Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/611/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 23.04.2024. Зареєстровано: 24.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2024.
Дата набрання законної сили: 17.06.2024
Результат оскарження 17.06.2024 Апеляційний суд Чернівецької області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/727/171/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023262020003471

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                       Справа № 727/611/24 
		                                                       Провадження № 1-кп/727/171/24
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		22 квітня 2024 року м.Чернівці 
		Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
		головуючої - судді ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
		захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Чернівці, кримінальне провадження № 12023262020003471 від 05.09.2023 року за обвинуваченням 
		  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стебник Львівської області, громадянина України, українця, освіта професійно-технічна, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, утриманців не маючого, не працюючого, останній раз судимого вироком Львівського апеляційного суду від 25.09.2020 року за ч.2 ст.186, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого 01.08.2023 року від відбування покарання умовно-достроково згідно з ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.07.2023 року, невідбутий строк покарання 1 рік 6 місяців 12 днів, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів),  передбачених ч.ч. 2,4 ст.190 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		1.  ОСОБА_6  04.09.2023 року, близько 13-50 год., повторно, реалізуючи спільний злочинний умисел на незаконне заволодіння чужим майном, групою осіб, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та яка цього ж дня близько 13-00 год та о 13-34 год. зателефонувала ОСОБА_4  і, назвавшись лікарем обласної лікарні травматології, повідомила останній неправдиву інформацію про те, що  колишня співробітниця потерпілої на ім`я « ОСОБА_8 » потрапила у дорожньо-транспортну пригоду та потребує в зв`язку із цим термінової операції, на проведення якої потрібно надати грошові кошти, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , керуючись корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, шляхом обману потерпілої - під приводом лікування нібито своєї тещі, заволодів грошовими коштами ОСОБА_4 в сумі 10 000 грн. та 500 Євро, заподіявши їй такими своїми діями матеріальну шкоду у загальному розмірі 19 811,05 грн.
		2. Також,  ОСОБА_6  11.09.2023 року, близько 12-30 год.,  повторно, реалізуючи спільний злочинний умисел на незаконне заволодіння чужим майном, групою осіб, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та яка цього дня  зателефонувала  ОСОБА_5  і, представившись їй лікарем  Фастівської лікарні, повідомила неправдиву інформацію про те,  що  донька потерпілої нібито потрапила у дорожньо-транспортну пригоду та потребує в зв`язку із цим термінової операції, яка коштує 3000 доларів США, а в подальшому, коли ОСОБА_5 сказала їй, що таких коштів не має, наказала останній зібрати золото та передати його в рахунок цієї оплати чоловікові, який за ним прийде до неї додому, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , керуючись корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, шляхом обману потерпілої - назвавшись знайомим її доньки ОСОБА_9 та повідомивши, що таким чином буде оплачено операцію ОСОБА_10 , заволодів золотими прикрасами потерпілої, а саме: кольєм з перлин вартістю 60 000 грн., сережками з білого золота вартістю 64 000 грн., кольєм з червоного та білого золота вартістю 65 000 грн., сережками - підвісками з золота вартістю 18 000 грн., золотою обручкою вартістю 30 000 грн., золотою обручкою вартістю 18 000 грн., золотою каблучкою з аметистом вартістю 25 000 грн., золотою каблучкою з рубіном вартістю 28 000 грн., золотою каблучкою з олександритом вартістю 18 000 грн., золотими сережками з олександритом вартістю 30 000 грн., золотою підвіскою вартістю 17 000 грн., каблучкою з червоного золота вартістю 12 000 грн., хрестиком з червоного золота вартістю 32 000 грн., ланцюжком з червоного золота вартістю 23 000 грн., чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальну шкоду у великому розмірі - на загальну суму 440 000 грн.
		В ході судового розгляду ОСОБА_6 свою вину повністю не визнав, пояснивши при цьому суду, що він жодного відношення до незаконного заволодіння майном потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шляхом обману не має, оскільки 04.09.2023 року та 11.09.2023 року він перебував у себе вдома: в м. Стебник Львівської області, а в м.Чернівці взагалі жодного разу в житті не був. Стверджував, що потерпілі його омовляють, на відеозаписі з камер спостереження, долученому до матеріалів справи, зафіксовано не його особу, телефон, з`єднання по якому було встановлено у м.Чернівці 11.09.2023 року, йому віддав у м. Дрогобич знайомий, і він користується ним лише з 15.09.2023 року.
