Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 635/3143/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 06.05.2024. Зареєстровано: 07.05.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/635/166/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020220430000658

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Харківський районний суд Харківської області
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 травня 2024 року 
		смт Покотилівка Харківської області 
		Справа № 635/3143/20
		Провадження № 1-кп/635/166/2024
		Харківський районний суд Харківської області у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		за участю:
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		захисника - ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020220430000658 від 24 квітня 2020 року, за обвинуваченням 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження с. Утківка, Харківського району, Харківської області, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України,
		УСТАНОВИВ:
		Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним 
		24 квітня 2020 року близько 16 годин 15 хвилин, ОСОБА_5 перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , вступив в конфлікт з ОСОБА_6 та відчуваючи до нього особливу неприязнь, з метою протиправного позбавлення його життя, погрожуючи ОСОБА_6 вбивством наблизився до нього, та став умисно наносити ОСОБА_6 удари ножем та наніс йому згідно з висновку судово-медичної експертизи №10-52/1164-ДМ/20 від 19.05.2020 року - різану рану на 3-му пальці лівої кисті, та різану рану на 3-му пальці правої кисті, два не проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки зліва по задній поверхні які проходять в підшкірно жировій клітковині де сліпо закінчуються та відповідно до п.п. 4.8 та п.л. 2.3.2. «А», 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року мають ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, а також одне проникаюче колото-різане поранення грудної клітки по передній поверхні зліва з ушкодженням 5, 6-го лівих ребер та подальшим проникненням в плевральну порожнину з ушкодженням пристінкової плеври, навколосерцевої сорочки та передньої стінки правого шлуночка серця де в порожнині його втрачає свій хід.
		Після чого ОСОБА_6 , фактично одразу помер на місці скоєння злочину та причиною його смерті стало проникаюче колото-різане поранення грудної клітки по передній поверхні грудної клітки зліва (з ушкодженням 5, 6-го лівих ребер та подальшим проникненням в плевральну порожнину з ушкодженням пристінкової плеври, навколосерцевої сорочки та передньої стінки правого шлуночка серця) яке зумовили розвиток загрозливого для життя стану вдупочка серця) яке зумовили розвиток загрозливого для життя стану гемотампонаду навколосерцевої сорочки та перебуває в прямому причинно пелідковому зв?язку зі смертю, має ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження як загрозливого для життя (згідно п.п. 2.1.3 й, п.л. 2.1.1 а, п.л. 2.1.2 «Правил»). Довівши свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_5 з місця злочину зник.
		Позиція сторін кримінального провадження
		Прокурор зазначив, що у судовому засіданні достеменно встановлено та доведено, що протиправне діяння вчинено обвинуваченим, тому просить суд враховуючи не визнання ОСОБА_5 своєї вини, відсутності пом`якшуючих та обтяжуючих обставин призначити покарання за частиною 1 статті 115 КК України у виді дев`яти років позбавлення волі.
		Захисник адвокат ОСОБА_4 зазначив, що обвинувачений не визнає свою вину у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_6 та вважає його не доведеним. Просив суд за частиною 1 статті 115 КК України призначити більш м`яке покарання з урахуванням статті 69 КК України, ніж передбачено законом.
		Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника та просив суворо не карати.
		Щодо доказів на підтвердження встановлених судом обставин та мотиви суду 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні не визнав, не погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння за частиною 1 статті 115 КК України та пояснив, що 24 квітня 2020 року близько 16 годин, він перебував у себе вдома разом з ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 . Почув, як на подвір`я прийшов його зять ОСОБА_6 та закликав його вийти поговорити.
		Перебуваючи у подвір`ї домоволодіння ОСОБА_5 , ОСОБА_6 став скандалити з ОСОБА_5 і таким чином вступив в конфлікт з власником вищевказаного дому. Під час цього конфлікту ОСОБА_5 взявши з собою кухонний ніж, вийшов з дому у двір свого домоволодіння, де з ОСОБА_6 сталася сварка. ОСОБА_6 знаходився у стані алкогольного сп?яніння, у руках у нього був кусок шифера та він завдав ОСОБА_5 удар по голові та сказав, що його хоче задушити. Які події відбулося далі не пам`ятає, не пам`ятає також, як наносив удари ножем, але підтвердив, що ніж, який був вилучений працівниками поліції, знаходився у нього в руках під час сварки з ОСОБА_6 . Наголосив, що того дня він не перебував у стані алкогольного сп?яніння. Не визнав, що умисно наносив ОСОБА_6 удари ножом та заподіяв тілесні ушкодження, в наслідок яких настала смерть.
		Обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнає, оскільки не памятає, як наносив удари ножем ОСОБА_6 . Разом з тим, просив суд його суворо не карати.
		Провина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненому також підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні, достовірність яких не викликає у суду сумнівів, а саме:
		- показами в ході судового розгляду свідка ОСОБА_7 , яка повідомила, що ОСОБА_5 є її цивільним чоловіком, разом з яким проживають близько 8 років. Повідомила, що 24.04.2020 знаходилася у доньки ОСОБА_5 вдома. ОСОБА_6 був вдома, взяв сокиру та сказав що піде до ОСОБА_5 його полякає, потім повернувся, поставив сокиру на місце і знову без неї пішов до ОСОБА_5 . Через деякий час того ж дня, йшла додому до ОСОБА_5 та побачила штовханину між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , після чого ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_6 , той впав на землю, що було у руках не бачила. Після цього підійшла ближче до ОСОБА_6 , він вже лежав на землі на боку, а ОСОБА_5 спросив, куди йому ховатися та побіг до доньки додому, повідомив, що він вбив ОСОБА_6 і далі побіг у ліс. Тілесних ушкоджень на ОСОБА_5 вона не бачила.
		ОСОБА_7 лишилася дома чекати поліцію. Зайшла до будинку ОСОБА_5 та побачила на столі кухні лежав кухонний ніж зі слідами крові на ньому. Підтверджує покази які давала під час проведення слідчого експерименту.
		 
		Щодо характеристики обвинуваченого повідомила, ОСОБА_5 іноді вживав алкогольні напої, часто сварився зі своєю донькою та нею, а також постійно мав конфліктні ситуації з потерпілим ОСОБА_6 Повідомила, що втекла від ОСОБА_5 та проживала у його доньки, оскільки боялася обвинуваченого, він міг побити її знову, раніше пошкодив їй руку, штовхав, проявляв агресію;
		- показами в ході судового розгляду свідка ОСОБА_8 , яка повідомила, що ОСОБА_5 є її офіційним чоловіком, а потерпілий ОСОБА_6 є цивільним чоловіком їхньої доньки ОСОБА_9 . Жили вони окремо через будинок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , постійно сварилися один з одним. 24.04.2020 подзвонила донька ОСОБА_10 та повідомила, що прибіг до неї додому батько - ОСОБА_5 та сказав, що він зарізав ОСОБА_6 . Пришла до доньки, викликали швидку, побігла до будинку ОСОБА_5 там на стежці між дворами на землі лежав мертвий ОСОБА_6 .
		Щодо характеристики обвинуваченого повідомила, що ОСОБА_11 та потерпілий вживали алкогольні напої. Зазначила, що коли вживає алкогольні напої ОСОБА_5 стає агресивним.
		Причиною частих сварок було те, що ОСОБА_11 не давав доньки та потерпілому користуватися водою. 24.04.2020 ОСОБА_5 знайшла поліція, привела на місце вчинення злочину, поведінка ОСОБА_5 була спокійною, увесь час мовчав;
		- показами в ході судового розгляду свідка ОСОБА_10 , яка повідомила, що ОСОБА_6 був її цивільним чоловіком проживали разом близько10 років. 24.04.2020 знаходилася вдома. В цей день ОСОБА_6 порубав дрова, взяв пляшку горілки та пішов до ОСОБА_5 додому. Не було його вдома протягом певного часу. Після чого прибіг до неї додому ОСОБА_5 та сказав, що він вбив її чоловіка - ОСОБА_6 . ОСОБА_10 побігла до подвір`я ОСОБА_5 , де на землі на стежці між будинками лежав вже мертвий ОСОБА_6 , а ОСОБА_5 втік до лісу. Після чого повернулася до себе додому та почала викликати швидку та телефонувати своїй мамі, повідомила їй, що ОСОБА_5 вбив її чоловіка. Зазначила, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 часто приходили один до одного додому та сварилися, билися. ОСОБА_5 раніше приходив з ножем до ОСОБА_6 додому розбиратися за те, що він голосно слухає музику. Вважає, що причина конфліктів та вбивства була пов`язана з користуванням водою, ОСОБА_5 постійно відключав насос і вони не могли набирати воду. 
