Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 448/276/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:..
Надіслано для оприлюднення: 28.08.2023. Зареєстровано: 28.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.08.2023.
Дата набрання законної сили: 28.09.2023
Номер судового провадження: 2-о/448/18/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 448/276/23 
		Провадження № 2-о/448/18/23
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		25.08.2023 м. Мостиська
		Мостиський районний суд Львівської області у складі:
		головуючої судді - Гіряк С.І.
		за участі секретаря судового засідання - Рушеляк Г.С.,
		розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Мостиська цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Мостиський відділ Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області про встановлення факту проживання на території України,
		 
		учасники справи:
		представник заявника - ОСОБА_2 ,
		представник заінтересованої особи - не з`явився
		 
		негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне
		 
		І. Стислий виклад позиції заявника та заінтересованої особи
		1. 16.02.2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковалик І.І., звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт її постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року з метою для одержання паспорта громадянина України.
		2. В обґрунтування заяви посилається на те, що вона народилася в с. Пнікут Мостиського району Львівської області ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала постійно спільно зі сім`єю за адресою АДРЕСА_1 . Вказує, що станом на 1991 рік, зокрема на 24.08.1991 року і станом на 13.11.1991 року постійно проживала в АДРЕСА_1 . 
		3. Зазначає, що вона своєчасно не оформила паспорта громадянина України, через що в неї виникло багато проблем з документами. Вона звернулася до відділу Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області щодо видачі їй паспорта громадянина України. Проте листом Головного управління ДМС у Львівській області її проінформовано, що для документування паспортом громадянина України необхідно надати судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року. 
		4. Вказує, що встановлення факту постійного проживання на території України необхідно їй для отримання паспорта громадянина України.
		5. Заінтересована особа не заперечувала проти задоволення заяви.
		ІІ. Позиція учасників справи 
		6. Представник заявника у судовому засіданні подану заяву підтримав з мотивів викладених у ній. Просив задовольнити подану ОСОБА_1 заяву.
		7. Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без участі представника ГУ ДМС у Львівській області за наявними доказами, які містяться у справі.
		8. Суд констатує, що участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи без їх участі.
		ІІІ. Інші процесуальні дії у справі
		9. Ухвалою судді від 21.02.2023 заяву залишено без руху та запропоновано заявнику усунути недоліки, вказані в ній.
		10. Ухвалою судді від 06.03.2023 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження.
		11. Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення виходячи з наступного.
		ІV. Фактичні обставини встановлені Судом
		12. Відповідно до відповіді на адвокатський запит Мостиського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції наявним є актовий запис №29 від 27.06.1967 року про народження гр. ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Пнікут Мостиського району Львівської області.
		13. Згідно довідки виконавчого комітету Мостиської міської ради №32 від 16.01.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована і проживає в АДРЕСА_1 з 20.06.1964 і по даний час.
		14. Згідно з довідки виконавчого комітету Мостиської міської ради №72 від 01.02.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована і постійно проживає в АДРЕСА_1 .
		15. Згідно з довідки виконавчого комітету Мостиської міської ради №73 від 01.02.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно станом на 24.08.1991 року та станом на 13.11.1991 року постійно проживала в АДРЕСА_1 .
		16. Згідно з виписки №8 від 17.01.2023 із по господарської книги по селу Пнікут, вул. Миру 76 особового рахунку № НОМЕР_1 робітничого двору вбачається, що станом на 01.01.1991 згідно по господарської книги №1-4 села Пнікут, що знаходиться в архіві старостинського округу №5 в селіКрукеничі Яворівського району Львівської області у домогосподарстві, яке належало до суспільної групи «робітничий двір», були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3 - голова двору, ОСОБА_1 - дочка, ОСОБА_4 - дочка, ОСОБА_3 - син. Станом на 17.01.2023 зареєстровані та проживають - ОСОБА_1 .
		17. Згідно листа Мостиського відділу Головного управління державної міграційної служби у Львівській області №4627-46/4627.1-23 від 17.01.2023 гр. ОСОБА_1 було повідомлено, що для документування паспортом громадянина України необхідно надати судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991. 
		18. ОСОБА_1 навчалась в Пнікутській восьмирічній школі Мостиського району Львівської області з 1971 по 1979 рік, що підтверджується довідкою Пнікутського ЗЗСО I-II ступенів Мостиської міської ради №41 від 01.03.2023.
		19.  ОСОБА_1 працювала у господарстві ферми ТзОВ «Дружба» в с. Пнікут в період з 03.05.1980 по 22.09.1998, що підтверджується довідкою ТЗОВ «Дружба».
		20. Свідок ОСОБА_5 - сусідка заявниці, в судовому засіданні вказала, що народилася, виросла і живе у с. Пнікут, Яворівського району Львівської області, в якому також народилася, виросла і живе заявниця ОСОБА_1 . Зазначила, що заявиця закінчила школу в даному селі, сім`ї у неї немає, весь час проживає одна, допомагає людям по господарству, чим заробляє кошти на проживання. ОСОБА_1 документів ніколи не виготовляла, а на даний час такі документи потрібні їй для оформлення пенсії.
		Свідок ОСОБА_6 - сусідка заявниці зазначила, що виросла і живе у с. Пнікут, Яворівського району Львівської області, в якому також народилася і живе заявниця ОСОБА_1 , яка навчалася з нею у школі. ОСОБА_1 сім`ї немає, весь час проживає одна після смерті матері, документів ніколи не виготовляла, а на даний час такі документи потрібні їй для оформлення пенсії.
		V. Застосоване Судом законодавство
		21. Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		22. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).
		23. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме  провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		24. У відповідності до частин першої, третьої, четвертої, шостої статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.
		25. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
		26. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		27. Згідно з вимогами ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
		28. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
		29. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій (ч. 5 ст. 12 ЦПК України).
		30. Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		31. Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України.
		32. Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України "Про громадянство України" є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону.
		Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України" громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
