Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/21114/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; біженців.
Надіслано судом: 26.10.2023. Зареєстровано: 27.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.10.2023.
Дата набрання законної сили: 26.10.2023
Номер судового провадження: К/990/34061/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		26 жовтня 2023 року 
		м. Київ
		справа №640/21114/21
		адміністративне провадження № К/990/34061/23
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
		судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
		суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
		перевіривши касаційну скаргу громадянина російської федерації ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі № 640/21114/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
		УСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної міграційної служби України, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення Державної міграційної служби України №177-21 від 11.06.2021, яким скасовано рішення ДМС від 25.03.2020 №81-20 про визнання біженцем громадянина російської федерації ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що він повідомив недостовірні відомості, що стали підставою для визнання його біженцем.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
		10 жовтня 2023 року до Суду надійшла касаційна скарга громадянина російської федерації ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі № 640/21114/21.
		За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
		Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень випливає, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з перебуванням іноземця на території України.
		У розумінні пункту 11 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України є справами незначної складності.
		Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" статті 13 КАС України.
		Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
		Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
		а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
		б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
		в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
		г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
		Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що на обґрунтування необхідності відкриття касаційного провадження у справі незначної складності скаржник зазначає, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду цієї скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки "наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у випадку, коли відповідач скасував своє рішення через виявлену нібито невідповідність у обставинах, які не повинні були мати вирішальної ролі при прийнятті рішення, а тому відповідно постає питання чи ці обставини взагалі мали прийматись до уваги при скасуванні рішення". 
		Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи скаржника, оскільки у касаційній скарзі не обґрунтовано в чому полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики. У поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи. 
		Суд наголошує, що сама лише вказівка на те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, без належного та фундаментального обґрунтування, та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
		Водночас Судом установлено, доводи скаржника фактично зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій.
		Отже, доводи скаржника, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики при вирішенні аналогічних судових справ є необґрунтованими.
		Суд зауважує, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
		Проте касаційна скарга не містить належних доводів, які могли б обґрунтувати дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
		Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, то Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
		З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не вказав на випадки для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
		Керуючись статтями 12, 13, 248, 257, 328, 333, 359 КАС України, Суд
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою громадянина російської федерації ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі № 640/21114/21.
		Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
		Суддя-доповідач:                                                                      О.Р. Радишевська
		Судді:                                                                                          О.В. Кашпур
		                                                                                          С.А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...