Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/144/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 06.04.2023. Зареєстровано: 07.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2023.
Дата набрання законної сили: 22.05.2023
Номер судового провадження: 2-а/953/86/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа№ 953/144/23 
		н/п 2-а/953/86/23 
		РІШЕННЯ 
		         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		       
		"06" квітня 2023 р. м.Харків
		Київський районний суд м.Харкова у складі:
		головуючої судді - Лисиченко С.М.,
		за участю: секретаря судового засідання - Кот Я.А.,
		представника позивача - адвоката Бабича Ю.В.,
		представників відповідача - Сейдометова Р.І., Спірідонова І.О., Бойко О.В.,
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого із захисту державної мови Кремня Тараса Дмитровича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		06 січня 2023 року до Київського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому позивач прохає визнати протиправною та скасувати постанову Уповноваженого із захисту державної мови Кремня Т.Д. №17 від 29.12.2022, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 188-52 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за змістом оскаржуваної постанови «станом на 16.12.2022 веб-сторінка в соціальній мережі «Фейсбук» (https://www.facebook.com/ihor.terekhov) та телеграм-канал (https://t.me/s/ihor_terekhov) посадової особи Харківського міського голови Ігоря Терехова виконані мовою, іншою ніж державна. Веб-сторінка в соціальній мережі «Фейсбук» та Телеграм-канал позначені, як офіційні інтернет-представництва Харківського міського голови. Відтак, Харківський міський голова, як посадова особа місцевого самоврядування порушив частину 6 статті 27 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№ 2704-VIII). Відповідальність за встановлені порушення передбачена частиною 2 статті 188-52 КУпАП». На думку позивача, постанова є протиправною, оскільки Уповноваженим, його представником складено протокол та винесено оскаржувану постанову без прийняття всіх рішень та вчинення дій, визначених у статті 56 Закону № 2704-VIII (винесення рішення про здійснення державного контролю за застосуванням державної мови, складення акту, а потім лише протоколу та винесення на їх підставі постанови). Також позивач зазначив, що Уповноваженим або його представником повідомлення про необхідність явки для надання пояснень у зв`язку з провадженням у справі про адміністративне правопорушення, копія протоколу та оскаржувана постанова були надіслані не за місцем проживання позивача, а за місцезнаходженням Харківської міської ради, що призвело до порушення прав позивача, визначених статтею 268 КУпАП. Крім того, позивач посилався на відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 188-52 КУпАП, з огляду на те, що в структурі місцевого самоврядування законодавець виділяє поняття та статус «органів місцевого самоврядування» та «посадової особи - міського голови», що з огляду на організаційно-правову основу місцевого самоврядування (закріплену Розділом I Закону № 280/97-BP від 21.05.1997) та окремий самостійний статус міського голови, такі суб`єкти не є тотожними. Тобто, міський голова, як посадова особа не є органом місцевого самоврядування. Відтак, враховуючи, що норма частини 6 статті 27 Закону №2704-VIII містить конкретно-визначений перелік суб`єктів, на яких поширюються вимоги Закону щодо виконання державною мовою інтернет-представництв, серед яких «посадові особи - міські голови/посадові особи місцевого самоврядування» відсутні, можливість притягнення посадової особи органу місцевого самоврядування - міського голови до відповідальності за порушення частини 6 статті 27 Закону №2704-VIII - виключається. Разом з тим, веб-сторінка в соціальній мережі «Фейсбук» (https://www.facebook.com/ihor.terekhov) та телеграм-канал (https://t.me/s/ihor_terekhov) позивача не є інтернет-представництвом ані органу місцевого самоврядування, ані Харківського міського голови, оскільки розпорядженням Харківського міського голови від 09.12.2002 №2436 «Про офіційний веб-сайт Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету» з метою забезпечення прозорості та інформаційної відкритості діяльності Харківської міської ради, її виконавчих органів та посадових осіб, ефективної інформаційної взаємодії з громадськістю, враховуючи положення Закону України «Про інформацію», «Про захист інформації в автоматизованих системах», «Про Концепцію національної програми інформатизації», на виконання Закону України «Про Національну програму інформатизації», керуючись