Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/3544/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 26.06.2024. Зареєстровано: 26.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.06.2024.
Дата набрання законної сили: 25.07.2024
Номер судового провадження: 1-кп/337/43/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022080000001559

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		24 червня 2024 року
		Справа № 337/3544/22
		Номер провадження 1-кп/337/43/2024
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 червня 2024 року           м. Запоріжжя
		Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі колегії суддів:
		головуючого - судді   ОСОБА_1 ,
		суддів- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
		прокурора  - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		захисника - ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Хортицького районного суду м. Запоріжжя у порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження відносно:
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсон, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до Конституції України - Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент 
		РФ ОСОБА_9 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів зс рф на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.
		Президент Російської Федерації 22 лютого 2022 року направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
		Приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних сил РФ про вторгнення на територію суверенної України.
		24.02.2022 на виконання наказів вищого військового керівництва військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, у тому числі і АДРЕСА_2 , яке було фактично захоплено та окуповано починаючи з 01.03.2022.
		З метою відсічі військовій агресії, починаючи з 24.02.2022 Указами Президента України у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено до 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року.
		Так, відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
		Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст.1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
		Відтак, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 вересня 2022 року» (в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 26.09.2022 № 217), Токмацька міська територіальна громада внесена до переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та станом на 24.10.2022 перебуває у ньому.
		Так ОСОБА_8 , приблизно 08.04.2022 (більш точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені) перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Токмака, Токмацької міської територіальної громади Пологівського району, Запорізької області, будучи громадянином України, проросійськи налаштованою особою,прийняв пропозицію від невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників окупаційної адміністрації держави-агресора Російської Федерації та надав добровільну згоду на зайняття посаду у незаконному правоохоронному органі «Токмацький головний відділ ГУ МВС в Запорізькій області» (мовою оригіналу «Токмацкий ГО ГУ МВД в Запорожской области»), створеному на тимчасово окупованій території Токмацької міських територіальних громади.
		При цьому, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-XII від 23 грудня 1993 року, а саме ч. 2 передбачено, що правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
		Відповідно до цього Закону захисту підлягають у тому числі працівники правоохоронних органів, які беруть безпосередню участь відповідно у  оперативно-розшуковій та розвідувальній діяльності, охороні громадського порядку і громадської безпеки. 
		Також, відповідно ч.1 ст. 2 Закону України  «Про Національну поліцію» 
		№ 580-VIII від 2 липня 2015 року, передбачено що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:
		1) забезпечення публічної безпеки і порядку;
		2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
		3) протидії злочинності;
		4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
		Також, відповідно до п. 6 ч. 1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 
		15 квітня 2014 року передбачено, що окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.
		Далі починаючи з 08.04.2022 ОСОБА_8 , будучи громадянином України та проросійськи налаштованою особою, перебуваючи на території  АДРЕСА_2 , яка з 01.03.2022 і по теперішній час є тимчасово окупованою територією представниками зф держави-агресора рф, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, добровільно та ініціативно вступив до лав незаконного правоохоронного органу - «Токмацький головний відділ ГУ МВС в Запорізькій області» (мовою оригіналу «Токмацкий ГО ГУ МВД в Запорожской области»), зайнявши посаду оперуповноваженого, із місцем фактчиного розташування: Запорізька області, Пологівський район, м. Токмак, вул. Центральна, 43 колишне приміщення Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області. 
		Обіймаючи зазначену посаду пов`язану із охороною прав і свобод людини, протидією злочинності, підтриманням публічної безпеки і порядку, охороною громадського порядку і громадської безпеки, досудовим розслідуванням та іншими правоохоронними функціями, фактично поклавши та виконуючи повноваження Національної поліції України, ОСОБА_8 , здійснює свою протиправну діяльність в інтересах окупаційної влади держави-агресора російської федерації, з метою підтримання окупаційної влади у містах Токмак, Пологівського району Запорізької області.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого,   ОСОБА_8 (in absentia), який показань суду не надавав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.
		Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника ОСОБА_7 , яка була забезпечена державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в у Донецькій та Запорізькій областях.
		Повістки про виклик обвинуваченого   ОСОБА_8 , а також інформацію про винесення певних процесуальних документів у даному кримінальному провадженню надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову   ОСОБА_8 , належним чином повідомленого про проведення відносно нього досудового розслідування та здійснення судового розгляду, від користування своїм правом предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.
		В той же час, ухилення обвинуваченого   ОСОБА_8 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначила, що не мала можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_8 під час судового розгляду та висловила свою позицію з приводу недоведеності вини останнього у даному кримінальному провадженню.
