї частини надвірними будівлями. 
		Щодо земельної ділянки, то суд зазначив, що запропонований експертом варіант поділу № 1, який заявлений ОСОБА_1 як варіант способу захисту порушених прав є таким, що найбільш ефективно та повно сприяє захисту порушених прав та законних інтересів. Водночас, суд дійшов висновку, що слід залишити у спільному користуванні співвласників ОСОБА_2 та               ОСОБА_1 частину земельної ділянки площею 0,0075 га - із відділенням її точками 15, 16, 17, 18, 19, 21, 20, 30, 29, 28, 9, 10, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 15, якими позначено поворотні точки окружної межі земельної ділянки на плані схемі «Додаток 6» позначена блакитним кольором, що сприятиме реалізації можливості користування належними їм на праві власності приміщеннями.
		 
		Постановою Хмельницького апеляційного суду від 04 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
		Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області                      від 06 квітня 2021 року в частині поділу земельної ділянки, що є спільною частковою власністю, та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 липня 2021 року в частині припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку - скасовано та ухвалено у цій частині вимог нове судове рішення.
		У позові ОСОБА_1 та зустрічному позові ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки, що є спільною частковою власністю, і припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку - відмовлено.
		Додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2021 року про розподіл судових витрат змінено, зменшено стягнену з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору до 1 489,03 грн, витрат на оплату експертного дослідження до 2 512,00 грн.
		В іншій частині судові рішення залишено без змін.
		 
		Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції в частині поділу житлового будинку, оскільки такий варіант поділу відповідав часткам співвласників, висновку експертизи від 03 грудня 2019 року № 34/19, та не заперечувався сторонам по справі. Провівши поділ будинковолодіння, суд першої інстанції припинив право спільної часткової власності сторін на нього відповідно до вимог закону.
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині поділу земельної ділянки, що є спільною частковою власністю, та додаткове рішення в частині припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, та відмовляючи у задоволенні цих вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до висновку експертизи від 03 грудня 2019 року № 34/19 поділ спірної земельної ділянки відповідно до часток співвласників (по 1/2 частині) технічно неможливий. Експерт зазначав, що з урахуванням поділу житлового будинку і надвірних будівель проведення поділу земельної ділянки можливе лише із залишенням її частини у спільному користуванні сторін і пропонував три варіанта такого поділу. При цьому залишається лише один прохід (заїзд) на земельну ділянку. Тому, керуючись статтею 181 ЦК України, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		 
		Постановою Верховного Суду від 12 травня 2022 року касаційні скарги            ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
		Постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 серпня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо поділу земельної ділянки, що є спільною частковою власністю, скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Направляючи справу на новий розгляд до апеляційного суд в частині позовних вимог щодо поділу земельної ділянки, що є спільною частковою власністю, касаційний суд виходив із того, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у поділі спірної земельної ділянки, не виправив недоліків рішення суду першої інстанції, не вирішив спір щодо поділу між сторонами спірної земельної ділянки.
		Тобто, відмовляючи в позові як первісному так і в зустрічному в частині поділу земельної ділянки, апеляційний суд залишив без вирішення спір, не з`ясував всіх можливостей поділу спірної земельної ділянки з урахуванням інтересів усіх сторін спору, не роз`яснив сторонам, що вони мають право подати заяви про призначення додаткової чи повторної експертизи.
		Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції в частині поділу в натурі будинковолодіння, а саме ОСОБА_1 29/50 частин житлового будинку з відповідними до цієї частини надвірними будівлями, а ОСОБА_2 - 21/50, відмовив у поділі земельної ділянки, що суперечить нормам статті 120 ЗК України.
		 
		Постановою Хмельницького апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
		Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області                            від 06 квітня 2021 року залишено без змін.
		 
		Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення місцевого суду, виходив із того, що варіант № 1 поділу земельної ділянки враховує всі інтереси сторін, є справедливим з огляду на обставини та відносини, що склались між сторонами, тому найбільш ефективно сприяє захисту прав та інтересів сторін.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		У жовтні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 .
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
		 
		Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 24 січня 2023 року № 107/0/226-23 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві.
		 