		Щодо характеристики обвинуваченого повідомила, що ОСОБА_5 , у стані алкогольного сп`яніння буває агресивним, дуже погано ставився до неї, бив, калічив, сокирою наносив удари. Протягом дитинства наносив їй побої палками. До дружини також дуже погано відносився, бив, вигоняв на вулицю. Зазначила, що мати, вона та її сестра тікали від ОСОБА_5 до сусідив, боялися його. Своїй співмешканці ОСОБА_7 також перебивав руку, голову. До поліції не зверталися за цими фактами, оскільки його вибачали;
		- протоколом огляду місця події від 24.04.2020, фото-таблицею до нього, під час якого було оглянуто теритрію домоволодіння АДРЕСА_1 , на якій виявлено труп ОСОБА_6 ;
		- висновком судово-медичної експертизи №10-12-1164-ДМ/20 від 25.04.2020, згідно якого вбачається при експертизі трупа ОСОБА_6 , були встановлені наступні тілесні ушкодження: Голови: в лівій тім?яній ділянці три(3) садна. Тулуба: одне (1) проникаюче колото-різане поранення грудної клітки по передній поверхні зліва з ушкодженням 5, 6-го лівих ребер та подальшим проникненням в плевральну порожнину з ушкодженням пристінкової плеври, навколосерцевої сорочки та передньої стінки правого шлуночка серця де в порожнині його втрачає свій хід; два(2) не проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки зліва по задній поверхні які проходять в підшкірно жировій клітковині де сліпо закінчуються. Кінцівок: різана рана (1) на 3-му пальці лівої кисті, садно(1) на тильній поверхні лівої кисті; різана рана(1) на 3-му пальці правої кисті, садно(1) на тильній поверхні правої кисті. Поряд с цим встановлена гемотампонада навколосерцевої сорочки, в наслідок проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки по передній поверхні зліва з ушкодженням 5, 6-го лівих ребер та подальшим проникненням в плевральну порожнину з ушкодженням пристінкової плеври, навколосерцевої сорочки та передньої стінки правого шлуночка серця, що викликало кровотечу в порожнину перикарду та його тампонаду кров?ю. На це вказують наступні ознаки - навколосерцева сорочка напружена, містить близько 300 грамів дрябло-еластичної консистенції, темно-червоного коль у згортки та незначну кількість рідкої крові, з зовнішньою поверхнею серця не зрощена, легко знімається.
		Таким чином причиною смерті гр. ОСОБА_6 , явилась гемотампонада навколосерцевої сорочки внаслідок колото-різаного поранення грудної клітки по передній поверхні зліва з ушкодженням 5, 6-го лівих ребер та подальшим проникненням в плевральну порожнину з ушкодженням пристінкової плеври, навколосерцевої сорочки та передньої стінки правого шлуночка серця, яке перебуває зі смертю в прямому причинно-наслідковому зв`язку;
		- висновком судово-медичної експертизи №17-156-МК/ДМ/20 від 25.04.2020, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи шкіряного клаптя з передньої поверхні грудної клітини зліва від трупа ОСОБА_6 1985 р.н.(Висновок експерта №01164-ДМ/20 від 25.04.2020р.) встановлена одна колото-різана рана щілиноподібної форми, яка утворилась від дії гострого плаского предмета, що має колюче-ріжуче властивості, яким міг бути клинок ножа. Цей клинок був загостреним односторонньо-гострим та мав тонкий обушок з «П»-подібним поперечним січенням і вираженими ребрами. В даному ушкодженні не відобразилися індивідуальна ознака цього предмета, що унеможливлює ідентифікацію знаряддя травми;
		- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.04.2020, встановлено, що у ОСОБА_5 ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння не виявлено;
		- висновком судово-медичної експертизи №09-1513/20 від 27.04.2020, згідно якого громадянину ОСОБА_5 спричинені наступні тілесні ушкодження: садна в правій виличній ділянці, в правій скроненій ділянці, на тилової поверхні правої кисті, на тильній поверхні лівої кисті біля основи1-го пальця по розгинальній поверхні правого передпліччя на рівні середньої третини. Ці ушкодження утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів, за механізмом тертя-ковзання, та могли бути отримані за 2-4 доби до огляду. Цей висновок підтверджується виглядом, характером ушкоджень, а також стадією загоєння саден. За ступенем тяжкості: садна викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 відносяться до легких тілесних ушкоджень;
		Пояснення ОСОБА_5 що ОСОБА_6 вдарив по обличчю та душив його на подвір`ї під час сварки не знайшли свого підтвердження. Садини, які були досліджені на тілі ОСОБА_5 згідно висновка судово-медичної експертизи №09-1513/20 від 27.04.2020 по часу їх заподіяння виникли пізніше події, яка відбулася 20.04.2020, а відтак версія подій на яку посилався ОСОБА_5 не знайшла свого доказового підтвердження.
