Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/11332/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; цивільного захисту.
Надіслано судом: 26.09.2024. Зареєстровано: 27.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2024.
Дата набрання законної сили: 08.10.2024
Номер судового провадження: 2-а/754/160/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Номер провадження 2-а/754/160/24 
		Справа №754/11332/24
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		 
		26 вересня 2024 року                                                        м. Київ
		Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І., розглянув у письмовому провадженні справу ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
		Стислий виклад позиції позивача
		12 серпня 2024 року позивач засобами «Електронний суд» надіслав до суду позовну заяву. Позивач просить суд: 
		-скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 624 від 01 серпня 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП.;
		-закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП;
		-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір згідно квитанції № 0.0.3811256710.1 від 10.08.2024.
		Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, не обґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з таких підстав:
		-відповідно до абз. першого пункту 63 постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року  військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби  ;
		-позивач не відмовлявся від проходження військово- лікарської комісії та й загалом не міг цього зробити, оскільки не отримував повістки та/або направлення для проходження військово-лікарської комісії. Акт про відмову від проходження медичного огляду стосовно мене також не складався.
		-інформація про направлення під записами № 743 від 19.07.2024 та 745 від 23.07.2024, яка зафіксовані в журналі направлень на ВЛК є недостовірною. Направлення під записом № 745 від 23.07.2024 містить дані іншої людини. Направлення під записом № 743 від 19.07.2024 не може містити інформацію про позивача, оскільки останній не отримував такого направлення відповідно до пункту 74 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року. На підставі чого внесено запис № 743 направлення на ВЛК -  позивачу невідомо;
		-19.07.2024 позивач не міг бути направлений для проходження військово-лікарської комісії, оскільки він самостійно з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою уточнення даних про місце проживання та взяття його на військовий облік;
		-повістка №ВС-49059 від 23.07.2024 не зобов`язувала позивача проходити військово-лікарську комісію, оскільки в ній метою явки до ТЦК вказано уточнення персональних даних;
		-26.07.2024 було прийнято рішення про надання відстрочки позивачу,  тому відповідач не мав права направляти позивача проходити військово-лікарську комісію;
		-01.08.2024 засідання по розгляду справи про адміністративні правопорушення фактично не було. Позивач не зміг взяти участь у справі, оскільки участь в засіданні, йому повідомили, що розгляду справи не буде, а постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності мені видадуть
		 Стислий виклад позиції відповідача
		18.09.2024 до Деснянського районного суду м. Києва надійшов відзив на позовну заяву від ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Відповідач просить суд у задоволенні адміністративного позову до ІНФОРМАЦІЯ_4 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП, відмовити у повному обсязі.
		Відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача і не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки:
		-обов`язок позивача пройти медичний огляд ґрунтується на приписах частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
		-доводи позивача про те, що він не отримував направлення на проходження військово-лікарської комісії спростовуються записом у Журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію під № 743;
		-посилання позивача щодо відсутності обов`язку проходження військово-лікарської комісії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 є необґрунтовані, оскільки цієї постановою врегульовано проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, але відповідач направив позивача на проходження медичного огляду відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з метою подальшого взяття на військовий облік;
		-01.08.2024 позивач з`явився на розгляд справи про адміністративне правопорушення, жодних клопотань не заявив, тому доводи про грубе порушення розгляду справи є необґрунтованими.
		Рух справи, заяви, клопотання учасників справи
		12.08.2024 позовна заява надійшла до суду. 12.08.2024 року, згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовну заяву передано головуючому судді І. Коваленко.
		02.09.2024 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі. 
		Ця ухвала була надіслана для оприлюднення: 02.09.2024. Забезпечено надання загального доступу в ЄДРСР: 03.09.2024 https://reyestr.court.gov.ua/Review/121310589.
		Розгляд справи було призначено на 11.09.2024 о 12:30, про що, суд негайно повідомив відповідачів та інших учасників справи, шляхом направлення тексту повістки за відомими суду номерами телефонів, назвами електронної пошти у порядку, передбаченому частиною першою статті 268 КАС України. 
		Учасники справи в судове засідання 11.09.2024 не з`явилися, позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити.
		Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його представника, просив відмовити  у задоволенні позовних вимог.
		Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його представника, просив вилучити з кола відповідачів, тому що ІНФОРМАЦІЯ_7 є суб`єктом владних повноважень, оскаржувана постанова винесена посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 а позивач не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_8 , як до вищестоящого органу з оскарження постанови.
		18.09.2024 до Деснянського районного суду м. Києва надійшов відзив на позовну заяву від ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Відповідно до частини першої статті 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, вирішується місцевими загальними судами, як і адміністративними судами, протягом десяти днів із дня відкриття провадження у справі.
		Відповідно до частини другої статті 268 КАС України  учасники справи вважаються  повідомленими належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Згідно з частиною третьою цієї статті неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
		Відповідно до частини дев`ятої  статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).
		З огляду на те, що всі учасники справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, не з`явилися у судове засідання, суд розглянув справу у порядку письмового провадження. 
		Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження, тому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Відповідно до частини п`ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
		Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
		Відповідно до довідки від 31.07.2017 № 3003-2707, ОСОБА_1   взято на облік внутрішньо переміщеної особи, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
		19.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з заявою про взяття на військовий облік. 
		19.07.2024  заява зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_7 за № 4087.
		Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 виданого ІНФОРМАЦІЯ_9 від 01.03.2007 ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 з 19.07.2024.
		23.07.2024 ОСОБА_1 повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з заявою про взяття на військовий облік. 
