Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/17142/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 25.04.2024. Зареєстровано: 26.04.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2024.
Дата набрання законної сили: 21.11.2024
Номер судового провадження: 2/754/1293/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 2/754/1293/24 
		Справа №754/17142/23
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		 
		24 квітня 2024 року Деснянський районний суд м.Києва в складі: 
		головуючого судді                Скрипки О.І.
		при секретарі                        Моторенко К.О., 
		за участю позивача                 ОСОБА_1 ,
		представника позивача         ОСОБА_2 ,
		представника відповідача         Абібулаєвої Т.Г. ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг, зобов`язання відновити залишок коштів на рахунку та стягнення неустойки, -
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», Банк) про захист прав споживача фінансових послуг, зобов`язання відновити залишок коштів на рахунку та стягнення неустойки.
		Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є держателем зарплатної картки (картка для виплат), емітованої АТ КБ "Приватбанк", інших карток цього банку у нього немає. 31.08.2023 року за допомогою додатку "Дія" він отримав інформацію, що в АТ КБ "Приватбанк" йому начебто було відкрито кредитну лінію розміром 50000,00 грн. на картку "Універсальна". Так як він не мав наміру брати кошти в кредит і у нього не було картки "Універсальна", то для уточнення інформації за допомогою Приват24 він зайшов в свій особистий кабінет, де з`ясувалося, що в цей же день, 31.08.2023 року, з його картки "Універсальна" № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 ) трьома платежами через банкомат знято: - о 16:14 - 20 000,00 грн. та 800,00 грн. комісії, разом 20800,00 грн.; - о 16:14 - 20 000,00 грн. та 800,00 грн. комісії, разом 20 800 грн.; - о 16:15 - 7000,00 грн. та 280,00 грн. комісії, разом 7280,00 грн., а всього разом було списано з картки 48 880,00 грн. 
		Як стверджує позивач, до вказаних операцій він не має жодного відношення. Він не втрачав платіжні картки, не передавав їх третім особам, логін та пароль для входу в мобільний банкінг ним також нікому не передавалися. Свій мобільний телефон він не втрачав і не передавав в користування третім особам, SIМ-карта з номером телефону що зареєстрований в АТ КБ "Приватбанк" - не втрачалася і не передавалася в користування третім особам. ПІН-код карток, їх CVV2/CVC2 не передавалися третім особам. Таким чином, відбулося безпідставне списання коштів. Як тільки йому стало відомо про факт списання коштів, він одразу звернувся на гарячу лінію банку для блокування картки та з повідомленням про вчинення шахрайських дій, також письмово до АТ КБ "Приватбанк" зі скаргою щодо безпідставного зняття коштів, та до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення. 01.09.2023 року за фактом крадіжки Деснянським управлінням поліції ГУ НП у м. Києві зареєстровано в ЄРДР кримінальне провадження 12023100030002634 за ч.4 ст. 185 КК України. Станом на момент звернення з даним позовом він визнаний потерпілим в даному кримінальному провадженні. Звернувшись в банк з заявою про несанкціоноване списання грошових коштів з проханням провести за даним фактом відповідну перевірку та відновити залишок коштів на рахунку до стану, який існував до моменту несанкціонованого списання грошових коштів, він отримав відповідь про відмову в поверненні коштів. Отже, він намагався вирішити спір у досудовому порядку, але АТ КБ "Приватбанк" відмовилося повертати кошти, тому він змушений звернутися до суду для захисту свого порушеного права. Досудове розслідування також ще триває, винних осіб співробітниками поліції поки що не знайдено. Наразі поки що тільки встановлено, що невідома особа зняла кошти через банкомат за адресою бульвар Тараса Шевченка, 8а.
		Позивач зазначає про те, що на його звернення банком були направлені листи № 20.1.0.0.0/7-230904/26851 від 28.09.2023 року та № 20.1.0.0.0/7-231018/28769 від 30.10.2023 року, ідентичні за змістом, які зводилися до висновку, що банк не вважає за потрібне повертати списані кошти. Також заслуговує на увагу той факт, що кошти були зняті з картки "Універсальна" № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), яку він ніколи не оформляв і не отримував. В особистому кабінеті Приват24 зазначена картка знаходиться в папці "приховані картки". Він звертався до Банку з проханням роз`яснити - що означає статус картки "прихована", звідки взагалі з`явилася ця картка. Останній раз Банк самовільно відкрив на його ім`я картку "Універсальна" в липні 2021 року, під час оформлення зарплатного рахунку. Але він, дізнавшись про відкриття картки, звернувся на гарячу лінію Банку зі скаргою, після чого 12.07.2021 року картка "Універсальна" була закрита. Інших карток він не відкривав. В той же час, в обох листах представником Банку зазначено: "картка № НОМЕР_1 відкрита в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24 за допомогою SmartID". При цьому, він не є представником юридичної особи, не являється і ніколи не був фізичною особою підприємцем, ніколи не отримував SmartID та не міг підписувати ним документи.