статями 42, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», встановлено в якості веб-сайту Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету в мережі Інтернет http://www.citv.kharkov.ua. Тож, позивач вважає, що саме зазначений вище веб-сайт є інтернет-представництвом Харківського міського голови - позивача, а не його веб-сторінка у мережі «Фейсбук» та/або телеграм-канал, які позивач веде як публічна (не посадова) особа. Також позивач наголосив на тому, що «значок підтвердження» поряд із сторінкою/профілем у мережі «Фейсбук» позивача свідчить виключно про те, що така сторінка/профіль відповідає критеріям справжності, унікальності, повноти та популярності та спрямований допомогти людям знайти реальну сторінку/профіль позивача, однак такий значок не наділяє таку веб - сторінку властивостями інтернет - представництва позивача, в розумінні положень статті 27 Закону №2704-VIII. Те ж саме по суті стосується і телеграм-каналу позивача. У зв`язку зі викладеним, посилаючись на відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 188-52 КУпАП у діях позивача, оскільки твердження в оскаржуваній постанові про те, що веб-сторінки в соціальний мережі «Фейсбук» та телеграм-канал позивача є інтернет-представництвом Харківського міського голови - є виключно припущеннями, не узгодженими із вимогами законодавства та фактичними обставинами справи, позивач вважає, що оскаржувана постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 06.01.2023, визначено головуючу суддю у справі: Лисиченко С.М.
		10.01.2023 ухвалою Київського районного суду м. Харкова провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого із захисту державної мови Кремня Т.Д. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення  відкрито. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		31.01.2023 до суду надійшов відзив за підписом заступника начальника Відділу юридичного забезпечення Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови в інтересах відповідача, згідно з яким останній проти позовних вимог заперечує у повному обсязі з огляду на те, що здійснення державного контролю за застосуванням державної мови щодо Харківського міського голови не передбачено Законом та не належить до повноважень відповідача, а може бути застосовано лише до юридичних осіб, що відповідає положенням статей 49, 55, 56 Закону України №2704-VIII та Порядку здійснення Уповноваженим із захисту державної мови контролю за застосуванням державної мови органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 817. Разом з тим, законодавством передбачена можливість Уповноваженого застосовувати стягнення до осіб, які порушують мовне законодавство відповідно до процедури, визначеної КУпАП (статті 188-52, 244-24, 255 КУпАП). Відповідач наголосив на тому, що позивач вже притягувався до адміністративної відповідальності за статтею 188-52 КУпАП, на підставі чого Уповноваженим було винесено відповідні постанови №7, №8, які позивачем не оскаржувалися (як і протоколи про адміністративні правопорушення). Повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення завчасно було направлене засобами поштового зв`язку Укрпошта цінним листом із описом вкладення на адресу Харківської міської ради та продубльовано через систему електронного документообігу державних органів та органів місцевого самоврядування. Вказані документи були отримані уповноваженою особою, однак проігноровані. Аналогічна ситуація склалася і при винесенні постанов №7, №8. Надсилаючи всю кореспонденцію за адресою Харківської міської ради, в тому числі протокол та постанову, Уповноважений виходив із того, що в умовах воєнного стану в Україні, регулярних обстрілів м. Харків збройними силами Російської Федерації та пов`язаними з цим гуманітарними викликами для громади міста, Харківський міський голова більшість часу проводить саме на робочому місці та здійснює управління та організацію роботи у цих складних умовах. Докази отримання кореспонденції, на погляд відповідача, підтверджують ефективність обраного способу сповіщення. Таким чином, на його думку, було вжито вичерпних заходів для сповіщення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та забезпечено реалізацію його права, передбаченого статтею 268 КУпАП. З приводу відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, посилаючись на положення Закону України «Про місцеве самоврядування», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації», №2704-VIII та КУпАП, відповідач зазначив, що оскільки діяльність як органів влади, так і місцевого самоврядування включає в себе інформування громадськості, доступ до публічної