Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/21055/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 23.04.2024. Зареєстровано: 24.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2024.
Дата набрання законної сили: 20.05.2024
Номер судового провадження: 2/161/739/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/21055/23 
		Провадження № 2/161/739/24
		       
		ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Р І Ш Е Н Н Я 
		                                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		15 квітня 2024 року                                                  місто Луцьк
		Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі: 
		головуючого - судді Пахолюка А.М.
		при секретарі - Грень А.В.,
		з участю: 
		представника позивача - Колачинської Т.В. ,
		відповідача - ОСОБА_2 ,
		представника відповідача - ОСОБА_3 ,
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на дітей одиноким матерям, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на дітей одиноким матерям. 
		Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_2 , 10.01.2020 року звернулась до управління соціального захисту населення Луцької РДА із заявою про призначення їй допомоги на дитину, як одинокій матері. У відповідності до вимог Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1751 (далі - Порядок № 1751), та на підставі заяви і поданих документів, відповідачу було призначено допомогу на дитину у період з 01.01.2020 року по 30.06.2020 року в розмірі 2 216,81 грн.
		Постановою Кабінету Міністрів № 264 від 08 квітня 2020 року «Деякі питання надання державної соціальної допомоги», установлено, що строк виплати державних допомог, які були призначені раніше, продовжуються на період карантину та на один місяць після дати його відміни та виплачуються за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення, серед іншого, для допомоги на дітей одиноким матерям. У зв`язку з встановленням на всій території України карантину з 12.03.2020 року до 22.05.2020 року та з 22.05.2020 року до 31.07.2020 року, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 та від 20.05.2020 року № 392 (зі змінами), відповідачу було продовжено виплату вищезазначеної допомоги на період з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року в розмірі 6 650,43 грн.
		Постановою Кабінету Міністрів № 632 від 22.07.2020 було внесено зміни до Порядку № 1751, яким передбачено новий порядок призначення допомоги на дітей одиноким матерям з 01 липня 2020 року, а саме призначення і виплата державної допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні-червні 2020 р., здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. Відповідач з відповідною заявою звернулась 10.07.2020 року.
		Зазначає, що на підставі поданих відповідачем документів було виявлено, що відповідач, враховуючи вимоги положення п.35-2 Порядку № 1751, не мала права на отримання вищезазначеної допомоги.
		Відповідно, вказує, що відповідачу було надміру виплачені кошти допомоги на дитину, як одинокій матері за період з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року в розмірі 6650,43 грн.
		Відтак, 11.08.2020 року та 16.10.2023 року на адресу відповідача були направлені повідомлення про повернення надміру виплачених коштів допомоги, однак станом на дату звернення з позовом до суду, відповідачем надміру виплачені кошти за липень 2020 року в розмірі 6 650,43 грн. не повернуті.
		На підставі наведеного, просить суд, стягнути з ОСОБА_2 на користь Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради надміру виплачені кошти допомоги на дітей одиноким матерям в розмірі 6 650,43 грн. та 2684,00 грн. судового збору.
		Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2023 року відкрито спрощене провадження у справі.
		У відзиві на позовну заяву відповідач зазначила, що заперечує проти даного позову та вважає його безпідставним. Вказує, що 10.07.2020 року вона подала заяву про призначення допомоги, як одинокій матері, фахівець перевірила документи, жодних зауважень не було, відомості були вказані правдиві. Крім того, позов не містить жодних належних доказів, які підтверджували б наявні ознаки навмисного подання відповідачем недостовірних відомостей чи приховання відомостей. Відповідач зазначає, що не допустила будь-якої недобросовісної поведінки, не подавала до органів недостовірної інформації та не вчиняла жодних дій, які призвели або могли призвести до виникнення переплати державної соціальної допомоги як особі, яка є одинока мати. Крім того, 29.02.2024 року від представника відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності.
		04 березня 2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій наведено доводи на спростування аргументів відзиву.
		Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов, просила задовольнити у повному обсязі.
		Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти позову. Просила у задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
		Представник відповідача в судовому засіданні підтримала довірителя, вказала, що позов є безпідставним та поданим з пропущенням строків звернення до суду.
		Заслухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
		Згідно ст.ст. 18-1 та 18-3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини. Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
		Судом встановлено, що ОСОБА_2 10 січня 2020 року звернулась до управління соціального захисту населення Луцької РДА із заявою про призначення їй допомоги на дітей, як одинокій матері (а. с. 6-7).
		На підставі поданої заяви, рішенням управління соціального захисту населення Луцької РДА про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 13.01.2020 року, відповідачу було призначено та виплачено державну допомогу як одинокій матері з трьома дітьми за період з 01.01.2020 по 30.06.2020 року в розмірі 2218,00 на кожну дитину (а.с. 8).
		Постановою Кабінету Міністрів № 264 від 08 квітня 2020 року «Деякі питання надання державної соціальної допомоги», установлено, що строк виплати державних допомог, які були призначені раніше, продовжуються на період карантину та на один місяць після дати його відміни та виплачуються за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення, серед іншого, для допомоги на дітей одиноким матерям. 
		В обґрунтування вимог позову, позивач покликається на п.п.1 п.35-2 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751.
		Відповідно до п.п.1 п.35-2 Порядку № 1751 (в редакції постанови КМУ № 632 від 22.07.2020 року, який застосовується з 01.07.2020 року) допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо у складі сім`ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених в абзацах дванадцятому - шістнадцятому цього пункту).
		Як вбачається з рішення управління соціального захисту населення Луцької РДА про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 06.08.2020 року, відповідач ОСОБА_2 не має права на допомогу одиноким матерям (з урахуванням доходів), оскільки у складі сім`ї є працездатна особа, що не здійснює догляду та, яка не працювала три місяці, що передують зверненню (а.с. 12).
