Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/2667/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано судом: 05.12.2024. Зареєстровано: 06.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2024.
Дата набрання законної сили: 04.12.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		           
		 
		ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		_____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		04 грудня 2024 року  м. ОдесаСправа № 916/2667/24
		Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Богатиря К.В.
		суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Херсонського обласного центру зайнятості
		на рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2024, суддя суду першої інстанції Петров В.С., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 27.08.2024
		по справі №916/2667/24
		за позовом Херсонського обласного центру зайнятості 
		до Приватного закладу «Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова»
		про стягнення суми завищеного розміру допомоги по частковому безробіттю на період карантину в розмірі 100 525,79 грн, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина.
		Херсонський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного закладу «Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова» про стягнення суми завищеного розміру допомоги по частковому безробіттю на період карантину в розмірі 100 525,79 грн.
		Позов обґрунтовано тим, що за період з березня 2020 року по листопад 2020 року Приватним закладом «Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова»  по 16 особам невірно визначено розмір допомоги по частковому безробіттю на період карантину та як наслідок завищено її розмір на загальну суму 102 285,94 грн.
		 
		Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
		Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.08.2024 у задоволенні позову відмовлено.
		Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що органами Держаудитслужби вживались передбачені законодавством заходи реагування, які відповідно до положень Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" в обов`язковому порядку мали би бути вжиті у разі виявлення порушень. Зокрема, в матеріалах справи немає відомостей, що Держаудитслужбою за наслідками збору інформації, оформленого довідкою від 22.11.2021, був складений звіт про результати державного фінансового аудиту. При цьому господарський суд зазначив, що відсутність такого звіту не дає підстави стверджувати, що Держаудитслужбою були встановлені порушення при отриманні Приватним закладом "Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова" коштів з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, оскільки наявність таких порушень може підтверджувати (згідно зі ст. 3 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні") виключно звіт про результати державного фінансового аудиту.
		 
		Аргументи учасників справи.
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
		До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Херсонського обласного центру зайнятості на рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2024 по справі №916/2667/24. 
		Позивач вказав, що зважаючи на ситуацію, що склалась через обставини, пов`язані зі збройною агресією та тимчасовою окупацією території Херсонщини, Позивачем з дотриманням принципу справедливості балансу інтересів роботодавця (Відповідача) та Фонду, в приміщенні центру зайнятості проведено перевірку відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину шляхом співставлення даних, про посадові оклади працівників, зазначених Відповідачем у Відомостях про осіб, щодо яких виконуються вимоги частини третьої статті 47-1 Закону України "Про зайнятість населення", та в штатних розписах Відповідача, що затверджені 01.01.2020 року та 01.09.2020 року, відповідно до яких посадові оклади працівників менші, ніж ті, що вказані Відповідачем у відомостях про осіб, щодо яких виконуються вимоги частини третьої статті 47-1 Закону України "Про зайнятість населення", поданих за період з 01.03.2020 року по 31.12.2020 року .
		Апелянт вказує, що проведення перевірки відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, в приміщені центру зайнятості шляхом співставлення даних отриманих в законний спосіб, надання результатів цих розрахунків Відповідачу для розгляду не суперечить вимогам чинного законодавства України. При цьому судом не враховано, що матеріали справи, так само, не містять доказів подання відповідачем відповідних документів, необхідних для проведення перевірки.
		Позивач зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги доводи у позовній заяві щодо складу правопорушення Відповідача в частині завищення посадових окладів працівників закладу. Крім того, судом не здійснено аналіз норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Порядку № 306, на яких ґрунтуються позовні вимоги, належності й достатності поданих позивачем доказів.
		Апелянт також вказує, що довідка Держаудитслужби є лише носієм доказової інформації, що зібрана контролюючим органом у суб`єкта господарювання.
		Позивач зазначає, що до письмових заперечень Приватного закладу "Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова" до Довідки від 22.11.2021 не додано жодного документального підтвердження викладених фактів - а ні організаційно-розпорядчого документу щодо одночасного використання Інститутом двох штатних розписів, а ні копій штатних розписів, який є «дійсним і яким користувалася бухгалтерія» тощо. Крім того, відповідачем не надано жодного документального підтвердження щодо встановлення конкретних посадових окладів 14 працівникам, по яким завищено розмір допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
		Керуючись викладеним вище, апелянт просить рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2024 року по справі №916/2667/24 повністю скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги Херсонського обласного центру зайнятості щодо стягнення з Приватного закладу «Морський інститут післядипломної освіти імені контр- адмірала Федора Федоровича Ушакова» суми завищеного розміру допомоги по частковому безробіттю на період карантину 100 525,79 грн., задовольнити в повному обсязі.