		- висновком судово-медичної експертизи №15-12/№388-ДМ/Ц/2020р. від 16.05.2020, згідно підсумків, викладених в «Висновку експерта №14/№927к-Дм/1/2020 від 25.04.2020..», групова належність крові від трупа громадянина ОСОБА_6 - A(II) з ізогемагглютиніном анти-В. Згідно підсумків, викладених в «Висновку експерта №14/№934-Дм/І/2020 від 27.04.2020», групова належність крові громадянина ОСОБА_5 . ізогемагглютиніном анти-А. 
		В результаті проведення судово-медичної експертизи столового ножу, вилученого під час огляду місця події, встановлено наступне: на клинку ножа знайдені сліди крові людини. При сереологічному дослідженні виявлені антигени А та В, ізогемагглютиніном анти-В.
		Таким чином, враховуючи групові характеристики осіб, які проходять по справі, отриманні результати дослідження, можна припустити, що має місце змішення слідів крові від особи група крові якої А(II) з ізогемагглютиніном анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_6 , та особи з кров?ю групи В (III) з ізогемагглютиніном анти-А, яким і може бути громадянин ОСОБА_5 , при наявності у нього зовнішньої кровотечі на момент скоєння злочину; на руків?ї ножа знайдені сліди потожирових накладень. При серологічному дослідженні виявлений антиген В. 
		Отже, можна припустити походження потожирових накладень від любої особи з кров`ю групи В(ІІІ) з ізогемагглютиніном анти-А, в тому числі і від громадянина ОСОБА_5 ;
		- висновком судово-медичної експертизи №10-14-29-1164-ДМ/20 від 06.05.2020, згідно якого вбачається при експертизі трупа ОСОБА_6 , були встановлені наступні тілесні ушкодження: Голови: в лівій тім?яній ділянці три(3) садна. Тулуба: одне (1) проникаюче колото-різане поранення грудної клітки по передній поверхні зліва з ушкодженням 5, 6-го лівих ребер та подальшим проникненням в плевральну порожнину з ушкодженням пристінкової плеври, навколосерцевої сорочки та передньої стінки правого шлуночка серця де в порожнині його втрачає свій хід; два(2) не проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки зліва по задній поверхні які проходять в підшкірно жировій клітковині де сліпо закінчуються. Кінцівок: різана рана (1) на 3-му пальці лівої кисті, садно(1) на тильній поверхні лівої кисті; різана рана(1) на 3-му пальці правої кисті, садно(1) на тильній поверхні правої кисті.
		Поряд с цим встановлена гемотампонада навколосерцевої сорочки, в наслідок проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки по передній поверхні зліва з ушкодженням 5, 6-го лівих ребер та подальшим проникненням в плевральну порожнину з ушкодженням пристінкової плеври, навколосерцевої сорочки та передньої стінки правого шлуночка серця, що викликало кровотечу в порожнину перикарду та його тампонаду кров?ю. На це вказують наступні ознаки - навколосерцева сорочка напружена, містить близько 300 грамів дрябло-еластичної консистенції, темно-червоного коль у згортки та незначну кількість рідкої крові, з зовнішньою поверхнею серця не зрощена, легко знімається.
		Таким чином причиною смерті гр. ОСОБА_6 , явилась гемотампонада навколосерцевої сорочки внаслідок колото-різаного поранення грудної клітки по передній поверхні зліва з ушкодженням 5, 6-го лівих ребер та подальшим проникненням в плевральну порожнину з ушкодженням пристінкової плеври, навколосерцевої сорочки та передньої стінки правого шлуночка серця, яке перебуває зі смертю в прямому причинно-наслідковому
		зв`язку.
