Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/1110/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 28.03.2024. Зареєстровано: 28.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2024.

Номер судового провадження: 2-о/357/58/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 357/1110/24
		Провадження № 2-о/357/58/24
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		20 березня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючого судді -        Кошель Б. І. ,
		при секретарі -         Нізовій А. Р.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Біла Церква в  порядку окремого  провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області про встановлення факту, що має юридичне значення,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		В січні 2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, посилаючись на те, що з досягненням 60-річного віку заявник набув права на призначення йому пенсії за віком, відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак, 09.06.2023 р. він звернувся до відділу обслуговування громадян № 2 (сервісний центр) ГУ ПФУ у Київській області, з проханням прийняти документи для призначення пенсії по віку, подавши при цьому документи, які необхідні для призначення пенсії, зокрема трудову книжку серії НОМЕР_1 , дата заповнення якої 10.09.1995 року, де спеціалістом з призначення пенсій було виявлено невідповідність у документах, які мають суттєве значення при призначенні пенсії за віком. Зокрема, заявнику було повідомлено, що є невідповідність дійсному прізвищу та недопустимі виправлення у прізвищі в трудовій книжці та, що необхідно звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа особі. Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 01.11.1963 р., яке видавалось російською мовою, ПІП заявника вказане як ОСОБА_1 . Раніше переважну більшість документів було оформлено російською мовою. Та саме при перекладі з російської на українську мову і виникав неодноразово помилковий запис в документах. Таким чином враховуючи основні правила відтворення російських прізвищ українською мовою та вивчаючи свої документи, заявником було виявлено виправлення в трудовій книжці, які були оформлені російською мовою на прізвище « ОСОБА_1 », що є неприпустимим, внаслідок чого виникли певні неузгодженості між правовстановлюючими документами, що в свою чергу позбавляє заявника права на призначення та отримання пенсії за віком у встановленому законом порядку. Враховуючи зазначене, заявник просив суд, встановити факт належності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає по АДРЕСА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ), правовстановлюючого документа - трудової книжки серії НОМЕР_1 , яка видана в 1995 році та датою заповнення якої є 10.09.1995 рік.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2024 року головуючим суддею визначено суддю Кошель Б.І. та матеріали передані для розгляду.
		Ухвалою суду від 18 січня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.
		Заявник в судове засідання не з`явився, представника не направив, подали суду заяву про розгляд  справи у відсутності заявника та представника, просили суду задовольнити заяву про встановлення факту.
		Заінтересована особа свого представника до суду не направила, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, жодних клопотань чи заперечень до суду не надходило.
		Суд відповідно до вимог ч.1 ст. 223 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи на підставі наявних доказів.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		З паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 27.01.2004 року Білоцерківським МВ № 1 ГУ МВС України в Київській області вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_1 в м. Ростов-на-Дону, Росія.
		Встановлено, що в іпотечному договорі  № 09/І-114 від 09.11.2007 р., в договорі міни від 18.02.2009 р.,  в довідці виданій КП БМР ЖЕК № 8 від 19.01.2011 р., в технічному паспорті на квартиру АДРЕСА_1 , від 16.01.2009 р. прізвище заявника вказане вірним « ОСОБА_1 ».
		Також судом встановлено, що 10.09.1995 року було видано трудову книжку серії НОМЕР_1 російською мовою на ім`я « ОСОБА_1 , дата рождения 29 сентября 1963 года».
		Заявник також надано копію Військового квитка  серія НОМЕР_5 , виданий 25.11.1985 р., та копію виписки із залікової відомості, реєстраційний № 16176 від 26.07.1985 р. де прізвище заявника вказано російською мовою « ОСОБА_1 ».
		Відповідно до довідки №13 від 26.02.2024 року ОСОБА_1 був прийнятий на ТОВ «Агрореммаш-БЦ» сторожем 25.01.2019 року згідно наказу №9-К від 24.01.2019 року та звільнений 31.01.2019 року за власним бажанням згідно наказу №10/2-к від 31.01.2019 року.
		Судом встановлено, що в трудовій книжці серії НОМЕР_1 на аркушах 54-55 наявні відповідні записи про прийняття на роботу 25.01.2019 року на ТОВ «Агрореммаш-БЦ» сторожем на підставі наказу №9-К від 24.01.2019 року та 31.01.2019 року про звільнення за власним бажанням на підставі наказу №10/2-к від 31.01.2019 року.
		Заявник зазначив, що в зв`язку із допущеною помилкою в трудовій книжці, він не має можливості оформити та отримувати пенсію за віком.
		З матеріалів справи вбачається, що в паспорті та інших правовстановлюючих документах прізвище, ім`я, по-батькові заявника, значиться, як « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Тобто, помилка допущена при оформленні, трудової книжки серії НОМЕР_1   та лише в написанні прізвища, всі інші дані особи відповідають дійсним даним ОСОБА_1 .
		Згідно із ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		У відповідності до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище,ім`я,по батькові, місце і час народженняякої, що зазначенів документі, не збігаютьсяз ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем ічасом народженняцієї особи,зазначеним усвідоцтв іпро народження або паспорті.
		Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду. Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
		Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
		Як роз`яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
		Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
		З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі трудової книжки, як документа, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення пенсії.
		Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України № 58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів.
		Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
		Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
		Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
		Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Встановлення факту належності заявнику трудової книжки серії НОМЕР_1 необхідно йому для оформлення пенсії та іншим способом, окрім судового, він захистити свої права не може.
		На підставі викладеного вище, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається заявник в обґрунтування своїх вимог, були підтверджені сукупністю наданих доказів.
		Керуючись ст. ст. 293,315, 258-265,354 ЦПК України, суд -
		 
		У Х В А Л И В :
		Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
		Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трудової книжки серії НОМЕР_1 , дата заповнення 10.09.1995 рік.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
		Заявник:  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
		Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, адреса: вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська обл., 08500, ЄДРПОУ: 22933548. 
		 
		Суддя Б. І. Кошель

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...