Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 950/1662/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано судом: 02.09.2024. Зареєстровано: 02.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.09.2024.
Дата набрання законної сили: 29.08.2024
Номер судового провадження: 1-кп/950/207/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022202540000065

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 950/1662/24
		Провадження № 1-кп/950/207/24
		ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		У Х В А Л А
		29 серпня 2024 року                            м. Лебедин
		Лебединський районний суд Сумської області у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої  ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5 , 
		обвинуваченого  ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині клопотання захисника ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , про скасування решту майна у кримінальному провадженні № 42022202540000065 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України,
		в с т а н о в и в:
		До суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42022202540000065 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
		Ухвалою від 10.06.2024 призначено підготовче судове засідання.
		24.06.2024 захисник ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 , звернулась до суду з клопотанням у якому просила скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.08.2023 у справі № 592/12206/23 на автомобіль Mazda CX-5 2488 (2015 року), червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль марки HYUNDAI TUCSON 1999 (2019 року), сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 .
		Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.08.2023 у справі № 592/12206/23, на майно ОСОБА_4 накладено арешт, в тому числі нерухоме майно: 7 земельних ділянок, розташованих на території Катеринівської сільської ради, Лебединського району; нежитлове приміщення (машиномісце) в м. Суми; рухоме майно: автомобіль Mazda CX-5 2488 (2015 року), червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , автомобіль марки HYUNDAI TUCSON 1999 (2019 року), сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 .
		Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 15.04.2024 накладений арешт частково скасовано, наразі діє арешт транспортних засобів.
		Захисник зазначає, що вартість майна є значно вищою ніж сума ніби-то заподіяної шкоди. Накладення арешту на транспортні засоби наразі є надмірним способом захисту. На даний час відпала потреба в арешті такого майна, оскільки арешт має тимчасовий характер, його тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Оскільки досудове слідство закінчене, захисник вважає за необхідне скасувати арешт такого майна. Цивільним позивачем не ставилась вимога про накладення арешту з метою забезпечення цивільного позову. Статтями 191 та 366 КК України не передбачено покарання у виді конфіскації майна. Вартість майна є неспівмірною з розміром шкоди.
		У судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 подане нею клопотання підтримала. Зазначила, що по-перше просить також скасувати арешт нерухомого майна  машиномісця в м. Суми. Щодо доцільності арешту на даний час підтримала доводи, викладені у клопотанні, вказавши, що необхідність арешту відпала, він є неспівмірним сумі шкоди, яка зазначена в тому числі потерпілим у цивільному позові, а цивільним позивачем не заявлялися вимоги про забезпечення позову шляхом арешту майна обвинуваченої.
		ОСОБА_4 клопотання свого захисника підтримала, зазначила, що накладений арешт позбавляє її можливості користуватися належним їй майном. Автомобілем «Туксон» керує її чоловік, який перебуває в зоні бойових дій. Також вона потрапила у ДТП, через необґрунтовані арешти та дії сторони обвинувачення, вона двічі не змогла вивезти дитину на лікування.
		ОСОБА_6 та його захисник, адвокат ОСОБА_7 , підтримали таке клопотання.
		Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити в його задоволенні. Зазначив, що стороною захисту не надано оцінки вартості арештованого майна, наведена у клопотанні вартість приблизна. Накладений арешт у подальшому забезпечуватиме відшкодування шкоди за цивільним позовом. 
		Заслухавши учасників судового провадження, суд зазначає наступне.
		Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Згідно з ч. 2 цієї статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.08.2023 у справі № 592/12206/23 накладено арешт на нерухоме та рухоме майно ОСОБА_4 , в тому числі:
		- сім земельних ділянок: 1. кадастровий номер 5910136600:10:020:0112 для індивідуального садівництва; площею 0,04 га, оціночною вартістю 35600, 00, грн. з кадастровим номером; 2. кадастровий номер 5922984600:06:001:0123 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебуває у спільній частковій власності з розміром частки 1/2, передана в оренду ТОВ «Райз Північ»; 3. кадастровий номер 5922984600:06:001:0452 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебуває у спільній частковій власності з розміром частки 1/2, передана в оренду ТОВ «Райз Північ»; 4. кадастровий номер 5922984600:06:001:0124 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебуває у спільній частковій власності з розміром частки 1/2, передана в оренду ТОВ «Райз Північ»; 5. кадастровий номер 5922984600:06:001:0451 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебуває у спільній частковій власності з розміром частки 1/2, передана в оренду ТОВ «Райз Північ»; 6. кадастровий номер 5922984600:07:002:0028 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебуває у спільній частковій власності з розміром частки 1/2, передана в оренду ТОВ «Райз Північ»; 7. кадастровий номер 5922984600:07:002:0041 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебуває у спільній частковій власності з розміром частки 1/2, передана в оренду ТОВ «Райз Північ».
		- нежитлове приміщення, машиномісце № 4, розташоване в підземній автостоянці під літерою «Б», за адресою: м. Суми, вул. Заливна, 1/1.
		- автомобіль Mazda CX-5 2488 (2015 року), червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ;
		- автомобіль марки HYUNDAI TUCSON 1999 (2019 року), сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 .
		Як свідчить копія ухвали слідчого судді, арешт накладено з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
		Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 15.04.2024 у справі № 592/5848/24 клопотання адвоката ОСОБА_5 частково задоволено, скасовано арешт земельних ділянок, в іншій частині клопотання відмовлено. Слідчим суддею враховано, що в межах досудового розслідування встановлені збитки в розмірі 930000,00 грн., потерпілим заявлено цивільний позов, а тому клопотання в частині скасування арешту на нежитлове приміщення та автомобілі було залишено без задоволення.
		Суд зазначає, що разом із обвинувальним актом до суду надійшов цивільний позов Департаменту капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації про відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в сумі 930235,06 грн.
		Враховуючи те, що в межах даного кримінального провадження потерпілим подано цивільний позов про відшкодування обвинуваченими шкоди в розмірі 930235,06 грн., а заходом забезпечення кримінального провадження у даному випадку є саме арешт майна, суд вважає, що на даний час необхідність арешту майна ОСОБА_4 не відпала. Тим більше, цивільний позов підлягає розгляду в межах даного кримінального провадження, в ході якого має бути установлено розмір збитків, та вирішено питання чи підлягають такі стягненню з обвинувачених, а тому закінчення досудового слідства не впливає на обґрунтованість арешту майна. 
		Співмірність розміру шкоди не може бути визначена судом на даному етапі, оскільки в матеріалах справи відсутні об`єктивні відомості про вартість арештованого майна.
		Суд також зазначає, що санкція ч. 1 ст. 191 КК України дійсно не передбачає застосування конфіскації майна як додаткового покарання. 
		Однак, суд враховує підставу застосування указаного заходу забезпечення кримінального провадження, визначену в ухвалі слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.08.2023 у справі № 592/12206/23, а саме застосування спеціальної конфіскації.
		Так, ч. 1 ст. 96-1 КК України передбачає, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
		Тобто спеціальна конфіскація, окрім прямої вказівки на конкретні склади злочинів, може бути застосована за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Санкція ч. 4 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
		Тобто спеціальна конфіскація може бути застосована у даному випадку.
		Суд зазначає, що обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті такого обмеження. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
		На переконання суду, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданню кримінального провадження, враховуючи необхідність відшкодування Державному бюджету збитків, завданих в умовах війни, або можливого забезпечення спеціальної конфіскації майна. За таких обставин, суд вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співрозмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.
		При цьому, у ході розгляду судом не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб.
		Також суд враховує, що арешт накладено без заборони користування майном, що і підтвердила обвинувачена та її захисник у судовому засіданні, а тому не вбачає негативних наслідків для власника такого майна. Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. 
		Крім того, згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України питання про цивільний позов, інші майнові стягнення і підстави цих стягнень вирішуються вироком суду.
		Таким чином питання щодо арешту майна, застосованого з метою забезпечення цивільного позову, може бути вирішено судом при ухваленні вироку.
		За таких обставин клопотання захисника ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
		Керуючись ст. ст. 170, 174, 315, 372 КПК України, суд
		у х в а л и в:
		У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022202540000065  відмовити.
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		Повний текст ухвали оголошено о 09 год. 00 хв. 02.09.2024.
		 
		Суддя                            Вадим КОСОЛАП

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...