Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 949/611/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Домашнє насильство.
Надіслано судом: 30.04.2024. Зареєстровано: 01.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2024.
Дата набрання законної сили: 30.05.2024
Номер судового провадження: 1-кп/949/220/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024181110000091

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №949/611/24
		Провадження №1-кп/949/220/24 
		 
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 квітня 2024 року 
		Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря:  ОСОБА_2 ,
		прокурора: ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
		потерпілої: ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дубровиця кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024181110000091 від 06 березня 2024 року по обвинуваченню:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, інваліда, з середньою-спеціальною освітою, раніше не судимого, громадянина України,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 Кримінального Кодексу України,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на заподіяння психологічних страждань своїй матері - ОСОБА_5 , в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, систематично у період часу з 22 серпня 2023 року по 29 лютого 2024 року, вчиняв відносно неї акти психологічного домашнього насильства, що призвели до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої. 
		Зокрема, ОСОБА_4 22 серпня 2023 року, 02 лютого 2024 року та 27 лютого 2024 року, вчинив відносно ОСОБА_5 акти психологічного домашнього насильства, що виразились у формі погроз, нецензурних висловлювань на адресу потерпілої, у зв`язку із чим ОСОБА_4 , відповідно до постанов Дубровицького районного суду Рівненської області від 07 вересня 2023 року у справі №949/1794/23, від 08 лютого 2024 року у справі №949/258/24 та від 29 лютого 2024 року у справі №949/413/24, за вищевказаними фактами притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства. 
		Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи свої умисні протиправні дії, спрямованні на систематичне заподіяння психологічних страждань, 29 лютого 2024 року близько 19 години, перебуваючи в будинку за місцем проживання, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, вкотре вчинив відносно ОСОБА_5 акт психологічного насильства у вигляді безпричинних словесних образ, нецензурної лайки в адресу потерпілої. 
		Також ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на заподіяння психологічних страждань своєму батьку - ОСОБА_6 , в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, систематично у період часу з 19 квітня 2023 року по 12 березня 2024 року, вчиняв відносно ОСОБА_6 акти психологічного домашнього насильства, що призвели до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілого. 
		Зокрема, ОСОБА_4 19 квітня 2023 року, 22 серпня 2023 року, 28 лютого 2024 року та 06 березня 2024 року, вчинив відносно ОСОБА_6 акти психологічного домашнього насильства, що виразились у формі погроз, нецензурних висловлювань на адресу потерпілого, у зв`язку із чим ОСОБА_4 , відповідно до постанов Дубровицького районного суду Рівненської області від 27 квітня 2023 року у справі №949/795/23, від 07 вересня 2023 року у справі №949/1794/23, від 29 лютого 2024 року у справі №949/413/24 та від 07 березня 2024 року у справі №949/461/24, за вищевказаними фактами притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.ч. 1,2 ст.173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства.
		Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи свої умисні протиправні дії, спрямованні на систематичне заподіяння психологічних страждань, 12 березня 2024 року близько 09 години, перебуваючи в будинку за місцем проживання, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, вкотре вчинив відносно ОСОБА_6 акт психологічного насильства у вигляді безпричинних словесних образ, нецензурної лайки в адресу потерпілого, не пусканні до будинку. 
		Внаслідок систематичних протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_5 та потерпілому ОСОБА_6 завдано психологічних страждань, погіршилась якість їхнього життя, що виразилось у втомі, фізичному дискомфорті.
		Будучи допитаним в ході судового розгляду в якості обвинуваченого ОСОБА_4 свою вину у скоєному вищевказаному кримінальному правопорушенні, передбаченому ст.126-1 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та дав суду показання, що дійсно неодноразово ображав батьків нецензурними словами, за що постановами Дубровицького районного суду Рівненської області був неодноразово притягнутий до адміністративної відповідальності. Шкодує, що так відбувалось та вказав, що на даний час зробив для себе відповідні висновки. При обранні міри покарання, просив суворо не карати. 
		В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5  підтвердила викладені у обвинувальному акті обставини та додатково пояснила, що її син ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, систематично вчиняв домашнє насильство психологічного характеру. На даний час вони примирилися. Просила суд суворо його не карати.
		Від потерпілого ОСОБА_6 надійшла заява, у якій просить кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, розглядати без його участі. Відносно міри покарання покладається на розсуд суду.
		Прокурор в судовому засіданні просила визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік та на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку терміном на 1 (один) рік. Крім того, просила застосувати обвинуваченому обмежувальні заходи передбачені ст.91-1 КК України.
		Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним, тому, за згодою сторін, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інші докази, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються, учасникам судового провадження було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
		Таким чином, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу ОСОБА_4 .
		Судом зроблений висновок про те, що вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведено повністю, а тому суд кваліфікує його дії за ст.126-1 КК України, тобто у вчиненні умисного систематичного психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
		Відповідно до ст.65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання (з наступними змінами), призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України, згідно ст.12 КК України класифікується, як нетяжкий злочин.
		Характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує те, що він раніше несудимий (а.п.47), на "Д" обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває (а.п.50), за місцем проживання характеризується задовільно (а.п.46). 
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4  у відповідності до ст. 66 КК України є щире каяття.
		Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4  у відповідності до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
		Тому, визначаючи міру і вид покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує наявність пом`якшуючої та обтяжуючих покарання обставин, характеристику обвинуваченого по місцю проживання, вчинення умисного систематичного психологічного насильства стосовно обох батьків та вважає доцільним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, наближене до мінімальної межі, в межах санкції, передбаченої ст.126-1 КК України, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. 
		Також суд, враховуючи характеризуючі дані про винну особу, який є неодруженим, непрацюючим, інвалідом, раніше не судимим, його поведінку до і після вчинення злочину, а також те, що він повністю визнавши свою вину, щиро розкаявся, надав показання, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні щодо обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, що свідчить про його небайдужість до наслідків, що настали. Крім того,судом враховуєтьсядумка прокурората потерпілих,які ненаполягали найого суворостіта ізоляціїобвинуваченого відсуспільства,приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без відбування покарання у виді позбавлення волі і вважає за можливе, застосувавши ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, із встановленням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, що буде відповідати тяжкості злочину та особі обвинуваченого, сприяти виправленню та попередженню у вчиненні ним нових злочинів. Крім того, таке покарання обвинуваченому, на думку суду, буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та відповідатиме особі ОСОБА_4 . 
		Окрім того, статтею 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачені спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству.
		Пунктом 4 ч.1 ст.24 вказаного Закону передбачено направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
		Згідно ч.6 ст.28 Закону кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року.
		Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
		Згідно ч.1ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав передбачених цим Кодексом від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені відповідні обов`язки.
		Зважаючи на те, що кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 , пов`язане з домашнім насильством, а покарання йому призначене, не пов`язане з позбавленням волі, тому в інтересах потерпілих осіб від цього злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суд вважає за необхідне одночасно застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_4 терміном на 3 (три) місяці обмежувальний захід, передбачений п.5 ч.1ст.91-1 КК України, а саме: направлення для проходження програми для кривдників. 
		При цьому, організацію виконання обмежувального заходу у виді проходження обвинуваченим програми для кривдників, передбаченого п.5 ч.1ст.91-1 КК України - слід покласти на орган місцевого самоврядування за місцем проживання ОСОБА_4 .
		Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Майнова шкода та речові докази відсутні.
		Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, обраний ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 29 березня 2024 року - скасувати.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370-374, 394, 395 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		    ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
		Керуючись ст.75 Кримінального Кодексу України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4  від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку терміном на 1 (один) рік.
		Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 Кримінального Кодексу України покласти на ОСОБА_4  обов`язки: 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Іспитовий строк засудженому ОСОБА_4  обчислювати з моменту проголошення вироку.
		На підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4  обмежувальний захід, а саме: пройти програму для кривдників строком на 3 (три) місяці.
		Виконання обмежувального заходу обвинуваченим ОСОБА_4 у виді проходження програми для кривдників, передбаченого п.5 ч.1ст.91-1 КК України - покласти на Дубровицьку міську раду Сарненського району Рівненської області.
		Запобіжний захід, у виді особистого зобов`язання, обраний ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 29 березня 2024 року - скасувати.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. 
		   Суддя:підпис.
		 
		   Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
		 
		   Суддя Дубровицького 
		   районного суду Рівненської області                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...