інформації, зокрема, через розміщення такої інформації на веб-сторінці у соціальній мережі, а Закон визначає як одне з завдань - забезпечення застосування української мови в усіх визначених ним сферах, то наявність української версії веб-сайтів і веб-сторінок органів влади та місцевого самоврядування є обов`язковою. При цьому, веб-сторінка в соціальній мережі «Фейсбук» та телеграм-канал позивача є інтернет-представництвом Харківського міського голови, адже стосуються висвітлення інформації про його посадові обов`язки, та кореспондуються зі статтею 9 Закону про мову, відповідно до якої міські голови зобов`язані володіти та застосовувати державну мову під час виконання службових обов`язків. Позивач ідентифікує себе як Харківський міський голова на сторінці у соціальній мережі «Фейсбук», яка містить значок-підтвердження, а інформація, що розміщена на ній, стосується винятково його діяльності як Харківського міського голови. Водночас, відповідач звернув увагу на те, що в соціальній мережі «Фейсбук» є ще один персональний обліковий запис позивача, який не ідентифікується як офіційна веб-сторінка в соціальній мережі «Фейсбук» як Харківського міського голови, а є його особистим профілем, на підтвердження чого відповідачем надані відповідні знімки екрану. На підставі наведеного відповідач просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
		Представник позивача - адвокат Бабич Ю.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на підстави, зазначені в позові. Прохав позов задовольнити.
		Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на підстави, зазначені у відзиві на позов.
		Суд, заслухавши позицію сторін, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, приходить до наступних висновків.
		Судом встановлено, що Секретаріатом Уповноваженого із захисту державної мови, за зверненням громадян, здійснено перевірку за застосуванням державної мови посадовою особою Харківської міської ради, а саме Харківського міського голови Ігоря Терехова.
		За результатами перевірки 22.12.2022 представником Уповноваженого із захисту державної мови Левчуком Сергієм Андрійовичем складено протокол про адміністративне правопорушення б/н стосовно ОСОБА_1 , який займає посаду Харківського міського голови.
		Зі змісту протоколу вбачається, що станом на 16.12.2022 веб-сторінка в соціальній мережі «Фейсбук» та Телеграм-канал, які позначені як офіційні інтернет-представництва Харківського міського голови Ігоря Терехова, виконані мовою іншої держави. З огляду на це, Харківський міський голова Ігор Терехов, як посадова особа органу місцевого самоврядування, порушив вимоги частини шостої статті 27 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Відповідальність за встановлене правопорушення передбачена частиною 2 статті 188-52 КУпАП.
		29.12.2022 Уповноваженим із захисту державної мови ОСОБА_2 прийнято постанову № 17 по справі про адміністративне правопорушення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 188-52 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн.
		Не погодившись із зазначеною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.
		Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законамиУкраїни;  звикористанням повноваженняз метою,з якоюце повноваженнянадано;  обґрунтовано,тобто зурахуванням усіхобставин,що маютьзначення дляприйняття рішення(вчиненнядії);  безсторонньо(неупереджено);  добросовісно;  розсудливо;  здотриманням принципурівності передзаконом,запобігаючи всімформам дискримінації;  пропорційно,зокрема здотриманням необхідногобалансу міжбудь-якиминесприятливими наслідкамидля прав,свобод таінтересів особиі цілями,на досягненняяких спрямованеце рішення(дія);  зурахуванням праваособи научасть упроцесі прийняттярішення;  своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Положенням частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
		Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 статті 7 КУпАП).
		Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
		Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
		Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016), постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.
		В контексті наведеного необхідно зазначити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
		При вирішенні спору суд також враховує, що у пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.
		Предметом оскарження у даній справі є рішення Уповноваженого із захисту державної мови ОСОБА_2 про притягнення позивача, який порушив вимоги частини 6 статті 27 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 188-52 КУпАП.