		Колото різані поранення грудної клітки(3) враховуючи характер ран на шкірі, виявляються однотипними та утворилися незадовго до моменту настання смерті, в короткий проміжок часу який обчислюється хвилинами або десятками хвилин, від д. плаского, гострокінцевого клинка, який володів колюче-ріжучими властивостями, і мав з одного боку ріжучий край, а з іншого - тонкий обушок з «П» - подібним поперечним перерізом і вираженими ребрами, який діяв в рані на передній поверхні грудної клітини зліва згідно напрямку ранового каналу, спереду назад, злива направо та знизу вверх, в ранах задній поверхні грудної клітки зліва ззаду на перед. Вірогідніше за все, що найбільша ширина зануреної частини клинка не більш ніж 2 см та довжина приблизно не менш ніж 2.7см (результат отриманий за рахунок сумації товщини ушкоджених органів і тканин, результат не враховувалися екскурсія грудної клітки та її податливість та те, що подальшому проникає в порожнину і хід його та глибину проникнення встановити вбачається можливим).
		Різані рани(2) 3-тіх пальців обох кистей утворилися незадовго до моменту настання смерті, від ріжучої дії гострого предмета(предметів), в прямому причинно-наслідковому зв?язку зі смертю не перебувають.
		Три(3) садна в лівій тім?яній ділянці голови, котрі утворилися не менш ніж за 1 годин до моменту настання смерті, садно(1) на тильній поверхні правої кисті, садно (1 тильній поверхні правої кисті, котрі утворилися незадовго до моменту настання смерті утворилися за механізмом тертя чи ковзання від дії тупого предмету(ів). Цей висновок підтверджується виглядом, характером ушкоджень. Індивідуальні властивості травму поверхні тупого предмета (ів) в місці ушкоджень не відобразилися, тому судити конкретне знаряддя травми не представляється можливим. В причино-наслідковому зв зі смертю не перебувають.
		Об`єктивних судово-медичних даних, які б могли свідчити, про черговість нанесення тілесних ушкоджень, не має, але можна висловитись, що колото-різані поранення грудної клітки, різані рани 3-тіх пальців обох кистей, садна на обох кистях, могли бути отримані в один проміжок, який вичислюється хвилинами або десятками хвилин до моменту нас смерті, три(3) садна в лівій тім?яній ділянці голови, утворилися не менш ніж за 12-24 години до моменту настання смерті.
		Керуючись п.п. 4.6 та 4.8 «Правили судово-медичного визначення ступеня тяжко тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, тілесні ушкодження встановлені при експертизі трупа ОСОБА_6 , за ступенем тяжкості мають ознаки: проникаюче колото-різане поранення грудної клітки по передній поверхні грудної клітки зліва (з ушкодженням 5, 6-го лівих ребер та подальшим проникненням в плевральної порожнину з ушкодженням пристінкової плеври, навколосерцевої сорочки та передньої стінки правого шлуночка серця) яке зумовили розвиток загрозливого для життя стану гемотампонаду навколосерцевої сорочки та перебуває в прямому причинно-наслідковому зв?язку зі смертю, має ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження як загрозливого для життя (згідно п.п. 2.1.3 й, п.п. 2.1.1 а, п.п. 2.1.2 «Правил»); непроникаючі колото-різані поранення(2) грудної клітини по задній поверхні зліва, рани(2) обох 3-х пальців кистей, за ступенем тяжкості: рани спричинили короткочасний розлад здоров?я тривалістю понад шести днів, але не більше трьох тижнів(21), і за цією ознакою відповідно до п.п. 4.8 та п.п. 2.3.2. «А», 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року мають ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень; три(3) садна в лівій тім?яній ділянці, садно(1) на тильній поверхні правої кисті, садно(1) на тильній поверхні лівої кисті, за ступенем тяжкості: викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 4.8 та п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року мають ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
		Виходячи з опису трупних явищ, що були встановлені при огляді трупа на місці його виявлення та при судово-медичній експертизі трупа є підставами вважати, що смерть його настала не менш ніж за 2-4 години до моменту огляду трупа на місці його виявлення.
		Згідно висновку експерта (ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА №16/3030-Дм/1164-Дм/20, лікар судово-медичний експерт-токсиколог ОСОБА_12 ,) при судово-медичній експертизі крові гр-на ОСОБА_6 , 1985р.н., (№1164-Дм/20), виявлений етиловий спирт в кількості в крові - 4,90%. Метиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлені. Зазначена концентрація етилового спирту в крові трупа, згідно методичних рекомендацій Міністерства охорони здоров?я України («Судово-медична діагностика смертельних отруєнь етиловим алкоголем», Київ, 2004р.), свідчить про тяжке отруєння.
