Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 620/17821/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано судом: 11.06.2024. Зареєстровано: 12.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2024.
Дата набрання законної сили: 05.06.2024
Номер судового провадження: A/855/2698/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/17821/23                           Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. 
		                                                                                     Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  05 червня 2024 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого                    Василенка Я.М.,
		суддів                              Мельничука В.П., Шведа Е.Ю.,
		за участю секретаря          Шляги А.О.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НПК ІНВЕСТ» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
		                                        В С Т А Н О В И В:
		ТОВ «НПК ІНВЕСТ» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: 
		- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.11.2023 № 11364/ж10/25-01-07-00, № 11365/ж10/25-01-07-00, № 11366/ж10/25-01-07-00; 
		- визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 11387/ж10/25-01-07-00 в частині нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій у сумі 365 409, 35 грн. за несвоєчасно зареєстровані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.   
		Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 позов задоволено: 
		- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.11.2023 № 11364/ж10/25-01-07-00, № 11365/ж10/25-01-07-00, № 11366/ж10/25-01-07-00; 
		- визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 11387/ж10/25-01-07-00 в частині нарахування товариству з обмеженою відповідальністю "НПК ІНВЕСТ" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 365 409,35 грн. за несвоєчасно зареєстровані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних; 
		- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НПК ІНВЕСТ" судовий збір в розмірі 26 840,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 38 000,00 грн.
		Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення необхідно змінити, виходячи з наступних підстав.
		З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області №1915-п від 28 серпня 2023 року, на підставі направлень №3964/ж3/25-01-07-00, №3965/ж3/25-01-07- 00, №3966/ж3/25-01-07-00, №3967/ж3/25-01-07-00, №3968/ж3/25-01-07-00 від 08.09.2023, представниками відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «НПК ІНВЕСТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2023, з питань правомірності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2023, за результатами якої було складено акт №9556/ж5/25-01-07-01-01 від 06 жовтня 2023 року (далі - акт перевірки) (а.с. 27-53).
		Вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем: 
		- п. 5, 6, 11, 20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, п.п.134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого знижено податок на прибуток на суму 1 586 488 грн., в т.ч. за 2020 рік на суму 293 911 грн., за 2021 рік на суму 110 468 грн., за 2022 рік на суму 1 182 109 грн.; 
		- абз. «а» п.198.5 ст. 198, п.200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, розділу 4 «Податковий кредит» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 538 626 грн., в тому числі за вересень 2017 в сумі 43 417 грн., листопад 2021 в сумі 11 730 грн., березень 2022 в сумі 483 479 грн.; 
		- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині не реєстрації, несвоєчасної реєстрації податкових накладних; 
		- розділу ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4; 
		- п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пп. 6 п.2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 №449, пункту 1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №435 від 14.04.2015, а саме: не подано у строки Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до податкового органу за грудень 2014 року та лютий 2016 року.
		Не погоджуючи з вказаним актом перевірки, позивачем подано заперечення (а.с. 54-60), однак листом від 07.11.2023 №2256/ж-12/25-01-07-01-06 відповідач повідомив позивача, що аргументи, викладені в запереченні ТОВ «НПК ІНВЕСТ» на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 06.10.2023 №9556/ж5/25-01-07-01-01 не є достатньо обґрунтованими та не можуть бути враховані при винесені податкових повідомлень-рішень (а.с. 61-68).
		На підставі висновків, викладених у акті перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: 
		- № 11364/ж10/25-01-07-00 від 13.11.2023, яким позивачу встановлено порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, п. 5, 6, 11, 20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №31, в результаті чого ТОВ «НПК ІНВЕСТ» збільшено суму грошового зобов`язання податок на прибуток приватних підприємств на 1 983 110,00 грн. (а.с.69); 
		- № 11365/ж10/25-01-07-00 від 13.11.2023, яким ТОВ «НПК ІНВЕСТ» встановлено порушення абз. «а» п.198.5, ст. 198, п.200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, розділу 4 «Податковий кредит» Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, в результаті чого платником податку збільшено суму грошового зобов`язання податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 673 283, 00 грн. (а.с.70); 
		- № 11366/ж10/25-01-07-00 від 13.11.2023, яким позивачу встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ при використанні послуг в операціях, місце постачання яких розташоване за межами митної території України, та застосовано штраф в розмірі 3 400,00 грн. (а.с.71); 
		- № 11387/ж10/25-01-07-00 від 13.11.2023, яким ТОВ «НПК ІНВЕСТ» встановлено порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201 ПК України та згідно з п.120-1, ст. 120 ПК України, п.90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України за затримку реєстрації податкових накладних застосовано штраф у сумі 473 600,81 грн. (а.с. 72).
		Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
		Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що спірні податкові повідомлення-рішення в оскаржуваній частині є протиправними, з огляду на хибність позиції відповідача, викладеної в акті перевірки, а тому підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню із стягненням на користь позивача понесених ним судових витрат.
		Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв у межах наданих йому повноважень, у спосіб, визначений законодавством України.  Також, апелянт зазначає, що стягнутий судом першої інстанції з відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним та необґрунтованим.
		Колегія суддів вважає доводи апелянта частково обґрунтованими та частково не погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
		Щодо податкового повідомлення-рішення №11364/ж10/25-01-07-00 від 13.11.2023, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до висновків акту перевірки, на підставі якого було прийнято вказане податкове повідомлення-рішення №11364/ж10/25-01-07-00 від 13.11.2023, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області встановлено, що ТОВ «НПК ІНВЕСТ» завищило витрати на суму документально оформлених нереальних взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 , а також занизило (не збільшило) фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, перерахованих на користь Громадської організації «ШТАБ 24».
		Однак, як слідує з матеріалів справи, 15 грудня 2020 року між ТОВ «Проектний інститут об`єктів газової промисловості «Газпромпроект» (як замовником) та ТОВ «НПК ІНВЕСТ» (як виконавцем) було укладено договір відплатного надання інженерних послуг №20/12/01 (далі - договір « 20/12/01), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги у відповідності з технічним завданням (додаток №1 до договору), що є невід`ємною частиною договору, а замовник зобов`язується оплатити ці послуги.
		Згідно з п.п. 2.2.3 п. 2.2 договору №20/12/01 виконавець має право самостійно визначати спосіб надання послуг.
		Пунктом 3.1 договору №20/12/01 встановлено, дата початку надання послуг за договором - 16.12.2020. Дата закінчення надання послуг за договором - 10.02.2021.
		Відповідно до технічного завдання до договору №20/12/01 від 15.12.2020 виконавець бере на себе зобов`язання розробити і передати замовнику технічну документацію (інструкції, схеми і. т.п.) для проведення монтажу обладнання ВВУ типу «Віганд-8000»
		В подальшому, між ТОВ «НПК ІНВЕСТ» та ТОВ «Проектний інститут об`єктів газової промисловості «Газпромпроект» був укладений аналогічний договір надання послуг №20/06/07 від 10.06.2020.
		Згідно з технічним завданням до вищевказаного договору виконавець зобов`язується розробити та передати замовнику технологічну документацію (інструкції, схеми і т.п.) для ВВУ типу «Віганд-8000».
		Задля належного виконання взятих зобов`язань за договором №20/12/01 ТОВ «НПК ІНВЕСТ» звернулось до ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 стосовно надання послуг розроблення технічно-експлуатаційної документації.
		Так, ФОП ОСОБА_2 22.12.2020 було надано ТОВ «НПК ІНВЕСТ» послуги з розроблення технічно-експлуатаційної документації ВВУ на загальну суму 751000,00 грн, що підтверджується накладною №14 від 22.12.2020. В свою чергу, ТОВ «НПК ІНВЕСТ» 24.12.2020 було перераховано ФОП ОСОБА_2 751 000,00 грн. за надані вищевказані послуги, що підтверджується випискою з особового рахунку.
