Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/25892/21 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2024.
Дата набрання законної сили: 15.04.2024
Номер судового провадження: 51-3076км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021105020001716

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 квітня 2024 року
		м. Київ
		справа № 753/25892/21
		провадження № 51-3076 кмо 23
		Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
		головуючого        ОСОБА_1 ,
		суддів:                  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,                                     ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання                   ОСОБА_8 ,
		прокурора                                        ОСОБА_9 ,
		захисника                                         ОСОБА_10 ,
		особи, щодо якої закрито 
		кримінальне провадження               ОСОБА_11 ,
		 
		розглянув матеріали провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року, постановлену в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12021105020001716, за обвинуваченням 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Соколово Новомосковського району Дніпропетровської області, раніше не судимого,зареєстрованого у тому ж селищі ( АДРЕСА_1 ), жителя АДРЕСА_2 )
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185;ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини 
		Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2022 року кримінальне провадження № 12021105020001716 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		В обґрунтування своїх вимог зазначає, що апеляційний суд помилково погодився з висновком суду першої інстанції про те, що на час звернення прокурора зі зміненим обвинувальним актом до суду закінчились строки досудового розслідування, визначені ст. 219 КПК, а тому його висновки про законність закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_11 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК не ґрунтуються на законі. 
		Вважає, що після першого направлення обвинувального акта до суду в межах строку, визначеного у ст. 219 КПК, перебіг строку досудового розслідування припинився, оскільки досудове розслідування вже було закінчено і після цього зазначений строк не має обраховуватись незалежно від того скільки разів суд повертав прокурору обвинувальний акт. Крім цього, період між поверненням обвинувального акта і направленням до суду нового обвинувального акта не входить до строку досудового розслідування.
		У запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_10 , посилаючись на безпідставність наведених у ній доводів, зазначає про законність ухвали апеляційного суду та відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
		Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою
		Ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 рокуматеріали провадження за вказаною касаційною скаргою прокурора на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК було передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду 
		Верховного Суду.
		В ухвалі про передачу матеріалів провадження на розгляд об`єднаної палати зазначено про необхідність відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах колегій суддів Першої судової палати від 18 жовтня 2022 року у справі № 753/6486/21 (провадження 
		№ 51-5845 км 21), від 08 листопада 2022 року у справі № 636/336/21 (провадження № 51-5720 км 21) та постановах колегій суддів Третьої судової палати від 26 жовтня 2022 року у справі № 686/10785/16-к (провадження № 51-1321 км 22), від 07 грудня 2022 року у справі № 681/1033/20 (провадження № 51-717км 22).
		Так, колегія суддів Третьої судової палати в ухвалі від 06 листопада 2023 року проаналізувала існуючу практику Касаційного кримінального суду та зазначила, що наведені у судових рішеннях касаційного суду висновки здебільшого ґрунтуються на категоричному твердженні про неможливість вчинення стороною обвинувачення жодних процесуальних дій, крім виправлення недоліків самого обвинувального акта.
		Зокрема, у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 686/10785/16-к (провадження № 51-1321 км 22) та від 07 грудня 2022 року у справі № 681/1033/20 (провадження № 51-717 км 22) колегії суддів Третьої судової палати зазначали «у разі повернення обвинувального акта, який не відповідає вимогам КПК, повноваження прокурора обмежені лише усуненням недоліків цього обвинувального акта».
		У постановах від 18 жовтня 2022 року у справі № 753/6486/21 (провадження 
		№ 51-5845 км 21) та від 08 листопада 2022 року у справі № 636/336/21 (провадження 
		№ 51-5720 км 21) колегій суддів Першої судової палати вказано про те, що «…повернення обвинувального акту не може використовуватися стороною обвинувачення для проведення будь-яких процесуальних дій, крім приведення його у відповідність до вимог статті 291 КПК…». Відповідно вчинення будь-яких таких дій розцінюється як відновлення досудового розслідування, що тягне за собою і відновлення перебігу строку досудового розслідування.
		Натомість, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду не погоджується в цій частині з наведеними висновками та вважає за потрібне від них відступити.  
		З огляду на викладене, виходячи з необхідності забезпечення додержання принципу правової (юридичної) визначеності, є передбачені законом підстави для здійснення касаційного розгляду цього провадження об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
		Позиції учасників судового провадження
		У судовому засіданні прокурор підтримав доводи касаційної скарги.
		Захисник ОСОБА_10 та ОСОБА_11 просили відмовити в задоволенні касаційної скарги, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів об`єднаної палати дійшла до наступного.
		Щоб сформувати узагальнюючий висновок про застування норм права, колегія суддів вважає за необхідне відповісти на питання, що постали у цьому кримінальному провадженні, а саме: чи відновлюється перебіг строку досудового розслідування після повернення судом обвинувального акта прокурору; які процесуальні дії (рішення) прокурор може вчинити в період між поверненням обвинувального акта і до звернення до суду зі зміненим обвинувальним актом; протягом якого строку прокурор повинен звернутися зі зміненим обвинувальним актом; якими мають бути правові наслідки вчинення стороною обвинувачення тих чи інших слідчих (розшукових) та процесуальних дій після повернення обвинувального акта прокурору.
		Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 КПК, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
		Статтею 110 КПК встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК.
		Згідно положень частини 1 статті 113 КПК, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. 
		Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч.  2 ст. 113 КПК).
		Важливо, що саме розумні строки є однією з загальних засад кримінального провадження (ст. 28 КПК). Це означає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
		Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
		Отже, вочевидь, що дотримання строків досудового розслідування є невід`ємною складовою такої засади кримінального провадження як розумні строки.
		Термін «відновлення» в КПК здебільшого використовується в контексті «відновлення досудового розслідування» (ст. 282 КПК) та «відновлення кримінального провадження» (ст. 515 КПК).
		Законодавець чітко висловив своє волевиявлення в частині унормування процедури відновлення досудового розслідування та у ст. 282 КПК визначив підстави відновлення такого розслідування, при цьому відсутня така підстава для відновлення досудового розслідування як повернення прокурору обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, у тому числі в частині перебігу строків на цій стадії.
		Термін поновлення у КПК використовується саме в контексті поновлення пропущених процесуальних строків (ст. 117 КПК), а не щодо поновлення досудового розслідування або поновлення кримінального провадження. Строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає (ч. 5 ст. 294 КПК).
		Повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору здійснюється не з метою відновлення досудового розслідування, а отже й не з метою відновлення строку досудового розслідування, і тим паче його поновлення, якщо такий строк закінчився (пропущений, сплинув).
		Таким чином, колегія суддів об`єднаної палати вважає, що перебіг строку досудового розслідування після повернення прокурору обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору ані відновлюється, ані поновлюється.
		Сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характерупрокурору і до звернення до суду з обвинувальним актом чи клопотанням, які приведено у відповідність до вимог КПК, має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду.
		Саме такою є обмеженість обсягу компетенції сторони обвинувачення при отриманні повернутого судом обвинувального акта чи клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
		При цьому, в ухвалі про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характерупрокурору суд першої інстанції не вправі зазначати про неповноту чи неправильність досудового розслідування, неправильність кримінально-правової оцінки діяння та про необхідність проведення органом досудового розслідування слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій.  
		Якщо сторона обвинувачення після повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру проводила слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії або приймала процесуальні рішення, які не є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду, то отримані у кримінальному провадженні за результатами здійснення таких дій докази повинні визнаватись недопустимими,  як отримані поза межами строку досудового розслідування.
		Також слід зазначити, що у КПК не визначено строку, протягом якого прокурор має повторно направити до суду обвинувальний акт чи клопотання, що були йому повернуті судом зі стадії підготовчого провадження в порядку ст. 314 КПК, та відсутня вказівка щодо встановлення судом строку, необхідного для усунення таких порушень, що може сприяти затягуванню в часі кримінального провадження.
		Колегія суддів об'єднаної палати вважає, що строк для приведення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у відповідність до вимог КПК та виконання ухвали суду має бути достатнім для вчинення прокурором відповідних процесуальних дій.
		При цьому, прокурор може повторно звернутися до суду із обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру в межах розумного строку, тобто одразу, без невиправданих затримок у часі, після закінчення виконання процесуальних дій, які були необхідними на виконання ухвали суду для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК і подальшого звернення з ними до суду.
		Повертаючись до доводів касаційної скарги прокурора, колегія суддів об`єднаної палати вважає необхідним зазначити наступне.
		Статтею 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтвердженні доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 298 КПК досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
		Положеннями частини 1 статті 219 КПК визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
		При цьому кримінальний процесуальний закон передбачає можливість продовження строків досудового розслідування, однак строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає (частини 4, 5 статті 294 КПК).
		Відповідно до ч. 2 ст. 301 КПК України прокурор зобов`язаний, серед іншого, не пізніше трьох днів після отримання матеріалів дізнання разом з повідомленням про підозру, здійснити одну із зазначених дій, зокрема, звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або про звільнення від кримінальної відповідальності; у разі встановлення ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.
		Згідно приписів ч. 1 ст. 290 КПК досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Дії слідчого і прокурора, передбачені ч. 1 ст. 291 та ст. 293 КПК (складення обвинувального акта, його затвердження, вручення стороні захисту і направлення до суду), є формою закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
		Вимоги, яким повинен відповідати обвинувальний акт, визначені у ст. 291 КПК. 
		Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право  повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає приписам цього Кодексу, при цьому КПК не передбачає можливості відновлення досудового розслідування у випадку повернення обвинувального акта прокурору, оскільки відповідно до статті 282 КПК ця обставина не є підставою для такого відновлення.
		У разі повернення судом обвинувального акта, який не відповідає вимогам КПК, повноваження прокурора обмежені лише усуненням недоліків цього обвинувального акта.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 25 травня 2021 року за фактами викрадення майна з магазинів «Бершка» і «Пул енд беа» до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за № 12021105020001716 та № 12021105020001717.