		Показання свідка ОСОБА_7 , викладені в протоколі слідчого експерименту від 30.04.2020 р., не суперечать наявним судово-медичним даним в частині приблизної локалізації, але не відповідають способу спричинення та кількості тілесних ушкоджень встановлених при експертизи трупа ОСОБА_13 . 
		Показання підозрюваного ОСОБА_5 , викладені в протоколі допиту підозрюваного від 24.04.2020р., не суперечать наявним судово-медичним даним в частині способу спричинення (удар ножем) та приблизній локалізації тілесного ушкодження на передній поверхні грудної клітки зліва встановленого при експертизі трупа гр. ОСОБА_13 , але не розкривають механізм нанесення тілесних ушкоджень в повному об`ємі, беручи до уваги встановлені при судово-медичній експертизі однотипні колото-різані поранення 2) грудної клітки по задній поверхні, різані рани 3-тіх пальців кистей, спосіб їх спричинення, механізм утворення, кількість та локалізація яких в показаннях підозрюваного ОСОБА_5 , не відображені;
		Що стосується аргументів сторони захисту, що покази свідка ОСОБА_7 не відповідають способу спричинення та кількості тілесних ушкоджень встановлених при експертизи трупа ОСОБА_13 , а свідчення ОСОБА_5 не протирічать матеріалам справи, але не розкривають у повному обсязі механізм, спосіб та локалізацію тілесних ушкоджень, що свідчить про низьку якість проведення досудового розслідування та протирічать доводам викладеним у обвинувальному акті, протоколу слідчого експерименту та показами свідків. 
		Суд не приймає до уваги зазначене твердження сторони захисту, оскільки під час дослідження вказаних доказів у своїй сукупності, судом не встановлено протиріччя, показання свідка ОСОБА_7 , викладені в протоколі слідчого експерименту від 30.04.2020 р., не суперечать наявним судово-медичним даним в частині приблизної локалізації, а показання підозрюваного ОСОБА_5 , викладені в протоколі допиту підозрюваного від 24.04.2020р., не суперечать наявним судово-медичним даним в частині способу спричинення(удар ножем) та приблизній локалізації тілесного ушкодження на передній поверхні грудної клітки зліва встановленого при експертизі трупа гр. ОСОБА_13 .
		Так обвинувачений суду пояснив, що між ним та потерпілим були неприязні стосунки та потерпілий перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, з куском шиферу в руці, прийшов до подвір`я ОСОБА_5 і таку агресивні поведінку потерпілого він зрозумів як небезпечну для себе.
		Однак, будь-яких даних на підтвердження наведеної позиції обвинуваченого судом не встановлено та стороною захисту не надано. Крім того, з показів допитаних у суді свідків та слідчого експерименту вбачається, що тіло потерпілої особи лежало на стежці між будинками ОСОБА_5 та будинком, де жив потерпілий, що спростовує твердження обвинуваченого, щодо місця вчинення злочину на подвір`ї будинку ОСОБА_5 
		- Висновком судово-психіатричної експертизи №6 від 08.01.2024, проведеної на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 05.12.2023, згідно якого ОСОБА_5 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_5 перебував поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		ОСОБА_5 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;
		Щодо позиції сторони захисту, що у діях ОСОБА_5 вбачаються дії, зроблені ним у стані сильного душевного хвилювання, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, зокрема висновку судово-психіатричної експертизи №6 від 08.01.2024 - не знайшли свого підтвердження. 
		Забування кримінальних дій, зокрема, що він не пам`ятає, як наносив ножом удари ОСОБА_6 , на яке посилається обвинувачений ОСОБА_5 , є фактором суб`єктивним, не носить психотичного характеру та може бути одним із ознак захисної поведінки. Перенесена травма голови, на яку посилається обвинувачений та сторона захисту, якщо й мала місце, на його психічне функціонування не вплинула.
		Підстав для визнання обвинуваченого ОСОБА_5 обмежено осудним судом не встановлено.
		Сторона захисту заявила в судовому засіданні клопотання про визнання висновку судово-психіатричної експертизи №6 від 08.01.2024, яка була проведена за клопотанням сторони захисту на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 05.12.2023, не допустим доказом, через відсутність посилання на жодну методику під час проведення експертизи, а також відсутність формулювання усвідомлення обвинуваченим здатності повною мірою усвідомлювати свої дії(бездіяльність) та (або) керувати ними.