		Також, відповідно до накладних №20/03-02 від 16.03.2020 та №20/03-02 від 31.03.2020 ФОП ОСОБА_3 було надано ТОВ «НПК ІНВЕСТ» проектно-технічну документацію на загальну суму 923 520,00 грн. Надані ФОП ОСОБА_3 вищевказані послуги були повністю оплачені ТОВ «НПК ІНВЕСТ», що підтверджується випискою з особового рахунку відкритого в АТ ОТП БАНК.
		Крім того, в період з 18 червня 2020 року по 19 липня 2020 року ФОП ОСОБА_1 надав ТОВ «НПК ІНВЕСТ» технічно-експлуатаційну документацію модернізованої сушильної установки РС1000 (Бузулук) та комплект технічної документації ВВУ типу «Вінгард-8000» на загальну суму 1 571 700,00 грн., що підтверджується накладними № 200601 від 18.06.2020, №200601 від 18.07.2020, №20602 від 19.07.2020.
		Відповідні послуги надані ФОП ОСОБА_1 були повністю оплачені ТОВ «НПК ІНВЕСТ», що підтверджується виписками з особового рахунку відкритого в АТ ОТП БАНК за період з липня по вересень 2020 року.
		В подальшому, ТОВ «НПК ІНВЕСТ» на виконання умов договору №20/12/01 від 15.12.2020 та договору №20/06/07 від 10.06.2020 передало ТОВ «Проектний інститут об`єктів газової промисловості «Газпромпроект», розроблені ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 технічні документації, що підтверджується актами прийому-передачі інжинірингових послуг №0201 від 10.02.2021 та №0701 від 31.07.2020.
		В Акті перевірки контролюючим органом зазначено, що ТОВ «НПК ІНВЕСТ» при укладанні договорів з вищезазначеними фізичними особами-підприємцями не пересвідчилось в можливості фактичного постачання (виготовлення) технічної документації, мотивуючи тим, що ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 не мали змоги самостійно виготовити технічну документацію та не декларували операції з її придбання. Отже, на порушення п.5, 6, 20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, підприємством завищено показник рядка 2270 Звіту про фінансовий результат «Інші витрати» всього на суму 3 246,2 тис. грн., в тому числі за 2020 рік у сумі 2 495,2 тис. грн., за 2021 рік - 751,0 тис. грн.
		Однак, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Так, відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
		У пункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
		Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
		Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: 
		- збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
		Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
		Аналіз положень пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України свідчить, що платник податку на прибуток підприємств з метою визначення об`єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. При цьому показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
		Показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що передбачено у пункті 44.2 статті 44 Податкового кодексу України.
		Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
		Відповідно до ч.1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
		Таким чином, у податковому обліку понесені витрати на придбання товарів/послуг та доходи від реалізації товарів/послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення.
		До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції.
		Водночас, нереальність господарських операцій з придбання/постачання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.
		На підтвердження реальності здійснення господарських операцій (надання послуг з розроблення технічної документації) ТОВ «НПК ІНВЕСТ» були надані договір відплатного надання інженерних послуг №20/12/01 від 15.12.2020, технічне завдання до договору відплатного надання інженерних послуг №20/12/01 від 15.2.2020, накладні №14 від 22.12.2020, № 200601 від 18.06.2020, №200601 від 18.07.2020, №20602 від 19.07.2020, №20/03-02 від 16.03.2020 та №20/03 02 від 31.03.2020 та виписки за особового рахунку відкритого в АТ «ОТП БАНК».
		Колегія суддів зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентів, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та валових витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен в зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на валові витрати за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
		Недоліки, зумовлені дефектами правового статусу особи, що їх видала, мають оцінюватися у сукупності з іншими обставинами. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. У свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов`язань суб`єкта господарювання, а не повноваженнями осіб зі складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції.
		Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.07.2022 року у справі № 160/3364/19 будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), який не був позбавлений відповідного статусу на час його складення, має силу первинного документа.
		Якщо інша особа внесла до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце.
		Недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно- господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 02.07.2020 по справі №814/1792/17, від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15, від 11.09.2018 у справі №804/4787/16, від 10.11.2020 у справі № 440/3779/18, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19.