		       Цивільний позов, заявлений до нього у цьому кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 440 000 грн. та моральної шкоди у розмірі 150 000 грн. обвинувачений також повністю не визнав. Не заперечуючи вартості ювелірних виробів, які втратила потерпіла, та їх обсяг, просив суд відмовити у його задоволенні, оскільки він не скоював цього злочину. 
		       Винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, не зважаючи на її невизнання ним, доводиться сукупністю зібраних та безпосередньо досліджених судом під час судового розгляду наступних доказів.
		Так, потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що в обідній час 04.09.2023 року їй спочатку зателефонувала жінка, яка назвалась її «кумою» - ОСОБА_8 , плакала та повідомила, що її збила машина, а тому на лікування потрібно багато грошей. Після того, як вона зауважила, що є пенсіонеркою, слухавку взяла вже нібито інша жінка, яка представилась лікарем та почала наполягати, що гроші потрібно знайти терміново, їх завтра їй вже повернуть, а коли вона на це погодилась, повідомила, що кошти забере зять ОСОБА_8 . Приблизно через 30 хвилин до неї додому прийшов обвинувачений та сказав, що прийшов забрати гроші на лікування тещі, а тому вона в присутності своєї сестри ОСОБА_11 віддала йому 10 000 грн. та 500 євро. Пізніше, довідавшись, що з її знайомою ОСОБА_8 все гаразд, викликала поліцію.
		       Потерпіла ОСОБА_5  в судовому засіданні показала, що 11.09.2023 року, приблизно о 13-00 год., жінка, яка представилась лікарем, по телефону повідомила , що її донька потрапила в ДТП, а тому за термінову операцію останній слід заплатити 3 000 доларів. Коли вона відповіла, що не має такої суми коштів, то почула у слухавці нібито голос доньки, яка спочатку наказала їй шукати гроші, які вона зберігає вдома, а потім зауважила, що їх може позичити її знайомий, але за це йому потрібно тимчасово віддати як заставу всі золоті прикраси, які вона має. Надалі «лікар» спитала, чи проживають вони тільки вдвох з донькою і, коли вона це підтвердила, сказала, що скоро прийде її чоловік та забере коштовності . Після цього вона побачила біля воріт обвинуваченого, одягнутого у білу футболку, блакитні шорти, чорно-білі кросівки, з сумкою на плечі та у темних окулярах, який назвався ОСОБА_9 та повідомив, що прийшов за золотом для лікування її доньки. Вона віддала йому всі свої золоті вироби та прикраси, перелічені в обвинувальному акті, а « ОСОБА_9 » забрав їх, сказав, що «все буде добре», після чого швидко пішов. Коли прийшла донька то з`ясувалось, що їх ошукали, після чого вони викликали поліцію. На даний час заподіяну їй матеріальну шкоду жодним чином не відшкодовано. Сумнівів в тому, що ювелірні вироби забрав у неї саме обвинувачений вона не має жодних, оскільки добре запам`ятала його зовнішність, зокрема неправильної форми ніс та нерівні зуби.
		       Також потерпіла ОСОБА_5 в ході судового розгляду повністю підтримала свій цивільний позов до обвинуваченого та просила суд стягнути з ОСОБА_6 440 000 грн. на відшкодування заподіяної з його вини їй матеріальної шкоди, оскільки саме таку загальну вартість мають золоті прикраси, якими він незаконно заволодів, та моральну шкоду у розмірі 150 000 грн., обґрунтовуючи такі вимоги її душевними та фізичними стражданнями внаслідок неправомірних дій обвинуваченого, оскільки підтвердження ним неправдивого повідомлення невідомої особи про необхідність проведення її дочці термінової операції викликало у неї гіпертонічний криз та стійкий напад стенокардії з тахікардією, тремор верхніх кінцівок та відчуття задухи, запаморочення та потемніння в очах, а також погіршення стану здоров`я і в майбутньому, яке виявилось у загостренні патології з боку сердцево-судинної системи, знепритомнінні, порушеннях сну, посиленні метрорагії, появі підвищеної тривожності, в зв`язку із чим вона, оскільки є інвалідом 2 групи з приводу онкологічного захворювання, змушена була звернутись до лікаря та провести ряд обстежень, за результатами яких їй було встановлено діагноз - прогресування гіперплазії ендометрію. Крім того, втрачені нею ювелірні прикраси мають для неї велику цінність як пам`ять про покійного чоловіка, який їх дарував їй, та які б мала успадкувати їх донька на згадку про своїх батьків. Також потерпіла зазначила, що постійно переживає та відчуває занепокоєння за своє життя і життя рідних, оскільки не всі винні у скоєнні відносно неї злочині на даний час пригнуті до кримінальної відповідальності. 