		 
		Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.
		До Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного закладу «Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова» надійшов відзив на апеляційну скаргу Херсонського обласного центру зайнятості на рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2024 по справі №916/2667/24.
		Відповідач вказує, що матеріалами справи не підтверджується ані факт подання Позивачу недостовірних відомостей при отриманні допомоги по частковому безробіттю, ані факт вчинення правопорушення в частині завищення посадових окладів.
		На думку відповідача, довідка збору інформації за своєю суттю є службовим документом, який фіксує факт збору інформації відповідною службовою особою, містить відомості про певні обставини, встановлені під час збору інформації, і сама по собі ця довідка не створює для учасника аудиту ніяких прав чи обов`язків. Натомість, такі права чи обов`язки, зокрема, у розрізі спірних правовідносин, може створювати лише звіт за наслідками проведеного аудиту, в якому зазначаються пропозиції та рекомендації, обов`язкові до розгляду об`єктом аудиту, як це передбачає п. 25 Порядку №698.
		Відповідач вказує, що матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що органами Держаудитслужби вживались передбачені законодавством заходи реагування, які, відповідно до положень Закону № 2939-ХІІ, в обов`язковому порядку мали б бути вжиті, у разі виявлення порушень. Зокрема, в матеріалах справи немає відомостей, що Держаудитслужбою за наслідками збору інформації, оформленого довідкою від 22.11.21, був складений звіт про результати державного фінансового аудиту; як наслідок, відсутність такого звіту не дає підстави стверджувати, що Держаудитслужбою були встановлені порушення при отриманні Приватним закладом "Морський інститут післядипломної освіти імені контр- адмірала Федора Федоровича Ушакова" коштів з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, оскільки наявність таких порушень може підтверджувати (згідно ст. 3 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні») виключно звіт про результати державного фінансового аудиту.
		Відповідач доходить до висновку, що абсолютно безпідставним є твердження апелянта про те, що Господарський суд Одеської області при прийнятті оспорюваного позивачем рішення допустив неповноту дослідження обставин справи та невідповідність висновків фактичним обставинам.
		Керуючись викладеним вище, відповідач просить апеляційну скаргу Херсонського обласного центру зайнятості на рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2024 залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
		 
		Рух справи у суді апеляційної інстанції.
		Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/2667/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024.
		На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/2667/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2024 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Херсонського обласного центру зайнятості на рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2024 по справі №916/2667/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/2667/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
		До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2667/24.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Херсонського обласного центру зайнятості на рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2024 по справі №916/2667/24; розгляд апеляційної скарги Херсонського обласного центру зайнятості на рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2024 по справі №916/2667/24 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 25.10.2024.
		Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
		Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
		Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
		Відповідно до п. 2     ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
		Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали апеляційного господарського суду від 30.09.2024, якою відкрито апеляційне провадження у справі №916/2667/24, була отримана в електронному кабінеті позивачем - 01.10.2024, відповідачем - 01.10.2024, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання.
		Тобто учасники справи були повідомлені належним чином про розгляд апеляційним господарським судом апеляційної скарги в письмовому провадженні без виклику сторін.
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом.
		15.06.2020 Приватний заклад "Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова" звернувся до Херсонського міського центру зайнятості із заявою за вих. № № 67/01-2020 про надання коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину у зв`язку із зупиненням діяльності відповідно до статті 47-1 Закону України "Про зайнятість населення".
		До заяви відповідачем було надано документи, які передбачені та відповідають ст. 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" та Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 306 (далі - Порядок).
		На підставі статті 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" та відповідно до наказу Херсонського обласного центру зайнятості "Про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину" за № 99 від 17.06.2020 відповідачу надано допомогу по частковому безробіттю на період карантину.
		Додатком № 1 до наказу Херсонського обласного центру зайнятості від 17.06.2020 № 99 є - Перелік роботодавців, яким надається допомога по частковому безробіттю на період карантину відповідно до поданих документів, відповідно до якого, серед інших, вказано Приватний заклад "Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова".
		На виконання вищезазначеного наказу та Порядку, 18 червня 2020 року між Херсонським міським центром зайнятості (центр зайнятості) та Приватним закладом "Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова" (роботодавець) укладено договір № 04-40/164 про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2.