		Позивач наголошує на тому, він не розголошував ПІНи та іншу інформацію своїх карток, і не втрачав їх, будь-яких письмових та/або усних розпоряджень щодо списання (переказу) грошових коштів з його карткового рахунку відповідачу не надавав, а також не допускав жодних дій, які б могли призвести до втрати або несанкціонованого доступу до інформації, що дозволяла ініціювати здійснення платіжних операцій, отже він не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій з його карткового рахунку на загальну суму 48 880, грн., що свідчить про наявність обов`язку відповідача відновити залишок коштів на його рахунку до стану, у якому він був до проведення несанкціонованих платіжних операцій. Але в порушення вищезазначених норм законодавства, АТ КБ "Приватбанк" переклав всю відповідальність за здійснення переказів на користувача ( ОСОБА_1 ) та у своїх відповідях відмовився повертати безпідставно списані кошти. Також, окрім відмови в поверненні коштів на картку Універсальна № НОМЕР_1 , яка в Приват24 зазначається як "прихована", Банк почав нараховувати проценти на заборгованість в розмірі 48 880, грн., що утворилася внаслідок неналежного переказу. При цьому Банк також почав списувати кошти з його зарплатної картки НОМЕР_4 . Так, протягом тільки 4-х днів листопада 2023 року відбулися такі списання: 07.11.2023 р. - 1432,90 грн.; 08.11.2023 р. - 279,90 грн.; 09.11.2023 р. - 580,32 грн.; 10.11.2023 р. - 290,16 грн.; 11.11.2023 р. - 133,87 грн. Як вказано в виписці по зарплатній картці, підстава здійснення операції: Автоматичне списання грошей для погашення простроченої заборгованості по карті НОМЕР_1. Так само, в виписці по "прихованій" картці вказано, що 01.11.2023 року відбулося Списання відсотків за використання кредитного ліміту. За ставкою 3,5% нараховано 3431,20 грн. Проте, він не підписував з Банком жодних документів, де б він погоджувався на договірне списання коштів з інших своїх рахунків. Таким чином, так зване "договірне списання" коштів з його зарплатної картки - незаконне. Враховуючи відсутність доказів того, що він своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті чи незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера та іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, проведення фінансових операцій по картковому рахунку позивача відбулося не за його розпорядженням, позивач не повинен нести відповідальності за такі операції. Натомість, виявивши вчинення кримінального правопорушення, він повідомив про цей факт Банк та звернувся до правоохоронних органів. З урахуванням наведеного позивач вважає, що з відповідача необхідно стягнути 0,1% від 48 880,00 грн., починаючи з 31.08.2023 року і по 27.11.2023 року (дата подання позовної заяви), що становить 4350,32 грн.
		Посилаючись на викладені обставини, позивач просить задовольнити його вимоги, а саме:
		-зобов`язати АТ КБ "Приватбанк" відновити кошти на рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_2 (картка Універсальна) у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 31 серпня 2023 року в розмірі 48880 (сорок вісім тисяч вісімсот вісімдесят) грн., та списати нараховані у зв`язку із цим відсотки, пеню, штрафні санкції, суму комісії за перерахунок грошових коштів
		-зобов`язати АТ КБ "Приватбанк" відновити кошти на зарплатному рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_4 , в якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 31 серпня 2023 року; 
		-стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 4350 (чотири тисячі триста п`ятдесят) грн. 32 коп.
		Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 30.11.2024 року справу відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
		05.01.2024 року до суду надійшов відзив представника відповідача Абібулаєвої Т.Г. на позовну заяву. У даному відзиві представник відповідача заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що даними службового розслідування встановлено, що за 22 дні до проведення спірних транзакцій зі зняття готівки, а саме 09.08.2023 року позивач пройшов за шахрайським посиланням на виплату допомоги, яка з його слів мала бути в розмірі 6500.00 грн., проте ніякої допомоги він не отримав. Натомість, своїми діями, що полягали в авторизації стороннього пристрою за фішинговим посиланням він акцептував доступ третіх осіб до свого платіжного застосунку Приват 24, а відтак і до своїх коштів. Встановлено, що 09.08.23 о 13:04 в ПК банку зафіксовано вхід у акаунт з нетипового пристрою PHONE PIXEL 6 PRO|GOOGLE та ІР-адреси НОМЕР_5 Kyivstar: o НОМЕР_6 НОМЕР_13 09.08.23 13:04 НОМЕР_6 PHONE PIXE6 PRO|GOOGLE 46.211.65.27 Одночасно з цим входом відбувається вхід до додатку Приват24 з типового пристрою НОМЕР_6 та ІР-адреси НОМЕР_7 , який належить позивачу: o НОМЕР_6 НОМЕР_11 09.08.23 13:10 НОМЕР_6 PHONE V206o НОМЕР_6 НОМЕР_11 09.08.23 13:20 НОМЕР_6 PHONE V206o НОМЕР_6 НОМЕР_11 09.08.23 13:22 НОМЕР_6 PHONE V206. Позивачу надходить повідомлення в Приват 24 про підтвердження входу з нетипового пристрою, позивач підтверджує вхід у Приват 24 з нетипового пристрою, таким чином, здійснює авторизацію пристрою PHONE PIXEL 6 PRO|GOOGLE зі свого особистого мобільного телефону. Під час повідомлення клієнта в Приват 24 про вхід з нетипового пристрою, яку він власне підтвердив, Банк надає рекомендацію про зміну пароля до Приват 24. Новим, авторизованим пристроєм - PHONE PIXEL 6 PRO|GOOGLE під час сесії в Приват 24, акцептованої Позивачем зі свого власного телефону, 09 серпня 2023 року було відкрито віртуальну кредитну карту Універсальна № НОМЕР_8 з кредитним лімітом 50 000,00 грн. Інформація про таке була надіслана позивачу цього ж дня о 13:09:36 про те, що «ліміт вашої картки Універсальна 50000.00 UAH». Об 14:11 цього ж дня 09 серпня 2023 року позивач встановлює факт неправомірного відкриття картки Універсальна з лімітом 50 000,00 грн. у зв`язку з діями шахраїв, проте самостійно її блокує в Приват 24, не повідомляючи Банк про те, що у зв`язку з переходом по посиланню з смс він отримав не допомогу, а кредитний ліміт. 