		       Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що після її повернення з роботи 11.09.2023 року мати - ОСОБА_5 розповіла їй, що телефонували з лікарні, повідомили, що вона потрапила в ДТП, а тому терміново потрібні кошти, щоб зробити операцію на коліні. Надалі мати почула по телефону нібито її прохання зібрати усі свої золоті прикраси, а потім віддала їх чоловікові, який за ними прийшов та назвався ОСОБА_9 . Зі слів матері останній був одягнутий у білу футболку, блакитний низ, кросівки, мав деформований ніс та великі, жовті, криві зуби. В подальшому мати впізнала в обвинуваченому ОСОБА_6 особу, яка скоїла цей злочин.
		       З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.09.2023 року вбачається, що ОСОБА_4 повідомила, що 04.09.2023 близько 13:30 невідома особа шляхом обману - під приводом, що її знайома потрапила в ДТП та потрібні кошти на лікування, заволоділа належними їй грошовими коштами в сумі 10 000 грн. та 500 євро, які вона, будучи введеною в оману, власноручно передала невідомому чоловіку (а.к.п.9).
		 
		       У відповідності із протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпіла ОСОБА_4 впізнала в обвинуваченому особу, якій 04.09.2023 року передала грошові кошти в сумі 10 000 грн. та 500 євро (а.к.п. а.к.п.35-37).
		       Відповідно до довідки про курс валют офіційний курс гривні станом на 04.09.2023 року становив 39,6221 грн. за 1 євро(а.к.п.27).
		       Згідно із протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, свідок ОСОБА_11 впізнала ОСОБА_6 як особу, якій потерпіла ОСОБА_4 04.09.2023 року передала грошові кошти в сумі 10 000 грн. та 500 євро (а.к.п.а.к.п.42-45).
		       У відповідності із протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.09.2023 року ОСОБА_5 повідомила, що 11.09.2023 близько 13 години вона, будучи введеною в оману, власноручно передала невідомому чоловікові всі свої золоті прикраси (а.к.п.81).
		       Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпіла ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_6 , як особу, якій вона 11.09.2023 року передала свої золоті вироби (а.к.п.а.к.п.108-111). 
		       Відповідно до протоколу від 26.10.2023 року оглянуто DVD диск з камер відеоспостереження, розташованих за адресою АДРЕСА_3 (а.к.п. 117); постановою від 26.10.2023 року його визнано речовим доказом та долучено до матеріалів даного кримінального провадження (а.к.п.120) .
		       Вищевказаний диск також було безпосередньо досліджено в ході судового розгляду та його переглядом встановлено перебування ОСОБА_6 поблизу будинку АДРЕСА_3 , в якому мешкає потерпіла ОСОБА_5 , та його зовнішній вигляд, зокрема те, що обвинувачений одягнутий у білу футболку, шорти блакитного кольору, чорно-білі кросівки та чорні сонцезахисні окуляри з помаранчевим оздобленням, на плечі у нього сумка чорного кольору, а також видно ручки рюкзака . 
		       У відповідності із протоколом обшуку від 26.10.2023 року, за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 : в АДРЕСА_1 , відеозапис якого переглянутий в ході судового розгляду, виявлено та вилучено кросівки фірми «Найк» чорно-білого кольору, дві пари окулярів, два мобільні телефона, дві сумки чорного кольору із логотипом «Найк» та банківську картку (а.к.п.а.к.п 63-69), які у відповідності до протоколу від 27.10.2023 року було оглянуто (а.к.п.122), а постановою від 27.10.2023 року визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження (а.к.п.134). 
		       З відповіді начальника УКР ГУНП в Чернівецькій області на доручення  слідчого вбачається, що до  кримінальних правопорушень відносно  ОСОБА_4  та ОСОБА_5  причетний ОСОБА_6 , який користується мобільними номерами  НОМЕР_1 ,  НОМЕР_2 ,  НОМЕР_3 ;  18.09.2023 в ході проведення оперативно - розшукових заходів працівниками ВКП Івано- Франківського РУП ГУНП в Івано - Франківській області спільно з УКР ГУНП у Тернопільській області він був затриманий в порядку ст. 208 КПК України ( а.к.п.а.к.п.50-58; 242-245). В ході затримання у  ОСОБА_6  виявлено та вилучено чорно-білі кросівки, рюкзак, чорні сонцезахисні окуляри з помаранчевим оздобленням та мобільний телефон серійний номер НОМЕР_4 , карткою НОМЕР_3 , імеі: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 (а.к.п.106).