		Предметом даного договору є надання центром зайнятості роботодавцю коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд) для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУЮ-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (далі - карантин), відповідно до Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 306 (зі змінами) (далі - Порядок), наказу Херсонського обласного центру зайнятості від 17.06.2020 року № 99 "Про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину", у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності.
		Згідно з п. 5 договору відповідач, крім іншого, зобов`язався подавати Херсонському міському центру зайнятості щомісяця до 10 числа (до закінчення строку дії цього договору) відомості про осіб відповідно до п. 15 порядку, що є підставою для перерахування коштів фонду для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, а також повідомляти про зміну зазначених відомостей протягом п`яти календарних днів; виплачувати працівникам допомогу по частковому безробіттю на період карантину протягом трьох робочих днів після їх надходження на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (відомістю на виплату грошей), подавати щомісяця не пізніше ніж протягом п`яти календарних днів після виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину центру зайнятості копії платіжних відомостей для виплати допомоги по безробіттю на період карантину з підтвердженням перерахування коштів на рахунки працівників.
		В пункті 8 договору на відповідача в установленому законодавством порядку покладено відповідальність за достовірність документів і відомостей, що є підставою для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину, та цільове використання коштів фонду. В разі подання недостовірних відомостей, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове держане соціальне страхування на випадок безробіття», використання роботодавцем коштів з Фонду з порушенням установленого порядку, роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати Фонду заподіяну шкоду.
		Відповідно до п. 3 договору та поданих відомостей про осіб, Херсонським міським центром зайнятості було перераховано відповідачу кошти на виплату допомоги по частковому безробіттю на період карантину за період з 01.03.2020 по 31.12.2020 на загальну суму 773102,66 грн., про що свідчать надані до матеріалів справи банківські виписки:
		- за 06.07.2020 року у розмірі 230389,37 грн., в призначенні платежу якої вказано: "Оплата допомоги по част. безробіт. за 03.-05.2020р., зг. пост. КМУ №306 від 22.04.2020 р., дог. №04-40/164 від 18.06.2020р. та служб. зап. від 30.06.2020 р. № 2120/0"; 
		- за 29.07.2020 року у розмірі 99311,60 грн., в призначенні платежу якої вказано: "261007 Допом. по част. безробіт. на період карант. відпов. до пост. КМУ від 27.04.2020 р. №308, КМУ від 22.04.2020 р. № 306, дог. №04-40/164 від 18.06.2020р. та служб. зап.";
		- за 12.08.2020 року у розмірі 91418,21 грн., в призначенні платежу якої вказано: "261007 Допом. по част. безробіт. на період карант. відпов. до пост. КМУ від 27.04.2020 р. №308, КМУ від 22.04.2020 р. № 306, дог. №04-40/164 від 18.06.2020р. та служб. зап.";
		- за 11.09.2020 року у розмірі 90180,68 грн., в призначенні платежу якої вказано: "261007 Допом. по част. безробіт. на період карант. відпов. до пост. КМУ від 27.04.2020 р. №308, КМУ від 22.04.2020 р. № 306, дог. №04-40/164 від 18.06.2020р. та служб. зап.";
		- за 22.10.2020 року у розмірі 90584,97 грн., в призначенні платежу якої вказано: "261007 Допом. по част. безробіт. на період карант. відпов. до пост. КМУ від 27.04.2020 р. №308, КМУ від 22.04.2020 р. № 306, дог. №04-40/164 від 18.06.2020р. та служб. зап.";
		- за 26.11.2020 року у розмірі 84499,92 грн., в призначенні платежу якої вказано: "261007 Допом. по част. безробіт. на період карант. відпов. до пост. КМУ від 27.04.2020 р. №308, КМУ від 22.04.2020 р. № 306, дог. №04-40/164 від 18.06.2020р. та служб. зап.";
		- за 21.12.2020 року у розмірі 86717,91 грн., в призначенні платежу якої вказано: "261007 Допом. по част. безробіт. на період карант. відпов. до пост. КМУ від 27.04.2020 р. №308, КМУ від 22.04.2020 р. № 306, дог. №04-40/164 від 18.06.2020р. та служб. зап.".
