Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/567/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 06.11.2024. Зареєстровано: 07.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2024.
Дата набрання законної сили: 31.10.2024
Номер судового провадження: 1988 Л

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 913/567/20 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючий суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В. , суддя Хачатрян В.С.,
		 
		при секретарі судового засідання : Погребняк А.М.,
		за участі представників сторін:
		від боржника, Надтока О.В.,
		від заявника, Снайко Г.О.,
		від АТ КБ "Приватбанк",  ОСОБА_1 ,
		інших, не прибули,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційні скарги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії  Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» , за вх. №1988 Л/1 , Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» , за вх.№2022 Л/1, ГУ ДПС у Луганській області , за вх. №2025 Л/1 , на ухвалу господарського суду Луганської області від 06.08.24 (повний текст складено 12.08.24, суддя Вінніков С. В.) у справі № 913/567/20 
		 
		за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії  Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» , м. Київ, 
		до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс» м. Хрустальний Луганської області, 
		про банкрутство, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.08.2024 у справі №913/567/20 зокрема :
		1.Клопотання ліквідатора банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс» (вул. Кислородна, буд. 8-А, м. Хрустальний Луганської області, 94504, ідентифікаційний код 36031248), від 30.04.2024 №02-02/371 Надтоки Олени Володимирівни про стягнення основної грошової винагороди та витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора у справі №913/567/20 задоволено.
		Затверджено звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс» (вул. Кислородна, буд. 8-А, м. Хрустальний Луганської області, 94504, ідентифікаційний код 36031248) Надтоки Олени Володимирівни про нарахування і виплату грошової винагороди у справі про банкрутство №913/567/20 за період з 01.01.2023 по 30.04.2024 у загальному розмірі 329 100 грн 00 коп. та витрат ліквідатора у розмірі 104 280 грн 00 коп.
		Стягнуто з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії-Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вул. Енергетиків, буд. 36, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93404, ідентифікаційний код 09304612) на користь арбітражної керуючої Надтоки Олени Володимирівни (вул. Тернопільська, буд. 27, м.Дніпро, 49106,) 154 454 грн 88 коп., з яких 130 455 грн 24 коп. грошова винагорода за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «КанТранс» та 23 999 грн 64 коп. відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора ТОВ «Кан-Транс», про що видати відповідний наказ.
		Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) на користь арбітражної керуючої Надтоки Олени Володимирівни (вул. Тернопільська, буд. 27, м.Дніпро, 49106) 156 403 грн 10 коп., з яких 132 100 грн 74 коп. грошова винагорода за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «КанТранс» та 24 302 грн 36 коп. відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора ТОВ «Кан-Транс», про що видати відповідний наказ.
		Стягнуто з Головного управління ДПС у Луганській області (вул. Енергетиків, буд. 72, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93401, ідентифікаційний код ВП 44082150) на користь арбітражної керуючої Надтоки Олени Володимирівни (вул. Тернопільська, буд. 27, м. Дніпро, 49106) 78 786 грн 02 коп., з яких 66 544 грн 02 коп. грошова винагорода за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «КанТранс» та 12 242 грн 00 коп. відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора ТОВ «Кан-Транс», про що видати відповідний наказ.
		Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції судовим рішенням, Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» звернулося до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 06.08.2024 у справі №913/567/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання.
		Вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування усіх обставин справи. Зокрема посилається, що у січні 2024 році арбітражним керуючим порушувалося серед іншого питання щодо схвалення звітів про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора банкрута за період з вересня 2022 року по січень 2024 року ( розмір основної грошової винагороди за відповідний період становив 342 300 грн, а розмір витрат ліквідатора  104 280 грн відповідно). За результатами розгляду звітів ліквідатора за відповідний період апелянтом було встановлено, що ліквідатором не було враховано виконання кредиторами ухвали Господарського суду Луганської області від 27.02.2023 р. у справі № 913/567/20 та повторно заявлені суми основної грошової винагороди та витрат ліквідатора за період з вересня 2022 р. по грудень 2022 р., що в загальному розмірі становила 80 869,98 грн. Наголошує, що ліквідатором банкрута взагалі не виносилося питання про схвалення звітів ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 01.01.2023 по 30.04.2024 у загальному розмірі 329 100 грн та витрат ліквідатора у розмірі 104 280 грн. Відповідно рішення з цього питання комітетом кредиторів не приймалося. Наполягає, що задоволення судом вимог ліквідатора банкрута щодо сплати основної грошової винагороди та витрат пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора за період з 01.01.2023 по 30.04.2024 саме за рахунок кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам є безпідставним та таким, що не узгоджується з приписами КУзПБ.
		Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.08.24 у справі №913/567/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» , розгляд справи призначено на 16.09.2024.
		Крім того, не погодившись з ухваленим судом першої інстанції судовим рішенням, Акціонерне товариство КБ «Приватбанк» звернулося до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 06.08.2024 у справі №913/567/20 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні клопотання.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.08.24 у справі №913/567/20 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» , за вх. №2022 Л/1 на ухвалу господарського суду Луганської області від 06.08.24 у справі № 913/567/20 , та розгляд скарг об`єднано в одне апеляційне провадження зі скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» ,за вх. №1988 Л/1 у справі № 913/567/20, розгляд справи призначено на 16.09. 2024 р.
		Крім того, , не погодившись з ухваленим судом першої інстанції судовим рішенням, ГУ ДПС у Луганській області звернулося до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 06.08.2024 у справі №913/567/20 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні клопотання.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.08.24 у справі №913/567/20 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Луганській області , за вх. №2025 Л/1 на ухвалу господарського суду Луганської області від 06.08.24 у справі № 913/567/20 та розгляд скарг об`єднано в одне апеляційне провадження зі скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» , за вх. №1988 Л/1 у справі №913/567/20, розгляд призначено на 16.09.2024 р.
		14.09.2024 від арбітражного керуючого Надтоки Олени Володимирівни через систему Електронний суд надійшов відзив на апеляційній скарги в яких просять ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 р. у судовому засіданні оголошувалася перерва до 17.10.2024 р.
		Відповідно до частини 3 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу, постанову суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
		24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану було продовжено. 
		Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:
		- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;
		- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;
		- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;
		- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.
		Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
		При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
		На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого у статті 273 Господарського процесуального кодексу України.
		У судовому засідання, яке було призначене на 17.10.2024 р. приймали участь представники заявників апеляційних скарг та ліквідатор, які підтримали свої вимоги та заперечення.
		У судовому засіданні було оголошено перерву до 31.10.2024 р.
		У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Гетьмана Р.А., який входив до складу колегії суддів, на підставі розпорядження керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями за наслідками якого визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Хачатрін В,С., суддя Россолов В.В.
		У судовому засіданні, яке відбулося 31.10.2024 р. приймали участь представники заявників апеляційних скарг та арбітражна керуюча Надтока О.В., які підтримали свої вимоги та заперечення.
		Відповідно до приписів статті 271 Господарського процесуального кодексу України, Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
		У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України) 
		Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. ( ст.269 ГПК України)
		Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційні скарги, відзив на апеляційні скарги, заслухавши представників сторін, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне. 
		З матеріалів справи убачаються такі обставини справи.
		Постановою Господарського суду Луганської області від 24.05.2021, зокрема, визнано боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс», банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; призначено арбітражного керуючого Надтоку Олену Володимирівну ліквідатором банкрута, на яку покладено обов`язки та повноваження, встановлені у статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
		Оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснено 24.05.2021.
		Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.04.2024 продовжено строк проведення ліквідаційної процедури ТОВ «Кан-Транс» та повноваження ліквідатора Надтоки О.В. на 6 місяців, тобто до 31.10.2024 (включно).
		30.04.2024 через систему «Електронний суд» від ліквідатора надійшло клопотання від 30.04.2024 №02-02/371, яке зареєстроване відділом документального забезпечення роботи суду 01.05.2024, про стягнення основної грошової винагороди та витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора у справі №913/567/20.
		У клопотанні ліквідатор просив: затвердити звіт про нарахування і виплату грошової винагороди у справі про банкрутство №913/567/20 за період з 01.01.2023 по 30.04.2024 у загальному розмірі 329 100 грн 00 коп. та витрат ліквідатора у розмірі 104 280 грн 00 коп.; стягнути з кредиторів указані грошову винагороду та витрати, пов`язані з виконанням повноважень ліквідатора, пропорційно розміру їх грошових вимог.
		Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.05.2024 прийнято клопотання арбітражного керуючого-ліквідатора Надтоки Олени Володимирівни від 30.04.2024 №02-02/371 про стягнення основної грошової винагороди та витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора у справі №913/567/20, до розгляду
		03.05.2024 через систему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Луганській області надійшли заперечення на вказане клопотання, у яких кредитор зазначив, що за період з 01.01.2023 по 30.04.2024 звіти ліквідатора комітетом кредиторів не затверджувались, уважає обчислену ліквідатором грошову винагороду та відшкодування витрат у справі №913/567/20 завищеними та безпідставними.
		Зазначив, що ліквідатором в період з 01.01.2023 по 31.12.2023 виконувались повноваження на протязі 43 днів та 7 днів в період з 01.01.2024 по 30.04.2024.
		31.05.2024 через систему «Електронний суд» від АТ «Ощадбанк» надійшли заперечення на клопотання ліквідатора, у яких кредитор з посиланням на приписи абз.2 ч.6 ст.30 КУзПБ зазначив, що звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів чи комітетом кредиторів.
		01.02.2024 на адресу кредитора надійшов запит арбітражної керуючої від 31.01.2024 №02-02/359 на проведення опитування з наступних питань: схвалення звітів про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому у розмірі 342 300 грн 00 коп., здійснення та відшкодування його втрат у розмірі 61 033 грн 00 коп. за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Кан-Транс» за період вересень-січень 2024 року; подання шести позовних заяв про визнання договорів купівлі-продажу транспортних засобів, укладених боржником, недійсними за ознаками фраудаторності; вирішення питання ро створення фонду для відшкодування витрат ліквідатора за рахунок кредиторів пропорційно до сум у реєстр вимог кредиторів.
		У зв`язку з тим, що указаний запит, на думку кредитора, не містив всієї необхідної інформації для прийняття кредитором об`єктивного та обґрунтованого рішення з порушених питань, банком на адресу ліквідатора направлено клопотання від 14.02.2024 №55/5.3-06/17072/2024, у якому кредитор просив продовжити термін надання інформації про прийняті рішення згідно запиту та надати більш деталізовану інформацію по винесеним арбітражною керуючою на розгляд кредиторів питанням.
		27.02.2024 від арбітражної керуючої надійшла інформація про продовження терміну на проведення опитування від 15.02.2024 за №02-02/361-1, яка була взята кредитором в опрацювання.
		За результатами розгляду поданих ліквідатором запиту від 31.01.2024 та інформації від 15.02.2024 банком установлено, що винесені питання не узгоджуються з обставинами справи і підлягають доопрацюванню, а тому не можуть виноситись на голосування кредиторів.
		У подальшому від ліквідатора не надходило пропозицій щодо проведення комітету кредиторів та погодження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора в межах справи №913/567/20.
		Уважає, що суми основної грошової винагороди заявлені ліквідатором за період з 01.01.2023 по 30.04.2024 є необґрунтованими, значно завищеними та безпідставними.
		03.06.2024 через систему «Електронний суд» від ліквідатора надійшло клопотання, у якому Надтока О.В зазначила, що на проведення опитування з проханням проголосувати за питання порядку денного комітету кредиторів нею направлено кредиторам відповідний запит від 31.01.2024 №02-02/359.
		Так, кредитор - Головне управління ДПС у Луганській області, прийняв участь в опитуванні та проголосував по першому питанню «проти», по другому «утримався», по третьому «проти».
		Кредитор - АТ «ПриватБанк» не прийняв участь в опитуванні.
		Кредитор - АТ «Ощадбанк» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» спочатку направив клопотання з проханням продовжити строк для опитування до 20.03.2024, а потім направив повідомлення від 19.03.2024 про виключення з порядку денного комітету кредиторів усіх питань та вважати таким, що не відбувся комітет кредиторів.
		Водночас, ураховуючи голосування Головного управління ДПС у Луганській області, не голосування АТ «ПриватБанк» та позицію АТ «Ощадбанк», який спочатку попросив продовжити термін для опитування, а потім не заповнив протокол для голосування, а направив повідомлення, що не передбачено п.16 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ і його зміст не дає змоги встановити волевиявлення учасника опитування щодо порушеного питання, тому воно не враховується під час підрахунку результатів голосування з такого питання.
		Зазначила, що усі звіти про нарахування основної грошової винагороди ліквідатора разом з копіями доказів понесених витрат в ліквідаційній процедурі направлялись усім кредиторам засобами поштового зв`язку щомісячно.
