Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/5844/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 26.12.2023. Зареєстровано: 26.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2023.
Дата набрання законної сили: 26.01.2024
Номер судового провадження: 2/335/2250/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/5844/23  2/335/2250/2023 
		                ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   21 грудня 2023 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
		головуючого судді Соболєвої І.П.,
		за участю секретаря судового засідання Лазоренко Д.М.,
		позивача ОСОБА_1 ,
		представника позивача ОСОБА_2 ,
		розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить поділити майно, яке належить на праві спільної сумісної власності їй, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , до складу якого входить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , наступним чином, а саме визнати за нею, ОСОБА_1 право особистої приватної власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати.
		В обґрунтування вимог зазначено, що сторони, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 04.11.2005, який було зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Пологівського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 140.
		Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області у справі № 324/1059/20 від 28.10.2020 шлюб між сторонами було розірвано. Рішення набуло законної сили 28.11.2020.
		07.09.2007 позивачем та відповідачем за спільні кошти сім`ї для проживання сім`ї придбана трикімнатна квартира за адресю: АДРЕСА_1 . Квартира зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності від 07.09.2007.
		ОСОБА_3 на даний час знаходиться на тимчасово окупованій території, а до початку повномасштабної війни уникав вирішення питання поділу спільного майна у позасудовому порядку.
		Оскільки трирічний строк закінчується 28.11.2023, позивач змушена подати позов про поділ майна.
		Зазначає, що вартість квартири, що підлягає поділу, складає 116562,00 грн., що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 195857401 від 26.01.2022.
		Тому враховуючи вимоги ст.ст. 60, 61, 69 СК України, ст.ст. 16, 372 ЦК України, вважає, що на законних підставах звертається до суду з позовом про поділ майна та визнання за нею права особистої приватної власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
		Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.09.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у порядку загального позовного провадження, встановлено строки на подання заяв по суті справи. У встановлений судом строк відповідач не подав відзив на позов.
		Ухвалою суду від 22.11.2023 підготовче засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.
		У судовому засіданні позивач та її представник на задоволенні позову наполягають, з підстав, що викладені в ньому, не заперечували щодо ухвалення заочного рішення по справі.
		Відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що на день розгляду справи є тимчасово окупованою територією.
		Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 14.09.2022 №49/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ судів Запорізької області» підсудність справ Пологівського районного суду Запорізької області після 16.09.2022 визначено за Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя.
		Відповідно до ч. 1ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
		Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
		З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
		Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином на підставі ч. 1ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»та в порядку, передбаченому ч. 11ст. 128 ЦПК Українишляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Згідно з ч. 11ст. 128 ЦПК Україниз опублікуванням оголошення про виклик, яке здійснене 27.10.2023, особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки в судове засідання відповідач не повідомив.. Будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
		Враховуючи, що відповідач, будучі належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не з`явився до суду, не повідомив про причини неявки, не подав відзив на позовну заяву, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів (із занесенням до протоколу судового засідання) відповідно до вимог ст.280,281 ЦПК України.
		Заслухавши позивача та представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
		Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Встановлено, що згідно з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00040649118, 04.11.2005 сторонами було зареєстровано шлюб.
		Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області у цивільній справі № 324/1059/20 шлюб зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , було розірвано. Рішення набрало законної сили 28.11.2020.
		07.09.2007 ОСОБА_3 набув право власності на трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 63,0 кв.м. на підставі Свідоцтва про право власності від 07.09.2007, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 195857401 від 26.01.2022 та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 337291651 від 28.06.2023 наданою стороною позивача під час розгляду справи.
		На даний час ОСОБА_3 знаходиться на тимчасово окупованій території, а до початку повномасштабної війни, як наполягає позивач ОСОБА_1 уникав вирішення питання поділу спільного майна у позасудовому порядку.
		   Тому між сторонами виник спір щодо права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 63,0 кв.м.
		До правовідносин з приводу поділу квартири, яка була придбана в період шлюбу, застосовуються положення СК України.
		За змістом ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		Частиною 1 ст. 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обігу.
		Згідно з ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
		Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
		Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
		Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
		Статтею 71 СК Українивстановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
		Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 № 11).
		Крім того, у п. 25 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України роз`яснено, що, вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільні речі, суди мають застосовувати положення ч. ч. 4, 5ст. 71 СК України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
		За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
		У разі, коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
		Як встановлено судом, квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 63,0 кв.м., була придбана під час шлюбу сторін, спірне майно подружжя наявне на час розгляду справи.
		Факт належності квартири до об`єкта спільної сумісної власності відповідачем не оспорюється.
		За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.
		Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
		Отже, на майно, набуте за час шлюбу, діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведення.
		Оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що вони не містять відомостей і не дають підстав для висновку, що жодних доказів на спростування такої презумпції надано не було.
		З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що оскільки квартира була придбана сторонами за час шлюбу, вона є спільною сумісною власністю подружжя, і виходячи з принципу рівності часток, позивачка має право на 1/2 частину квартири. Відтак позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
		У відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги судом задовольняються повністю, судові витрати, понесені позивачкою по сплаті судового збору у сумі 1073,60 гривень (згідно до наданої квитанції), підлягають стягненню на її користь з відповідача.
		Керуючись ст.5,12,13,81,211,258,259,263-265,268,273, 280,354 ЦПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
		Визнати об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , до складу якого входить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , та поділити її по 1/2 частині кожному.
		Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 - по 1/2 частині за кожним таким чином: 
		визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право приватної власності на частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
		визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право приватної власності на частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 копійок.
		Розміститина офіційному веб-сайті Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя для ОСОБА_3 оголошення про ухвалення судового рішення.
		    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення складено в повному обсязі 26 грудня 2023 р.
		Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
		Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання ПВО: АДРЕСА_3 ;
		Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
		 
		 
		 
		Суддя                                І.П. Соболєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...