		На підставі п.п. 1 п. 2 договору від 18.06.2020 року та п. 23 Порядку № 306, 06.04.2021 Відділом взаємодії з роботодавцями Херсонського міського центру зайнятості проведено перевірку відомостей, поданих Приватним закладом "Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова" для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, дотримання порядку використання останнім виділених йому коштів допомоги по частковому безробіттю на період карантину за період з 18.03.2020 по 31.07.2020.
		Відповідно до акту перевірки за № 1 від 31.07.2020, складеного Зоріною Наталією Григорівною - провідним фахівцем відділу взаємодії з роботодавцями Херсонського міського центру зайнятості з відома та в присутності ректора Приватного закладу "Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова" П`ятакова Едуарда Миколайовича, встановлено, що документи, подані підприємством для виділення коштів для виплати допомоги по частковому безробіттю, відповідають оригіналам документів та ці документи є в наявності на підприємстві; фактів подання недостовірних відомостей роботодавцем не виявлено; порушення відсутні; порядок використання роботодавцем виділених йому коштів допомоги по частковому безробіттю на період карантину дотримано.
		Вказаний акт № 1 від 31.07.2020 року підписаний провідним фахівцем з питань зайнятості відділу взаємодії з роботодавцями Н.Г. Зоріною та ректором ПЗ "Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова" П`ятаковим Е.М. При цьому до вказаного акту № 1 від 30.07.2020 року відповідачем подані пояснення (а.с. 91 Т. 1). 
		В подальшому, як вбачається із матеріалів справи (а.с. 165-179 Т. 1), Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області проведено збір інформації в Приватному закладі "Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова" (далі - ПЗ, Заклад, Морський інститут ім. адм. Ф.Ф. Ушакова) з метою оцінки управління коштами Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, цільового, законного, ефективного та результативного використання ресурсів, ефективності і результативності діяльності, достовірності фінансової звітності за період з 01.03.2020 по 31.12.2020, за результатами чого складено Довідку від 22.11.2021 року.
		Згідно із вказаною Довідкою від 22.11.2021 року Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області встановлено, зокрема: "Відповідно до п. 4 Порядку № 306 допомога по частковому безробіттю на період карантину надається за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Однак, фактично розмір допомоги ректору, першому проректору, проректору з науково-педагогічної роботи, вченому секретарю, завідувачам кафедр, професорам, доцентам, старшим викладачам, викладачам розраховано та подано до Херсонського міського центру зайнятості не виходячи із посадового окладу, а із посадового окладу із врахуванням надбавок за вислугу років, вчене звання за науковий ступінь. В ході збору інформації встановлено, що за період з березня 2020 року по листопад 2020 року закладом по 16 особам невірно визначено розмір допомоги по частковому безробіттю на період карантину та як наслідок завищено її розмір на загальну суму 102285,94 грн.".
		Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, Приватним закладом "Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова" викладені письмові заперечення до вказаної Довідки від 22.11.2021 року (а.с. 107-109 Т.2).
		Поряд з цим судом встановлено, що Херсонська філія Херсонського обласного центру зайнятості звернулася до відповідача із листом від 26.10.2023 р. за вих № 21/06/04/938/23, в якому зазначила, що на виконання листа Державного центру зайнятості від 04.02.2022 р. № 33/10/543-22 щодо результатів перевірки Держаудитслужбою ПЗ "Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова", як отримувача допомоги по частковому безробіттю на період карантину, виникла необхідність проведення перевірки відомостей, вказаних у довідці Держаудитслужби, та у разі підтвердження переплати, вжити заходів для повернення зайво використаних коштів. Також у вказаному листі було довідково проінформовано, що перевірку відомостей, поданих роботодавцем для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину за період березень 2020 - липень 2020 підтверджено актом від 31.07.2020, порушень не виявлено. При цьому в листі зазначено, що перевірку відомостей, поданих роботодавцем для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину за період серпень 2020 р. - листопад 2021 р., було розпочато 22.02.2022 р., підсумкове підписання висновків та акту перевірки з обох сторін не відбулося у зв`язку з початком 24.02.2022 р. широкомасштабного вторгнення та військової агресії Російської Федерації проти України. З огляду на викладене центр зайнятості просив заклад розглянути питання щодо закінчення оформлення висновків перевірки у паперовому вигляді.