		Так, судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку рф частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку рф частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами рф, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
		Дослідивши матеріали кримінального провадження, надані прокурором під час судового розгляду, безпосередньо допитавши свідків, суд вважає, що вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, повністю підтверджується такими доказами:
		    -показаннями свідкаОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що він працює дільничним офіцером поліції ВП №3 Пологівського РВП в Запорізькій області (у м.Токмаку).Він особисто знайомий з ОСОБА_33, неодноразово спілкувався з ним,оскільки він є дільничним офіцером поліції,до території його обслуговування відносилося місто Молочанськ та село Благодатне. ОСОБА_35 він знає, бо той мешканець м.Молочанськ, який працював в с.Благодатне в фермерському господарстві «Клиновий», на посаді юриста.Він раніше перевіряв ОСОБА_34 як дільничний інспектор, так як ОСОБА_32 мав судимість.Він спілкувався з ним з питань крадіжок в фермерському господарстві.Після окупації м.Молочанськ та м.Токмак йому стало відомо від самого ОСОБА_11 , що той почав працювати в так званій «народній міліції м.Токмак», на якій посаді він не знає.ОСОБА_32 особисто до нього приїздив, казав, що він працює на нову владу.Також пропонував йому працювати далі дільничним, оскільки людям треба допомогати.Це було наприкінці березня 2022 року.ОСОБА_32 казав, що буде велика зарплата, нова влада, буде все добре.Він виїхав з міста приблизно 10 квітня 2022.На досудовому розслідуванні його допитували. В інших слідчих діях він участі не приймав. Коли ОСОБА_32 до нього приїздив, то був одягнутий в чорну форму з триколором на плечі.Коли він відмовився від пропозиції ОСОБА_34, той почав йому погрожувати, казав, що його заберуть на підвал. Він приймав участь у впізнанні ОСОБА_34 за фотознімками. Він впізнав його,бо особисто знайомий з ним. У ОСОБА_34 золоті зуби, він тучний. 
		    - показаннями свідка  ОСОБА_12 , який  в судовому засіданні пояснив, що на момент окупації м.Токмак він знаходився в місті.Виїхав з м.Токмак 29 березня 2022 року. Він особисто не знайомий з ОСОБА_33, але знає його, так як той працював в фермерському господарстві.Він знає власника фермерського господарства, де працював ОСОБА_32. Місто маленьке, один одного знають.ОСОБА_34 він часто бачив біля відділу поліції, ОСОБА_32 стояв у формі чорного кольору з окупантами, спілкувався з ними.Одного разу бачив ОСОБА_34 на блокпосту ,перевіряв людей.Особисто він бачив, як в центрі міста по вул.Центральній вони затримували молодого хлопця.Одного разу бачив на мікрорайоні КШЗ, біля магазину «Либідь», як затримували жінку з дитиною.Бачив ОСОБА_34 на патрулюванні.Зброю не видавали їм.Окупанти використовували ОСОБА_34 на блокпосту, щоб той впізнавав людей. Під час затримання жінки з дитиною, ОСОБА_32 перший підійшов до жінки, а потім підійшли російські військові, перевірили документи, посадили в автомобіль. Коли затримали хлопця, то з ним ніхто не балакав, ОСОБА_32 вказав жестом на хлопця, тоді до хлопця підійшли військові, скрутили його та кинули в автомобіль.ОСОБА_32 був одягнутий в тактичну форму,часто був біля райвідділу з іншими особами,які пішли на співпрацю.Це ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , вони раніше працювали в поліції.Вони всі були одягнуті в однакову форму. ОСОБА_32 високий, має світле волосся, йому приблизно 50 років.Під час досудового розслідування він впізнав ОСОБА_34, як ОСОБА_11 , бо не знав його прізвище .Шевронів у ОСОБА_34 на формі не було,в них були пов`язки. Це була тактична форма, вона відрізняється від цивільного одягу. Хлопці, які сиділи на підвалі казали,що ОСОБА_32 був присутній під час допитів з ними.ОСОБА_32 патрулював разом з окупаційною владою.Яку займає посаду ОСОБА_32 він не знає. Він бачив ОСОБА_34 біля відділу поліції та біля слідчого відділу. 