		Відповідно до частини 1 статті 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
		Судом встановлено, що повноваження Уповноваженого із захисту державної мови Кремня Т.Д., процедура притягнення до відповідальності за порушення вимог щодо обов`язкового застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, передбачено положенням Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі - Закон).
		Так,відповідно достатті 49Закону,з метоюсприяння функціонуваннюукраїнської мовияк державноїу сферахсуспільного життя,визначених цимЗаконом,на всійтериторії Українидіє Уповноваженийіз захистудержавної мови(далі-Уповноважений). Уповноваженийздійснює своїповноваження безпосередньо. Зметою реалізаціїпокладених нанього завданьУповноважений здійснюєтакі повноваження,зокрема: складає протоколи та застосовує стягнення у випадках, встановлених законом .
		Длязабезпечення виконанняповноважень Уповноваженийпризначає представників.Представник Уповноваженогоє працівникомсекретаріату Уповноваженогоі здійснюєповноваження,визначені цимЗаконом,за місцезнаходженнямсекретаріату абов іншомумісці,визначеному Уповноваженим.  Акти і протоколи, складені представником Уповноваженого, направляються Уповноваженому.
		Згідно зі статтею 53 Закону, Уповноважений здійснює державний контроль за застосуванням державної мови органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної і комунальної форм власності, їхніми посадовими та службовими особами, а також громадськими об`єднаннями, політичними партіями та іншими юридичними особами, їхніми посадовими особами.
		Уповноважений здійснює державний контроль за застосуванням державної мови у випадку надходження скарги, а також за власною ініціативою. 
		Порядок здійснення державного контролю за застосуванням державної мови, зокрема, органами державної влади, органами місцевого самоврядування (далі - суб`єкти контролю), встановлюється цим Законом (частина 1 статті 56 Закону).
		За загальним правилом відповідно до статті 254 КУпАП, фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою.
		Разом з цим, відповідно до частини 4 статті 56 Закону Уповноважений, його представник за результатами здійснення контролю за застосуванням державної мови суб`єктами контролю складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови (далі - Акт). 
		У разі фіксації актом про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови факту порушення, зокрема, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами вимог щодо обов`язкового застосування державної мови, встановлених, зокрема, статтею 27 цього Закону, Уповноважений, його представник складає на підставі такого Акта протокол (частина 6 статті 56 Закону).
		Зазначені положення Закону узгоджуються з положеннями:
		- пункту 24 частини 1 статті 255 КУпАП, відповідно до якого у справах про адміністративні правопорушення, передбачених статтями 188-52,188-53 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати представники Уповноваженого із захисту державної мови;
		- пунктом 12 Порядку здійснення Уповноваженим із захисту державної мови контролю за застосуванням державної мови органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 21.08.2019 №817, який набрав чинності 27.05.2020 (далі  Порядок), відповідно до якого за результатами здійснення контролю за застосуванням державної мови Уповноважений, його представник складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови за формою, затвердженою Уповноваженим, в якому зазначається інформація, визначеначастиною п`ятоюстатті 56Закону.  Актскладається удвох примірниках,кожен зяких підписуєтьсяособою,яка здійснювалазаходи контролюза застосуваннямдержавної мови.  Першийпримірник актазберігається всекретаріаті Уповноваженогоразом зіншими матеріаламиперевірки.  Другий примірник акта надсилається рекомендованим листом суб`єкту контролю або вручається особисто керівнику суб`єкта контролю чи уповноваженій ним особі, про що робиться відмітка у першому примірнику акта.
		Акт і протокол, які складаються у випадку, передбаченомучастиною шостоюстатті 56 Закону, є підставою для притягнення осіб, які порушили вимогиЗакону, до передбаченої законом відповідальності (пункт 13 Порядку).
		Таким чином, фіксація факту порушення органами місцевого самоврядування та їхніми посадовими особами вимог щодо обов`язкового застосування державної мови, встановлених, зокрема, статтею 27 цього Закону, починається із складання Акта, на підставі якого складається протокол про адміністративне правопорушення.