		В подальшому, листом від 03.04.2024 року за вих. № 21/06/04/705/24 Херсонська філія Херсонського обласного центру зайнятості звернулася до відповідача, в якому зазначила про необхідність невідкладного вирішення питання стосовно оформлення висновків перевірки за період серпень 2020 - листопад 2021 року, яку було розпочато 22.02.2022 року, з огляду на що філія просила вжити всіх можливих заходів щодо закінчення оформлення висновків перевірки у паперовому вигляді в строк до 20.04.2024.
		У відповідь на вказаний лист Приватний заклад "Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова" листом від 12.04.2024 р. за вих. № 01/04/12 повідомив, що з боку приватного закладу не чинилося жодних перешкод у проведенні перевірки, у тому числі щодо надання доступу до необхідної центру зайнятості інформації, але при цьому висновки та акт перевірки не були оформлені суб`єктом, який проводив перевірку - Херсонською філією Херсонського обласного центру зайнятості, та не були останнім підписані, з огляду на що абсолютно незрозумілими та незаконними є як вимога до закладу вжити можливих заходів щодо закінчення оформлення висновків перевірки у паперовому вигляді, так і повідомлення філії врахувати як кінцеві документи та відомості, подані нашим підприємством при проведенні перевірки Управлінням південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області.
		10.05.2024 року позивачем на електронну адресу відповідача office@aumi.institute направлено лист за вих. № 21/06/05/1163/24 про повернення коштів, в якому відповідачу запропоновано розглянути питання щодо добровільного повернення коштів, безпідставно отриманих через подання недостовірних документів та відомостей у розмірі 100525,79 грн., або надати обґрунтування відсутності підстав для повернення коштів з наданням належним чином завірених копій відповідних документів (колективного договору, Положення про оплату праці тощо).
		У відповідь на вказану вимогу Приватний заклад "Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова" листом від 24.05.2024 р. за вих. № 0502-24 повідомив центр зайнятості, що не вбачає підстав для повернення грошових коштів у сумі 100525,79 грн. у зв`язку з правомірним отриманням вказаних коштів та відсутністю в діях закладу будь-якої недобросовісності при отриманні допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
		Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача суми завищеного розміру допомоги по частковому безробіттю на період карантину в розмірі 100525,79 грн., встановленого на підставі Довідки Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області від 22.11.2021.
		Колегія суддів зазначає, що наказом Міністерства економіки України "Про утворення філій регіональних центрів зайнятості Державного центру зайнятості" від 02.11.2022 р. № 4325 погоджено створення Бериславської, Генічеської, Новокаховської, Скадовської, Херсонської філій Херсонського обласного центру зайнятості.
		Наказом Херсонського обласного центру зайнятості "Про ліквідацію та утворення філій" від 15.12.2022 р. № 64 утворено відповідні філії Херсонського обласного центру зайнятості.
		Отже, організаційна структура Державної служби зайнятості у Херсонській області складається з Херсонського обласного центру зайнятості та 5 його філій.
		На виконання приписів Положення про Державну службу зайнятості Херсонський міський центр зайнятості вибув з правовідносин.
		У відповідності до пункту 2 розділу ІІ Положення про державну службу зайнятості, Державна служба зайнятості забезпечує виконання завдань і функцій у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функцій виконавчої дирекції Фонду, визначених законами України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"  та "Про зайнятість населення". 
		Виконання завдань і функцій у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функцій виконавчої дирекції Фонду, визначених законами України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про зайнятість населення" в Херсонській області здійснюється Херсонським обласним центром зайнятості, в тому числі через Бериславську, Генічеську, Новокаховську, Скадовську, Херсонську філії Херсонського обласного центру зайнятості.
		Відповідно до пункту 2 розділу II Положення про Херсонську філію Херсонського обласного центру зайнятості згідно з визначеним місцем знаходження (Херсонський район) Херсонська філія Херсонського обласного центру зайнятості, крім іншого, здійснює повноваження щодо ведення позовної роботи по стягненню заборгованості до Фонду тощо.
		Наказом Херсонського обласного центру зайнятості від 28.02.2023 р. № 17 "Про внесення змін до наказу від 15.12.2022 р. № 65 "Про затвердження положень про філії" датою початку діяльності Херсонської філії Херсонського обласного центру зайнятості визначено 01.03.2023 р.
		Херсонський обласний центр зайнятості, в інтересах якого діє Херсонська філія, набув прав та обов`язків, визначених Положенням про Державну службу зайнятості, в тому числі і у матеріальних правовідносинах стосовно стягнення коштів. 
		Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Херсонський міський центр зайнятості з 29.02.2024 року перебуває у стані припинення на підставі внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації. 