		- показаннями свідка ОСОБА_17 ,який в судовому засіданні пояснив, що він мешканець м.Токмак, яке було окуповане 24 лютого 2022 року. Особисто з ОСОБА_33 він не знайомий. 03.08.2022 року до нього додому приїхали представники так званої «міліції», заарештували його та відвезли в райвідділ. Раніше там було відділення поліції.Знаходився він там 3 доби. Після відбуття треба було відпрацювати,щоб більше не чіпали руські .Термін відпрацювання становив два тижні. Відпрацьовували в приміщенні райвідділу.В цьому приміщені два входи- головний та внутрішній.Під час перебування на відпрацюванні протягом двох тижнів він бачив ОСОБА_34, який ходив в приміщенні так званої «міліції». ОСОБА_32 був одягнутий в чорну форму. ОСОБА_32 давав вказівки. У двір цього приміщення не можливо просто увійти. Він вважає, що ОСОБА_32 був працівником так званої «міліції». ОСОБА_34 він бачив майже кожен день.Коли він відпрацював два тижні, то вранці 23 серпня 2022 року одразу виїхав з м.Токмак.На його думку ОСОБА_32 знаходився там добровільно.Під час затримання ОСОБА_32 участі не приймав. Під час відпрацювання ОСОБА_32 з ним не контактував.ОСОБА_32 був одягнутий в форму.Коли до нього приїхали його затримувати,то ті особи були одягнуті в таку ж саму форму. Під час досудового розслідування він впізнав ОСОБА_34 за фотознімками, як особу, яка була в «міліції». ОСОБА_32 заходив в кабінет начальника «міліції» та ходив разом з ним.Підпис в протоколі за фотознімками належить йому. 
		- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 04.07.2022 за № 59/5/5/1-1229н; 
		-даними протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.08.2022, за участю свідка ОСОБА_10 , згідно якого ОСОБА_10 на фототаблиці №1 впізнав ОСОБА_8 , як особу, яка зайняла посаду співробітника так званої «народної міліції» тимчасово окупованого м.Токмак ;
		-даними протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.08.2022, за участю свідка ОСОБА_17 , згідно якого ОСОБА_17 на фототаблиці №1 впізнав ОСОБА_8 , як особу, яка зайняла посаду співробітника так званої «народної міліції» тимчасово окупованого м.Токмак ;
		   - даними   протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.08.2022, за участю свідка ОСОБА_18 , згідно якого  ОСОБА_18  на фототаблиці №1  впізнав  ОСОБА_8 , як особу, яка  зайняла посаду  начальника чергової частини так званого мовою оригінала-«Токмацького ГО ГУ МВД в Запорожской обасти»; 
		- даними протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.08.2022, за участю свідка ОСОБА_19 , згідно якого ОСОБА_19 на фототаблиці №1 впізнав ОСОБА_8 , як особу, яка на початку окупації АДРЕСА_3 ;
		-даними протоколу огляду від 28.08.2022, згідно якого в ході огляду переданого свідком ОСОБА_18 документа мовою оригінала- «Полиция Служебное удостоверение № ОСОБА_20 » та «Ведомость на виплату денежних средств №8 за июнь 2022 Токмацкого отдела МВД по Запорожской области»;
		-даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 08.08.2022, проведеної на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 11 липня  2022 року  під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії було знято інформацію з електронних комунікаційних мереж мобільного телефонного номеру НОМЕР_1 , яким користується  ОСОБА_8 . За результатами проведення процесуальної дії отримані та зафіксовані у встановленому порядку відомості щодо добровільного зайняття ОСОБА_8   посади у незаконному правоохоронному органі мовою оригіналу - «Токмацкий отдел ГУ МВД в Запорожской области»;
		  Аудіозапис зняття інформації з електронних комунікаційних мереж також було відтворено в судовому засіданні. Зі змісту розмов   ОСОБА_8 , який добровільно  зайняв   посаду у незаконному правоохоронному органі та абонентами вбачається, що останній, перебуваючи на тимчасово окупованій рф непідконтрольній Україні території м. Токмака у Запорізької області, виконуючи обов`язки співробітника незаконного правоохоронного органу мовою оригіналу - «Токмацкий отдел ГУ МВД в Запорожской области» надає інформацію щодо затриманих та доставлених до незаконного правоохоронного органу мешканців м.Токмак.
		Так, 14.07.2022 року о 14:40 год. на номер мобільного телефону НОМЕР_2 ,
		Яким користується ймовірно ОСОБА_21 було здійснено вхідний дзвінок з номеру НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_8 ,в ході якого відбулася розмова, зі змісту якої вбачається, що останні спілкуються з питання затримання невідомої особи та доставки невідомого до них в ізолятор тимчасового утримання.
		- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документі від 01.08.2022 які зберігались у ПрАТ «Київстар» та протоколу огляду інформації від 02.08.2022, згідно яких встановлено, що починаючи з 24.02.2002 по 07.07.2022 телефонний номер оператору мобільного зв`язку  НОМЕР_1 , який особисто використовував ОСОБА_8 постійно перебував у м. Токмак Пологівського районі Запорізької області, територія яких наразі тимчасово окупована представниками збройних формувань держави-агресора рф.
		Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).
