Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/3233/23 : Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення.
Надіслано судом: 03.10.2023. Зареєстровано: 04.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2023.
Дата набрання законної сили: 16.01.2024
Результат оскарження 16.01.2024 Апеляційний суд міста Києва: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2-др/756/126/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		02.10.2023 Справа № 756/3233/23
		                
		 
		Справа №756/3233/23
		Провадження №2-др/756/126/23
		 
		ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 жовтня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді Тихої О.О.,
		за участю секретаря судового засідання Кренджеляк А.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача - адвоката Заруднєва Євгена Олеговича про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення грошових коштів, 
		УСТАНОВИВ:
		Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08.09.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» на користь позивача грошові кошти у розмірі 69523,00 грн.; три проценти річних у розмірі 3039,96 грн.; інфляційні втрати в розмірі 15549,78 грн.; витрати по сплаті судового збору в розмірі 1062,75 грн. 
		13.09.2023 представник позивача - адвокат Заруднєв Є.О. звернувся до суду з заявою про відшкодування судових витрат - витрат на професійну правничу допомогу.
		В обґрунтування заяви зазначив, що з метою забезпечення представництва інтересів позивача в суді у вказаній справі та надання інших видів правової допомоги позивачем було укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 2022/30 від 28.11.2022, за яким витрати на професійну правничу допомогу складають 5000,00 грн., що включає в себе підготовку і подачу позовної заяви, ознайомлення з матеріалами справи, підготовка і подача відповіді на відзив, представництво інтересів у судових засіданнях. 
		Таким чином, судові витрати, які понесла позивач у зв`язку із розглядом справи №756/3233/23 складають 5000,00 грн., які представник позивача просить стягнути з відповідача. 
		26.09.2023 від представника відповідача - генеральний директор ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» Зукіна В., надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, до 3000,00 грн., посилаючись на скрутне фінансове положення ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», а також невідповідність заявлених витрат складності справи.
		Представник позивача Заруднєв Є.О. подав до суду заяву про розгляд заяви про відшкодування судових витрат за його відсутності, заявлені вимоги підтримав. 
		Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
		Зважаючи на положення ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторін.
		Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного. 
		Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08.09.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» на користь позивача грошові кошти у розмірі 69523,00 грн.; три проценти річних у розмірі 3039,96 грн.; інфляційні втрати в розмірі 15549,78 грн.; витрати по сплаті судового збору в розмірі 1062,75 грн. 
		За приписами ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
		Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
		Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
		Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
		За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
		Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
		При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
		При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
		Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		З матеріалів справи вбачається, що 28.11.2022 між позивачем ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «МОДУС ЗІЛЬВЕР» було укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 2022/30.
		Відповідно до пункту 3.1. Договору за послуги, визначені п. 1.1 цього Договору клієнт сплачує АО гонорар у розмірі, який визначається у відповідній додатковій угоді. 
		При цьому, конкретна вартість наданих послуг передбачена п. 2 Додаткової угоди № 1 від 28.11.2023 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 2022/30, а саме те, що за надання правничої допомоги клієнту в суді першої інстанції клієнт оплачує послуги у сумі 5 000,00 грн. 
		Згідно Акту № 1 до Додаткової угоди № 1 від 28.11.2023 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 2022/30 загальна вартість наданих послуг складає 5 000,00 грн. 
		Положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.
		Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.
		У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Відповідно до позиції Верховного суду, викладеній у його постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 21.01.2021 року у справі №280/2635/20, діюче законодавство передбачає нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено. Тобто, на законодавчому рівні встановлена можливість отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції. А отже, ненанадання відповідної квитанції, на підтвердження оплати вказаних послуг не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог щодо відшкодування витрат на правничу допомогу.
		Зважаючи на викладене, даючи оцінку зазначеним вище аргументам, зважаючи на позицію сторін, ураховуючи складність та значення справи для сторін, обсяг проведеної представником позивача роботи, яка полягає у підготовленні та поданні позовної заяви та відповіді на відзив, заяви про збільшення позовних вимог, участі у двох судових засіданнях, на підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що справедливим і співмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 4949,45 грн., задовольнивши заяву представника позивача про розподіл судових витрат частково. 
		Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 354 ЦПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		Заяву представника позивача Заруднєва Євгена Олеговича про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на користь  ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4949 (чотири тисячі дев`ятсот сорок дев`ять) гривень 45 копійок.
		В іншій частині у задоволенні вимог відмовити. 
		Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Відомості про сторони:
		Позивач -  ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
		Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека», код ЄДРПОУ 39155132; місцезнаходження: м. Київ, вул. Квітки Цісик, 56.
		 
		Суддя О.О. Тиха

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...