		Крім зазначеного, відповідно до пункту 7 наказу Міністерства економіки України від 14.02.2024 року № 4050 "Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості"  Херсонський обласний центр зайнятості є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Херсонського міського центру зайнятості.
		Таким чином, враховуючи, що Херсонський міський центр зайнятості на теперішній час не здійснює діяльність, оскільки позбавлений повноважень щодо реалізації функцій та завдань, визначених Положенням про Державну службу зайнятості, а Херсонський обласний центр зайнятості (код ЄДРПОУ 03491300) є правонаступником прав, обов`язків стягувача, суд дійшов висновку, що відбулось публічне правонаступництво.
		 
		Мотивувальна частина.
		Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову, виходячи з таких підстав.
		Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		В силу частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
		Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
		Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19), а право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), відтак суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.
		Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
		Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
		У справі "Белеш та інші проти Чеської Республіки" Європейський суд з прав людини зауважив, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов`язків.
		Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 04.12.1995 у справі "Белле проти Франції" для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права.
		Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, оскільки обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Неналежність або неефективність обраного позивачем способу захисту права є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
		Враховуючи вищевикладене, господарський суд повинен встановити на що саме спрямований позов та вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту в обраний позивачем спосіб.
		У пункті 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України встановлено норму-принцип «справедливість, добросовісність та розумність».
		Відповідно до частини третьої статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
		Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу  України).
		Відповідно до частини першої статті 15, частини першої, пункту 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
		За частиною третьою статті 147 Господарського кодексу України збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону. 
		Згідно із частинами першою, другою статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
		Частинами першою, другою статті 217 Господарського кодексу України  визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
		Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (частина перша статті 218 Господарського кодексу України).
		Відповідно до частини другої статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
		Тобто, нормами частини другої статті 218 Господарського кодексу України  встановлено презумпцію вини учасника господарських відносин у невиконанні або неналежному виконанні господарського зобов`язання чи порушенні правил здійснення господарської діяльності, що означає, що особа, яка завдала збитків, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин та вжиття усіх залежних від неї заходів для недопущення господарського правопорушення).
		Отже, тягар доказування відсутності вини у випадку завдання збитків покладений на Відповідача.   
		Згідно із статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Збитками, згідно з частини другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Велика Палата Верховного суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17 визначила, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.
		Як передбачено ч. 1, 2 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
		До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду (ч.ч.1, 3, 4 ст.225 ГК України).
		Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Кодексу).
		Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.
		Породжуючи настання цивільних прав та обов`язків згідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування шкоди вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння шкоди. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою порушника та шкодою полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв`язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами. Стягнення шкоди як виду цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності такої шкоди та обґрунтованості її розміру.
		З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачається, що об`єктивною стороною правопорушення є наявність шкоди в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та шкодою. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов`язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
		Предметом позову у даному випадку є саме стягнення збитків у вигляді суми завищеного розміру допомоги по частковому безробіттю на період карантину в розмірі 100    525,79 грн.
		15.06.2020 Приватний заклад "Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова" звернувся до Херсонського міського центру зайнятості із заявою за вих. № № 67/01-2020 про надання коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину у зв`язку із зупиненням діяльності відповідно до статті 47-1 Закону України "Про зайнятість населення".
		До заяви відповідачем було надано документи, які передбачені та відповідають ст. 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" та Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 306 (далі - Порядок).
		На підставі статті 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" та відповідно до наказу Херсонського обласного центру зайнятості "Про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину" за № 99 від 17.06.2020 відповідачу надано допомогу по частковому безробіттю на період карантину.
		Додатком № 1 до наказу Херсонського обласного центру зайнятості від 17.06.2020 № 99 є - Перелік роботодавців, яким надається допомога по частковому безробіттю на період карантину відповідно до поданих документів, відповідно до якого, серед інших, вказано Приватний заклад "Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова".
		Відповідно до ч. 1, 4, 9 ст. 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою.
		Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб`єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.
		Допомога по частковому безробіттю на період карантину встановлюється за кожну годину, на яку працівникові або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою, було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, з розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду, або з розрахунку двох третин бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою. 