		В даному випадку, на думку суду, вказані досліджені у судовому засіданні докази відповідають саме такому критерію, є належними, допустимими, достовірними та такими, що у своїй сукупності підтверджують встановлені судом обставини скоєння ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
		Вищевказані показання свідків та дані протоколів впізнання особи за фотознімками протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії-зняття інформації з електронних комунікаційних мереж узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.
		Також під час судового засідання були допитані свідки ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ..
		Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив, що він працює інспектором СРПП ВП №3 Пологівського РВП в Запорізькій області (у м.Токмаку) йому відомо, що ОСОБА_32 мешканець м.Молочанськ та раніше працював юристом в фермерському господарстві « ОСОБА_25 ». С початку війни до ОСОБА_26 приїхав ОСОБА_32 та змушував виходити на роботу в так звану «народну міліцію м.Токмак». ОСОБА_32 там вже працював. Це відбувалося в квітні 2022 року.Про це він дізнався, коли вони, а саме працівники поліції збиралися разом та обговорювали ситуацію.Зі слів ОСОБА_27 йому відомо, що ОСОБА_32 пішов працювати в так звану «народну міліцію» добровільно.Він перебував в м.Токмак з початку окупації міста та виїхав в травні 2022 року.З ОСОБА_33 він не спілкувався та не бачив його. Протокол впізнання за фотознімками він від 19.08.2022, де міститься його підпис,щодо підтвердження працевлаштування ОСОБА_34 в міській раді. Зі слів ОСОБА_28 йому відомо, що ОСОБА_32 приїздив до ОСОБА_27 та казав, щоб ОСОБА_27 виходив до них в «народну міліцію».Про це він дізнався вже після допиту слідчого. Після Молочанської міської ради ОСОБА_32 пішов працювати в «народну міліцію».
		Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснив, що він співробітник поліції ВП №3 Пологівського РВП в Запорізькій області (у м.Токмаку).Йому особисто знайомий ОСОБА_32, оскільки той неодноразово звертався до нього для вирішення питань фермерського господарства « ОСОБА_25 », в якому працював начальником охорони.В м.Токмак він знаходився до 1 квітня 2022 року. Перебуваючи в м.Токмак він з колегами здійснювали охорони громадського порядку . Окупація м.Токмак відбулася 24 лютого 2022 року.ОСОБА_32 мешканець с.Благодатне Пологівського району. Після окупації міста ОСОБА_32 пішов на співпрацю та зайняв посаду в Молочанській міській раді, яка утворилася з числа осіб, які підтримали ворога.Яка зараз посада у ОСОБА_34 він не знає.Йому не відомо, чи працював ОСОБА_32 у незаконному правоохоронному формуванні, але бачив його біля відділу поліції з військовими російської армії та іншими особами, які перейшли на бік окупаційної влади.ОСОБА_32 був одягнутий в камуфляж зеленого кольору та у нього була зброя.Він не спілкувався з ОСОБА_33. Йому відомо, що ОСОБА_32 приїздив до ОСОБА_28 та пропонував виходити на роботу в новоутвореному відділі поліції. ОСОБА_27 працює в Токмацькому ВП №3 Пологівського району. На досудовому розслідуванні його допитував слідчий, він впізнав ОСОБА_34 за фотознімками.Він особисто знайомий з ОСОБА_33 . ОСОБА_32 носив невелику борідку. На фотознімках він впізнав ОСОБА_34, як особу яка перейшла на бік окупаційної влади. 
		Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що він працював інспектором СРПП ВП №3 Пологівського РВП в Запорізькій області (у м.Токмаку). Йому знайомий ОСОБА_32. Особисто він не спілкувався з ним. Це фермер, який приїздив у відділення поліції з питання захоплення полів.Після повномасштабного вторгнення він його не бачив. Він бачив в мережі інтернет, як ОСОБА_32 стріляв з автомата на свято. На досудовому розслідуванні допитували його з питання, чи знає він ОСОБА_34, але особисто він з ним не знайомий. ОСОБА_32 пішов на співпрацю з окупаційною владою в Молочанську міську раду.На яку посаду він не знає.ОСОБА_34 він впізнав, як особу яка пішла на співпрацю з російською федерацією.Він підписував протокол впізнання особи за фотознімками, де впізнав ОСОБА_34. Йому не відомо чому слідчий написав, що ОСОБА_32 пішов працювати в «народну міліцію».На тимчасово окупованій території він перебував до квітня 2022 року.Станом на середину квітня 2022 року ОСОБА_32 працював в Молочанській міській раді.Перебуваючи в м.Токмак, він ОСОБА_34 не бачив. 
		Показання свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , обвинувачення не підтверджують та не спростовують, тому судом до уваги не беруться.