09 серпня 2023 року позивачем не здійснено ані телефонного дзвінка до Банку, ані звернення до спеціалістів в чат з приводу операції з випуску кредитної картки, яка ним не вчинялася, а блокування картки зроблено Позивачем в Приват 24, як втрачена: - Ваша картка НОМЕР_8 заблокована через втрату. Отримайте нову картку в будь-якому відділенні. Доказом про такі дії позивача, що спричинили втрату його індивідуальної інформації та надання ним доступу до Приват 24 стороннім особам підтверджує належний і допустимий доказ - аудіофайл з записом розмови ОСОБА_1 і оператора коллцентру від 31.08.2023 року. В цій розмові ОСОБА_1 (2:31 хв. запису) зазначає, що приблизно місяць тому він «отримав смс, що можна оформити 6500.00 грн допомоги, і мені вдруг вискакує кредит на 50000,00, я передзвонив і заблокував ту карточку» (дослівно). Жодних дій з боку позивача, як то повідомлення в Банк про розкриття/підозру розкриття облікової інформації входу до Приват24 третім особам, яку він здійснив за фішинговим посиланням, 09 серпня 2023 року зроблено не було. Позивач, не дивлячись на все вищезазначене, продовжив користування платіжним застосунком Приват 24 без зміну паролю і сповіщення Банку про вчиненні шахрайські дії з його карткою, будучі вже обізнаним про факт відкриття після переходу ним по посиланню на отримання допомоги 09 серпня 2023 року сторонніми особами кредитної картки з лімітом 50000,00 грн на його ім`я. Списань коштів 09.08.2023 року не відбулося, так як позивач заблокував карту самостійно в Приват 24 як втрачену, але жодної інформації про шахрайські дії до Банку не надав, пароль до Приват 24 не змінив. Відтак, треті особи володіючи інформацію про пароль та логін, маючи на руках авторизований позивачем пристрій PHONE PIXEL 6 PRO|GOOGLE продовжили зберігати контроль над рахунком позивача. Через 22 дні, а саме 31.08.2023 року об 6:20 та 6:31 годині ранку відбувається вхід до Приват 24 з нетипового, але вже авторизованого Позивачем пристрою PHONE PIXEL 6 PRO|GOOGLE НОМЕР_10: o НОМЕР_6 НОМЕР_13 НОМЕР_14 НОМЕР_6 PHONE PIXE6 PRO|GOOGLE НОМЕР_9. Після означеного входу до Приват 24 попередня картка НОМЕР_8 з кредитним лімітом 50000,00 грн. була закрита, а замість неї було замовлено нову віртуальну кредитну картку № НОМЕР_1 та подано заявку на встановлення кредитного ліміту. В результаті таких дій було схвалено кредитний ліміт в розмірі 50000,00 грн. на нову віртуальну кредитну картку: Картка: НОМЕР_1 . Про встановлення ліміту ОСОБА_1 було надіслано повідомлення 31.08.2023 року в Приват 24 о 10:00:52 - Текстові повідомлення в Privat24-Channels (замість SMS) ОСОБА_1 , ліміт Вашої картки Універсальна 50000 UAH. В подальшому, позивачу було знову надіслано системні повідомлення в додаток Приват24 про активацію картки в Google Pay: o Channels (Privat24) Карта активирована в Google Pay 2023-08-31 16:10:16 Прочитано в Channels (YG) CRMSCENARIO НОМЕР_6 Прочитано P24FIZ 31.08.2023 16:10:16. Після активації картки в Google Pay зняття коштів відбулося на токені НОМЕР_12 через NFC - технологію в банкоматі АТ Ощадбанк АТМ A0901487, Київ, б-р Т. Шевченка,1. NFC - це технологія бездротового зв`язку, що дозволяє пристроям з`єднуватися між собою на зовсім невеликій відстані - в межах 10 см. Хроніка операцій зі зняття готівки по карті НОМЕР_1 (НОМЕР_12) наступна: o 31/08/2023 16:14:17 01/09/2023 A10 F DB -20,800.00 UAH -20,000.00 -800.00 -20,800.00 748004 6011 A0901487 UKR BRANCH 10026-0165, 1,SHEVCHENKA, KYYIV, A 10 Зняття готівки Зняття готівки в банкоматі: BRANCH 10026-0165, KYYIV o 31/08/2023 16:14:55 01/09/2023 A10 F DB -20,800.00 UAH -20,000.00 -800.00 -41,600.00 591005 6011 A0901487 UKR BRANCH 10026-0165, 1,SHEVCHENKA, KYYIV, A 10 Зняття готівки Зняття готівки в банкоматі: BRANCH 10026-0165, KYYIV o 31/08/2023 16:15:35 01/09/2023 A10 F DB -7,280.00 UAH -7,000.00 -280.00 -48,880.00 500006 6011 A0901487 UKR BRANCH 10026-0165, 1,SHEVCHENKA, KYYIV, A 10 Зняття готівки Зняття готівки в банкоматі: BRANCH 10026-0165, KYYIV. Всі ці транзакції було проведено з правильним введенням 3-D secure кода та пін кода картки. Враховуючи час 10:00:57 доставлення повідомлення про встановлення кредитного ліміту та час зняття готівки в банкоматі 16:14:17 клієнт мав достатньо часу (близько 6 годин) відреагувати та повідомити банк про підозрілі дії до моменту зняття коштів. Аналогічна ситуація власно відбулася 09 серпня 2023 року, проте тоді позивач заблокував картку, але жодним чином не відреагував на факт шахрайських дій - жодних звернень з питань підозрілих операцій від 09 серпня 2023 року від позивача до Банку не надходило. Таким чином, позивач своїми діями з підтвердження входу до Приват 24 іншого пристрою, який він особисто підтвердив та авторизував зі свого мобільного телефону 09 серпня 2023 року, розкрив інформацію та надав доступ до Приват 24 та свого фінансового рахунку третім особам. Посилання на те, що позивач нікому не повідомляв паролі та не надавав доступу до свого Приват 24 не узгоджується з фактичними обставинами справи, а саме фактом його переходу по фішинговому посиланню з виплати допомоги у розмірі 6500,00 грн. та обізнаністю позивача про відкриття йому замість допомоги кредитної картки з лімітом 50 000,00 грн. ще 09 серпня 2023 року. З того часу, ані телефонного дзвінка, ані інших звернень до Банку з приводу шахрайських дій з його картками та «невідкриттям» 09 серпня 2023 року кредитної картки НОМЕР_8 в Приват24 від ОСОБА_1 не надходило аж до дати зняття готівки 31 серпня 2023 року. 