		У вирішенні питання про допустимість доказів важливе значення має саме істотність порушення прав і свобод. Це означає, що не усі порушення закону, допущені під час збирання доказів сторонами, є підставою для визнання доказів недопустимими.
		Норми Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, які затверджені наказом МОЗ України від 08.05.2018  № 865, встановлюють, що проводячи амбулаторну та стаціонарну СПЕ, експерт за потреби залучає психолога. Дослідження має включати в себе обов`язкові елементи: дослідження особливостей перебігу когнітивних процесів (увага, пам`ять, мислення) - не менше двох методик, спрямованих на дослідження одного процесу; дослідження індивідуально-психологічних особливостей - не менше двох методик. Обсяг дослідження та вибір методики у кожному конкретному випадку визначає експерт (психолог).
		Разом з тим, норми, які регламентують форму первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я, які надають амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню, незалежно від підпорядкування та форми власності, затверджені наказом МОЗ України від 28.07.2014  № 527, не регламентують обов`язкову необхідність зазначення методик, які використовував експерт під час проведення дослідження. Відповідно до пункту 11 вказаної Інструкції  у «Висновку судово-психіатричного експерта №» (форма № 100/о) зазначається прізвище, ім`я, по батькові експерта (експертів), спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, кваліфікаційний клас, стаж експертної роботи, посада, науковий ступінь, вчене звання (за наявності). Експерт (експерти) засвідчує (засвідчують) підписом (підписами), що він (вони) попереджений (попереджені) про відповідальність за надання явно неправдивих висновків та відмову від виконання покладених на нього (них) обов`язків за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
		Висновок судово-психіатричної експертизи №6 від 08.01.2024 відповідає затвердженої наказом МОЗ України від 28.07.2014  № 527 формі №100/о.
		Щодо відсутності у висновку експерта формулювання усвідомлення обвинуваченим здатності повною мірою усвідомлювати свої дії(бездіяльність) та (або) керувати ними суд зазначає наступне.
		Обмежена осудність характеризується наявністю двох критеріїв: медичного (біологічного) та юридичного (психологічного). За допомогою другого критерію визначають ступінь тяжкості психічних порушень, клінічну форму яких відображає перший критерій. У цьому виявляється взаємозв`язок між медичним та юридичним критеріями обмеженої осудності.
		Медичний критерій обмеженої осудності визначено у статті 20 КК як «психічний розлад». Тобто щоб констатувати наявність цього критерію обмеженої осудності, достатньо встановити, що на час вчинення злочину особа мала психічний розлад. 
		Для опису юридичного критерію обмеженої осудності у статті 20 КК вказано на відсутність в особи здатності «повною мірою» усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Мірою (ступенем) усвідомлення суб`єктом злочину своїх дій слід розуміти ступінь розладу психіки та його прояву. 
		Ураховуючи, що відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №6 від 08.01.2024 у період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_5 перебував поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки тобто медичний критерій обмеженої осудності визначений у статті 20 КК як «психічний розлад» не встановлений, відтак відсутні підстави для встановлення ступеню розладу психіки та його проявів.
		Виходячи з вказаного, суд вважає наведені вище заяви сторони захисту про визнання висновку судово-психіатричної експертизи №6 від 08.01.2024 недопустимим доказом - безпідставним.
		- Протоколом проведення слідчого експерименту від 30.04.2020 та оглянутим в ході судового розгляду відеозаписом до протоколу, за участю свідка ОСОБА_7 за участю спеціаліста - судово-медичного експерта ОСОБА_14 , у присутності понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , пояснила про події та обставини, які відбулися 24.04.2020 та показала за участю статиста ОСОБА_17 механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , що не суперечить наявним судово-медичним даним в частині приблизної локалізації тілесних ушкоджень, встановлених при експертизі трупа ОСОБА_13 .
		Аргументів сторони захисту, що обвинувачений ОСОБА_5 24 квітня 2020 року не перебував у стані алкогольного сп`яніння суд приймає та зазначає, що стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_5 у ході досудового розслідування не встановлений, належними та допустимими доказами під час судового розгляду не підтверджений.
		Оцінюючи досліджені докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування. Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі, сумніву в своїй належності та допустимості не викликають.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за частиною 1 статті 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Відповідно до пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», питання про наявність у діях особи умислу на вбивство слід вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, треба врахувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного та потерпілого, що передували події, їх стосунки.