		23.07.2024 він також повідомив, що є особою, яка здійснює догляд за своєю мамою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , і на підставі абзацу 14 (пункту 13) частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Заява зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_7 23.07.2024 за № 4121.
		23.07.2024 ОСОБА_1 виписали повістку № ВС-49059, відповідно до якої позивачу належить з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 30.07.2024 за адресою: АДРЕСА_6 з метою уточнення облікових даних.
		24.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Заява зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_7 24.07.2024 за № Д-2311.
		26.07.2024 ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю) на строк до 12 серпня 2024 року. Доказ: довідка № 9/78 від 26.07.2024
		30.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з заявою, якою повідомив, що ним в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року подана заява про надання відстрочки від призову на військову службу під  час мобілізації. Також просив внести зміни щодо недостовірних відомостей стосовно нього, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Заява зареєстрована 30.07.2024 за № Д-1908.
		 Відповідно до протоколу ОСОБА_1 о 11 год. 20 хв. 30.07.2024 року відмовився від проходження військово-лікарської комісії за направленням ІНФОРМАЦІЯ_1 виданим йому 19.07.2024, чим порушив законодавство про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме абзац четвертий частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
		Відповідно до протоколу позивачу було роз`яснено положення статті 63 Конституції України, його права та обов`язки передбачені статті 268 КУпАП, а  також повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 12 год. 30 хв. 01 серпня 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_2.
		ОСОБА_4 підписав протокол. У графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено, що до протоколу додаються письмові пояснення.
		01 серпня 2024 року постановою № 624 начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 установлено, що громадянин ОСОБА_1 о 11 год. 20 хв. 30.07.2024 року відмовився від проходження військово-лікарської комісії за направленням ІНФОРМАЦІЯ_1 виданим йому 19.07.2024 та 23.07.2024, про що свідчить запис №№ 743 та № 745 в журналі направлень на військово-лікарську комісію офіцерів запасу, чим порушив законодавство про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме: абзац четвертий частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
		Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані, як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП, за яке накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 25 500 грн.
		Оцінка суду
		Відповідно до оскаржуваної постанови позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме: за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
		Норма статті 210-1 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи. Тобто норма статті 210-1 КУпАП передбачає бланкетну відповідальність, яка потребує конкретизації та індивідуалізації шляхом вказівки конкретної норми, що була порушена.
		Із змісту постанови встановлено, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення абзацу четвертого частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
		Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
		Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з заявами про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. 
		Згідно з пунктом 63 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
		Тому суд погоджується з аргументами позивача, що відповідач не мав правових підстав направляти ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
		Згідно з пунктом 22 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
		Відповідно до пункту 3 частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
		У зв`язку з зверненням позивача з заявою про взяття його на військовий облік, ОСОБА_1 зобов`язаний був пройти медичний огляд відповідно до пункту 3 частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за умови дотримання відповідної процедури.
		Позивач оскаржує отримання направлення направленням ІНФОРМАЦІЯ_1 виданим йому 19.07.2024 та 23.07.2024. У постанові вказано, що про отримання цих записів підтверджує запис №№ 743 та № 745 в журналі направлень на військово-лікарську комісію офіцерів запасу. Відповідно до пункту 74 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 року направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військову-лікарську комісію  за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під направлення 
		Суд оцінив відповідні аргументи позивача, і встановив, що запис № 745 в журналі направлень на військово-лікарську комісію офіцерів запасу стосується іншої особи, а запис № 743 - не містить підпису позивача. Відповідач ці аргументи позивача не спростував.
		ІНФОРМАЦІЯ_7 не надало суду докази, які б підтверджували отримання  позивачем направлення під особистий підпис. Запис № 743 в журналі - не містить підпису позивача. Копія цього направлення у матеріалах справи відсутня. 
		Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		З огляду на те, що ІНФОРМАЦІЯ_7 не виконало свій обов`язок щодо доказування складу адміністративного правопорушення та правомірності оскаржуваного рішення, суд вважає, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, винесена щодо позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 210-1 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500 грн, без додержання законності та підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення - варто закрити за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
		Щодо залучення ІНФОРМАЦІЯ_2 , як відповідача у справі, суд виходив з такого.
		Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина четверта статті 46 КАС України). Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
		Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154,  територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
		Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя забезпечує в установленому порядку самопредставництво територіального центру комплектування та соціальної підтримки через осіб, уповноважених діяти від його імені, а також забезпечує представництво інтересів територіального центру комплектування та соціальної підтримки через представників у судах та інших органах (пункт 13 Положення).
		ІНФОРМАЦІЯ_7 не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є юридичною особою та має здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі забезпечувати представництво інтересів територіального центру комплектування та соціальної підтримки через представників у судах, тому суд вирішив залучити до участі справі співвідповідача (другого відповідача) - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
		Розподіл судових витрат 
		Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями частини першої статті 139 КАС України, яка передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступає відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 судовий збір у розмірі 605,00 грн.
		Керуючись статтями 139, 246, 255, 268, 286, КАС України
		УХВАЛИВ:
		1. Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; фактично проживає АДРЕСА_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження АДРЕСА_5 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
		2. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №621 від 01 серпня 2024 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500 грн.
		3. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною другою статті 210-1 КУпАП закрити.
		4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; фактично проживає АДРЕСА_3 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Суд підписав рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення (дата складення повного судового рішення) 26 вересня 2024 року відповідно до частини п`ятої статті 250 КАС України.
		 
		Суддя                                                                                                        Інна КОВАЛЕНКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...