Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 718/849/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, з них:; про визнання фізичної особи недієздатною.
Надіслано судом: 25.04.2024. Зареєстровано: 25.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2024.
Дата набрання законної сили: 25.04.2024
Номер судового провадження: 22-ц/822/398/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		25 квітня 2024 року                                 м. Чернівці
		справа № 718/849/24
		провадження №22-ц/822/398/24
		Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого    Перепелюк І. Б. 
		суддів: Лисака І.Н., Одинака О.О.
		секретар Собчук І.Ю.
		розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 березня 2024 року в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовна особа Виконавчий комітет Брусницької сільської ради, Вижницького району, Чернівецької області про призначення опікуна над недієздатною особою,
		встановив:
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		ОСОБА_1 звернувся всуд ззаявою пропризначення опікунанад недієздатноюособою  ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який являється інвалідом з дитинства, група інвалідності ІІІ безтерміново.
		Просив встановити опіку над недієздатним ОСОБА_2 .
		 
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_3 , заінтересована особа Виконавчий комітет Брусницької сільської ради, Вижницького району, Чернівецької області про призначення опікуна над недієздатною особою - повернуто заявнику.
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги
		   В апеляційній скарзі  ОСОБА_1  просить ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 березня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
		   В апеляційнійскарзі  ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції надано невірне трактування (тлумачення) норм процесуального права, а саме: ст. 296 та ст. 300 ЦПК України, адже в них не міститься заборони особі, яка має намір бути опікуном над недієздатною особою, самостійно звертатись із відповідною заявою про таке призначення до суду.
		Вважає, що особа, яка отримала висновок органу опіки та піклування щодо доцільності призначення її опікуном над недієздатною особою, уповноважена подати до суду таке подання разом із заявою про її призначення опікуном, чого помилково не було враховано судом першої інстанції.
		 
		Мотивувальна частина
		Обставини справи, встановлені судом
		Судом встановлено,що ОСОБА_1 звернувся всуд ззаявою пропризначення опікунанад недієздатноюособою  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який являється інвалідом з дитинства, група інвалідності ІІІ безтерміново.
		Просив встановити опіку над недієздатним ОСОБА_2 , який є його братом.
		 
		Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
		Відповідно до ч.13ст.7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Повертаючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що заявник ОСОБА_1 не має процесуальної дієздатності для звернення до суду із заявою про призначення його опікуном недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
		У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та статті 10 ЦПК України зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Європейський суд із прав людини зазначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).
		ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями,  доступ до суду.
		Основними принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд, які стосуються як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.
		У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам,
		у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (рішення від 17 січня 2012 року у справі «Станев проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06).
		Реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
		У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» (Miragall Escolano and others v. Spain, заява № 38366/97) та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Perez de Rada Cavanilles v. Spain) ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
		Суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів та заяв на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень на будь-якій стадії судового процесу може призвести до порушення права особи на справедливий судовий розгляд.
		Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається
		ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
		Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд з`ясовує, зокрема, чи відповідає заява за формою та змістом вимогам статей175, 177ЦПК України, встановлює наявність чи відсутність підстав, визначенихстаттями 185-186 ЦПК України, для повернення заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.
		Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли її подано особою, яка не має процесуальноїдієздатності.
		У справі, що є предметом перегляду, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, у якій просив призначити його опікуном над недієздатним братом - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що він потребує постійного стороннього догляду, а також посилаючись на подання опікунської ради при виконавчому комітеті Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном брата - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном на один рік.
		Відповідно до статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
		Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
		Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.
		Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
		При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
		Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року
		№ 34/166/131/88. 
		Тлумачення зазначених норм права дає підстави для висновку, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.
		Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.
		З матеріалів справи вбачається, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06 грудня 2023 року визнано недієздатним ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Вирішуючи питання про повернення заяви Продана ПМ. на підставі пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України, суд першої інстанції, виходив із того, що ОСОБА_1 не має процесуальної дієздатності звертатися із заявою про встановлення опіки та призначення опікуна над недієздатним братом, оскільки з вказаною заявою на підставі вимог частини другої статті 300 ЦПК України може звертатися лише орган опіки та піклування.
		Колегія суддів із зазначеним висновком суду не погоджується, з огляду на таке.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.
		У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі №753/1905/22(провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
		При цьому колегія суддів зауважує, що законодавцем вказано саме про поданняоргану опіки і піклування, а не про звернення останнім до суду із відповідною заявою тане наведено обмежень щодо правового механізму отриманнявідповідного поданняпід час розгляду заяви у судовому порядку.
		Відповідно до змісту статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованихКонституцієюі законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.
		З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
		Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
		Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом та бути почутим.
		Про необхідність надання доступу до суду навіть особам, які вже визнані недієздатними, наголошується у рішенні ЄСПЛ від 30 травня 2013 року
		у справі «Наталія Михайленко проти України» (Nataliya Mikhaylenko v. Ukraine, заява № 49069/11), у якій Суд наголосив на тому, що існування засобів юридичного захисту має бути достатньо визначеним як на практиці, так і в теорії, оскільки без цього їм бракуватиме належної доступності та ефективності. Відсутність можливості у недієздатної заявниці особисто звернутися із заявою до суду, з огляду на тривалість і серйозність обмеження, яке вплинуло на багато аспектів життя заявниці, у тому числі її приватне та сімейне життя, становило порушення її права на доступ до суду відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції.
		Повертаючи заяву на підставі пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України, суд не врахував відсутності імперативної заборони у процесуальному законі щодо звернення особи з заявою про встановлення опіки.
		Системне тлумачення норм права, зокрема статті 300 ЦПК України,статті 60 ЦК України, свідчить про відсутність імперативної заборони щодо звернення особи, яка має намір стати опікуном, із заявою про встановлення опіки над недієздатним, а отже, і підстав для повернення такої заяви. 
		Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 20 березня 2024 року в справі № 638/5358/23 (провадження № 61-15326св23).
		Таким чином, висновок суду першої інстанції, про те, що заявник не може звертатися до суду із заявою про призначення опікуна з посиланням на частину другу статті 300 ЦПК України, є помилковим та свідчить про неправильне тлумачення і застосування судом норми права.
		З урахуванням зазначеного, ухвала суду про повернення заяви ОСОБА_1 з посиланням нате, що її подано особою, яка не має процесуальноїдієздатності, є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
		 
		Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
		Відповідно до положень п. 4 ч. 1ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права. 
		Судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, є підставою для скасування ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		 
		Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд
		 
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити.
		Ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 березня 2024 року скасувати, справунаправити до судупершої інстанції для продовження розгляду. 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий І.Б. Перепелюк
		 
		Судді: І.Н. Лисак
		 
		                            О.О. Одинак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...