Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 608/1063/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано для оприлюднення: 27.03.2023. Зареєстровано: 27.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2023.
Дата набрання законної сили: 16.03.2023
Номер судового провадження: 22-ц/817/237/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Справа № 608/1063/22Головуючий у1-йінстанції  Коломієць Н. З. Провадження № 22-ц/817/237/23 Доповідач - Дикун С.І.Категорія -   
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		16 березня 2023 року     м. Тернопіль
		Тернопільський апеляційний суд в складі: 
		головуючого - Дикун С.І. 
		суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М., 
		з участю секретаря - Сович Н.А. 
		               учасників справи: адвоката  Сампари Н.М.                 в інтересах відповідача ОСОБА_1                          адвоката Квятковського Д.В. в інтересах                      позивача ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу №608/1063/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , інтереси якого представляє адвокат Сампара Надія Миронівна на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 02 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом вчинення дій, ухваленого суддею Коломієць Н.З., повне судове рішення складено 9 грудня 2022 року,-
		 
		                   ВСТАНОВИв:     У липні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом вчинення дій. В обгрунтування вимог вказав, що він є співвласником та проживає в житловому будинку АДРЕСА_1 . Протягом тривалого періоду він особисто та його родина потерпає від неприємного запаху та антисанітарії із майданчика для зберігання гною, облаштованого сусідом ОСОБА_3 біля свого сараю із свійськими тваринами. З метою перевірки дотримання санітарних норм ОСОБА_3 , він звернувся до Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області. При обстеженні земельної ділянки ОСОБА_3 04 травня 2022 року комісією ради було встановлено, що відповідачем порушено Державні санітарні норми, зокрема, майданчик для зберігання гною від домашніх тварин розміщений на відстані 9,3 м від вікна його житлового будинку при необхідній  20 м.
		   Комісією Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області було зобов`язано ОСОБА_3 очистити майданчик від гною до 04 червня 2022 року та облаштувати новий, на відстані не менше 20 м від його житлового будинку. Оскільки ОСОБА_3 вимогу комісії не виконав, просить суд зобов`язати ОСОБА_3 очистити майданчик для збору гною (компосту) та встановити його на відстані не менше 20 метрів від житлового будинку ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ). Судові витрати покласти на відповідача. 
		Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 2 грудня 2022 року позов ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_1 до ОСОБА_3 , жителя АДРЕСА_1 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом вчинення дій задоволено. 
		   Зобов`язано ОСОБА_3 очистити майданчик для збору гною (компосту) та встановити його на відстані не менше 20 метрів від житлового будинку ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ). 
		   Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , сплачений ним судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.
		Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 , інтереси якого представляє адвокат Сампара Н.М., подав апеляційну скаргу на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 02 грудня 2022 року у якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення у даній справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог .
		Апеляційна скарга мотивована тим, що землі під будинковолодінням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не перебувають в їх користуванні, межі земельних ділянок не встановлені та не визначені, що не дає можливості встановити на чиїй території знаходяться майданчик для зберігання гною (компостна яма) та кому вона належить.
		Зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні встановив, що проведено обстеження лише земельної ділянки ОСОБА_3 , що підтверджується актом обстеження його присадибної ділянки в с. Улашківці Чортківського району Тернопільської області.
		Комісія обстежила присадибну ділянку біля його домоволодіння, проте, комісією не було досліджено та судом не встановлено причини з яких комісія не провела обстеження сусідньої земельної ділянки на території якої знаходиться житловий будинок гр. ОСОБА_2 , котрий може знаходитись на відстані від межі його земельної ділянки, яка суперечить нормам чинного законодавства і саме ця обставина призводить до зменшення відстані між майданчиком для збору гною та будинковолодінням ОСОБА_2 .
		Вважає, що суд безпідставно не взяв до уваги покази свідків, які ствердили, що станом на 2 грудня 2022 року майданчик для збору гною очищений, однак не облаштований на відстані 20 метрів, тобто відсутній предмет спору у даній справі. 
		У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вказує на те, що доводи ОСОБА_3 , що він не є власником, землекористувачем чи орендарем земельної ділянки, тому позовна підлягала закриттю у зв`язку із відсутністю предмета спору є необгрунтованими. 
		Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №312754060 від 19.10.2022, яка формувалась за ідентифікаційними даними , встановлено, що у його власності є 1/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
		Вважає, що його житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельна ділянка, на якій цей житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований та будинок ОСОБА_3 є єдиним об`єктом права власності, а отже землі під будинковолодінням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у їх власності , що дає можливість встановити місце знаходження майданчик для зберігання гною саме на земельній ділянці відповідача.
		Зазначає, що у проведенні обстеження земельної ділянки на території якої знаходиться його житловий будинок комісією не було потреби, оскільки при будівництві даного житлового будинку уповноваженим органом було складено будівельний паспорт, в якому вказано вимоги до розміщення даного житлового будинку. Будинок було побудовано та здано в експлуатацію відповідно до норм чинного законодавства. Після чого зареєстроване право власності на будинок. Таким чином, у суді першої інстанції встановлено, що його будинок знаходиться на відстані від земельної ділянки ОСОБА_3 , яка відповідає нормам чинного законодавства.