		Аргументи учасників справи
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині відмови у задоволенні її зустрічного позову щодо поділу земельної ділянки та ухвалити рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у вказаній частині.
		Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16,          у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 143/444/15-ц; від 24 березня 2021 року у справі № 459/2226/16; від19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17; пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України - не дослідження письмових доказів щодо можливості застосування іншого варіанта, запропонованого ОСОБА_2 , про справедливий поділ земельної ділянки, з відхиленням від пропорційного поділу 50/50, з відповідною доплатою одній із сторін спору.
		Касаційна скарга мотивована тим, що за варіантом поділу земельної ділянки, визначеного судами попередніх інстанцій, відсутній заїзд до її об`єктів права власності, відсутнє місце для стоянки автомобіля, підвезення великогабаритних речей, будівельних матеріалів тощо.
		Вказує, що судами не розглядались альтернативні варіанти поділу, наприклад виділити їй земельні ділянки, виділені експертом жовтим кольором за варіантом 2, сполучивши їх в одну цілу за частиною житлового будинку          ОСОБА_1 , яка межує з ділянкою ОСОБА_3 .
		На думку заявника, вказаний варіант поділу має місце та є найбільш об`єктивним та ефективним варіантом землекористування та обслуговування житлового будинку.
		Зазначає, що поділ земельної ділянки за варіантом № 1 є незаконним та необґрунтованим.
		Судами не враховано, що усі обслуговуючі комунікації до будинку, як то електро-, водо- та газопостачання, водовідвід і септик заведені з боку                 АДРЕСА_2 до тієї частини будинку, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , і в основному (окрім електропостачання) через спірну земельну ділянку.
		Таким чином, вважає, що відсутність у її власності права на земельну ділянку між АДРЕСА_2 та фасадною частиною спільного будинку вже порушує її майнові права та призведе до ще більшого порушення з боку ОСОБА_1 їх у майбутньому.
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		 
		У березні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 від ОСОБА_1 , у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
		 
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку та земельної ділянки загальною площею 625 кв. м для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 6810100000:08:003:0041 на АДРЕСА_2 на підставі договорів дарування земельної ділянки і житлового будинку                            від 18 жовтня 2006 року, укладених із ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 23, 24).
		 
		ОСОБА_1 отримала у дар 29/50 частин житлового будинку з відповідними до цієї частини надвірними будівлями: 1- коридор площею 9,6 кв. м,                          1-1 - топочна площею 4,1 кв. м, 1-2 кухня площею 5,7 кв. м, 1/2 прихожої               1-3 площею 5,2 кв. м, 1-5 житлова кімната площею 24 кв. м загальною площею 48,6 кв. м, житловою площею 24 кв. м, хлів під літерою «Б», хлів під літерою «Д», котельня під літерою «Є», гараж під літерою «Ж», погріб під літерою «в», 1/2 огорожі.
		 
		ОСОБА_2 отримала у дар 21/50 частину житлового будинку з відповідними до цієї частини надвірними будівлями: 1-6 коридор площею 7 кв. м,                       1-7 столова площею 10,9 кв. м; 1-8 житлова кімната площею 13,4 кв. м;                     1-4 житлова кімната площею 12,9 кв. м; 1/2 прихожої 1-3 площею 5,3 кв. м загальною площею 49,5 кв. м, житловою 37,2 кв. м; хлів під літерою «В», хлів під літерою «Г», вбиральня під літерою «З», 1/2 огорожі. 
		 
		Земельна ділянка передана у власність сторін у рівних частинах по                 312,5 кв. м. Домовленості щодо поділу об`єктів нерухомого майна між співвласниками не досягнуто.
		 
		Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області                                   від 13 травня 2019 року призначено по справі будівельно-земельно-технічну експертизу. Проведення експертизи доручено судовому експерту Марченкову Григорію Григоровичу.
		Відповідно до висновку будівельно-земельно-технічної експертизи                       від 03 грудня 2019 року № 34/19 технічно можливий виділ в натурі із спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спірного житлового будинку відповідно до часток співвласників 29/50 і 21/50. Експертом запропоновано варіант поділу житлового будинку і надвірних будівель, з яким співвласники погодились (т. 1, а. с. 147-174).
		 