		Посилаючись на викладене, представник відповідача вважає, що суду надано належні і допустимі докази вини позивача з розголошення облікових даних Приват 24 третім особам, а також докази бездіяльності позивача з негайного звернення до банку, який будучи обізнаним про шахрайські дії 09 серпня 2023 року з випуску кредитної картки, яку з його слів він не замовляв, до Банку про такі дії не звернувся, а лише заблокував самостійно в Приват 24 картку як втрачену.
		Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначила, що нормами права передбачено, що для відновлення банком залишку коштів на картковому рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цих операцій, необхідно встановити здійснення помилкового або неналежного переказу. З матеріалів справи вбачається, що проведення зазначених транзакцій зі зняття готівки у розмірі 48 880,00 грн. вчинено третіми особами з авторизованого 09 серпня 2023 року особисто ОСОБА_1 платіжного пристрою PHONE PIXEL 6 PRO|GOOGLE шляхом підтвердження даних під час запитів Банку з посиленої автентифікації. Таким чином, в справі містяться наступні складові, що виключають відповідальність Банку за проведення спірної транзакції, а саме: 1) позивач власними діями надав третім особам доступ до свого Приват 24 перейшовши за посиланням з смс про виплату допомоги в розмірі 6500,00 грн; 2) позивач не виконав обов`язку з негайного повідомлення Банку про втрату 09 серпня 2023 року облікової інформації до Приват 24 та факту незаконного використання Приват 24 третіми особами у вигляді випуску кредитної картки НОМЕР_8 з лімітом 50 000,00 грн, хоча володів такою інформацією; 3) позивач своїми власними діями надав доступ нетиповому пристрою PHONE PIXEL 6 PRO|GOOGLE в додатку Приват 24, авторизувавши його 09 серпня 2023 року шляхом підтвердження даних при проведенні запитів Банку з посиленої автентифікації. Неправомірності дій чи бездіяльності Банку, як сторони договору, не встановлено, адже особиста участь позивача в надані доступу третім особам до своїх рахунків через дистанційний застосунок Приват 24 підтверджується діями позивача з авторизації платіжного пристрою PHONE PIXEL 6 PRO|GOOGLE зі свого власного мобільного телефону, а факт обізнаності про шахрайські дії ще 09 серпня 2023 року - визнанням позивачем факту проходження за посиланням на отримання допомоги в розмірі 6500,00 грн, натомість - отримання кредитної картки з лімітом 50 000,00 грн. Отже, такі дії позивача виключають відповідальність відповідача згідно з умовами договору та чинного законодавства. Таким чином, позивачем не доведено помилкового або неналежного переказу грошових коштів.
		Посилаючись на викладене, а також на те, що позивач в обґрунтування вимог посилається на нормативні документи, які втратили чинність, представник відповідача вважає, що оскільки АТ КБ «ПриватБанк» не порушувало вимог чинного законодавства і не з вини Банку знято кошти з рахунків позивача, то вимоги позову є необґрунтованими, а тому просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
		10.01.2024 року до суду надійшла відповідь представника позивача ОСОБА_2 на відзив на позовну заяву. У даній відповіді представник позивача вважає, що викладені у відзиві твердження не відповідають дійсності і є припущенням відповідача. На підтвердження своїх слів відповідач надав аудіозапис розмови з оператором гарячої лінії. Так, дійсно, на 02:30 хв. розмови позивач згадав, що на його телефон приходила СМС приблизно такого тексту: "Ви можете оформити виплату 6500 грн., передзвоніть за номером ххх-ххх-хх-хх". Але позивач не дзвонив на цей номер, і тим більше нікуди не переходив по якомусь неіснуючому посиланню. Це чітко чути з розмови, буквально: "десь місяць назад прийшла СМС, що 6500 грн можна оформити, і мені вдруг вискакує кредит на 50 тисяч. Я передзвонив і заблокіровав ту карточку". Але з цих слів відповідач незрозумілим чином зробив висновок про перехід за шахрайським посиланням. При цьому відповідач пов`язує надходження СМС з появою кредитного ліміту, хоча зв`язок цих двох подій не доведено. Щодо самостійного блокування картки в Приват24 то представник позивача зауважив, що позивач не є спеціалістом в користуванні сервісу Приват24, тому він не міг зробити таке блокування самостійно. Як вже було зазначено, в телефонній розмові з оператором позивач вказав, що він передзвонив і заблокував картку. Тобто дізнавшись про картку з кредитним лімітом, і не маючи можливості вирішити проблему самостійно, позивач подзвонив на гарячу лінію Банку і попросив заблокувати картку. Тобто банк був проінформований про цю ситуацію. І тим більше позивач ніяк не міг поєднати надходження звичайної текстової СМС з фактом відкриття карти та встановленням кредитного ліміту. Також, Банк стверджує, що ОСОБА_1 був попереджений - і про нетиповий вхід, і про необхідність зміни паролю, і про встановлення кредитного ліміту. Але при цьому сам же Банк вказує, що всі повідомлення приходили не як звичайні СМС, а як текстові повідомлення в Приват24 - тобто щоб дізнатися про їх існування, необхідно час від часу заходити в програму Приват24. Тому, навіть якщо припустити що о 10:00:57 Банк дійсно повідомив про встановлення кредитного ліміту, то до моменту зняття коштів о 16:14:17, Клієнт міг і не знати про таке повідомлення.