		33. Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року (частина друга статті 3 Закону України "Про громадянство України").
		34. Встановлення факту постійного проживання на території України є підставою для оформлення належності до громадянства України.
		35. Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України особи, дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) або набрання чинності Законом України від 08 жовтня 1991 року № 1636-ХІІ "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року).
		36. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень статті 293 ЦПК України та статті 3 Закону України "Про громадянство України" і залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року.
		37. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.
		38. Пунктом 3 частини другої статті 9 Закону України "Про громадянство України" визначено, що безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років є однією з умов прийняття до громадянства України.
		39. Для встановлення факту набуття громадянства України предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року; постійного проживання особи на території України чи Української РСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв`язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.
		Тобто, на підставі статті 8 Закону України "Про громадянство України" встановлюється набуття громадянства України.
		40. Відповідно до підпункту "а" пункту 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента від 27 березня 2001 року № 215/2001, (далі - Порядок), встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
		41. Одним із документів для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону "Про громадянство України", що подає особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, є судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року (підпункт "в" пункту 8 Порядку, в редакції, чинній на час звернення заявника до суду). Отже, у таких випадках одним із необхідних документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
		42. Пунктом 44 Порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
		43. Таким чином, відповідно до положень Закону України "Про громадянство України" і Порядку для набуття громадянства України заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження його на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.
		44. Ураховуючи вищезазначене, слід дійти висновку, що належність до громадянства України встановлюється на підставі статті 3 Закону України "Про громадянство України" і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час та такий факт підлягає встановленню на підставі судового рішення.
		45. Подібні правові висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 522/20494/18 (провадження № 61-6498св20), від 05 квітня 2021 року у справі № 523/14707/19 (провадження № 61-16116св20).
		46. Відповідно дост.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлені законом.
		Тобто, встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України«Про громадянствоУкраїни» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першої ст. 3 цього Закону.
		47. Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" роз`яснено, що у порядку ч.2 ст. 256, яка змінена на ст. 315Цивільного процесуального кодексу України - (далі - ЦПК України), суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 315ЦПКта залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 р., постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 р.; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 р. або станом на 13 листопада 1991 р.; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 р. чи 13 листопада 1991 р.; постійного проживання особи на території України чи УРСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв`язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.
		VІ. Висновки Суду
		48. Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт її постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року з метою для одержання паспорта громадянина України.
		49. Згідно відповіді Мостиського відділу Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.01.2023 року, останнйій роз`яснено, що для документування паспортом громадянина України необхідно надати судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991. 
		50. Надані заявницею документи, на переконання суду, доводять факт проживання ОСОБА_1 на території України. Так, заявниця народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Пнікут Мостиського району Львівської області, тобто на території колишньої УРСР. За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство» - усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України, є громадянами України. Такі особи є громадянами України з 24 серпня 1991 року.
		51. Крім того, заявниця проживала у с. Пнікут, Яворівського району Львівської області, була зареєстрована, навчалася у Пнікутській восьмирічній школі Мостиського району Львівської області. Останнім часом заявниця проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Проживає там і на теперішній час.
		52. Таким чином, суд вважає, що заявниця мала постійний правовий зв`язок з конкретним місцем проживання, за кордон ніколи не виїжджала, увесь час мешкала в с. Пнікут, Яворівського району, Львівської області, Україна.
		53. Беручи до уваги встановлені судом обставини, та вищевикладені приписи чинного законодавства, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 постійно проживала на території України, в тому числі на момент проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, та на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство» 13 листопада 1991 року. Зазначений факт підлягає встановленню судом, оскільки від нього залежить реалізація прав заявника, а саме отримання ним паспорту громадянина України.
		З урахуванням викладеного, суд вважає заяву ОСОБА_1 обґрунтованою, тому її належить задовольнити повністю.
		54. Отже, суд вважає, що факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України на момент проголошення незалежності України (станом на 24 серпня 1991 року) підтверджений належними доказами.
		VIІ. Судові витрати
		55. Заява розглянута в порядку окремого провадження.
		56. Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
		Керуючись ст.76-80, 315 ЦПК України, Суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Мостиський відділ Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області про встановлення факту проживання на території України - задовольнити.
		2. Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Пнікут, Мостиського району Львівської області, на території України станом на 24 серпня 1991 року.
		3. Судові витрати зі сплати судового збору залишити за заявником.
		4. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. 
		5. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст судового рішення складений 28.08.2023 року.
		 
		Відомості щодо учасників справи:
		Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; 
		Заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби у Львівській області Мостиський відділ, місцезнаходження: вул. Будзиновського, 4, м.Мостиська, Яворівського району, Львівської області, індекс 81300, ЄДРПОУ 37831493.
		 
		 
		 
		Суддя Світлана ГІРЯК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...