		Щодо поділу земельної ділянки експерт зазначив, що виділити в натурі сторонам земельну ділянку по 312,5 кв. м з земельної ділянки площею                 625 кв. м, що знаходиться у спільній частковій власності ОСОБА_1 та                ОСОБА_2 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з урахуванням виділу відповідної частини житлового будинку з надвірними спорудами - технічно неможливий. При цьому зазначено, що з урахуванням виділу відповідної частини житлового будинку з надвірними спорудами виділ можливий лише з залишенням у спільному користуванні частини земельної ділянки. На розгляд суду надано 3 варіанту поділу.
		 
		ОСОБА_1 просила поділити спірну земельну ділянку відповідно до                             1 варіанта, а ОСОБА_2 - відповідно до 3 варіанта.
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення із таких підстав.
		 
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються в частині позовних вимог щодо поділу спірної земельної ділянки, в іншій частині не оскаржуються, а тому відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України не є предметом розгляду судом касаційної інстанції.
		 
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).
		 
		Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
		 
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
		 
		У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
		 
		Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
		 
		За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном. Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.
		 
		Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.
		Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
		 
		Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
		 
		Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
		 
		Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
		 
		Відповідно до положень частин першої, другої статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
		 
		Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (частини перша, третя статті 364 ЦК України).
		За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
		 
		Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.
		 
		Частиною першою статті 86 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
		 
		Відповідно до частин першої, третьої статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із  складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.
		 
		При вирішенні спору про поділ в натурі земельної ділянки, визначаючи варіанти такого поділу, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого відсутні підстави, він ухвалює рішення про застосування саме такого варіанту поділу. Якщо ж відсутній погоджений або встановлений порядку користування земельною ділянкою, то суд здійснює поділ в натурі земельної ділянки з дотриманням розміру часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.
		 
		У частині четвертій статті 120 ЗК України вказано, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
		 
		Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
		Скасовуючи постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 серпня           2021 року, Верховний Суд в своїй постанові вказав, що здійснюючи поділ спірної земельної ділянки відповідно до 1 варіанта експертного висновку за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи, суд першої інстанції не перевірив всіх доказів наданих сторонами, не навів в оскаржуваному судовому рішенні мотивів прийняття до уваги саме варіанта № 1 цього висновку та мотивів, з яких він залишив поза увагою варіант № 2 та № 3. Суд не з`ясував думку всіх сторін по справі щодо 2 та 3 варіантів такого висновку, а також, чи не призведе до обмеження прав співвласників на користування своїм майном вибраний судом такий варіант поділу спірної земельної ділянки.
		 
		Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу повторно в апеляційному порядку, дійшов висновку, що варіант № 1 поділу земельної ділянки враховує всі інтереси сторін, є справедливим з огляду на обставини та відносини, що склались між сторонами, тому найбільш ефективно сприяє захисту прав та інтересів сторін.
		 
		Колегія суддів погоджується зі висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
		 
		За варіантом № 1 висновку експерта ОСОБА_1 слід виділити частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_2 із загальної площі земельної ділянки 0,0625 га за точками 19, 20, 21, 22, 23, 24, 6, 7, 8, 25, 26, 19 площею 0,0115 га, частину земельної ділянки із виділенням її за точками 2, 3, 4, 5, 16, 15, 14, 13, 2 площею 0,0089 га, частину земельної ділянки із виділенням її за точками 9, 10, 11, 12, 30, 29, 28, 27, 9 площею 0,0071 га, загальною площею 0,0275 га, яким позначено поворотні точки окружних меж земельних ділянок (на план-схемі Додаток 2 до висновку експертизи позначена зеленим кольором). 
		ОСОБА_2 - земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_2 із загальної площі земельної ділянки 0,0625 га за точками 16, 17, 18, 20, 21, 22, 23, 24, 6, 5, 16 площею 0,0214 га, частину земельної ділянки за виділенням її за точками 1, 2, 13, 14, 32, 31, 30, 12, 1 площею      0,0061 га, загальною площею 0,0275 га, якими позначено поворотні точки окружних меж земельних ділянок (на план-схемі Додаток 2 до висновку експертизи позначено жовтим кольором). 
		Залишено у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 частину земельної ділянки площею 0,0075 га із виділенням її за точками 15, 16, 17, 18, 19, 21, 20, 30, 29, 28, 9, 10, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 15, якими позначено поворотні точки окружних меж земельних ділянок (на план-схемі Додаток 6 до висновку експертизи позначено блакитним кольором).
		 