		Рішенням про визначення обсягу надміру виплачених коштів ОСОБА_2 від 14.08.2020 року, визначено обсяг надміру виплачених коштів допомоги за період з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року в розмірі 6650,43 грн. (а.с. зворот 12).
		Позивачем на адресу відповідача були направлені повідомлення про повернення надміру виплачених коштів, однак, в добровільному порядку відповідач вказану суму грошових коштів позивачу не повернула (а.с. 13).
		Однак, суд не погоджується з доводами позивача про те, відповідач, враховуючи вимоги положення п.35-2 Порядку № 1751, не мала права на отримання вищезазначеної допомоги, відповідно, останній було надміру виплачені кошти допомоги на дітей, як одинокій матері за період з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року, з огляду на наступне.
		Згідно з п. 25 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям», якщо малозабезпеченою сім`єю приховано або подано недостовірні дані про доходи та майновий стан або органом соціального захисту населення отримано інформацію про обставини, що вплинули на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого надміру виплачено кошти, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів з місяця призначення державної соціальної допомоги та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану малозабезпеченої сім`ї; повідомляють уповноваженому представнику малозабезпеченої сім`ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення. Суми надміру виплаченої державної соціальної допомоги повертаються: отримувачем державної соціальної допомоги самостійно; за згодою отримувача державної соціальної допомоги у повному обсязі за рахунок її наступних виплат; за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок суми наступних виплат державної соціальної допомоги у розмірі, що не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги. У разі неможливості добровільного повернення або утримання надміру виплачених сум державної соціальної допомоги такі суми стягуються в судовому порядку.
		Постановою Кабінету Міністрів № 632 від 22.07.2020 року, було внесено зміни до Порядку № 1751, яким передбачено новий порядок призначення допомоги на дітей одиноким матерям з 01 липня 2020 року.
		Згідно постанови Кабінету Міністрів України  від 22 липня 2020 р. № 632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги», визначено, що призначення і виплата державної допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні-червні 2020 року, здійснюється лише після поданої нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги. Також, даною постановою передбачено, що державна соціальна допомога на дітей одиноким матерям, особам, які звернулись за її призначенням у липні-серпні 2020 року, призначається і виплачується, починаючи з липня 2020 року.
		Із матеріалів справи вбачається, що розпорядженням управління соціального захисту населення Луцької РДА від 19.06.2020 року, було продовжено строк виплати допомоги ОСОБА_2 , як одинокій матері за період з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року в розмірі 6650,43 грн. (а.с. зворот 8).
		Тобто, спірні кошти фактично були нараховані відповідачу до вступу у дію вищезазначеного п. 35-2 Порядку № 1751, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 632 від 22.07.2020 року.
		10 липня 2020 року ОСОБА_2 звернулась з новою заявою до управління соціального захисту населення Луцької РДА про призначення (перерахунок) їй допомоги на дітей, як одинокій матері (а.с.9-10). Однак, у даному випадку, зазначена заява не зумовлює виникненню у відповідача обов`язку по поверненню спірних коштів, так як вона підписана відповідачем після отримання матеріальної допомоги.
		Враховуючи, що п.п.1 п.35-2 Порядку № 1751 (в редакції постанови КМУ № 632 від 22.07.2020 року) застосовується з 01.07.2020 року, а виплата коштів допомоги за липень 2020 року ОСОБА_2 була проведена 19.06.2020 року, то у позивача відсутні правові підстави вимагати повернення коштів соціальної допомоги, виплаченої відповідачу, саме на підставі зазначеної норми постанови Кабінету міністрів України.
		Крім того, суд критично оцінює та не бере до уваги рішення управління соціального захисту населення Луцької РДА від 14.08.2020 року про визначення обсягу надміру виплачених коштів ОСОБА_2 , оскільки в ньому відсутня графа фактично виплаченої суми коштів за період з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року, не вказано будь-яких додатків, на підставі яких приймалось вищезазначене рішення та проводилися розрахунки (а.с.зворот 12). Відтак, з даного рішення неможливо встановити на підставі чого було воно прийняте та як визначалась сума надміру виплачених коштів відповідачу. 
		Із матеріалів справи вбачається, що представник відповідача подав суду заяву про застосування строків позовної давності, просив суд з цих підстав відмовити в позові.
		Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
		Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
		Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
		Вказаний висновок щодо строку позовної давності наведено в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 457/462/16-ц, провадження № 61-21807св19.
		Європейський суд з прав людини у справах «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» та «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей: забезпечувати юридичну визначеність та остаточність, а також захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в тому випадку, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що відбувалися в далекому минулому, спираючись на докази, які вже могли втратити достовірність та повноту із плином часу.
		02.04.2020 набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положения» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
		Тому позовні вимоги пред`явлені в межах строку позовної давності, однак судом з`ясовано, що права позивача за даним позовом не порушені.
		Таким чином, враховуючи вищезазначену практику Верховного Суду, проаналізувавши зібрані та дослідженні по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради є необґрунтованим та не підлягає задоволенню по суті заявлених вимог.
		Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 256-268, 1212-1215 Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751, суд -
		 
		В И Р І Ш И В:
		Відмовити в задоволенні позову Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на дітей одиноким матерям.
		Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасники справи:
		Позивач - Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради місцезнаходження: м. Луцьк, пр. Волі, буд.4а, ЄДРПОУ 03191963;
		Відповідач - ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
		Повний текст рішення складно 17 квітня 2024 року.
		 
		Суддя Луцького міськрайонного 
		суду Волинської області                                                        Пахолюк А.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...