Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/25478/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 01.02.2024. Зареєстровано: 02.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.02.2024.
Дата набрання законної сили: 02.03.2024
Номер судового провадження: П/520/28129/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Харків 
		31 січня 2024 року № 520/25478/23 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Кухар М.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
		В С Т А Н О В И В :
		Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :
		- визнати дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Харківській області, щодо неврахувания періоду роботи з 10.07.1978 р. по 14.01.1980 р.; з 02.04.1996 р. по 01.08.1996 р.: з 01.03.2002 р. по 01.04.2002р. в страховий стаж для призначення пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , неправомірними;
		- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Харківській області зарахувати період роботи 10.07.1978 р. по 14.01.1980 р.; з 02.04.1996 р. по 01.08.1996 р.; з 01.03.2002 р. по 01.04.2002р. згідно із записами трудової книжки до страхового стажу ОСОБА_1 та здійснити відповідний перерахунок пенсійного забезпечення з моменту первинного звернення за її призначенням;
		В обґрунтування позову зазначив, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в призначенні пенсії, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню. На підставі викладеного просила задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
		Ухвалою суду від 14.09.2023 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу термін для усунення недоліків поданого позову.
		Через канцелярію суду 25.09.2023 року позивачем надано заяву про усунення недоліків поданого позову.
		Ухвалою суду від 26.09.2023 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
		Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
		У відзиві на позовну заяву представник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зазначив, що діяв в межах повноважень, встановлених законом, та просив відмовити позивачу у задоволенні позову.
		Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
		Суддя Кухар М.Д. з 23.10.2023 по 31.10.2023 та з 01.01.2024 по 14.01.2024 перебувала у щорічній відпустці.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2023р. позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про визнання дій Головного Управління Пенсійного фонду України Харківській області, щодо неврахування періоду роботи з 10.07.1978 р. по 14.01.1980 р. (включно) в страховий стаж для призначення пенсійного забезпечення неправомірними та зобов`язання Головного Управління Пенсійного фонду України у Харківській області зарахувати цей період роботи до страхового стажу і здійснити відповідний перерахунок пенсійного забезпечення з моменту первинного звернення за її призначенням.
		При цьому суд вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу неприйняття рішення за зверненнями ОСОБА_1 від 15.08.2022р. та від 24.01.2022р. стосовно перерахунку пенсії в порядку ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянути но суті звернення ОСОБА_1 від 15.08.2022р. та від 24.01.2022р. стосовно перерахунку пенсії із прийняттям рішення у порядку ч.5 ст.45 "Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду поданій справі.
		Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 24.04.2003р.. яким з урахуванням висновків Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/8814/22 до страхового стажу не враховані наступні періоди роботи:
		з 02.04.1996р по 01.08.1996р. - оскільки виправлено дату звільнення та дату наказу про звільнення, яке не завірено належним чином;
		з 01.03.2002р. но 01.04.2002р. оскільки запис про періоди роботи не завірено підписом уповноваженої особи;
		з 10.07.1978 р. по 03.03.1986р. враховано частково на підставі довідки про стаж роботи №1 від 23.01.2006ОАО «Владалко», при цьому період роботи з 10.07.1978 р. по 14.01.1980 р. (включно) не було враховано до страхового стажу роботи, оскільки є виправлення в даті прийому, які не завірені належним чином, що суперечить вимогам п. 2.6 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок».
		Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач вернувся до суду з відповідним позовом. 
		Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
		Згідно з п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1) у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.
		Статтею 48 Кодексу законів про працю України визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
		Також, згідно з вимогами ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).
		Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
		Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
		Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція).
		Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
		Пунктом 2.11 Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
		Відповідно до п. 2.12 Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
		Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку а загальних підставах, відтак суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування трудового стажу позивачки вказаного у її трудовій книжці, з підстав того, що вона заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок (відсутність на першій сторінці печатки підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка).
		Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
		Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
		Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
		Обов`язок правильного і точного внесення даних про роботу в трудову книжку і інші документи покладена на роботодавця (п.13 Основних положень).
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом
		За змістом ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок № 637).
		Відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
		За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п. 3 Порядку № 637).
		Отже, основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
		Пунктом 2 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
		Пунктом 17 вищевказаного Порядку визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
		За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).
		Згідно з п. 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
		У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
		Щодо вимоги зобов`язати відповідача зарахувати стаж роботи, суд зазначає наступне.
		Так, Головне управління Пенсійного фонду України відмовило у зарахуванні позивачу до пільгового стажу певних періодів роботи з 10.07.1978 р. по 14.01.1980 року посилаючись на те, що є виправлення в даті прийому, які не завірені належним чином; з 02.04.1996 р. по 01.08.1996 року оскільки виправлено дату звільнення, не завірено належним чином; з 01.03.2002 р. по 01.04.2002 року тому, що запис не завірено підписом уповноваженої особи.
		Суд зазначає, що в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
		Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
		Водночас, в трудовій книжці позивача є посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи, не містять виправлень, а відтак суд не може погодитись із висновком відповідача про відсутність у позивача права на призначення пенсії за віком через дефектність цієї трудової книжки з мотивів того, що вона не містить чіткого відбитку печатки на записі про звільнення з Чугуївського заводу паливної апаратури, оскільки такий її недолік не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист з огляду на те, що позивач жодним чином не впливає на дотримання роботодавцем порядку заповнення трудової книжки та не може нести негативні наслідки за окремі її недоліки, а підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
		При цьому суд зазначає, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу, тобто перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці (пільговій довідці) відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
		Тобто в розрізі цієї справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав - певних недоліків трудової книжки.
		Отже, суд приходить до висновку, що поданих позивачем документів достатньо для зарахування вказаних періодів роботи до страхового стажу для призначення пенсійного забезпечення, оскільки з поданих документів позивачем фактично доведено її трудову діяльність.
		З метою належного захисту прав позивача, суд приходить до висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати період роботи 10.07.1978 р. по 14.01.1980 р.; з 02.04.1996 р. по 01.08.1996 р.; з 01.03.2002 р. по 01.04.2002р. згідно із записами трудової книжки до страхового стажу ОСОБА_1 та здійснити відповідний перерахунок пенсійного забезпечення з моменту первинного звернення за її призначенням. 
		 Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		За загальним правилом суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві.
		Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
		Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
		З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень слід вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.04.2003р. за №963390140630, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.
		Відтак, з урахуванням викладеного, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.04.2003р. за №963390140630 в частині незарахування періодів роботи з 10.07.1978 р. по 14.01.1980 р.; з 02.04.1996 р. по 01.08.1996 р.: з 01.03.2002 р. по 01.04.2002р є протиправним та підлягає скасуванню.
		Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		За приписами ч.1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
		Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
		Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 24.04.2003р. за №963390140630, щодо неврахування періоду роботи з 10.07.1978 р. по 14.01.1980 р.; з 02.04.1996 р. по 01.08.1996 р.: з 01.03.2002 р. по 01.04.2002р. в страховий стаж для призначення пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , неправомірними.
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати періоди роботи 10.07.1978 р. по 14.01.1980 р.; з 02.04.1996 р. по 01.08.1996 р.; з 01.03.2002 р. по 01.04.2002р. згідно із записами трудової книжки до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та здійснити відповідний перерахунок пенсійного забезпечення з моменту первинного звернення за її призначенням.
		У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .
		Повний текст рішення складено 31 січня 2024 року. 
		Суддя Кухар М.Д.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...