		Представник позивача, посилаючись на судову практику, також зауважив, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, а намагання Банку "прив`язати" одне до одного отримання СМС про 6500 грн. та відкриття кредитного ліміту на віртуальну картку - не підтверджені доказами і є лише припущенням. Представник позивача стверджує, що позивач свій мобільний телефон не втрачав і не передавав в користування третім особам; SIМ-карта з номером телефону що зареєстрований в банку - не втрачалася і не передавалася в користування третім особам; будь-яких дзвінків чи повідомлень, начебто від працівників Банку, з проханнями повідомити реквізити картки, паролі тощо - не надходило; на номер, зазначений в СМС щодо отримання 6500 грн - не дзвонив; у вказаному СМС взагалі не було жодних посилань для переходу на сайт тощо.
		11.01.2024 року до суду надійшли заперечення представника відповідача Абібулаєвої Т.Г. на відповідь на відзив. У даних запереченнях представник відповідача вважає, що в зазначеному правовідношенні має місце складний фактичний склад, який підтверджується сукупністю послідовних фактів, що виключають відповідальність Банку: 
		1. Факт авторизації позивачем стороннього пристрою, за допомогою якого ініційовано встановлення кредитного ліміту 09 серпня 2023 року; 
		2. Факт взаємозв`язку отриманого СМС і виникнення такого несанкціонованого позивачем кредитного ліміту; 
		3. Факт обізнаності позивача про шахрайські дії і відсутності доказів щодо негайного звернення до Банку 09 серпня 2023 року; 
		4. Факт бездіяльності позивача щодо зміни своїх облікових даних доступу до Приват 24 навіть після встановлення факту доступу до застосунку 09 серпня 2023 року шахраїв; 
		5. Факт відсутності реакції позивача на повідомлення Банку 31.08.2023 року про встановлення ліміту, додавання картки в Google Pay, тощо. 
		Також, представник відповідача вважає, що всі заперечення представника позивача у відповіді не підтверджені жодними доказами, окрім власне слів. Щодо аудіо запису розмови представник відповідача зауважила, що дослівно, на 2 хв. 30 сек. позивач - «отримав смс, що можна оформити 6500.00 грн допомоги, і мені вдруг вискакує кредит на 50000,00, я передзвонив і заблокував ту карточку». Ці факти в телефонній розмові саме позивач подає як взаємопов`язані, що виключає помилковість і припущення відповідача стосовно їх взаємозв`язку. Також, представник позивача не навів жодних доказів стосовно негайного повідомлення Банку про шахрайські дії з його карткою 09 серпня 2023 року. Саме позивач має довести ті обставини, на які він посилається, зокрема на вчинення дій з повідомлення Банку про шахрайські дії зі своєю карткою від 09 серпня 2023 року, адже сам факт наявності таких дій він визнає. Проте, доказів про звернення до Банку 09 серпня 2023 року, як то виписку по вихідним і вхідним дзвінкам за цей день, сторона позивача до суду не надає, а відтак посилання на те, що позивачем було здійснено звернення до Банку 09 серпня 2023 року не підтверджено жодними належними і допустимими доказами. В програмних комплексах Банку даного дзвінку не зафіксовано. Крім того, докази про наявність взаємозв`язку між виникненням кредитного ліміту, діями позивача і діями зі зняття коштів, як раз додані до позовної заяви. Це власне і аудіозпис, і витяги з журналу входів до Приват 24 в період 07.08.23-01.09.2023, за 09.08.2023, за 31.08.2023, довідка по закритій картці, тощо. З цих доказів вбачається, що саме 09.08.2023 року позивач надав доступ до Приват 24 новому пристрою, а як встановлено обставинами справи - саме 09 серпня 2023 року і було вперше виявлено позивачем про факт встановлення кредитного ліміту після смс про допомогу. Жодних доказів на підтвердження своїх тверджень про «неперехід» за посиланням із СМС, не надання нікому паролів, тощо позивач не надав. 
		Заперечуючи проти доводів сторони позивача, представник відповідача вказала, що посилання представника позивача на постанову Верховного суду від 16.08.2023 року у справі 176/1445/22 стосується правовідносин, які не є тотожними, матеріально-правове регулювання спірних відносин у Постанові №176/1445/22 та правовідносин по справі, що наразі є предметом розгляду, не однакове. Крім того, нормативно-правові акти, яким було надано оцінку Верховним Судом втратили свою чинність і до спірних правовідносин застосовані бути не можуть. 
		Посилаючись на викладене, а також обгрунутвання, що викладене у відзиві, представник відповідача просила відмовити в задоволенні вимог у повному обсязі. 
		В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили про їх задоволення.
		Представник відповідача Абібулаєва Т.Г. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні.
		Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. 
		Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
		Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, а також визнано сторонами під час судового розгляду, позивач ОСОБА_1   є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та користувачем карткового рахунку «Картка для виплат» відповідно до анкети-заяви клієнта-фізичної особи про приєднання до Умов та правид надання банківських послуг від 14.08.2018 року.
		Порядок обслуговування клієнтів АТ КБ «ПриватБанк» визначено Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також «тарифами банку», які надаються клієнтам для ознайомлення у письмовому вигляді. Крім того, під час укладення договору ОСОБА_1 зобов`язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.
