Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/35219/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; внутрішньо переміщених осіб.
Надіслано для оприлюднення: 23.02.2024. Зареєстровано: 24.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2024.
Дата набрання законної сили: 26.03.2024
Номер судового провадження: П/140/35260/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/35219/23 
		Волинський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого-судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулась з позовом в інтересах своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 ) до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради (даліУправління, відповідач) про визнання дій протиправними щодо припинення виплати малолітнім ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , допомоги на проживання як внутрішньо переміщеним особам з 01.09.2023; зобов`язання відповідача поновити з 01.09.2023 малолітнім ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , допомоги на проживання як внутрішньо переміщеним особам, що передбачена Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України №332.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 разом з малолітніми дітьми, у квітні 2022 року перемістилися до м. Ковель Волинської області з с. Велика Білозерка Запорізької області внаслідок повномаштабного вторгнення військ РФ на територію України та 26.04.2022 року були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи в Управлінні соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради, що підтверджується довідками про взяття на облік як внутрішньо переміщені особи ОСОБА_1 від 26.04.2022 №755-5001367328, її малолітніх дітей ОСОБА_2 від 26.04.2022 №755-5001368467, ОСОБА_3 від 26.04.2022 №755-5001367982. 
		За призначенням допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам позивач звернулася 27.04.2022. Вказаний вид допомоги ОСОБА_1 отримувала на себе та на двох малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з квітня 2022 у розмірі вісім тисяч гривень.
		З 01.09.2023 року виплату допомоги на проживання їй та її малолітнім дітям ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - припинено.
		У жовтні 2023 року позивач звернулась до відповідача з проханням поновити виплату допомоги на проживання її малолітнім дітям ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Листом Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 07.11.2023 №454/2.21, позивачу було повідомлено, що оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року №709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб», передбачено припинення виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам з 01 вересня 2023 року, якщо за результатами верифікації буде встановлено, що після набрання чинності цієї постанови внутрішньо переміщена особа має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред`явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. грн. В зв`язку з проведеною верифікацією Міністерством фінансів України в серпні 2023 року було встановлено, що позивач має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень. Тому виплату допомоги на проживання, яку ОСОБА_1 отримувала на себе і малолітніх дітей, припинено з 01 вересня 2023 року. Механізму продовження виплати тільки дітям позивача немає.
		ОСОБА_1 вважає, що дії відповідача щодо припинення виплати допомоги на проживання її малолітнім дітям - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , є протиправними оскільки вона та її діти перемістилися з території, яка відповідає двом умовам, що визначені пунктом 2постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам»(даліПостанова №332), а саме: на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженому розпорядженням №204-р, відтак, належать до кола осіб, що мають право з 01.03.2022 на допомогу на проживання відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022(даліПорядок №332), та не підпадають під виключення, за якого таким особам допомога на проживання не надається.
		З урахуванням наведеного просить позов задовольнити.
		Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
		У відзиві на позовну заяву відповідач не погоджується із доводами позовної заяви та зазначає, що відповідно до пункту 7 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою КМУ від 20 березня 2022р. №332, допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звертається за призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання внутрішньо переміщена особа, яка звертається за допомогою на проживання, або є отримувачем допомоги, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має на депозитному банківському ратунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень. Тому права на отримання допомоги на проживання малолітні діти позивачки, при новому зверненні до управління соціальної та ветеранської політики також не набудуть з підстав наявності на депозитному рахунку в одного з членів сім`ї (одержувача допомоги) коштів в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень.
		Оскільки за результатами здійсненої в серпні 2023 року верифікації даних щодо одержувачів допомоги на проживання ВПО по опрацьованих рекомендаціях Мінфіну, було встановлено, що гр. ОСОБА_1 має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень. Тому виплату допомоги на проживання, яку заявниця отримувала на себе і 2-х малолітніх дітей, припинено з 01 вересня 2023року.
		Відповідач зауважує, що механізму продовження виплати допомоги на проживання тільки дітям заявниці, станом на 01.01.2024р немає. Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою КМУ від 20 березня 2022р. №332, не передбачено, то малолітні діти позивача мають звернутися за допомогою на проживання з новою заявою і гр. ОСОБА_1 , в даному випадку, буде діяти, як їх законний представник і як отримувач допомоги на своїх малолітніх дітей.
		Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 була взята на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою від 26.04.2022 №755-5001367328. Згідно з довідкою №755-5001367328 від 26.04.2022 зареєстроване місце проживання: ( АДРЕСА_1 ) ; фактичне місце проживання: ( АДРЕСА_2 ) .
		26.04.2022 дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було взято на облік внутрішньо переміщених осіб, що підтверджується довідками №755-5001368467 та №755-5001367982. Згідно з довідками в обох випадках зареєстроване місце проживання: ( АДРЕСА_1 ) ; фактичне місце проживання: ( АДРЕСА_2 ) .
		З 27.04.2022 як позивачу, так і її малолітнім дітям призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, яку вони отримували по вересень 2023 року.
		У зв`язку із припиненням такої виплати позивач звернулась із заявою до відповідача, на що листом від 07.11.2023 №454/2.21 Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради повідомило, що оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року №709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб», передбачено припинення виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам з 01 вересня 2023 року, якщо за результатами верифікації буде встановлено, що після набрання чинності цієї постанови внутрішньо переміщена особа має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред`явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. грн. В зв?язку з проведеною верифікацією Міністерством фінансів України в серпні 2023 року було встановлено, що позивач має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень. Тому виплату допомоги на проживання, яку ОСОБА_1 отримувала на себе і малолітніх дітей, припинено з 01 вересня 2023 року. Механізму продовження виплати тільки дітям позивача немає.
		Позивач не погоджується з такими діями та рішенням відповідача, тому за захистом порушених прав її дітей звернулась з цим позовом до суду.
		При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
		Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII (даліЗакон №1706-VII), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
		Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
		Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (частина друга статті Закону № 1706-VII).
		Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина перша та друга статті 4 Закону №1706-VII).
		Частиною першою статті 5 Закону №1706-VII визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
		За змістом статті 2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
		При цьому, згідно з частинами другою та третьою статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
		За приписами частини першої статті 9 Закону №1706-VII внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.
		У зв`язку з набранням чинності 22.03.2022 Постановою № 332, якою був затверджений Порядок № 332 та визначений механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 № 505 (даліПостанова №505).
		Пунктом 2 Порядку № 332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р.
		Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.06.2023 у справі №160/12308/22, та в силу приписів частини п`ятоїстатті 242 КАС Українивраховується при вирішенні цієї справи.
		Згідно з пунктом 3 Порядку № 332 передбачено, що допомога надається щомісячно з місяця звернення на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.
		Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
		Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30.04.2022 включно, надається починаючи з березня 2022 року (день звернення позивача 27.04.2022).
		Механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам визначає Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою КМУ від 20.03.2022 №322 (далі - Порядок).
		Допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеній особі, яка має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред`явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень (пп. 3 п. 7 Порядку)
		Згідно з пп.3 п.2 Постанови КМУ від 11.07.2023 №709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» з 1 вересня 2023 р. виплата допомоги припиняється внутрішньо переміщеним особам, якщо за результатами верифікації встановлено, що після набрання чинності цієї постанови внутрішньо переміщена особа має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред`явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень.
		Абзацом другим частини першої статті 4 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
		Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави стверджувати, що дитина є самостійним суб`єктом відповідних правовідносин зі спеціальним статусом - «внутрішньо переміщена особа», а її права, пов`язані з цим статусом, не залежать від виникнення, зміни та/або припинення таких прав у її батьків, інших законних представників.
		Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
		Аналізуючи положення ч. 7 статті 7 Сімейного кодексу України суд прийшов до висновку про те, що кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України.
		Згідно із пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Судом встановлено, що дітей ОСОБА_1 , 26.04.2022 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було взято на облік внутрішньо переміщених осіб, що підтверджується довідками №755-5001368467 та №755-5001367982. Згідно з довідками в обох випадках зареєстроване місце проживання: ( АДРЕСА_1 ) ; фактичне місце проживання: ( АДРЕСА_2 ) .