		       У відповідності до відповіді начальника УКР ГУНП в Чернівецькій області на доручення слідчого, аналізом оперативного трафіку мобільних з`єднань номеру НОМЕР_2 встановлено маршрут руху ОСОБА_6 , який використовував сім-карту із зазначеним номером у мобільних терміналах з імеі: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , радіус дії 11.09.2023 року - м. Чернівці, що також підтверджується аналітичною довідкою (а.к.п.а.к.п. 287-289-1).
		       Безпосередньо дослідивши всі надані докази в обгрунтування обвинувачення ОСОБА_6 , проаналізувавши та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достовірності, суд дійшов висновку, що в своїй сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку вони повністю викривають обвинуваченого та поза розумним сумнівом доводять його винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
		       При цьому до доводів обвинуваченого про те, що він цих злочинів не скоював суд ставиться критично та розцінює як захисну позицію обвинуваченого, спрямовану на уникнення ним відповідальності за вчинене, оскільки вони спростовуються дослідженими в ході судового розгляду матеріалами справи, зокрема наведеними у вироку вище показами потерпілих і свідка, не довіряти яким судом підстав не встановлено.
		       Надаючи оцінку доводам захисника обвинуваченого ОСОБА_12 щодо визнання недопустимими доказами протоколів пред"явлення для впізнання за фотознімками із потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_11 в зв`язку із його проведенням за місцем проживання останніх, суд таких підстав не вбачає, оскільки ці протоколи повністю відповідають вимогам ст.228 КПК України, яка не містить відповідних заборон, а також - вимогам ст.231 КПК України. Твердження адвоката про те, що зазначеним особам спочатку показали фото обвинуваченого, а вже після цього проводили вказану слідчу дію взагалі є голослівними та спростовуються протилежними показами потерпілих, а тому суд до уваги їх також не приймає. Крім того, на думку суду, на доведеність винуватості обвинуваченого визнання цих доказів недопустимими, навіть, і за умов підтвердження зазначених захисником обставин, не впливає, оскільки його вина підтверджується сукупністю інших, вже перелічених вище доказів, які суд вважає належними, допустимими та достатніми для такого висновку. До того ж, в ході безпосереднього допиту судом потерпілі впевнено впізнали в обвинуваченому особу, яка скоїла відносно них шахрайство,   і підстав сумніватись у правдивості таких їх показів судом не встановлено. Обвинувачений раніше з ними знайомий не був, неприязні стосунки між ними відсутні, що він сам підтвердив у судовому засіданні, отже, підстави омовляти його у потерпілих, про що також зазначала сторона захисту, відсутні.
		       Що ж стосується заперечень обвинуваченого та його захисника проти доказового значення відеозапису з камер відеоспостереження за адресою АДРЕСА_3 та протоколу його огляду (а.к.п.116-121), то суд вважає їх допустимими доказами, отриманими у встановленому законом порядку, зокрема у відповідності до вимог ст.ст.104-106, ст.245-1 КПК України, оскільки протилежних обставин обвинуваченим та його адвокатом суду не доведено. 
		       З приводу неможливості, за твердженням захисника, достовірно встановити особу обвинуваченого з цього відеозапису суд зазначає, що такі доводи є неспроможними, оскільки на записі видно його обличчя, одяг, статуру, зовнішній вигляд, зокрема: білу футболку, блакитні шорти, чорно-білі кросівки, чорну сумку та темні сонцезахисні окуляри з помаранчевим обрамленням, а також мобільний телефон, які в подальшому були вилучені в обвинуваченому під час його затримання в порядку ст.208 КПК України, а при збільшенні цього зображення по обличчю можливо впевнено впізнати в цій особі ОСОБА_6 , також на цьому відеозаписі зафіксовано, як останній розмовляє по телефону.
		       Крім того, потерпіла ОСОБА_5  саме так описала вигляд чоловіка, якому вона віддала своє золото.  Будь-яких ознак, які б давали підстави для висновку щодо можливого монтажу вказаного відеозапису судом не встановлено, відповідні сумніви сторони захисту нічим не підтверджені, а тому є голослівними припущеннями. Факт перебування обвинуваченого 11.09.2023 року в м.Чернівці також підтверджується доказами щодо наявності з`єднань по його номеру мобільного телефону, натомість, його доводи про придбання цього останнього лише 15.09.2023 року жодним доказом не доводяться, а тому є неспроможними. 