		Таким чином, відсутність видів діяльності, недекларування контрагентами операцій з придбання товарів/послуг у інших СГД, а саме неподання звіту за формою 4ДФ Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування не може свідчити про нереальність господарської операції, а ТОВ «НПК ІНВЕСТ» не може нести негативні наслідки за недотримання податкового законодавства його контрагентами.
		Щодо посилань контролюючого органу на те, що позивачем неправомірно не збільшено фінансовий результат до оподаткування на суму перерахованих благодійних внесків на користь Громадської організації «Штаб 24» (далі - ГО «Штаб 24») при декларуванні збиткової діяльності за попередній період - 2021 рік, оскільки ГО «Штаб 24» не утримується за рахунок коштів державного бюджету, перераховані кошти не відносяться до гуманітарної допомоги, оскільки організація не зареєстрована в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги та громадською організацією не подано жодного звіту за період з моменту реєстрації, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Так, Громадська організація «Штаб 24» є некомерційною громадською організацією, яка спеціалізується на замовленні й постачанні спецтехніки, військової та гуманітарної допомоги у найгарячіші точки спротиву в Україні.
		23 березня 2022 року ГО «Штаб 24» внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій, номер рішення 2213034600016.
		Після оголошення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, ТОВ «НПК ІНВЕСТ» перераховано благодійну допомогу ГО «ШТАБ 24» на підтримку військових Збройних Сил України на загальну суму 5 567 600,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями та виписками з особового рахунку.
		Відповідно до підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
		Підпунктом 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ передбачено, що коригування, встановлені підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров`я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.
		Зважаючи на вимоги п.п. 69.6 п. 69 підр. 10 р. XX «Перехідні положення» ПК України проведення коригувань фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПК України поширюються на операції з добровільного передання активів неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр) на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету, крім закладів охорони здоров`я державної та комунальної власності, для потреб забезпечення оборони держави.
		Таким чином, коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст.140 ПК України, не проводяться щодо сум наданої платником податку на прибуток гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України будь-яким неприбутковим організаціям (включаючи тих, що не утримуються за рахунок коштів з державного бюджету), що перебувають у Реєстрі на дату її надання та які є отримувачами (набувачами) гуманітарної допомоги згідно з вимогами Закону № 1192, за умови, що зазначена допомога використана для забезпечення потреб оборони держави у зв`язку з російською військовою агресією.
		Відповідно до абзацу 3,12 статті 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров`я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації".
		Набувачі гуманітарної допомоги - фізичні та юридичні особи, які її потребують і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги з статусом юридичної особи визначаються відповідно до пунктів "а", "б", "в", "г", "ґ" абзацу п`ятого цієї статті, а саме:
		а)          підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, а також підприємства, установи та організації, що утримуються за рахунок бюджетів, уповноважені ними державні установи та органи місцевого самоврядування;
		б)          благодійні організації, створені у порядку, визначеному Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації";
		в)          громадські організації осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, Товариство Червоного Хреста України та його обласні організації, творчі спілки, а також громадські організації, створені для здійснення передбаченої їх статутними документами екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності;
		г)          релігійні організації, зареєстровані у порядку, передбаченому Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації";
		ґ) реабілітаційні установи для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають відповідну ліцензію на здійснення реабілітаційних послуг, незалежно від відомчого підпорядкування, типу і форм власності.
		Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об`єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об`єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.
		Аналізуючи вказані норми законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що ГО «Штаб 24» має право на отримання пожертв від юридичних осіб, є набувачем гуманітарної допомоги, а тому на неї не поширюється обов`язок із реєстрації в Єдиному державному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги.
		Щодо неподання ГО «Штаб 24» з моменту реєстрації жодного звіту, то згідно з постановою Кабінету Міністрів України №202 від 05.03.2022 «Деякі питання отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги» в умовах воєнного стану не поширюються встановлені законодавством вимоги щодо отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги від юридичних та фізичних осіб - резидентів і нерезидентів.
		Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем помилково, без урахування всіх обставин встановлено, що ТОВ «НПК ІНВЕСТ» неправомірно не збільшено фінансовий результат до оподаткування на суму 5  567 600, 00 грн. благодійних внесків, а тому у Головного управління ДПС у Чернігівській області були відсутні підстави для винесення податкового повідомлення-рішення від 13.11.2023 №11364/ж10/25-01-07-00, як наслідок, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
		Щодо податкових повідомлень-рішень №11365/ж10/25-01-07-00 від 13.11.2023 та №11366/ж10/25-01-07-00 від 13.11.2023, колегія суддів зазначає наступне.
		Так, в обґрунтування підстав для визначення грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях №11365/ж10/25-01-07-00 та №11366/ж10/25-01-07-00 від 13.11.2023 зазначено, що ТОВ «НПК ІНВЕСТ» занизило податкові зобов`язання з ПДВ при використанні послуг (придбаних у ПП «Фірма «Родник-Т») в операціях, місце постачання яких розташоване за межами митної території України на загальну суму 495 209,00 грн., а також завищило залишок від`ємного значення ПДВ по рядкам 16.1 декларації за вересень 2017 року внаслідок невірного перенесення даних з ряд.21 попередньо декларації на суму 43 417,00 грн. Крім того, позивачем не зареєстровано податкову накладну при використанні послуг (придбаних у ПП «Фірма «Родник-Т») в операціях, місце постачання яких розташоване за межами митної території України.
		З такими обґрунтуваннями Головного управління ДПС у Чернігівській області в частині податкових зобов`язань, які виникли при використанні послуг придбаних у ПП «Фірма «Родник-Т», колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
		Так, 17 січня 2021 року між ТОВ «НПК ІНВЕСТ» (як замовником) та ПП «Фірма «Родник-Т» (як підрядником) було укладено контракт на виконання робіт №2101/01, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник виконує власними та залученими силами та засобами повну організацію робіт, супровід, шеф-монтаж, пусконалагодження та запуск вакуумно-випарювальних апаратів типу «Віганд-8000» на об`єктах замовника у відповідності до технічної та проектної документації та здає роботи замовнику.
		Згідно з п. 3.1 договору №2101/01 строк виконання комплексу робіт попередньо визначений сторонами до 30.06.2021.
		Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №2101/01 ПП «Фірма «Родник-Т» було виконано послуги шеф-монтажу та пусконалагодження та запуску ВВУ типу «Віганд-8000», що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт №210601 від 10.06.2021 та №210602 від 16.06.2021.
		Слід зазначити, що отримані від ПП «Фірма «Родник-Т» послуги були в подальшому надані товариством ТОВ «Проектний інститут об`єктів газової промисловості «Газпромпроект» за межі митної території України, що підтверджується актом приймання-передачі послуг №0601 від 10.06.2021.
		Відповідно до підпункту "в" пункту 186.3 статті 186 ПК України (чинного на момент виникнення правовідносин) місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб`єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать: консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп`ютерних систем.
		Зважаючи, що ТОВ «Проектний інститут об`єктів газової промисловості «Газпромпроект» як суб`єкт господарювання був зареєстрований за адресою: російська федерація, м. москва, Звездний бульвар, буд. 21, к. 12, оф. 1, то місце постачання послуг знаходиться за межами митної території України.
		Згідно п.185.1. ст. 185 ПК України (чинного на момент виникнення правовідносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
		Ставки ПДВ на послуги нерезиденту: 0% - у випадках, перелічених у пп. 195.1.3 ПК України; 20% - якщо місце поставки послуг згідно зі ст. 186 ПК України розташоване на території України; без ПДВ - якщо місце поставки послуг згідно зі ст. 186 ПК України розташоване за межами території України.