		  Крім того, суд не приймає у якості належних доказів дослідженні під час судового розгляду  протокол пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.08.2022, за участю свідка ОСОБА_22 , згідно якого ОСОБА_22 на фототаблиці №1 впізнав ОСОБА_8 , як особу, яка зайняла посаду співробітника так званої «народної міліції» тимчасово окупованого м.Токмак ; протокол пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.08.2022, за участю свідка ОСОБА_23 , згідно якого ОСОБА_23 на фототаблиці №1 впізнав ОСОБА_8 , як особу, яка зайняла посаду співробітника так званої «народної міліції» тимчасово окупованого м.Токмак;протокол пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.08.2022, за участю свідка ОСОБА_24 , згідно якого ОСОБА_24 на фототаблиці №1 впізнав ОСОБА_8 , як особу, яка зайняла посаду співробітника так званої «народної міліції» тимчасово окупованого м.Токмак,оскільки під час судового розгляду зазначені свідки пояснили суду, що ОСОБА_8 працював в незаконному органі владі- Молочанській міській раді, а тому відомості, що містяться в протоколах пред"явлення особи для впізнання за фотознімками не узгоджуються з поясненнями свідків, даних безпосредньо в судовому засіданні. 
		Також, під час судового розгляду було досліджено характеризуючи обвинуваченого ОСОБА_8 відомості, а також досліджені такі документи:
		- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №22022080000001125 від 05.07.2022 року, з фабулою « Невстановлені мешканці АДРЕСА_2 із числа громадян України добровільно зайняли посади в незаконних судових та правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території та продовжують їх займати по теперішній час.» та кваліфікацією за ч.2 ст.28,ч.7 ст.111-1 КК України;
		- постанову про призначення групи прокурорів, які мають повноваження у кримінальному провадженні №22022080000001125, старшим групи прокурорів визначено прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 ;
		- постанову про створення групи слідчих, яким доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022080000001125, старшим групи слідчих визначено слідчого УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_29 ;
		- постанова про доручення проведення слідчих (розшукових) дій оперативним співробітникам 5 відділу ГВЗНД Управління СБ України в Запорізькій області; 
		- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №22022080000001559 від 22.08.2022 року, з фабулою « Невстановлені мешканці м.Токмак, Токмацької ОТГ,Пологівського району, Запорізької області із числа громадян України добровільно зайняли посади в незаконних судових та правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території та продовжують їх займати по теперішній час.» та кваліфікацією за ч.7 ст.111-1 КК України;
		- постанову прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 про виділення матеріалів досудового провадження від 22.08.2022 року;
		- доручення начальника слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області про проведення досудового розслідування слідчому УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_30 ;
		- постанову про створення групи слідчих, яким доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022080000001559, старшим групи слідчих визначено слідчого УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_29 ;
		- постанову про призначення групи прокурорів, які мають повноваження у кримінальному провадженні №22022080000001559, старшим групи прокурорів визначено прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 ;
		-постанову слідчого УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_29 про оголошення ОСОБА_8 у державний, міждержавний та міжнародний розшук від 23.08.2022;
		- постанову про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022080000001559 від 16.09.2022;
		- постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022080000001559 від 05.10.2022;
		- постанову про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022080000001559 від 05.10.2022;
		- постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022080000001559 від 07.10.2022;
		- ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_31 від 05.10.2022 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022080000001559, відомості про яке внесені до ЄРДР 22.08.2022 року відносно ОСОБА_8 ;
		- ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_31 від 13.10.2022 про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
		- ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_31 від 18.10.2022 про арешт, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження, на майно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
		-житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 54,3 кв.м., житловою площею 37,6 кв.м.(опис: Житловий будинок А-1з господарськими будівлями і спорудами згідно технічної документації: «Б» сарай, «В» льох, «К» водогін, «№1» паркан, «№2» ворота); 
		-частку у спільній частковій власності у розмірі 1/6 об"єкті нерухомого майна - квартири,розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 57,6 кв.м., житловою площею 29,7 кв.м.;
		-земельну ділянку, кадастровий номер: 2325280500:10:001:0117, загальною площею 0,12 га;
		-земельну ділянку, кадастровий номер: 2325280800:08:002:0013, загальною площею 2 га;
		-земельну ділянку, кадастровий номер: 2325280800:08:002:0008, загальною площею 2 га;
		-земельну ділянку, кадастровий номер: 2325280500:02:001:0015, загальною площею 2 га;
		-земельну ділянку, кадастровий номер: 2325280500:02:002:0076, загальною площею 2 га;
		-земельну ділянку, кадастровий номер: 2325280500:08:001:0061, загальною площею 4,5697 га;
		-транспортний засіб DACIA SANDERO 1461,(2012), чорний, ДНЗ: НОМЕР_3 , № куз. НОМЕР_4 ;
		-ухвалу слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 11.07.2022 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових )дій стосовно громадянина України ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж -з мобільного телефону з абонентськими номерами НОМЕР_5 , НОМЕР_1 та з мобільного телефонного апарату з ІМЕІ: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , що використовує ОСОБА_8 ; зняття інформації з електронних інформаційних мереж -з мобільного телефону з абонентськими номерами НОМЕР_5 , НОМЕР_1 та з мобільного телефонного апарату з ІМЕІ: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , що використовує ОСОБА_8 ;установлення місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу) -мобільного телефону з абонентськими номерами НОМЕР_5 , НОМЕР_1 та з мобільного телефонного апарату з ІМЕІ: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , що використовує ОСОБА_8 ,шляхом застосування технічних засобів для отримання від мережевої інфраструктури або мобільного кінцевого (термінального) обладнання відомостей про місцезнаходження мобільного кінцевого (термінального) обладнання (точки його підключення до мережі);аудіо-відеоконтрольособи ОСОБА_8 ;спостереження за особою стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження. 