		Відповідно до варіанту № 2 висновку експертизи ОСОБА_1 із загальної площі земельної ділянки 0,0625 га слід виділити частину земельної ділянки із виділенням її за точками 21,22,23,24,25,26,6,7,27,28,29,9,10,30,31,21 площею 0,0100 га, частину земельної ділянки із виділенням її за точками 2,3,4,5,18,17,16,15,2 площею 0,0104 га, частину земельної ділянки із виділенням її за точками 11,12,13,14,35,34,33,32,11 площею 0,0071 га, загальною площею 0,0275 га, якими позначено поворотні точки окружних меж земельних ділянок (на план-схемі Додаток 4 до висновку експертизи позначена зеленим кольором). 
		Виділити ОСОБА_2 - із загальної площі земельної ділянки 0,0625 га, частину земельної ділянки із виділенням її за точками 7,8,9,29,28,7 площею 0,0015 га, частину земельної ділянки із виділенням її за точками 18,19,20,22,23,24,25,26,27,6,5,18 площею 0,0199 га, частину земельної ділянки із виділенням її за точками 1,2,15,16,37,36,35,14,1, площею 0,0061 га, загальною площею 0,0275 га, якими позначено поворотні точки окружної межі земельних ділянок (на план-схемі Додаток 4 до висновку експертизи позначена жовтим кольором). 
		Залишити у спільному користуванні співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 частину земельної 0,0075 га - із виділенням її за точками 16,17,18,19,20,21,31,30,10,11,32,33,34,35,36,37,16 якими позначено поворотні точки окружної межі земельної ділянки (на план-схемі Додаток 4 до висновку експертизи позначена блакитним кольором). 
		Встановити сервітут проходу площею 0,0007 га на користь ОСОБА_2 на частині земельної ділянки ОСОБА_1 , - із виділенням його за точками 6,7,28,27,6, якими позначено поворотні точки окружної межі земельної ділянки (на план-схемі Додаток 4 до висновку експертизи позначена зеленим кольором з штриховкою).
		 
		Згідно варіанту № 3 висновку експертизи ОСОБА_1 із загальної площі земельної ділянки 0,0625 га слід виділити частину земельної ділянки із виділенням її за точками 2,3,4,5,17,16,15,14,2 площею 0,0104 га, частину земельної ділянки із виділенням її за точками 20,21,22,23,24,25,6,7,8,28,29,30,20 площею 0,0100 га, частину земельної ділянки із виділенням її за точками 10,11,12,13,34,33,32,31,10, площею 0,0071 га, загальною площею 0,0275 га, якими позначено поворотні точки окружних меж земельних ділянок (на план-схемі Додаток 6 до висновку експертизи позначена зеленим кольором). 
		Виділити ОСОБА_2 - із загальної площі земельної ділянки 0,0625 га, частину земельної ділянки із виділенням її за точками 17,18,19,21,22,23,24,25,26,6,6,17, площею 0, 0199 га, частину земельної ділянки із виділенням її за точками 8,9,28,27,8, площею 0,0015 га, частину земельної ділянки із виділенням її за точками 1,2,14,15,36,35,34,13,1 площею 0,0061 га, загальною площею          0,0275 га, якими позначено поворотні точки окружних меж земельних ділянок (на план-схемі Додаток 6 до висновку експертизи позначена жовтим кольором). 
		Залишити у спільному користуванні співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 частину земельної 0,0075 га - із виділенням її за точками 15,16,17,18,19,21,20, 30,29,28,9,10,31,32,33,34,35,36,15, якими позначено поворотні точки окружної межі земельної ділянки (на план-схемі Додаток 6 до висновку експертизи позначена блакитним кольором).
		 