		Розмір, порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до п. 2 Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 № 306 (далі Порядок №306), допомога - кошти, передбачені в бюджеті Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд), що надаються міськими, районними і міськрайонними центрами зайнятості та філіями регіональних центрів зайнятості (далі - центри зайнятості) роботодавцям із числа суб`єктів малого та середнього підприємництва, в тому числі фізичним особам - підприємцям (далі - роботодавці), для виплати допомоги працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати, а також фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, - у разі втрати ними частини доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів, передбачених карантином та/або надзвичайною ситуацією;
		Зупинення (скорочення) діяльності - зупинення (скорочення) діяльності роботодавця або фізичної особи - підприємця, яка є застрахованою особою, через проведення заходів, передбачених карантином та/або надзвичайною ситуацією, яке призвело до часткового або повного скорочення тривалості робочого часу його працівників або фізичної особи - підприємця, яка є застрахованою особою.
		Пунктом 3 Порядку 306 встановлено, що допомога надається центром зайнятості застрахованим особам, зокрема працівникам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини, у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності, за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, яка є застрахованою особою, для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини, або фізичній особі - підприємцю, яка є застрахованою особою та не отримує допомогу як працівник.
		Пунктом 4 Порядку №306 встановлено, що розмір допомоги визначається та надається за кожний місяць зазначеного періоду пропорційно робочому часу працівника або фізичної особи - підприємця, яка є застрахованою особою, який скорочено.
		У разі скорочення тривалості робочого часу працівника або фізичної особи - підприємця, яка є застрахованою особою, розрахунок розміру допомоги за відповідний місяць періоду карантину та/або надзвичайної ситуації здійснюється за такою формулою:
		РДЧБК = СРД/НРД х СРЧ,
		де РДЧБК - розмір допомоги за відповідний місяць періоду карантину та/або надзвичайної ситуації;
		СРД для найманих працівників - це дві третини тарифної ставки (окладу), встановленої (встановленого) працівникові відповідного розряду за відповідний місяць;
		НРЧ - кількість годин нормальної тривалості робочого часу за відповідний місяць;
		СРЧ - кількість годин скороченого робочого часу за відповідний місяць.
		Пунктом 6 порядку №306 встановлено, що виплата працівникам допомоги здійснюється роботодавцем, з яким оформлено трудові відносини (крім осіб, які працюють у роботодавця за сумісництвом).
		Пунктом 9 Порядку №306 передбачено, що для отримання допомоги роботодавець або фізична особа - підприємець, яка є застрахованою особою, звертається до центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та подає (особисто або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування (за наявності технічної можливості) такі документи:
		1) роботодавець - заяву в довільній формі, в якій зазначається, зокрема, інформація про належність роботодавця до суб`єктів малого або середнього підприємництва відповідно до Господарського кодексу України, разом із засвідченими роботодавцем копіями підтвердних документів щодо середньої кількості працівників та доходу роботодавця за календарний рік, що передує року подання до центру зайнятості документів, та у якій підтверджує достовірність документів, поданих ним для отримання допомоги і ознайомлення з умовами отримання та повернення допомоги;
		фізична особа - підприємець, яка є застрахованою особою, - заяву у довільній формі, в якій підтверджує достовірність документів, поданих нею для отримання допомоги і ознайомлення з умовами отримання та повернення допомоги;
		2) засвідчену роботодавцем/фізичною особою - підприємцем, яка є застрахованою особою, копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
		3) роботодавець - відомості про працівників (прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), в яких виникло право на допомогу згідно із статтею 47-1 Закону України "Про зайнятість населення", за формою згідно з додатком 1;
		фізична особа - підприємець, яка є застрахованою особою та звертається за отриманням допомоги, - відомості щодо себе за формою згідно з додатком 2.
		4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності, подану роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, яка є застрахованою особою, на підставі звітних відомостей, що надаються Пенсійному фонду України або ДПС, крім фізичних осіб - підприємців, які є застрахованими особами та відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		Показник річного доходу суб`єкта підприємництва від будь-якої діяльності визначається на підставі офіційних звітних даних за останні чотири квартали (для суб`єкта підприємництва, що подає квартальну звітність) або за останній звітний рік (для суб`єкта підприємництва, що подає річну звітність).
		Середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) визначається за даними відповідної статистичної звітності, де зазначається такий показник, або іншої передбаченої законодавством звітності, в якій наявні відповідні відомості.
		Підтвердження сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку, здійснюється в порядку обміну інформацією між Державною службою зайнятості та ДПС.
		Відповідно до форми згідно додатку 1 до Порядку №306, роботодавець зокрема надає відомості щодо тарифної ставки (окладу) працівника.