		Відомості, встановлені у зазначених документах, не є доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
		Водночас, ці дані свідчать про дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.
		Що стосується доводів сторони захисту про недопустимість зазначених доказів, то вони свого підтвердження під час судового розгляду не знайшли.
		       Крім того, захисник вказує на порушення порядку здійснення спеціального досудового розслідування та судового розгляду відносно обвинуваченого.
		       Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що вимог кримінального процесуального закону під час досудового розслідування порушено не було.
		       Положеннями ст. 297-1 КПК України передбачено, що спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
		       Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436,  436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
		       Водночас, вимогами ст. 297-4 КПК України встановлено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.
		       Матеріалами провадження об`єктивно підтверджується та стороною захисту не заперечується, що ОСОБА_8 на час проведення досудового розслідування перебував на тимчасово окуповані території.
		       15 липня 2022 року, щодо ОСОБА_8 було складено повідомлення про підозру, призначено обвинуваченому безоплатного захисника та вручено зазначене повідомлення останньому.
		       В подальшому, органом досудового розслідування здійснено виклик ОСОБА_8 для вручення повідомлення про підозру за допомогою системи миттєвого обміну повідомленнями "Телеграм", а також в порядку, передбаченому ст. 297-5 КПК України, зокрема, шляхом розміщення публікацій повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті "Урядовий кур`єр" та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. 
		Щодо обізнаності обвинуваченого ОСОБА_8 про розпочате відносно нього кримінальне провадження та те, що він є підозрюваним, свідчить відповідь ОСОБА_8 на повідомлення слідчим відділу УСБУ у Запорізькій області останнього про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України за допомогою системи миттєвого обміну повідомленнями "Телеграм" на номер мобільного НОМЕР_1 , який належить та яким користується ОСОБА_8 ,яка зафіксована скріншотом екрану, на якому зафіксоване відправлення, відповідно до якого, ОСОБА_8 зазначає (мовою оригіналу) «Приезжайте в Токмак и вручите мне лично, отдел полиции думаю найдете».
		       З огляду на неявку ОСОБА_8 та наявність даних про перебування останнього на тимчасово окупованій території, постановою від 23 серпня 2022 року ОСОБА_8 було оголошено у розшук.
		       05 жовтня 2022 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя було задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_8 . Відомості про ухвалення вказаного судового рішення також опубліковано у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті "Урядовий кур`єр" та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		       Надаючи оцінку наведеним обставинам, колегія суддів вважає, що органом досудового розслідування було дотримано передбачену кримінальним процесуальним законом процедуру здійснення спеціального досудового розслідування.
		       Щодо доводів захисника про те, що ОСОБА_8 не набув статусу підозрюваного, то вони також не заслуговують на увагу.
		       Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		       Згідно з вимогами ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		       Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		       У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
		       З матеріалів провадження вбачається, що повідомлення про підозру було вручено в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом, зокрема за допомогою системи миттєвого обміну повідомленнями "Телеграм", а також шляхом розміщення публікацій повістки про виклик у газеті "Урядовий кур`єр" та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а тому підстави вважати, що ОСОБА_8 не набув відповідного статусу у колегії суддів також відсутні.
		       Що стосується доводів сторони захисту щодо недопустимості доказів отриманих на підставі виділення матеріалів досудового розслідування відносно ОСОБА_8 в окреме провадження - № 22022080000001559 , то вони свого підтвердження під час судового розгляду не знайшли.
		       Колегією суддів встановлено, що 05 липня 2022 року до ЄРДР за № 22022080000001125 було внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ,ч. 7 ст. 111-1 КК України, вчиненого невстановленими мешканцями міста Токмака Токмацької ОТГ, Пологівського району Запорізької області.