		       За таких обставин відсутні  підстави для проведення експертиз вказаного відеозапису, про що адвокатом обвинуваченого заявлялись відповідні клопотання, а тому у їх задоволенні судом було відмовлено. 
		       Таким чином, всі вище перелічені докази ( враховуючи, що останні можуть бути як прямими так і непрямими), шляхом їх співставлення між собою узгоджуються у часі, місці, обставинах та описі обвинуваченого, є належними та можуть бути покладені в обґрунтування вироку.
		       Виходячи з зазначеного, дії обвинуваченого ОСОБА_6 по 1 епізоду від 04.09.2023 року суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, а по 2 епізоду від 11.09.2023 року його дії суд кваліфікує за ч.4 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.
		       При цьому щодо вчинення шахрайства відносно потерпілої ОСОБА_5 саме у великих розмірах суд зазначає наступне. 
		       Відповідно до п.6 ч.2 ст. 242 КПК України, слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
		       З огляду на відсутність викрадених речей забезпечити проведення їх товарознавчого дослідження стороною обвинувачення було об`єктивно не можливо.
		       Як під час досудового розслідування, так і в суді потерпіла ОСОБА_5 чітко вказала, яке майно у неї викрадено та на яку суму, її покази є послідовними та незмінними впродовж всього досудового та судового слідства, а тому суд не має сумнівів у їх достовірності.
		       Отже, у даному випадку потерпіла змогла самостійно визначити розмір заподіяної її шкоди на момент скоєння злочину, що не суперечить вимогам статей 84, 85, 86 КПК України.
		       Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного суду від 19.03.2024 року по справі № 607/19649/21.
		       При цьому слід також вказати, що обвинуваченим та його захисником зазначений розмір шкоди не заперечувався, отже, ними визнаний.
		       Вирішуючи питання щодо призначення покарання обвинуваченому суд враховує, що вчинені ОСОБА_6 кримінальні правопорушення, у відповідності до ст.12 КК України є нетяжким (ч.2 ст.190 КК України) та тяжким (ч.4 ст.190 КК України) злочинами, конкретні обставини справи, ступінь його участі в їх вчиненні, те, що обвинувачений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння корисливих злочинів, скоїв кримінальні правопорушення після спливу нетривалого часу з дня його звільнення з місць позбавлення волі - в період умовно-дострокового звільнення, тобто, належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став, що вказує на стійкість антисоціальних проявів його поведінки та свідчить про стійку схильність до злочинної діяльності, небезпеку для оточуючих і суспільства, вину свою повністю не визнав, у скоєному жодним чином не розкаявся, заподіяну злочинами шкоду не відшкодував, на обліку у лікаря психіатра чи лікаря нарколога не перебуває, не одружений, дітей не має, не працює, тобто сталі соціальні зв`язки у нього відсутні, а також позиції прокурора та потерпілих .
		       Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , судом не встановлено.
		       Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому, є вчинення ним злочинів щодо осіб похилого віку.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_6 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі за критеріями його справедливості, достатності та доцільності у даному випадку, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, яке неможливо без ізоляції його від суспільства, і попередження вчинення ним нових злочинів у майбутньому, а також, на думку суду, відповідатиие вимогам ст. ст.50,65 КК України.
		       Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 81, ч.4 ст.107 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.
		       Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
		       Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
		       Відповідно до п. 26 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» маючи на увазі, що при визначенні покарання за правилами ст. 71 КК до покарання за новим вироком повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком, суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і зазначати їх вид та розмір у новому вироку. Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати частину покарання, від відбування якого особу звільнено умовно-достроково.
		       Вироком Львівського апеляційного суду від 25.09.2020 року ОСОБА_6 засуджений за ч.2 ст.186, ст.71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, але 01.08.2023 року він звільнений від відбування цього покарання на підставі ст.107 КК України ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.07.2023 року умовно достроково на 1 рік 6 місяців 12 днів. 
		       Злочини, передбачені ч.ч. 2,4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 вчинив 04 вересня 2023 року та 11 вересня 2023 року, тобто в період умовно-дострокового звільнення. Відтак, покарання йому повинно бути призначеним за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 КК України, за сукупністю вироків, а розмір визначеного судом остаточного покарання має бути більшим ніж розмір покарання, призначеного за новий злочин, та більшим ніж розмір невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
		При цьому у строк покарання обвинуваченому необхідно зарахувати його попереднє ув`язнення з дня фактичного затримання, тобто з 27.10.2023 року, відповідно до ч.5 ст.72 КК України з розрахунку: один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
		       Підстави для застосування при призначенні покарання ОСОБА_6 положень ст. 69, 75 КК України відсутні.