		При цьому, положення статті 56 Закону містить імперативні вимоги стосовно підстав для притягнення до адміністративної відповідальності суб`єкта контролю, який порушив вимоги, зокрема, статті 27 Закону, а саме, складання Акта та протоколу про адміністративне правопорушення.
		Судом встановлено,що перевірка запорушення  вимогщодо обов`язковогозастосування державноїмови позивачем, який є посадовою особою Харківської міської ради, розпочато представником Уповноваженого за власною ініціативою на підставі звернень громадян.
		Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 188-52 КУпАП слугувало складання представником Уповноваженого протоколу про адміністративне правопорушення б\н від 22.12.2022, до якого додано: копії звернень громадян від 28.11.2022 №Ф-2585, від 30.11.2022 №С-26-13; від 05.12.2022 №Ф-2639, від 09.12.2022 №С-2676; два знімки екрану.
		Разом з цим, матеріали справи не містять доказів складання Уповноваженим або його представником за результатами перевірки за застосуванням державної мови з боку позивача, як посадової особи Харківської міської ради, Акта, який відповідно до положень частини 5 статті 56 Закону, повинен містити, зокрема: ім`я або найменування особи, стосовно якої здійснено контроль за застосуванням державної мови; підстави здійснення контролю за застосуванням державної мови; опис фактів, виявлених під час здійснення контролю за застосуванням державної мови; висновок про дотримання або недотримання (порушення) визначених законом вимог обов`язкового застосування державної мови; прізвище, ім`я, по батькові Уповноваженого чи його представника, який склав акт.
		Згідно з наданими в судовому засіданні поясненнями представниками відповідача, притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 188-52 КУпАП, здійснювалося відповідно до положень статей 244-4, 255 КУпАП, а не в порядку, передбаченому Законом, у зв`язку з чим акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови не складався. Разом з цим, представники відповідача не заперечували факт проведення перевірки дотримання вимог Закону позивачем з власної ініціативи за результатами звернення громадян. Наполягали, що перевірка дотримання вимог Закону у вигляді державного контролю, передбачена Законом лише до юридичних осіб, а не органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб.
		Суд не може погодитися з такими твердженнями представників відповідача, оскільки, як вище зазначалося судом, саме положення Закону, який є спеціальним у спірних правовідносинах, а не КУпАП, визначає процедуру та порядок притягнення органів місцевої влади та їхніх посадових осіб до відповідальності за порушення вимог щодо обов`язкового застосування державної мови, встановлених, зокрема, статтею 27 цього Закону.
		Положення КУпАП закріплює лише повноваження представника Уповноваженого складати протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до частини 6 статті 56 Закону, складається на підставі акта про фіксацію результатів здійснення контролю за застосуванням державної мови, факту порушення суб`єктом контролю вимог щодо обов`язкового застосування державної мови встановлених, зокрема, статтею 27 цього Закону (стаття 255 КУпАП), а також вимоги щодо змісту та порядку складання такого протоколу (стаття 256 КУпАП), процедури розгляду справи, прийняття та складання постанови про притягнення до адміністративної справи (статті 278, 260,284 КУпАП).
		Невчинення дій щодо складання акта про фіксацію результатів здійснення контролю за застосуванням державної мови свідчить про порушення процедури здійснення Уповноваженим, представниками Уповноваженого контролю за застосуванням державної мови у випадках, визначенихчастиною першоюстатті 56 Закону, та відсутність у відповідача правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог частини 6 статті 27 Закону.
		Щодо дотримання прав позивача, передбачених статтею 268 КУпАП, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення б/н від 22.12.2022 та розгляду відповідачем справи, суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини 1 статті 254, пункту 24 частини 1 статті 255 КУпАП та статті 49 Закону, у справах про адміністративні правопорушення, передбачених статтями 188-52,188-53 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати Уповноважений із захисту державної мови та його представники.
		Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності (частина 2 статті 254 КУпАП).