		       В межах зазначеного провадження, в тому числі під час проведення НСРД, органом досудового розслідування було здобуто докази вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
		       З огляду на вказані обставини, постановою прокурора від 22 серпня 2022 року було виділено матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_8 в окреме провадження - № 22022080000001559, розгляд якого наразі здійснюється судом.
		       Надаючи оцінку наведеним обставинам колегія суддів не знаходить підстав вважати недопустимими докази, зібрані в межах провадження № 220220800000001559, оскільки досудове розслідування цього провадження проводилося після виділення матеріалів досудового розслідування з кримінального провадження №220220800000001125, яке було розпочате за фактами вчинення кримінального правопорушення групою осіб, в складі якої перебував ОСОБА_8 . За цих умов, враховуючи те, що після виділення матеріалів досудового розслідування у кримінальне провадження № 22022080000001559 ОСОБА_8 було оголошено у розшук, а також прийнято рішення про здійснення спеціального досудового розслідування, колегія суддів вважає, що зазначене процесуальне рішення не суперечило вимогам ст. 217 КПК України та на повноту досудового розслідування негативно не вплинуло.
		       Щодо доводів захисника про порушення права ОСОБА_8 на захист, то вони також є необґрунтованими.
		       З матеріалів провадження вбачається, що захист інтересів обвинуваченого як під час досудового розслідування, так і в ході судового розгляду, здійснювала адвокат за призначенням - ОСОБА_7 , що виключає будь-які сумніви в істотному порушенні вимог кримінального процесуального закону.
		       Надаючи оцінку доводам захисника про відсутність підстав для ухвалення рішення про здійснення спеціального судового провадження, колегія суддів зазначає наступне.
		       Вимогами ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
		       За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
		       Якщо у справі декілька обвинувачених, суд постановляє ухвалу лише стосовно тих обвинувачених, щодо яких існують обставини для спеціального судового провадження.
		       Участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов`язковою.
		       Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов`язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 цього Кодексу та на офіційному веб-сайті суду. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
		       Матеріалами провадження об`єктивно підтверджується, що 17 квітня 2023 року на підставі клопотання прокурора судом було ухвалено рішення про здійснення спеціального судового провадження та призначено судовий розгляд у формі спеціального судового провадження оскільки обвинувачений ОСОБА_8 не з`являється у судові засідання, оголошений у міжнародний розшук та перебуває на тимчасово окупованій території.
		       З урахуванням наведених обставин, колегія суддів не знаходить підстав вважати порушеною процедуру спеціального судового провадження, а тому доводи захисту розцінює як необґрунтовані.
		Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого ОСОБА_8 , що були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.
		Також, судом не встановлено даних, які б свідчили, що зібрані докази по даному кримінальному провадженню отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод обвинуваченого через допущені порушення кримінального процесуального закону у ході досудового розслідування, і оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, колегія судів дійшла висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за наведених у вироку обставин, доведена у повному обсязі.
		       Встановлюючи приналежність того чи іншого органу до правоохоронного, колегія суддів враховує те, що такі органи здійснюють правоохоронну функцію, яка є основною для них. Під правоохоронною функцією доцільно розуміти комплексний окремий і самостійний напрям її діяльності, в рамках якого уповноваженими суб`єктами здійснюється загальна охорона права та правопорядку, забезпечуються права і свободи людини і громадянина. Отже факт створення незаконного правоохоронного органу - мовою оригіналу - «Токмацкий ГО ГУ МВД в Запорожской области» в м.Токмак, що є тимчасово окупованою територією, навіть за відсутності офіційних документів про створення, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами та показами свідків, наданими у судовому засіданні.
		       При цьому, колегія суддів вважає, що ОСОБА_8 безумовно усвідомлював факт окупації та агресії з боку рф, свої дії здійснював свідомо, умисно, добровільно за власним волевиявленням, виключно з меркантильних спонукань, адже суду не надано жодного доказу, що ОСОБА_8 виконував покладені окупаційною владою обов`язки, перебуваючи на посаді незаконного правоохоронного органу, під безпосереднім впливом або фізичного примусу, внаслідок якого не міг керувати своїми вчинками (йдеться про катування - в розумінні ст. 127 КК, тобто спричинення сильного фізичного болю, побої, мучення тощо з певною метою); або психічного примусу, за сукупності таких умов: такі дії цієї особи були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом правам її або інших осіб, або суспільним інтересам чи інтересам держави; саме цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами та при цьому не було спричинено більш значної шкоди, ніж відвернена шкода; або, хоча шкода була і більш значною, але внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці. Шкала видів заподіяної шкоди відсутня та не доведена суду, але колегія суддів переконлива в тому, що шкода життю людини завжди є більш значною, ніж шкода, не пов`язана з посяганням на життя людини; при цьому життя однієї людини не може цінуватися вище, ніж життя іншої.