		       З метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого та забезпечення виконання вироку суд не вбачає підстав для зміни раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий захід забезпечить належну його процесуальну поведінку і виконання всіх необхідних процесуальних дій у кримінальному провадженні.
		       За ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду Чернівецької області від 01.11.2023 року у даному кримінальному провадженні було накладено арешт в тому числі на майно ОСОБА_6 , який підлягає скасуванню.
		       При вирішенні вимог цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 суд виходить з наступного. 
		       Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		       З урахуванням того, що злочинними діями ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_5 спричинена майнова шкода у розмірі, зазначеному в обвинувальному акті, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити повністю.
		       Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у: фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої або членів її сім`ї; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності та ділової репутації особи. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		       Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		       Оскільки винні дії обвинуваченого знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з моральною шкодою, що була заподіяна ОСОБА_5 у вигляді емоційних хвилювань та переживань внаслідок втрати нею майна, а, отже, у значному порушенні її звичного укладу життя, враховуючи характер та обсяг такої шкоди, стан здоров`я та вік потерпілої,а також, керуючись принципами справедливості й розумності, суд вважає, що в цій частині позов підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 50 000 грн.
		       Судові витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
		       Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд
		                                                         У Х В А Л И В:
		        ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:
		за ч.2 ст.190 КК України - у виді 3 років позбавлення волі;
		за ч.4 ст.190 КК України - у виді 5 років позбавлення волі. 
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 5 років позбавлення волі.
		На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту ОСОБА_6 частину покарання за вироком Львівського апеляційного суду від 25.09.2020 року за ч.2 ст.186, ст.71  КК України  у виді 1 року позбавлення волі та за сукупністю вироків   остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.                        Початок строку відбування покарання засудженим рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_6 , тобто з 27.10.2023 року.        
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування ОСОБА_6 покарання, призначеного цим вироком, період його попереднього ув`язнення, починаючи з дня затримання, тобто з 27.10.2023 року по день набрання цим вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою незмінним.
		Частково скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 01.11.2023 року,на наступне майно: банківську картку «ПриватБанку» «Золота картка «Універсальна» N? НОМЕР_8 ; 10/24 CVC-327,пару сонцезахисних окулярів «Ray Ban» чорного кольору, пару окуляр сонцезахисних із написами «С-О», кросівки «NIKE» чорного та білого кольорів, 2 сумки чорного кольору на плече із логотипом «NIKE» білого кольору, запаковані до сейф-пакету №7221108 ; мобільний телефон «ZTE» A7 Blade в прозорому чохлі із сім карткою НОМЕР_9 , МЕТ: НОМЕР_10 , мобільний телефон «NOMI» чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_11 , IMEI 2: НОМЕР_12 (т.1 а.к.п.145). 
		Речові докази:
		-DVD диск з відеозаписами з камер зовнішнього спостереження, що розташовані на будинку за адресою: АДРЕСА_3 ( а.к.п.120-121) - залишити в матеріалах кримінального провадження;
		-пару сонцезахисних окулярів «Ray Ban» чорного кольору, пару окуляр сонцезахисних із написами «С-О», пару кросівок «NIKE» чорного та білого кольорів із первинним упакуванням , 2 сумки чорного кольору на плече із логотипом «NIKE» білого кольору, запаковані до сейф-пакету №7221108 ; мобільний телефон «ZTE» A7 Blade в прозорому чохлі із сім карткою НОМЕР_9 , МЕТ: НОМЕР_10 , мобільний телефон «NOMI» чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_11 , IMEI 2: НОМЕР_12 , запакований до сейф-пакету PSP2226944; банківську картку «ПриватБанку» «Золота картка «Універсальна» N? НОМЕР_8 ; 10/24 CVC-327, запаковану до паперового конверту ( а.к.п 134-136) - повернути за належністю ОСОБА_6 .
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково.
		Стягнути з   ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь потерпілої ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 440 000, 00 (чотириста сорок тисяч ) гривень.
		Стягнути з  ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь потерпілої ОСОБА_5 на відшкодування заподіяної моральної шкоди 50 000 гривень.
		В іншій частині позову - відмовити.
		Вирок може бути оскаржений у порядку, передбаченому КПК України, до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці, протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_6 - у той же строк з моменту отримання ним копії вироку.
		Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення слід вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати копію вироку в суді.
		       
		 
		       Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...