		Згідно зі статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
		Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
		При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
		Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		З правового аналізу вищевказаних норм КУпАП вбачається, що уповноважена на це посадова особа складає протокол, при цьому обов`язково роз`яснюючи особі, що притягається до адміністративної відповідальності, її права і обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, особі надається право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, після чого протокол підписується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		Положення КУпАП передбачає єдине виключення, за якого протокол може не бути підписаним особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, - це випадок відмови такої особи від підписання протоколу. У такому випадку про ці обставини здійснюється відповідний запис.
		Таким чином, за вищевказаними положеннями КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення є обов`язковою, оскільки виконати вищенаведені імперативні вимоги КУпАП щодо ознайомлення особи з її правами та обов`язками при складанні протоколу, вимоги про реалізацію права особи на надання пояснень і зауважень до протоколу, вимоги про підписання особою протоколу та вимоги про надання особі другого примірнику протоколу неможливо виконати без присутності такої особи.
		Протокол по справі про адміністративне правопорушення б\н від 22.12.2022 складений за відсутності позивача.
		В матеріалах справи міститься письмове повідомлення Секретаріату Уповноваженого від 16.12.2022 за вих.№ від 16.12.2022, складеного на ім`я позивача, про розгляд матеріалів з метою встановлення наявності у його діях ознак складу адміністративного правопорушення за частиною першою, другою статті 188-52 КУпАП, який відбудеться 22.12.2022 об 11-00 годині.
		На підтвердження направлення позивачу зазначеного повідомлення відповідачем надано суду поштову квитанцію та рекомендоване повідомлення про вручення документу особі за дорученням від 21.12.2022. 
		Опису вкладення у цінний лист, який відповідає вимогам Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, матеріали справи не містять. 
		З огляду на зазначене, а також те, що позивачем заперечується факт отримання повідомлення від 16.12.2022 про розгляд матеріалів з метою встановлення наявності у його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-52 КУпАП, суд позбавлений можливості визнати належним надіслання відповідного повідомлення від 16.12.2022 позивачу, та його отримання останнім.
		Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що представником Уповноваженого із захисту державної мови Левчуком С.А. складено щодо позивача протокол про адміністративне правопорушення б/н від 22.12.2022 з порушенням вимог статей 256, 268 КУпАП, тобто без присутності позивача, без попереднього виклику позивача для складання протоколу та без роз`яснення позивачу його прав, можливості надати пояснення та зауваження щодо протоколу.
		Незалучення відповідачем позивача до участі в складанні протоколу про адміністративне правопорушення б\н від 22.12.2022 є неправомірним та має наслідком суттєве порушення прав позивача, закріплених у статті 268 КУпАП.
		Разом з цим, в межах розгляду справи не знайшли свого підтвердження твердження позивача про порушення його прав, передбачених статтею 268 КУпАП, під час прийняття спірної постанови, оскільки позивач був повідомлений про розгляд справи у встановленому законом поряду та передбачені статтею 277-2 КУпАП строки.
		Зазначений факт підтверджується даними письмових документів:
		-повідомленням про розгляд справи про адміністративне правопорушення від 23.12.2022 №4812/05-Вих.;
		-поштовою квитанцією та накладною №0100107731649 від 23.12.2023;
		-описом вкладення цінного листа №0100107731649;
		- рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення Харківському голові Терехову І.О. за адресою: майдан Конституції,7, м.Харків, із зазначенням дати вручення - 26.12.2022.
		Суд зазначає, що юридична конструкція, використана законодавцем у положеннях КУпАП, не визначає конкретного місця направлення кореспонденції особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, а містить лише вимогу щодо її завчасного сповіщення.