		Нульову ставку застосовують лише до окремих видів послуг, перелік яких визначено в пп. 195.1.3 ПКУ, а саме: міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. До того ж ставку ПДВ 0% застосовують лише до перевезень, здійснених за єдиним міжнародним перевізним документом; послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за її межі платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом. Найпоширенішим є приклад постачання послуг з переробки давальницької сировини; послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси. До таких послуг відносять, зокрема, послуги з наземного обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропортах, посадку-зліт повітряного судна, послуги персоналу з обслуговування повітряних суден тощо.
		Отже, якщо місце поставки послуг згідно ст. 186 ПК України розташоване за межами митної території України, то податок на додану вартість на такі послуги не підлягає сплаті.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що ТОВ «НПК ІНВЕСТ» правомірно не було відображено податкові зобов`язання з податку на додану вартість при використанні послуг (придбаних у ПП «Фірма «Родник-Т») в операціях, місце постачання яких розташоване за межами митної території України та не складено відповідну податкову накладну, як наслідок податкові повідомлення-рішення №11365/ж10/25-01-07-00 від 13.11.2023 та №11366/ж10/25-01-07-00 від 13.11.2023 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
		Щодо податкового повідомлення-рішення №11387/ж10/25-01-07-00 від 13.11.2023, колегія суддів зазначає наступне.
		У спірному податковому повідомленні-рішенні зазначено, що позивачем порушено терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення: з 01.11.2021 по 30.06.2023 та застосовано до ТОВ «НПК ІНВЕСТ» штраф у сумі 473 600, 81 грн.
		Так, в акті перевірки Головним управлінням ДПС у Чернігівській області встановлено, що ТОВ «НПК ІНВЕСТ» у період з 01.01.2017 по 30.06.2023 зареєструвало податкові накладні та розрахунки коригування з порушенням строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: № 11 від 25.11.2021; № 10 від 25.11.2021; № 12 від 30.11.2021; № 4 від 17.01.2022; № 5 від 18.01.2022; № 7 від 18.01.2022; № 8 від 19.01.2022; № 6 від 20.01.2022; № 11 від 21.01.2022; № 12 від 24.01.2022; № 15 від 25.01.2022; № 13 від 25.01.2022; № 9 від 26.01.2022; № 10 від 28.01.2022; № 14 від 31.01.2022; № 9 від 08.02.2022; №364003 від 30.04.2022; № 6 від 28.05.2022; № 1 від 01.06.2022; № 2 від 06.06.2022; № 3 від 13.06.2022; № 3 від 05.07.2022; № 1 від 05.07.2022; № 5 від 06.07.2022; № 6 від 06.07.2022; № 4 від 06.07.2022; № 7 від 06.07.2022; № 8 від 06.07.2022; № 9 від 08.07.2022; № 10 від 08.07.2022; № 11 від 13.07.2022; № 13 від 14.07.2022; № 12 від 15.07.2022; № 3 від 02.08.2022; № 9 від 18.08.2022; № 1 від 19.08.2022; № 11 від 24.09.2022; № 10 від 24.09.2022; № 9 від 26.09.2022; № 20 від 30.04.2023; № 35 від 21.05.2023; № 1 від 12.06.2023.
		Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Відповідно до положень п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених.
		У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
		Згідно із пунктом 120-1.1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/ послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: -10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; -20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; -30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; -40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; -50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
		З аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
		Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
		При цьому, згідно з п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами- лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати (в редакції Закону України № 591-IX від 13.05.2020).
		Тобто, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 відмінено на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 1 9 , спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
		Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» було доповнено п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України абзацами третім - п`ятим, відповідно до яких платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
		Враховуючи вказані норми законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених у період з 01 березня 2020 року і до 27 травня 2022 року (включно), не застосовуються.
		Таким чином, за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних №11 від 25.11.2021, №10 від 25.11.2021, №12 від 30.11.2021, №4 від 17.01.2022, №5 від 18.01.2022, №7 від 18.01.2022, №8 від 19.01.2022, №6 від 20.01.2022, №11 від 21.01.2022, №12 від 24.01.2022, №15 від 25.01.2022, №13 від 25.01.2022, №9 від 26.01.2022, №10 від 28.01.2022, №14 від 31.01.2022 до ТОВ «НПК ІНВЕСТ» штрафні санкції у сумі 365 409,35 грн. не можуть бути застосовані, як наслідок податкове повідомлення-рішення № 11387/ж10/25-01-07-00 в частині нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій у сумі 365 409,35 грн. підлягає скасуванню, що вірно було встановлено судом першої інстанції.