		31.08.2023 року з картки "Універсальна" № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 ), що була відкрита в той же день трьома платежами через банкомат знято готівкові кошти, а саме: o 31/08/2023 16:14:17 01/09/2023 A10 F DB -20,800.00 UAH -20,000.00 -800.00 -20,800.00 748004 6011 A0901487 UKR BRANCH 10026-0165, 1,SHEVCHENKA, KYYIV, A 10 Зняття готівки Зняття готівки в банкоматі: BRANCH 10026-0165, KYYIV o 31/08/2023 16:14:55 01/09/2023 A10 F DB -20,800.00 UAH -20,000.00 -800.00 -41,600.00 591005 6011 A0901487 UKR BRANCH 10026-0165, 1,SHEVCHENKA, KYYIV, A 10 Зняття готівки Зняття готівки в банкоматі: BRANCH 10026-0165, KYYIV o 31/08/2023 16:15:35 01/09/2023 A10 F DB -7,280.00 UAH -7,000.00 -280.00 -48,880.00 500006 6011 A0901487 UKR BRANCH 10026-0165, 1,SHEVCHENKA, KYYIV, A 10 Зняття готівки Зняття готівки в банкоматі: BRANCH 10026-0165, KYYIV, а всього на загальну суму 48 800,00 грн.
		Після проведення вказаних транзакцій позивач звернувся до банку на гарячу лінію, що підтверджено представником відповідача, а також 01.09.2023 року до Деснянського УП ГУ НП у м.Києві із заявою про таємне викрадення грошових коштів.
		       Постановою слідчого у крмінальном провадженні № 12023100030002634 від 01.09.2023 року позивача визнано потерпілим у зв`язку із спричиненням йому майнової шкоди. На даний час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні не закінчено.
		Також, 01.09.2023 року та 18.10.2023 року позивач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» зі скаргами.
		Листами від 04.09.2023 року та 18.10.2023 року АТ КБ «ПриватБанк» відмовив ОСОБА_1 у поверненні коштів, посилаючись на п.п.1.1.10.10.3, 1.1.10.10.9 Умов надання банківських послуг, який передбачає, що Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на Картці даних. 
		Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує, що до операцій з відкриття картки «Універсальна», встановлення кредитного ліміту в розмірі 50 000,00 грн. та подальшого зняття коштів 31.08.2023 року він жодного відношення не має, платіжні картки, мобільний телефон та SIM-карти не втрачав і не передавав, логін та пароль в мобільний банкінг, ПІН-код карток та їх CVV1/CVV2 нікому не повідомляв та не передавав.
		Суд вважає, що вказані твердження позивача спростовуються наявними доказами у справі.
		Так, з наданих відповідачем матеріалів за результатами службової перевірки встановлено, що позивач має фінансовий номер телефону НОМЕР_6 , на який надходили повідомлення з банку. Вказаной номер телефону також зазначений і у позовній заяві, як особистий номер позивача.
		З даних програмного забезпечення АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що 09.08.2023 о 13:04 в ПК банку зафіксовано вхід у акаунт з нетипового пристрою PHONE PIXEL 6 PRO|GOOGLE та ІР-адреси НОМЕР_5 Kyivstar: o НОМЕР_6 НОМЕР_13 09.08.23 13:04 НОМЕР_6 PHONE PIXE6 PRO|GOOGLE НОМЕР_5 .
		Одночасно з цим входом відбувався вхід до додатку Приват24 з типового пристрою НОМЕР_6 та ІР-адреси НОМЕР_7 , який належить позивачу: o НОМЕР_6 НОМЕР_11 09.08.23 13:10 НОМЕР_6 PHONE V206o НОМЕР_6 НОМЕР_11 09.08.23 13:20 НОМЕР_6 PHONE V206o НОМЕР_6 НОМЕР_11 09.08.23 13:22 НОМЕР_6 PHONE V206. 
		На направлене позивачу повідомлення в Приват24 про підтвердження входу з нетипового пристрою, позивач підтвердив вхід у Приват24 з нетипового пристрою, тобто здійснив авторизацію пристрою PHONE PIXEL 6 PRO|GOOGLE зі свого особистого мобільного телефону. 
		Новим авторизованим пристроєм - PHONE PIXEL 6 PRO|GOOGLE під час сесії в Приват 24, акцептованої позивачем зі свого власного телефону, 09 серпня 2023 року було відкрито віртуальну кредитну карту Універсальна № НОМЕР_8 з кредитним лімітом 50 000,00 грн., про що позивачу була надіслана відповідна інформація. 
		Об 14:11 цього ж дня 09 серпня 2023 року позивач заблокував вказану картку в Приват 24 як втрачену.
		Судом також встановлено, що після виявлення оформлення картки «Універсальна» та встановлення кредитного ліміту в розмірі 50 000,00 грн. невідомими особами позивач ані 09.08.2023 року, ані в подальшому до відповідача з заявою про шахрайські дії чи несанкціонований доступ не звертався, логін та пароль доступу до особистого кабінету у Приват24 не змінював.
		31.08.2023 року об 6:20 та 6:31 годині ранку відбувається вхід до Приват24 з нетипового, але вже авторизованого позивачем пристрою PHONE PIXEL 6 PRO|GOOGLE НОМЕР_10: o НОМЕР_6 НОМЕР_13 НОМЕР_14 НОМЕР_6 PHONE PIXE6 PRO|GOOGLE НОМЕР_9.
		Після означеного входу до Приват 24 попередня картка НОМЕР_8 з кредитним лімітом 50000,00 грн. була закрита та замовлено нову віртуальну кредитну картку № НОМЕР_1 та подано заявку на встановлення кредитного ліміту. В результаті таких дій було схвалено кредитний ліміт в розмірі 50000,00 грн. на нову віртуальну кредитну картку: Картка: НОМЕР_1 . Про встановлення ліміту ОСОБА_1 було надіслано повідомлення 31.08.2023 року в Приват 24 о 10:00:52 - Текстові повідомлення в Privat24-Channels (замість SMS) ОСОБА_1 , ліміт Вашої картки Універсальна 50000 UAH. В подальшому, позивачу було знову надіслано системні повідомлення в додаток Приват24 про активацію картки в Google Pay: o Channels (Privat24) Карта активирована в Google Pay 2023-08-31 16:10:16 Прочитано в Channels (YG) CRMSCENARIO НОМЕР_6 Прочитано P24FIZ 31.08.2023 16:10:16. Після активації картки в Google Pay зняття коштів відбулося на токені НОМЕР_12 через NFC - технологію в банкоматі АТ Ощадбанк АТМ A0901487, Київ, б-р Т. Шевченка,1. 