		Загалом за період з 01.01.2023 по 30.04.2024 розмір основної винагороди становить 329 100 грн 00 коп., а сума витрат - 104 280 грн 00 коп.
		Крім того, відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.05.2024 ухвалено повернути арбітражному керуючому Надтоці О.В. з Державного бюджету України судовий збір у сумі 43 736 грн 00 коп.
		Тому розмір витрат, що підлягає стягненню арбітражним керуючим зменшено зі 104 280 грн 00 коп. до 60 544 грн 00 коп.
		Указала, що розмір вимог АТ «Ощадбанк» складає 10 178 947 грн 21 коп., що відповідає 39,64%, розмір вимог АТ «ПриватБанк» складає 10 305 214 грн 98 коп., що відповідає 40,14%, розмір Головного управління ДПС у Луганській області - 5 192 276 грн 16 коп., що відповідає 20,22%.
		Як зазначалося вище, суд першої інстанції повністю задовольнив клопотання ліквідатора.
		Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення клопотання ліквідатора з огляду на нижче викладене.
		З матеріалів справи убачається, що ліквідатором заявлено до стягнення основну грошову винагороду та витрати за період з 01.01.2023 по 30.04.2024 у сумі 329 100 грн 00 коп. та 104 280 грн 00 коп. відповідно.
		Зокрема заявлено:
		- грошову винагороду за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 у розмірі 20 100 грн 00 коп. та витрати в сумі 197 грн 60 коп., 
		- грошову винагороду за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 у сумі 20 100 грн 00 коп. та витрати в сумі 132 грн 60 коп., 
		- грошову винагороду за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 у сумі 20 100 грн 00 коп. та витрати в сумі 119 грн 60 коп., 
		- грошову винагороду за період з 01.04.2023 по 30.04.2023 у сумі 20 100 грн 00 коп. та витрати в сумі 7 899 грн 20 коп., 
		-грошову винагороду за період з 01.05.2023 по 31.05.2023 у сумі 20 100 грн 00 коп. та витрати у сумі 119 грн 60 коп., 
		-грошову винагороду за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 у сумі 20 100 грн 00 коп. та витрати в сумі 344 грн 00 коп., 
		- грошову винагороду за період з 01.07.2023 по 31.07.2023 у сумі 20 100 грн 00 коп. та витрати в сумі 17 169 грн 20 коп., 
		- грошову винагороду з 01.08.2023 по 31.08.2023 у сумі 20 100 грн 00 коп. та витрати в сумі 226 грн 40 коп., 
		-грошову ви нагороду з 01.09.2023 по 30.09.2023 у сумі 20 100 грн 00 коп. та витрати в сумі 147 грн 60 коп., 
		-грошову винагороду за період з 01.10.2023 по 31.10.2023 у сумі 20 100 грн 00 коп. та витрати в сумі 33 165 грн 00 коп., 
		-грошову винагороду за період з 01.11.2023 по 30.11.2023 у сумі 20 100 грн 00 коп. та витрати в сумі 147 грн 60 коп., 
		-грошову винагороду за період з 01.12.2023 по 31.12.2023 у сумі 20 100 грн 00 коп. та витрати в сумі 147 грн 60 коп., 
		-грошову винагороду за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 у сумі 21 300 грн 00 коп. та витрати в сумі 182 грн 00 коп., 
		-грошову винагороду з 01.02.2024 по 29.02.2024 у сумі 21 300 грн 00 коп. та витрати в сумі 182 грн 00 коп., 
		-грошову винагороду за період з 01.03.2024 по 31.03.2024 у сумі 21 300 грн 00 коп. та витрати в сумі 43 918 грн 00 коп., 
		-грошову винагороду з 01.04.2024 по 30.04.2024 у сумі 24 000 грн 00 коп. та витрати в сумі 182 грн 00 коп.
		Також арбітражний керуючий зазначила, що відповідно до ухвали Верховного Суду від 13.05.2024 ухвалено повернути арбітражному керуючому Надтоці О.В. з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 43 736 грн 00 коп.
		Отже розмір витрат, що підлягають стягненню зменшено зі 104 280 грн 00 коп. до 60 544 грн 00 коп.
		Розмір кредиторських вимог, затверджених Судом складає 25676438,35 грн. 