		31 травня 2021 року вищевказані кримінальні провадження об`єднані в одне провадження та в цей же день ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК. 
		Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК надійшов до суду 01 червня 2021 року, тобто прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом у встановлений законом строк.
		Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_11 повернуто прокурору через те, що юридична кваліфікація дій останнього (закінчений замах на крадіжку майна) не відповідала викладеним у ньому фактичним обставинам, де було зазначено про вчинення двох епізодів крадіжок чужого майна. 
		Обвинувальний акт щодо ОСОБА_11 отримано Дарницькою окружною прокуратурою м. Києва 06 грудня 2021 року.
		При цьому у кримінальному провадженні стороною обвинувачення 20 грудня 2021 року прийнято ряд процесуальних рішень, а саме: заступником начальника СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві та заступником керівника Дарницької окружної прокуратури м. Києва створено відповідно групи слідчих і прокурорів; слідчим повідомлено сторону захисту про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021105020001716; постановою прокурора змінено кваліфікацію інкримінованого ОСОБА_11 кримінального правопорушення з ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК на ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК; слідчим повідомлено ОСОБА_11 про зміну раніше повідомленої підозри - повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК;   надано стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування; складено і затверджено змінений обвинувальний акт, який 21 грудня 2021 року надійшов до суду. 
		Дарницький районний суд м. Києва ухвалою від 09 листопада 2022 року закрив кримінальне провадження № 12021105020001716 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування. 
		Відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги прокурора, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 16 лютого 2023 року зазначив, що після повернення судом обвинувального акта, який отриманий прокурором 06 грудня 2021 року, у даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення не в межах досудового розслідування у формі дізнання було проведено низку процесуальних дій, фактично поновлено строк досудового розслідування у формі досудового слідства, хоча на стадії досудового розслідування у формі дізнання прокурором рішення про направлення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 для проведення досудового слідства в порядку п. 4 ч. 2 ст. 301 КПК не приймалось.
		Колегія суддів об`єднаної палати не погоджується з ухвалою суду апеляційної інстанції, при цьому виходить з наступного.
		Як було вказано вище, повернення обвинувального акта не передбачає поновлення закінченого досудового розслідування.
		Таким чином, якщо сторона обвинувачення направила обвинувальний акт до суду в межах строку досудового розслідування, однак його було повернуто, то період між поверненням обвинувального акта і направленням до суду нового обвинувального акта не входить до строку досудового розслідування, адже його закінчено зверненням до суду з обвинувальним актом вперше.
		Положення КПК не містять конкретного строку, у який прокурор повинен усунути встановлені судом недоліки обвинувального акта, а тому такі недоліки повинні бути усунуті в межах розумного строку, тобто такого, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів об`єднаної палати вважає, що під час апеляційного розгляду суд належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги прокурора та дійшов до передчасного висновку про законність, обґрунтованість і вмотивованість ухвали місцевого суду щодо  ОСОБА_11 , тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.   
		Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати зазначене та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
		Виконуючи приписи ч. 4 ст. 442 КПК, об`єднана палата робить висновок про застосовування норм права, передбачених статтями 291, 292, п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК.
		Висновок: 
		Повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору у зв`язку з тим, що вони не відповідають вимогам КПК (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК), не відновлює досудове розслідування.
		В ухвалі про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору суд першої інстанції не вправізазначати про неповноту чи неправильність досудового розслідування, неправильність кримінально-правової оцінки діяння та про необхідність проведення органом досудового розслідування слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій.  
		Сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення прокурору обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру і до звернення до суду з обвинувальним актом чи клопотанням, які приведено у відповідність до вимог КПК, має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду.
		Якщо сторона обвинувачення після повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру проводила слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії та/або приймала процесуальні рішення, які не є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду, то отримані у кримінальному провадженні за результатами здійснення таких дій докази повинні визнаватись недопустимими, як отримані після закінчення досудового розслідування.
		Прокурор може повторно звернутися до суду із обвинувальним актом чи клопотанням в межах розумного строку, без невиправданих затримок у часі, після закінчення виконання процесуальних дій, які були необхідними на виконання ухвали суду для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК і подальшого звернення з ними до суду.
		Керуючись статтями 434, 434-2, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, задовольнити частково.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року щодо ОСОБА_11 скасувати і призначити  новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді: 
		 
		ОСОБА_1 
		 
		ОСОБА_2                                    ОСОБА_3                           ОСОБА_4 
		 
		ОСОБА_5                                    ОСОБА_6                               ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...