		Під час розгляду справи в апеляційному суді представник відповідача ОСОБА_3  адвокат Сампара Н.М. підтримала апеляційну скаргу в її межах та просила задовольнити вимоги апеляційної скарги. 
		    Представник позивача ОСОБА_2  адвокат Квятковський Д.В. апеляційну скаргу заперечив. Рішення суду вважає законним та обгрунтованим.
		   Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
		   Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		   Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		   Судом першої інстанції установлено, що ОСОБА_2 , є власником частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що підтверджується даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Крім нього, по частині домоволодіння кожен на праві приватної власності мають: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .. 
		Відповідач ОСОБА_3 є власником частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , що вбачається із свідоцтва про право власності від 25.02.2002.
		   Сторони є землекористувачами суміжних земельних ділянок будинковолодінь № НОМЕР_2 та АДРЕСА_1 . 
		ОСОБА_3 не дотримує правил добросусідства, оскільки на його подвір`ї по АДРЕСА_1 останнім облаштовано майданчик для зберігання гною від домашньої худоби у безпосередній близькості - 9,3 м від вікна житлового будинку ОСОБА_2 , що створює позивачу незручності у користуванні своєю земельною ділянкою внаслідок неприємних запахів із спірного майданчика та антисанітарії у зв`язку із цим.
		На пропозиції перенести спірний майданчик на відстань від будинку на якій не буде відчутний запах гною відповідач не реагує.
		З приводу порушення правил добросусідства ОСОБА_3 та створення незручностей позивачу у користуванні земельною ділянкою та будинком внаслідок неприємних запахів із спірного майданчика та антисанітарії у зв`язку із цими обставинами, позивач звернувся в Нагірянську сільську раду Чортківського району Тернопільської області.
		04 травня 2022 року повноважною комісією Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області було встановлено, що приватна територія заявника ОСОБА_2 межує із земельною ділянкою ОСОБА_3 . При обстеженні присадибної земельної ділянки ОСОБА_3 встановлено, що майданчик для зберігання гною від домашніх тварин розміщений на відстані 9,3 м від вікна житлового будинку ОСОБА_2 . Майданчик заповнений гноєм щільної консистенції. Відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій - таблиця 6.7 Допустимі відстані від житлових будинків до господарських будівель і споруд - майданчики для компосту необхідно розміщувати на відстані не менше 20 м від житлового будинку та літньої кухні. Факти викладені у заяві ОСОБА_2 підтверджено  порушені вимоги Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць.
		Комісія зобов`язала ОСОБА_3 встановити майданчик для збору гною (компосту) на відстані не менше 20 м від житлового будинку ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) та очистити наявний майданчик від гною до 04 червня 2022 року.
		Допитана у судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що є дружиною позивача та співвласницею житлового будинку АДРЕСА_1 . Вже тривалий час їхня родина потерпає через неприємний запах із майданчика для зберігання гною від домашніх тварин на присадибній ділянці ОСОБА_3 , облаштований біля сараю, де утримуються свійські тварини. ОСОБА_6 . Та члени його сім`ї неодноразово просили відповідача перенести майданчик для гною подалі від їхнього будинку, однак, ОСОБА_3 на прохання не зважав. Після проведення Нагірянською сільською радою обстеження його присадибної ділянки було встановлено порушення ним санітарних норм та зобов`язано перенести майданчик на відстань не менше 20 м від будинку позивача до 04 червня 2022 року. ОСОБА_3 вимогу сільської ради виконав лише в листопаді 2022 року, фактично під час розгляду даного позову судом. Однак, не облаштував спірний майданчик подалі від їхнього житлового будинку і природні відходи від свійських тварин продовжують накопичуватися на тому самому місці і розповсюджувати неприємний запах та антисанітарію, що робить неможливим відкрити вікно, посушити білизну. Аналогічні свідчення дали ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які є дочкою та зятем позивача та проживають у житловому будинку АДРЕСА_1 . 
		   Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		   Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
		   Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Негаторний позов - це позов про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном. Умовами його пред`явлення є наявність обставин, які свідчать, що позивач є власником речі; поведінка відповідача є протиправною; на момент пред`явлення позову протиправна поведінка має тривати і перешкоджати користуватися майном його власнику.
		   За приписами ч. 1 ст. 270 ЦК України, фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на недоторканість особистого сімейного життя.
		   Згідно ст.79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.
		   Згідно зі ст.103 Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
		   Відповідно до ст.104 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.
		   Як передбачено частинами другою, третьою статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
		   Відповідно до ч.ч.3,5 ст.158 Земельного кодексу України, органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.
		   Відповідно до п. а ч. 1 ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожний громадян України має право на безпечне для його життя і здоров`я навколишнє природне середовище.