		За таких обставин, надаючи оцінку доказам в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення від 13.11.2023 № 11364/ж10/25-01-07-00, № 11365/ж10/25-01-07-00, № 11366/ж10/25-01-07-00 та № 11387/ж10/25-01-07-00 в частині нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій у сумі 365 409,35 грн. за несвоєчасно зареєстровані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню.
		Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
		При цьому, проаналізувавши вказані вище та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо спору по суті. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача в цій частині не містить.
		Щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 38 000, 00 грн., колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Згідно п. 1 ч. 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		За правилами ч. ч. 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Приписи ч. 3 статті 134 КАС України визначають, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Відповідно до ч. 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		При цьому, в силу положень ч. 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		За правилами ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Згідно ч. 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
		Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні договори про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
		Пунктом 9 ч. 1 статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
		Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 статті 1 Закону № 5076-VI).
		Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
		На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи в суді першої інстанції, в сумі 38 000,00 грн., позивачем було надано копії ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 01.12.2023, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 27/11/23 від 27.11.2023, рахунку №199 від 27.11.2023, платіжного доручення № 397 від 28.11.2023 (а.с. 22, 85-88).
		У додатковій постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 926/1795/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на певних критеріях, які суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
		Крім того, згідно постанови Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 у разі недотримання вимог про співмірність суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц дійшла висновку, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
		Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у вказаній справі зазначила про необхідність надання оцінки виключно тим обставинам, щодо яких сторона має заперечення.
		Тобто, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. 
		Колегія суддів звертає увагу, що у відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечував проти стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 38 000, 00 грн. та зазначав, що такий розмір є неспівмірним та необґрунтованим.
		Колегія суддів з такими доводами контролюючого органу погоджується та вважає, враховуючи предмет спору, обсяг наданих адвокатом послуг, значення справи для позивача у порівнянні з розміром судових витрат, які він просить стягнути з відповідача, що справедливою та співмірною сумою, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції є 10  000, 00 грн.
		Таким чином, витрати на правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції підлягають стягненню на користь позивача в розмірі 10 000, 00 грн., а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.
		Що стосується відшкодування витрат на правничу допомогу за перегляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 23 000, 00 грн., колегія суддів зазначає наступне.
		З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції надано наступні документи: копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 19.04.2024, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №18/04/24 від 18.04.2024, копію рахунку №95 від 18.04.2024, копію платіжної інструкції № 59 від 18.04.2024.
		Отже, в матеріалах справи міститься документальне підтвердження понесених позивачем витрат на правничу (правову) допомогу за перегляд справи у суді апеляційної інстанції та наявні документи.
		В той же час, на переконання колегії суддів, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 000, 00 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), а тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НПК ІНВЕСТ»  витрат, понесених позивачем на професійну правничу (правову) допомогу за перегляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000, 00 грн., що буде, за даних обставин справи, справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат.
		Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову, однак, останній невірно застосував до спірних правовідносин норми права та неповно встановив обставини справи. 
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його змінити в частині суми стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи і частково порушено норми матеріального та процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - задовольнити частково.
		Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 змінити, виклавши четвертий абзац його резолютивної частини щодо стягнення  витрат на правничу допомогу в наступній редакції.
		«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НПК ІНВЕСТ» (вул. Княжа, 8а/4, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 35195082) витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 грн.».
		В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 - залишити без змін.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НПК ІНВЕСТ» (вул. Княжа, 8а/4, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 35195082) понесені витрати на професійну правничу допомогу за перегляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000, 00 грн.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий:                                                                      Василенко Я.М.
		                           
		Судді:                                                                                Мельничук В.П. 
		 
		                                                                                          Швед Е.Ю.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлений 10.06.2024.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...