		        Також колегія суддів враховує і те, що обвинувачений ОСОБА_8 , маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду не міг не розуміти незаконності вчинених ним дій, між тим, заходів, спрямованих на виїзд з тимчасово окупованої території України, обвинувачений не вживав, а тому сукупність зазначених обставин дає підстави стверджувати про добровільність дій обвинуваченого, його свідомий вибір та власне волевиявлення щодо зайняття посади у незаконному органі влади, створеного на тимчасово окупованій території та безпосередньої участі в реалізації рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора.
		       Колегія суддів вважає винуватість ОСОБА_8 у скоєні кримінального правопорушення доведеною і кваліфікує його дії за ч. 7 ст. 111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
		       Відповідно до вимог ст.65 КК України, яка передбачає загальні засади призначення покарання і через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		       Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Судом обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_8 , не встановлено.
		Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
		При призначенні покарання ОСОБА_8 суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України є особливо тяжким, суспільну небезпечність та характер скоєного злочину, особу обвинуваченого: раніше не судимого, офіційно не працевлаштованого, має постійне місце мешкання, відсутні відомості щодо утримання будь-яких осіб, його вік та здоров`я (не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра).
		Враховуючи особистість ОСОБА_8 , конкретні обставини кримінального провадження, факт відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховування обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства - в місцях позбавлення волі. Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі, передбачене ч.7 ст.111-1 КК України.
		На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		Санкцією ч.7 ст.111-1 КК України передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
		Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, суд враховує, що вказане додаткове покарання є обов`язковим у санкції вказаної статті.
		Крім того, ОСОБА_8 скоїв злочин, об`єктом якого є основи національної безпеки України. Обвинувачений своїми діями фактично допомагав державі-агресору створити певну вертикаль незаконного органу влади і фактично вчинив злочин проти незалежності, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. Виходячи з цього, суд приймає рішення про призначення ОСОБА_8 покарання обіймати будь-які посади саме в органах державної влади України.
		Також, суд при прийняття рішення також враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.
		З вказаних правових висновків вбачається, що не є перешкодою для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та обставина, що обвинувачений на момент ухвалення вироку не працює на певній посаді та не проводить діяльність, з використанням можливостей якої (яких) він вчинив кримінальне правопорушення.
		В даному випадку суд вважає, що буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльністі, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади в Україні.
		Крім того, санкцією ч.7 ст.111-1 КК України передбачено таке додаткове покарання як конфіскація майна, яке в даному випадку не є обов`язковим і може не призначатися судом.
		Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч.2 ст.52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
		Під час судового розгляду судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_8 на праві спільної часткової власності належить 1/6 частина квартири АДРЕСА_5 ; на праві приватної власності належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 54,3 кв.м., житловою площею 37,6 кв.м.(опис: Житловий будинок А-1з господарськими будівлями і спорудами згідно технічної документації: «Б» сарай, «В» льох, «К» водогін, «№1» паркан, «№2» ворота); земельна ділянка, кадастровий номер: 2325280500:10:001:0117, загальною площею 0,12 га;земельна ділянка, кадастровий номер: 2325280800:08:002:0013, загальною площею 2 га;земельна ділянка, кадастровий номер: 2325280800:08:002:0008, загальною площею 2 га;земельна ділянка, кадастровий номер: 2325280500:02:001:0015, загальною площею 2 га;земельна ділянка, кадастровий номер: 2325280500:02:002:0076, загальною площею 2 га;земельна ділянка, кадастровий номер: 2325280500:08:001:0061, загальною площею 4,5697 га;транспортний засіб DACIA SANDERO 1461,(2012), чорний, ДНЗ: НОМЕР_3 , № куз. НОМЕР_4 , на які ухвалою слідчого судді від 18.10.2022 (справа № 331/3218/22 провадження 1-кс/331/1077/2022) накладено арешт,яке підлягає конфіскації в дохід держави відповідно до вимог ч.1 ст.59 КК України. 
		При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_8 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_8 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.
		Таке покарання стосовно ОСОБА_8 на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
		Процесуальні витрати на залучення експертів під час досудового розслідування відсутні.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 297-1, 323, 369-371, 374, 376, 395, 615 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_8  визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, на підставі якого призначити йому покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади строком на 12 (дванадцять) років з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю.
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_8 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного його затримання.
		Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги, обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
		Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.
		 
		 
		Головуючий суддя: ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді: ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		                                 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...