		Відповідно достатті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Згіднозі статтею 248 КУпАПрозгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно відраси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
		Відповідно до статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
		Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Зі змісту спірної постанови вбачається, що Уповноважений із захисту державної мови Кремінь Т.Д., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення: протокол про адміністративне правопорушення з додатками від 22.12.2022, складений представником Уповноваженого із захисту державної мови Левчуком С.А.; повідомлення щодо розгляду матеріалів з метою встановлення наявності у діях Харківського міського голови ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 188-52 КУпАП від 16.12.2022 №4721/05-Вих; повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення від 23.12.2022 №4812\05-Вих, встановив, що Харківський міська голова Ігор Терехов, як посадова особа органу місцевого самоврядування, порушив частину 6 статті 27 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», а саме: станом на 16.12.2022 веб-сторінка в соціальній мережі «Фейсбук» (https://www.facebook.com/ihor.terekhov) та Телеграм-канал (https://t.me/s/ihor_terekhov), які позначені як офіційні інтернет-представництва Харківського міського голови Ігоря Терехова виконані мовою, іншою ніж державна. Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена частиною 2 статті 188-52 КУпАП.
		Разом з цим, відповідач в порушення вимог статей 278, 280 КУпАП при розгляді справи та прийнятті спірної постанови, не взяв до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення б\н від 22.12.2022, який в розумінні статті 251 КУпАП є доказом у справі, складений представником Уповноваженого з порушенням вимог статей 256, 268 КУпАП, про що зазначалося вище судом.
		Крім того, позивач в обґрунтування протиправності спірної постанови заперечує факт, що веб-сторінка в соціальній мережі «Фейсбук» (https://www.facebook.com/ihor.terekhov) та Телеграм-канал (https://t.me/s/ihor_terekhov), роздруківки яких, як доказ, враховані під час розгляду справи та прийняття спірної постанови, є інтернет-представництвом Харківської міської ради та Харківського міського голови.
		На підтвердження зазначеного факту позивач надав суду розпорядження Харківського міського голови Шумілкіна В. від 09.12.2002 №2436, яким встановлено в якості веб-сайту Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету в мережі Інтернет адресу: http://www.city.kharkov.ua. Покладено на комунальне підприємство «Міський інформаційний центр» (О.Попов) технічне та організаційне забезпечення заходів зі створення та забезпечення роботи офіційного веб-сайту Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету. Контроль за виконанням цього розпорядження покладено на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради - керуючого справами виконкому міської ради О. Нечипоренко.
		В свою чергу, відповідач будь-яких інших належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача суду не надав.
		Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи обставини справи в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що при проведенні перевірки за застосуванням державної мови позивачем, як посадової особи Харківської міської ради, складанні протоколу про адміністративне правопорушення, підготовки, розгляду справи та прийнятті спірної постанови, допущені порушення, які не можуть вважатися суто формальними, а є достатніми для судового захисту прав позивача шляхом скасування спірної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності №17 від 29.12.2022.
		За приписами пункту 3 частини 3статті 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		Згідно з вимогами статті 288 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим Кодексом.
		Системний аналіз норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції судів у справах про адміністративні правопорушення дозволяє дійти висновку, що право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу або ж суду, у передбачених статтею 221 КУпАП випадках, та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність винесення суб`єктом владних повноважень постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
		Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду в постановах від 01.03.2021 у справі №490/843/15-а та від 27.01.2022 у справі № 569/8213/17.
		При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС).
		Щодо інших доводів позивача суд враховує правові висновки, викладені у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, де Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
		Також, згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 9, 77, 132, 139, 205, 242-244, 246, 250, 255, 286, 292- 293, 295, 297 КАС України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженого із захисту державної мови Кремня Тараса Дмитровича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
		Скасувати постанову Уповноваженого із захисту державної мови Кремня Тараса Дмитровича №17 від 29.12.2022 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 188-52 КУпАП та застосовані до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Відомості про учасників справи:
		позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
		представник позивача: адвокат Бабич Юрій Вікторович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №002606 від 23.06.2020, адреса: АДРЕСА_2 ;
		відповідач: Уповноважений із захисту державної мови Кремінь Тарас Дмитрович, адреса: АДРЕСА_3 ;
		представники відповідача: Сейдометов Руслан Іванович, Спірідонов Ігор Олександрович, Бойко Ольга Володимирівна, адреса: АДРЕСА_3 .
		 
		Суддя -                            С.М. Лисиченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...