		В апеляційній та касаційній скаргах ОСОБА_2 просила задовольнити її вимоги про виділ земельної ділянки відповідно до варіанту № 3 висновку експертизи з посиланням на те, що, на її думку, даний варіант є найбільш необтяжливим для обох співвласників та буде сприяти справедливому землекористуванню.
		 
		Колегія судді відхиляє вказані посилання заявника з огляду на таке.
		 
		Статтею 110 ЦПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
		 
		Частинами першою, другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		 
		Згідно статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
		Разом із тим, ОСОБА_2 , знаючи, що сторони не згодні разом із одним із запропонованих експертом варіантів поділу земельної ділянки, не скористалась своїм правом та не заявила клопотання про призначення повторної експертизи.
		 
		При цьому, аналізуючи варіанти поділу земельної ділянки, визначених експертом, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що варіант № 2 є найбільш обтяжливим для обох співвласників, оскільки передбачає встановлення сервітуту для відповідача з боку позивача, тобто фактично містить відповідні обтяження як для позивача так і для відповідача. При цьому обґрунтовано враховано, що жоден з учасників справи не просив суд поділити земельну ділянку саме за даним варіантом.
		 
		Що стосується варіанту № 3 поділу земельної ділянки, слід зазначити наступне.
		Як вбачається з висновку експерта частина земельної ділянки, що пропонується передати у власність ОСОБА_2 за вказаним варіантом, площею 0,0015 га за точками 8,9,28,27,8, знаходиться прямо перед частиною будинку належного ОСОБА_1 на відстані 1 метра від будинку та вікон.
		ОСОБА_2 вказувала, що має намір використовувати дану земельну ділянку для стоянки автомобіля, дана земельна ділянка межує виключно з земельною ділянкою, яка виділяється ОСОБА_1 та лише прилягає до земельної ділянки загального користування, на ній не розміщено жодних об`єктів нерухомості, належних ОСОБА_2 , та дана земельна ділянка не містить проходу чи проїзду до земельної ділянки ОСОБА_2 .
		Враховуючи вказаний варіант поділу, апеляційний суд правомірно зазначив, що такий поділ призведе до порушення прав ОСОБА_1 на вільне володіння та користування своїх майном, є обтяжливим для неї, так як використання земельної ділянки для стоянки автомобіля перед фасадом її будинку на відстані лише одного метра створить останній незручності в користуванні будинком, обслуговуванні будинку та прибудинкової території.
		Крім того, при такому поділі ОСОБА_2 має право здійснювати на цій земельній ділянці будівництво об`єктів нерухомості, що в свою чергу може призвести до виникнення конфліктних ситуацій між сторонами, з врахуванням їхніх відносин на даний час та спору між ними з приводу поділу земельної ділянки тощо.
		 
		Отже, з урахуванням аналізу запропонованих варіантів поділу земельної ділянки, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо можливості її поділу за варіантом № 1, оскільки такий враховує інтереси сторін, є справедливим з огляду на правовідносини, які виникли між сторонами, та є найбільш прийнятним, а отже забезпечить ефективний варіант захисту прав та інтересів сторін.
		Відхиляються доводи касаційної скарги заявника про те, що вона згідна на зменшення належної їй ідеальної частки у праві власності з грошовою компенсацією за умови, що їй буде виділено частину фасадної земельної ділянки, межа якої позначена літ. «Б» та «В» зі сторони земель комунальної власності, а саме АДРЕСА_2 , оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції до закінчення підготовчого засідання заявник не скористалась своїм правом, передбаченим статтею 49 ЦПК України, відповідних клопотань не заявляла, натомість наголошувала на необхідності поділу земельної ділянки відповідно до варіанту поділу № 3.
		 
		Також відхиляються посилання заявника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16, у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 143/444/15-ц; від 24 березня        2021 року у справі № 459/2226/16; від19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17, оскільки судові рішення у справі, яка переглядається, не суперечать висновкам, викладеним у вказаних постановах.
		 
		Таким чином, суд апеляційної інстанції, виконавши вимог статті 417 ЦПК України, залишаючи без змін рішення місцевого суду, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
		 
		Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_2  залишити без задоволення.
		 
		Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області                   від 06 квітня 2021 року, додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року залишити без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                           Н. Ю. Сакара
		 
		О. В. Білоконь
		 
		В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...