		Хроніка операцій зі зняття готівки по карті НОМЕР_1 (НОМЕР_12) наступна: o 31/08/2023 16:14:17 01/09/2023 A10 F DB -20,800.00 UAH -20,000.00 -800.00 -20,800.00 748004 6011 A0901487 UKR BRANCH 10026-0165, 1,SHEVCHENKA, KYYIV, A 10 Зняття готівки Зняття готівки в банкоматі: BRANCH 10026-0165, KYYIV o 31/08/2023 16:14:55 01/09/2023 A10 F DB -20,800.00 UAH -20,000.00 -800.00 -41,600.00 591005 6011 A0901487 UKR BRANCH 10026-0165, 1,SHEVCHENKA, KYYIV, A 10 Зняття готівки Зняття готівки в банкоматі: BRANCH 10026-0165, KYYIV o 31/08/2023 16:15:35 01/09/2023 A10 F DB -7,280.00 UAH -7,000.00 -280.00 -48,880.00 500006 6011 A0901487 UKR BRANCH 10026-0165, 1,SHEVCHENKA, KYYIV, A 10 Зняття готівки Зняття готівки в банкоматі: BRANCH 10026-0165, KYYIV.
		У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
		Згідно з частиною першою статті 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		AT КБ «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого розміщує на сайті ПриватБанку за адресою: https://privatbank.ua/terms Умови і правила надання банківських послуг (далі - Умови та/або Договір). Надання банківських послуг здійснюється на підставі заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, які розміщуються на офіційному сайті у мережі Інтернет і є невід`ємною частиною договору банківського обслуговування.
		Умови та Правил надання банківських послуг, є публічно доступними і розміщенні у вільному доступі на інтернет-сайті АТ КБ «ПриватБанк», а саме : www.privatbank.ua.
		Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
		Згідно з пунктом 1.14 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ.
		Пунктами 1.15, 1.23, 1.24, 1.32 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначені умови, за яких рух коштів вважається неналежним (неправомірним) переказом, а саме: ініціатором такого переказу має бути особа, яка не є платником, тобто якій не належить рахунок, з якого ініціюється платіж (неналежний платник), а кошти мають бути списані з рахунку неналежного платника помилково або неправомірно та зараховані на рахунок неналежного отримувача, тобто особи, яка не має законних підстав на одержання переказу.
		Ініціювання переказу коштів може здійснюватися шляхом використання держателем електронного платіжного засобу (статті 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
		Статтею 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні передбачено, що електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання електронного переказу. Банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов`язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу (далі у цій статті договір), ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом. Банк зобов`язаний забезпечити викладення цієї інформації в доступній формі й розмістити її в доступному для користувача місці, а також надати на його вимогу в письмовій або електронній формі. Банк, зокрема, зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банка. У разі невиконання банком обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу ризик збитків від здійснення таких операцій несе банк. При цьому обов`язок банку щодо повідомлення користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу користувача є виконаним у разі інформування банком користувача про кожну здійснену операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем.
		Аналогічна інформація, порядок укладення та форма договору про надання послуг передбаченні ст.28 Закону України «Про платіжні послуги». Загальні вимоги Національного банку до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (включаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням визначенні Положенням «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 року № 164 (далі - Положення №164).
		Пунктом 140 вищевказаного Положення №164 встановлено, що користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача.
		Аналогічна норма зазначена в пункті 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» (надалі-Закон №1591-IX), а саме, до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника.
		Також відповідно до п. 2.1.4.5.1 Умов до обов`язків клієнта належить: не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству.
		Відповідно п. 1.1.10.10 Умов «Відповідальність Сторін»:
		- клієнт несе повну відповідальність за всі платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу та/або за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, якщо його дії чи бездіяльність призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, розголошення ПІНу/індивідуальної облікової інформації або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію з використанням Платіжного інструменту;
		- клієнт несе відповідальність за всі платіжні операції (в тому числі операції у сфері електронної комерції та інші), що здійснюються з Платіжними картками, у тому числі наданими Банком його Довіреним особам. У разі, якщо Клієнт дає згоду на проведення платіжних операцій з Платіжними картками або нанесеними на них даними поза полем його зору, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Платіжній картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Платіжної картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Платіжної картки в Стоп-лист Платіжною системою;
		- клієнт несе відповідальність за всі операції, здійснені в межах лімітів, збільшених за розпорядженням Клієнта (за зверненням до Служби підтримки Банку);
		- клієнт несе відповідальність за виконання грошових зобов`язань за операціями, що здійснені з використанням Платіжної картки, до часу отримання Банком заяви Клієнта (Держателя Платіжної картки) або Довіреної особи Клієнта про призупинення здійснення операцій з її застосуванням і постановки платіжної картки в Стоп-лист. При отриманні такої заяви Банк має верифікувати Клієнта (Держателя Платіжної картки) і зафіксувати дату та час його звернення. Клієнт зобов`язаний заблокувати Платіжну картку перед подачею претензії до Банку щодо несанкціонованих операцій по ній;
		- у разі втрати Платіжної картки Клієнт (Держатель Платіжної картки) зобов`язаний негайно повідомити про це Банк. В іншому разі Банк не несе відповідальності за здійснення операцій, ініційованих за допомогою цієї Платіжної картки, до отримання такого повідомлення. До моменту повідомлення Клієнтом (Держателем Платіжної картки) Банку про втрату Платіжної картки ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе Клієнт (Держатель картки), а з часу повідомлення Клієнтом (Держателем Платіжної картки) Банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом Держателя несе Банк;
		- банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на Картці даних.
