Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/14875/24 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування.
Надіслано судом: 29.07.2024. Зареєстровано: 30.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2024.
Дата набрання законної сили: 19.08.2024
Номер судового провадження: 3/607/6471/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22.07.2024  Справа №607/14875/24 Провадження №3/607/6471/2024
		м. Тернопіль
		Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області КунецьН.Р., розглянувши матеріали, що надійшли з Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,жителя АДРЕСА_1 ,непрацюючого,
		за ознаками правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №164986 від 02 липня 2024 року, 09 червня 2024 року, близько 11 год. 00 хв., гр. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме: висловлював словесні образи, шарпав та штовхав, чим порушив вимоги п. 3, п. 14, п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №164985 від 02 липня 2024 року, 08 червня 2024 року, близько 21 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме: висловлював словесні образи, чим порушив вимоги п. 3, п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
		Приймаючи до уваги факт, що в провадженні судді знаходиться дві справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, які кваліфікуються за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважаю, що відповідно ст. 36 КУпАП вони мають бути об`єднані в одне провадження та їм слід присвоїти номер справи №607/14875/24 (провадження 3/607/6471/2024).
		У судове засідання  ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час та дату розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується його підписом в протоколі про адміністративне правопорушення. Про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
		Відтак на підставі ст.268 КУпАП, вважаю, що розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_1 .
		Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
		В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку:
		За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
		Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
		Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будьякі фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото  і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото  і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Диспозицією ч. 1 ст. 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
		Тобто, з об`єктивної сторони дане правопорушення характеризується вчиненням будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
		Згідно з п. 3 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
		Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
		Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
		Таким чином Законом встановлено, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.
		Отже, домашнє насильство є правопорушенням із матеріальним складом, обов`язковою ознакою якого є настання відповідних суспільно-небезпечних наслідків у виді шкоди психологічному або фізичному здоров`ю потерпілого або реальної можливості заподіяння такої шкоди, тобто такої, що об`єктивно могла настати, але не настала через незалежні від волі кривдника обставини.
		Так, у справах про домашнє насильство обов`язково необхідно встановлювати які саме негативні наслідки для психологічного та фізичного стану постраждалої особи, перелічені у пунктах 14, 17 частини першої статті 1 Закону, настали внаслідок дій кривдника.
		Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: 
		- відомостями, зазначеними у протоколах про адміністративні правопорушення серїї ВАД № 164986 від 02 липня 2024 року та серії ВАД №164985 від 02 липня 2024 року;
		- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10 червня 2024 року, яким у ОСОБА_2 прийнято усну заяву, з якої вбачається, що 08 червня 2024 року та 09 червня 2024 року її колишній чоловік ОСОБА_1 вчинив відносно неї домашнє насильство;
		- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 10 червня 2024 року, згідно яких, 08 червня 2024 року та 09 червня 2024 року ОСОБА_1 вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру. Також зазначила, що ОСОБА_1 раніше теж систематично вчиняв відносно неї домашнє насильство;
		- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 02 липня 2024 року;
		- рапортом інспектора СПДН ВП ПП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Крамара О. від 02 липня 2024 року;
		- довідкою про розгляд звернення ОСОБА_2 інспектора СПДН ВП ПП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 02 липня 2024 року;
		- рапортом інспектора ВП ПП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 09 червня 2024 року.
		За вказаних обставин доходжу до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП  вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного та фізичного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному чи фізичному здоров`ю потерпілої, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності.
		При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, характеризуючі дані порушника, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. 
		Згідно ст. 401 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені у справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
		Таким чином, вважаю, що із ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605,60 грн.
		Керуючись статтями ч. 2 ст. 33, 36, ст. 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 245, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Об`єднати справи про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 №607/14875/24 (провадження 3/607/6471/2024) за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, №607/14876/24 (провадження 3/607/6472/2024) за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в одне провадження, присвоївши об`єднаним справам номер №607/14875/24 (провадження 3/607/6471/2024).
		ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накластина ньогоадміністративне стягненняу видіштрафу вдохід державив розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
		Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови  не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
		Стягнути з  ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.
		Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу Українипро адміністративніправопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
		Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
		 
		  СуддяН. Р. Кунець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...