		    Відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 № 104, таблиця 6.7 Допустимі відстані від житлових будинків до господарських будівель і споруд - майданчики для компосту, дворові вбиральні, сміттєзбірники, сховища для добрив та ядохімікатів необхідно розміщувати на відстані не менше 20 м від житлового будинку та літньої кухні.
		   Отже, судом установлено порушення правил добросусідства зі сторони відповідача, розміщення ним майданчика для збору гною (компосту) із порушенням ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій на відстані 9,3 м від житлового будинку позивача, внаслідок чого чиняться перешкоди останньому у користуванні майном шляхом розповсюдження неприємних запахів та антисанітарії, що підтверджується актом від 04 травня 2022 року повноважної комісії Нагірянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, поясненнями свідків, тобто доказами, які в установленому порядку відповідачем не спростовані ні у суді першої інстанції, ні в апеляційному суді.
		   За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову шляхом зобов`язання відповідача очистити спірний майданчик для збору гною (компосту) та встановити його на відстані не менше 20 метрів від житлового будинку позивача.    
		   Посилання в апеляційній скарзі на те, що землі під будинковолодіннями позивача та відповідача не перебувають у їх користуванні є надуманими та спростовуються матеріалами справи, а саме, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №312754060 від 19.10.2022, яка формувалась за ідентифікаційними даними фізичної особи за РНОКІШ: НОМЕР_1 , якою встановлено, що у власності ОСОБА_2 є 1/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; свідоцтвом про право власності на будинок від 25.02.2002, згідно із яким відповідач ОСОБА_3 є власником частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .
		   Твердження представника відповідача, що межі суміжних земельних ділянок сторін не встановлені та не визначені, що не дає можливості встановити на чиїй території знаходяться майданчик для зберігання гною (компостна яма) та кому вона належить, спростовується комісійним актом сільської ради від 04.05.2022 року, відповідно до якого спірний майданчик для збору гною (компосту) розташований на земельній ділянці відповідача на відстані 9,3 м від вікна житлового будинку позивача. Відповідачем комісійний акт сільської ради від 04.05.2022 року не спростований.
		Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що будинок позивача побудований від межі його земельної ділянки на відстані, яка суперечить нормам чинного законодавства, і саме ця обставина призводить до зменшення відстані між спірним майданчиком для збору гною (компосту) та будинковолодінням ОСОБА_2 , оскільки доказів наобґрунтування зазначених доводів відповідач не подав. Разом із тим, реєстрація в установленому законом порядку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно права власності позивача на вказане будинковолодіння по АДРЕСА_1 спростовує домисли відповідача, що будинок побудований із порушеннями вимог закону. У будівельному паспорті позивача вказано вимоги до розміщення даного житлового будинку. Відповідно до вказаних норм, будинок було побудовано та здано в експлуатацію та зареєстроване право власності на нього. Отже, будинок ОСОБА_2 не знаходиться на відстані від межі земельної ділянки ОСОБА_3 , яка суперечить нормам чинного законодавства. У проведені обстеження земельної ділянки із житловим будинком ОСОБА_2 комісією не було потреби.
		Твердження відповідача, що суд безпідставно не взяв до уваги покази свідків, які ствердили, що станом на 2 грудня 2022 року майданчик для збору гною очищений, однак не облаштований на відстані 20 метрів, є голослівними. Після подання позову та під час розгляду справи ОСОБА_3 очистив попереднє місце зберігання гною, що вказували свідки із сторони позивача, однак відповідач не облаштував спірний майданчик на відстані не менше 20 м від житлового будинку ОСОБА_2 , як передбачено повноважною комісією та чинним законодавством. Разом із тим, сарай зі свійськими тваринами функціонує та гній накопичується на попередньому місці, завдаючи незручності позивачу у користуванні будинком та земельною ділянкою під будинком через неприємні запахи, антисанітарію.
		   Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції, неправильного розуміння стороною відповідача вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. 
		   Разом із тим, колегія суддів зауважує, що некоректне вживання у мотивувальній частині рішення суду терміну вигрібна яма не впливає на правильність оскаржуваного судового рішення, яким задоволено позов у повному обсязі та зобов`язано відповідача очистити майданчик для збору гною (компосту) та встановити його на відстані не менше 20 метрів від житлового будинку позивача.
		   Таким чином, при розгляді даного спору, судом першої інстанції відповідно до положень ст. 104 ЗК України застосовано ефективний спосіб захисту прав та інтересів позивача шляхом зобов`язання відповідача очистити майданчик для збору гною та встановлення його на відстані не менше 20 метрів від житлового будинку позивача.
		   Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		   Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б слугували обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення, судом не допущено. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, в апеляційного суду відсутні. 
		Підстави для зміни розподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України в апеляційного суду відсутні. 
		Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
		постановив:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , інтереси якого представляє адвокат Сампара Надія Миронівна, залишити без задоволення.
		Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 2 грудня 2022 року залишити без змін.
		   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст постанови складений 22 березня 2023 року.
		 
		Головуючий : Дикун С.І.
		 
		Судді: Парандюк Т.С.                
		Храпак Н.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...