		Оскільки діти позивача є самостійними суб?єктами даних правовідносин та мають спеціальний статус - «внутрішньо переміщена особа», а їх права, пов`язані з цим статусом та не залежать від виникнення, зміни та/або припинення таких прав у їхніх батьків, крім того наявність у них довідок про взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб від 26.04.2022 №755-5001368467 та №755-5001367982 виданих Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради свідчать про протиправність дій вчинених відповідачем щодо позбавлення цих дітей виплати допомоги з 01.09.2023 та в свою чергу порушують їх інтереси згідно із пп.3 п.2 Постанови КМУ від 11.07.2023 №709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб». 
		Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАСУ, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцею та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення ді прий безсторонньо (неупереджено); 5) добросенно розкудливое я дотриманням зокрема з рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) дає підстави для формування позиції, що при вирішенні питань щодо порушення державами - учасницями положень Конвенції увага акцентується на дотриманні державою принципу «правомірних або законних очікувань» та захисту прав людини через призму цього принципу. Зокрема, у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» та «Федоренко проти України» єспл констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності (пункт 21 Рішення ЄСПЛ у справі «Федоренко проти України»).
		У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності», Єспл робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону (тобто встановлена законом норма щодо права на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам) - на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність.
		Таким чином, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Саме наявність «правомірних (законних) очікувань» є передумовою для відповідного захисту. Умовою наявності «правомірних очікувань» у розумінні практики ЄСПЛ є достатні законні підстави  очікування можливості здійснення певного права як прямо гарантованого, так і опосередкованого, у разі, якщо особа прямо не виключена з кола осіб, які є носіями відповідного права.
		У справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви №68385/10 та №71378/10) ЄСПЛ наголосив, що перша і найбільш важлива вимога ст. 1 Першого Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання органів влади у право мирно володіти своїм майном має бути законним і переслідувати законну мету «в інтересах суспільства».
		Іншими словами, має бути досягнуто «справедливого співвідношення» між інтересами суспільства і вимогами щодо захисту прав людини. Такий баланс не досягнутий, якщо особа чи особи у справі мали нести індивідуальні або додаткові обов`язки («Колишній король Греції та інші проти Греції», заяви №25701/94).
		У рішенні по справі "Будченко проти України" від 24.07.2014 року ЄСПЛ зазначив, що відмова у задоволенні законного права заявника становить втручання у право власностізгідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Водночас у рішенні від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти України» ЄСПЛ вказав, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (рішення у справі «Шпачек s.r.o.» проти Чеської Республіки», Nє26449/95, п. 54, від 09.11.1999 року). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві.
		Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов?язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Суду як джерело права.
		Відтак, з огляду на наведене, дії Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради, як суб`єкта владних повноважень, що полягають у припиненні виплати допомоги на проживання малолітнім дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають визнанню протиправними, а порушені права - захисту шляхом зобов`язання відповідача поновити виплату допомоги на проживання з дня незаконного припинення виплати вказаного виду допомоги.
		З урахуванням встановлених обставин справи, висновків щодо застосування норми права, викладених у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 161/12308/22, встановлених обставин справи та наданих судустаттею 245 КАС Україниповноважень, суд дійшов висновку про те, що взаємопов`язані позовні вимоги належить задовольнити у спосіб прийняття судом рішення про визнання протиправними дій Управління щодо припинення виплати малолітнім дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допомоги на переміщення внутрішньо переміщеним особам з 01.09.2023; зобов`язати відповідача поновити виплату з 01.09.2023 малолітнім дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, що передбачена Порядком №332;
		Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
		Як вбачається із матеріалів справи позивач звільнена від сплати судового збору, відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3Закону України «Про судовий збір»судовий збір не сплачується за подання заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб, однак долучила квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн від 30.11.2023 №1245488474 (арк. спр.7).
		Тому, для повернення грошових коштів у сумі 1073,60 грн, позивач може звернутися до суду із заявою про повернення таких коштів як помилково сплачених.
		Керуючись статтями243-246,262 КАС України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради (45008, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, 148, ІКЮО: 03191974) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.
		Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради щодо припинення виплати з 01 вересня 2023 року малолітнім дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допомоги як внутрішньо переміщеним особам, передбаченої Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022.
		Зобов`язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради поновити виплату з 01 вересня 2023 року малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, що передбачена Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №332.
		Зобов`язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради поновити виплату з 01 вересня 2023 року малолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, що передбачена Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №332.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Суддя В.І. Смокович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...