		Розмір вимог АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління Ат «Ощадбанк» складає 10 178 947, 21 грн ( 39,64 %)
		Розмір вимог АТ КБ «Приватбанк» складає 10 305 214,98 грн ( 40,14 %)
		Розмір вимог Головного управління ДПС у Луганській області 5 192 276,16 грн (20,22%).
		Відповідно до частини 1 статті 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
		Частиною 2 статті 30 КУзПБ, зокрема, передбачено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
		Судова колегія при розгляді апеляційних скарг керуються висновками щодо застосування норм права, які викладено у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №5002-17/1718-2011.
		Так, Верховним Судом зроблено наступний висновок:
		Під час здійснення провадження у справі про банкрутство кредитор в силу наявних у нього прав не може безумовно покладатися у здійсненні дій з оскарження правочинів чи інших дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, лише на ліквідатора. Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав, зокрема цікавитися вжитими ліквідатором діями у ліквідаційній процедурі та заходами направленими на виявлення, розшук та повернення майна банкрута, ефективністю таких заходів та вчиняти, за наявності в нього необхідного обсягу прав та повноважень, дії направлені на визнання правочинів боржника недійсними, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора щодо вжитих ним заходів у ліквідаційній процедурі тощо. Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство - задоволення (погашення) його вимог.
		Однією з передбачених КУзПБ форм дієвої участі кредиторів у справі про банкрутство є реалізація ними правомочностей на створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого відповідно до частини п`ятої статті 30 цього Кодексу, відтак не створення такого фонду, за об`єктивної відсутності інших джерел відшкодування витрат арбітражного керуючого, зокрема зі сплати судового збору за заявами про визнання недійсними правочинів боржника, витребування майна з чужого незаконного володіння тощо може вплинути на ефективність здійснення ліквідаційної процедури, що матиме відповідні наслідки і для кредиторів боржника.
		Якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу 6 частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника - юридичної особи або від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на сплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі, пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог.
		За відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п`ятої статті 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ.
		Щодо сплати основної винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат, пов`язаних з виконанням повноважень у справі, Верховний Суд зазначив
		Відповідно до частин першої, другої статті 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
		Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі (абзац 6 частини другої статті 30 КУзПБ).
		Уразі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі (абзац 7 частини другої статті 30 КУзПБ)
		 Частиною п`ятою статті 30 КУзПБ передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
		Таким чином, КУзПБ визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного кредиторами фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 5011-15/2551-2012, від 16.07.2020 у справі № 918/454/18).
		Водночас, Верховний Суд акцентує, що згідно з абзацом 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Як вбачається із приписів статей 12, 30 КУзПБ надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень безоплатно.
		Діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури - найповнішого задоволення вимог кредиторів, тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника.
		Отже, якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу 6 частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на сплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі, пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог (близький за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 5011-15/2551-2012).
		Таким чином, за відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п`ятої статті 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ
		З матеріалів справи убачається, що усі звіти про нарахування основної винагороди ліквідатора з копіями доказів понесених витрат в ліквідаційній процедурі ліквідатором направлялись кредиторам у справі щомісячно засобами поштового зв`язку, що останніми не заперечується.
		Жодних заперечень по нарахуванню та виплаті основної грошової винагороди та витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора у справі, викладених у щомісячних звітах у кредиторів не виникало.
		Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
		При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов`язками, що, зокрема може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.
		Діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури - найповнішого задоволення вимог кредиторів шляхом пошуку та реалізації активів ліквідаційної маси. Поза межами ліквідаційної процедури кредитори боржника не можуть задовольнити свої вимоги в інший спосіб, окрім як через реалізацію майна боржника в ліквідаційній процедурі. Тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника.
		Судова колегія зазначає, що кредитор, який приймає участь у справі про банкрутство, не тільки має певні процесуальні права, зокрема на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження може нести певні обов`язки, пов`язані з розглядом справи. За ухвалою суду на нього можуть покладатися певні судові витрати. 
		Відносно заперечень апелянтів щодо відсутності рішення комітету кредиторів про затвердження звітів ліквідатора .