		Про наявність у обвинуваченого ОСОБА_5 умислу саме на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_6 свідчить нанесення потерпілому удару зі значною силою з використанням ножа та його направленість в область розташування важливих для життя органів - грудну клітину, а також втеча його з місця скоєння злочину та констатація ним факту, що він вбив потерпілого. 
		Дослідивши усі докази у їх сукупності та надавши їм відповідну оцінку, суд дійшов висновку, щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому частиною 1 статті 115 КК України та наявність причинного зв`язку між діями ОСОБА_5 та подією, що відбулася 24.04.2020, а також смертю ОСОБА_6 в наслідок колото-різаного поранення грудної клітки по передній поверхні зліва з ушкодженням 5, 6-го лівих ребер та подальшим проникненням в плевральну порожнину з ушкодженням пристінкової плеври, навколосерцевої сорочки та передньої стінки правого шлуночка серця, яке перебуває зі смертю в прямому причинно-наслідковому зв`язку.
		Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання та мотиви призначення покарання
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд керується статтями 50, 65 КК України, якими визначено, що суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженим та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до класифікації кримінального правопорушення, визначеної статтею 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_5 , передбачене частиною 1 статті 115 КК України, є особливо тяжким злочином.
		Обставини, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.
		Обставини, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання відсутні.
		Вивченням даних про особу ОСОБА_5 встановлено, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 , має середню освіту, одружений, не працює, за місцем мешкання характеризується посередньо, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
		Підстав для застосування статті 69 КК України, щодо призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, на які посилалась сторона захисту - судом не встановлено.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, керуючись вимогами статті 65 КК України, та враховуючи положення Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» поряд з наведеними вище даними про його особу, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення проти життя та здоров`я людини, яке відповідно до особливо тяжких злочинів та суспільну небезпеку скоєного, наслідком якого є смерть потерпілої особи, конкретні обставини справи, ставлення до вчиненого злочину, а саме відсутності будь-якого каяття та усвідомлення протиправності своїх дій, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 , покарання в межах санкції, встановленої частиною 1 статті 115 КК України. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а також, що справедливим покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів, є покарання у виді позбавлення волі на визначений строк.
		Щодо вирішення процесуальних питань
		Цивільний позов у межах даного кримінального провадження не заявлявся. 
		Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.
		Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24.04.2020 ОСОБА_5 в порядку статті 208 КПК України був затриманий о 19:33 годині 24.04.2020. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25.04.2020 відносно підозрюваного ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у даному кримінальному проваджено ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01.05.2024 продовжено до 29.06.2024 включно.
		Згідно частини 4 статті 174 КК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		На підставі частини 15 статті 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 349, 369, 370, 373, 374,394, 395, 615 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України та призначити покарання у виді восьми років позбавлення волі.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 24 квітня 2020 року, тобто з моменту фактичного затримання, зарахувавши в строк покарання строк попереднього ув`язнення відповідно до вимог частини 5 статті 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний у вигляді тримання під вартою.
		Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 25 квітня 2020 року на фрагмент шиферу, металевий кухонний ніж зі слідами речовини бурого кольору, чоловіча куртка темного кольору фірми «adidas», чоловічі брюки чорного кольору.
		Речові докази - одяг, в який був одягнений ОСОБА_6 під час отримання ним ножових поранень, а саме: куртка, жилет, светр, футболка та зразки його волосся та зрізи нігтів, - після набрання вироком законної сили - знищити.
		Речові докази - речі, які були вилучені під час затримання підозрюваного ОСОБА_5 , а саме його брюки та куртку, після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_5 .
		Речові докази - фрагмент шиферу, який було виявлено та вилучено 24 квітня 2020 року під час огляду місця події та кухонний ніж, після набрання вироком законної сили - знищити.
		Речові докази - мобільний телефон торгівельної марки Nokia, який належить ОСОБА_5 , після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_5 .
		Речовий доказ - паперовий конверт із зразками крові ОСОБА_5 - після набрання вироком законної сили - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргуне було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його нескасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Повний текст вироку, в умовах дії воєнного стану, вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
		Копію повного тексту вироку направити не пізніше наступного дня після ухвалення вироку учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошенні резолютивної частини вироку.
		Роз`яснити обвинуваченому, потерпілому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...