		Відповідно до Умов і правил (п.2.3.1.2.3.) правила користування системою «Приват24», викладені на сторінці Банку у мережі Інтернет за адресою: https://privatbank.ua/udalenniy-banking/privat24. Система «Приват24», в т.ч. мобільна версія, призначена для управління банківськими рахунками клієнта цілодобово в режимі реального часу через мережу Інтернет. Всі операції здійснюються на підставі Платіжних інструкцій, наданих клієнтом через систему «Приват24». Для доступу в Приват24 використовуються логін та пароль, встановлений особисто клієнтом. Логін входу в Приват24 - це номер мобільного телефону (фінансовий номер) Клієнта, який був використаний при реєстрації в Системі. Пароль - унікальна послідовність із символів і цифр, яка відома лише клієнту.
		Наведене свідчить, що для входу в Приват24 потрібно ввести пароль входу, який відомий лише клієнту.
		Для того щоб відновити/змінити пароль, необхідно зайти на сайт Приват24 та обрати «Вхід» та виконати такі дії: 1) ввести номер мобільного телефону; 2) обрати «забули пароль»; 3) обрати спосіб зміни паролю, це може бути або дзвінок банку та після цього натиснути 1, або інший спосіб - тоді на номер телефону прийде смс-повідомлення з кодом, який треба ввести; 4) в подальшому з`явиться віконце, в якому користувач обирає одну зі своїх карток; 5) ввести ПІН-код обраної картки; 6) ввести новий пароль.
		Системний аналіз наведених алгоритмів свідчить про те, що особі, яка бажає змінити пароль входу в акаунт Приват24 та здійснювати управління рахунками, необхідно мати доступ не тільки до фінансового номера телефону клієнта Банку, а й до іншої особистої інформації клієнта Банку, а саме: номер хоча б однієї з банківських карток клієнта Приват24, прив`язаних до вказаного номера телефону, ПІН-коду вказаної картки чи саму банківську картку клієнта.
		Відповідно до п. 2.3.1.2.9.3. Умов і правил, клієнт зобов`язаний не розголошувати відомості про логін та пароль третім особам.
		Також пунктом 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
		Враховуючи зазначене, суд погоджується з доводами відповідача, що саме на позивача покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком, паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення вказаної інформації.
		Отже, судом з вищевказаних доказів встановлено, що позивач самостійно 09.08.2023 здійснив авторизацію пристрою PHONE PIXEL 6 PRO|GOOGLE зі свого особистого мобільного телефону, тобто надав стороннім особам доступ до власного аканту в Приват24. Також, при виявленні підозрілої активності (оформлення картки «Універсальна», встановлення кредитного ліміту) 09.08.2023 року позивач банк про можливі шахрайські дії не повідомив, не зважаючи на повідомлення банку логін та пароль доступу до особистого кабінету у Приват24 не змінював. Наслідком такої недбалості та бездіяльності позивача стало оформлення 31.08.2023 року з пристрою PHONE PIXEL 6 PRO|GOOGLE, у якого з 09.08.2023 року залишився доступ до аканту позивача у Приват24, нової кредитної картки, встановлення кредитного ліміту та подальше зняття готівкових коштів. 
		Таким чином, позивачем не доведено факт списання грошових коштів з його рахунку саме з вини банку, наразі триває досудове розслідування у кримінальному провадженні №1202309120000160, де остаточне рішення не прийнято.
		Вищенаведене спростовує доводи позивача в обґрунтування позову.
		Крім того, суд вважає, що посилання позивача на норми Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання», затвердженого постановою Правління НБУ 05.11.2014 року №705, є безпідставним, оскільки вказані нормативно-правові акти втратили чинність 01.08.2022 року і до спірних правовідносин не застосовуються.
		Правові підстави для припинення кредитних зобов`язань ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» відсутні. Позивачем не доведено у розумінні ст. 76-81 ЦПК України ті обставини, що втрата грошей сталась внаслідок незаконних дій відповідача.
		До зазначеного висновку також дійшов Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2020 року у справі №182/5175/16, який узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 712/4463/16-ц (провадження № 61-22267св18), від 10 липня 2019 року у справі № 522/22780/15-ц (провадження № 61-23040св18), від 17 червня 2020 року у справі № 201/15185/16-ц (провадження № 61-41264св18).
		Щодо нарахування за вказаними трансакціями відсотків, пені, штрафних санкцій, суми комісії та їх списання із зарплатного рахунку позивача, то слід зазначити наступне.
		Згідно зі статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Відповідно до статті 1048 ЦК України, розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
		На підставі частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
		Відповідно до вимог частини 2 статті 1071 ЦК України, грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
		У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (стаття 1073 ЦК України).
		Оскільки вимоги позивача зобов`язати відповідача списати комісію та відсотки (пеню, штрафні санкції), нараховані внаслідок проведення операцій 31.08.2023 року, а також відновлення коштів на рахунках позивача та стягнення з банку пені, обгрунтовані незаконним перерахування грошових коштів, що судом не встановлено, а позивачем не доведено, то такі вимоги задоволенню не підлягають.
		За положеннями статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів з власної ініціативи і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів і в межах заявлених позовних вимог.
		Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі. Інші доводи сторони позивача на висновки суду не впливають та підстав для задоволення позову повністю або частково не дають.
		Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, то судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
		На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 76, 77, 80, 81, 263-265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, ст. 16, 11, 526, 599, 629, 1071, 1073 ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Законом України «Про платіжні послуги», суд, - 
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		В задоволенні позову  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг, зобов`язання відновити залишок коштів на рахунку та стягнення неустойки - відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повне рішення складено та підписано 25 квітня 2024 року.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...