		КУзПБ не містить вказівки про те, що відсутність доказів розгляду комітету кредиторів звітів арбітражного керуючого про оплату послуг та відшкодування витрат унеможливлює затвердження таких звітів судом у разі їх подання арбітражним керуючим для розгляду. Комітет кредиторів боржника лише визначає своїм рішенням розмір оплати послуг арбітражного керуючого з урахуванням того, що такий розмір повинен бути не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора.
		Як правильно зазначив суд першої інстанції, затвердження розміру оплати послуг арбітражного керуючого покладається не на комітет кредиторів боржника, а саме на господарський суд, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутства.
		Законом гарантовано арбітражному керуючому отримання основної грошової винагороди за виконання ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутства у розмірі не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора.
		З огляду на наведене судова колегія відхиляє доводи апелянтів з цього приводу. 
		Судова колегія також зазначає, що кредитори, за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі подати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди.
		Будь-яких скарг на дії ліквідатора Надтоки О.В від кредиторів не надходило та питання про її відсторонення від виконання обов`язків ліквідатора не ініціював.
		Як неодноразово зазначав Верховний Суд не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів, жодним чином не має впливати на оплату його послуг.
		У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16).
		Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.
		Частинами 1, 3, 4 та 7 ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; використання примусової праці забороняється; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Відповідно до ч.5 ст.30 КУзПБ кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
		Кредиторами у справі №913/567/20 фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не створювався.
		Відповідно до правових висновків Верховного Суду у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
		З огляду на вищевикладене. судова колегія також приходить до висновку, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора у даній справі слід покласти на кредиторів, дотримуючись принципу пропорційності.
		Судова колегія перевірила наданий ліквідатором Надтокою О.В. розрахунок грошової винагороди за період з 01.01.2023 по 30.04.2024 та вважає його обґрунтованим, зробленим у відповідності до приписів КУзПБ.
		Доводи апелянтів про те, що до зазначеної суми була включена грошова винагорода за період з вересня 2022 по грудень 2022, що в загальному розмірі становила 80 869,98 грн не знайшло свого підтвердження під час апеляційного провадження.
		Відтак, стягненню з кредиторів на користь ліквідатора підлягає грошова винагорода за період з 01.01.2023 по 30.04.2024 у сумі 329 100 грн 00 коп. та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора у справі про банкрутство в сумі 60 544 грн 00 коп.
		Доводи апелянтів про те, що судом першої інстанції було безпідставно відшкодовано витрати ліквідатора у розмірі 104 280 грн також не знайшло свого підтвердження під час апеляційного провадження.
		Щодо затвердження звіту ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс» (вул. Кислородна, буд. 8-А, м. Хрустальний Луганської області, 94504, ідентифікаційний код 36031248) ОСОБА_2 про нарахування і виплату грошової винагороди у справі про банкрутство №913/567/20 за період з 01.01.2023 по 30.04.2024 у загальному розмірі 329 100 грн 00 коп. та витрат ліквідатора у розмірі 104 280 грн 00 коп.
		Як убачається з матеріалів справи рішення про повернення арбітражному керуючому Надтоці О.В. з Державного бюджету України судового збору у сумі 43 736 грн було ухвалене Верховним Судом 13.05.2024р., у той час, як Звіт ліквідатора було складено за період з 01.01.2023 по 30.04.2024 р. Тому підстави, для змін розміру витрат ліквідатора саме за цей період, були відсутні.
		Про те, як убачається з оскаржуваної ухвали, з кредиторів судом першої інстанції було стягнуто витрати ліквідатора у розмірі 60 544 грн, тобто з урахуванням ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.05.2024 
		Щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу і не впливають на результат вирішення спору, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною у залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010).
		Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
		Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)
		В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що оскаржувана ухвала судом першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції залишається без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
		 
		Судові витрати покладаються на заявників апеляційних скарг.
		Керуючись ст. ст. 269,270, 275,276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		 1.Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії  Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» , за вх. №1988 Л/1 , Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» , за вх.№2022 Л/1, ГУ ДПС у Луганській області , за вх. №2025 Л/1 , на ухвалу господарського суду Луганської області від 06.08.2024 у справі № 913/567/20  залишити без задоволення.
		 
		 2.Ухвалу господарського суду Луганської області від 06.08.2024 у справі №913/567/20  залишити без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст постанови складено 06.11.2024 
		 
		Головуючий суддя О.І. Склярук
		 
		Суддя В.В. Россолов 
		 
		Суддя В.С. Хачатрян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...