		Пунктом 19 Порядку №306 передбачено, що у разі виявлення факту подання роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, яка є застрахованою особою, недостовірних документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги, кошти, отримані роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, яка є застрахованою особою, повертаються до Фонду в повному обсязі у розмірі виплаченої такій особі допомоги.
		У разі подання недостовірних документів та відомостей, передбачених цим Порядком та пунктом 2 частини другої статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", нецільового використання роботодавцем коштів Фонду або використання їх з порушенням цього Порядку роботодавець/фізична особа - підприємець, яка є застрахованою особою, добровільно чи на підставі рішення суду зобов`язані повернути Фонду кошти, отримані або використані з порушенням цього Порядку та зазначеного Закону.
		Як вбачається з матеріалів справи на виконання вищезазначеного наказу та Порядку, 18 червня 2020 року між Херсонським міським центром зайнятості (центр зайнятості) та Приватним закладом "Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова" (роботодавець) укладено договір № 04-40/164 про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2.
		Згідно з п. 5 договору відповідач, крім іншого, зобов`язався подавати Херсонському міському центру зайнятості щомісяця до 10 числа (до закінчення строку дії цього договору) відомості про осіб відповідно до п. 15 порядку, що є підставою для перерахування коштів фонду для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, а також повідомляти про зміну зазначених відомостей протягом п`яти календарних днів; виплачувати працівникам допомогу по частковому безробіттю на період карантину протягом трьох робочих днів після їх надходження на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (відомістю на виплату грошей), подавати щомісяця не пізніше ніж протягом п`яти календарних днів після виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину центру зайнятості копії платіжних відомостей для виплати допомоги по безробіттю на період карантину з підтвердженням перерахування коштів на рахунки працівників.
		В пункті 8 договору на відповідача в установленому законодавством порядку покладено відповідальність за достовірність документів і відомостей, що є підставою для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину, та цільове використання коштів фонду. В разі подання недостовірних відомостей, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове держане соціальне страхування на випадок безробіття», використання роботодавцем коштів з Фонду з порушенням установленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати Фонду заподіяну шкоду.
		Як вбачається зі змісту наявної в матеріалах справи Довідки Держаудитслужби від 22.11.2021, остання має назву "Довідка збору інформації, проведеної у Приватному закладі "Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова" в рамках державного фінансового аудиту дослідження бюджетних програм, за якими Міністерству економіки України спрямовано кошти із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, за період з 01 березня 2020 року по 31 грудня 2020 року".
		Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. 
		Державна аудиторська служба України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".
		Відповідно до ст. 58 Конституції України,  ст. 5 Цивільного кодексу України  до правовідносин сторін повинні бути застосовані норми названого  Закону  (як і норми іншого законодавства) у редакції, яка була чинною станом на період дії спірних правовідносин, тобто в останній редакції.
		Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). 
		Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. 
		Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі  -  підконтрольні установи),  за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про  закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ,  за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 2 Закону № 2939-ХІІ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту,  інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до статті 3 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті.
		Таким чином, з огляду на наведені вище правові норми, наявна в матеріалах справи довідка збору інформації, оформлена Південним офісом Держаудитслужби, не є документом, що містить результати державного фінансового контролю (аудиту), а тому викладені в ній відомості не можуть оцінюватися як такі, що є висновками, зробленими за наслідками відповідного державного фінансового контролю (аудиту).
		При цьому суд зазначає, що нормативні документи, у тому числі підзаконні акти, що регулюють питання діяльності Держаудитслужби, не містять визначення статусу такого документу, як "Довідка збору інформації". 
		Водночас, можливість оформлення Держаудитслужбою документу, який за своєю суттю може бути названий Довідкою збору інформації, передбачена Порядком проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту місцевих бюджетів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 698, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 4 липня 2018 р. № 578 (надалі - Порядок № 698).
		Довідка дійсно не є документом за результатом перевірки та носить виключно інформаційний характер, в той же час позивач самостійно в приміщенні центру зайнятості провів перевірку відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину шляхом співставлення даних про посадові оклади працівників, зазначених Відповідачем у Відомостях про осіб, щодо яких виконуються вимоги частини третьої статті 47-1 Закону України "Про зайнятість населення", та в штатних розписах Відповідача, що затверджені 01.01.2020 та 01.09.2020.
		Надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, колегія суддів встановила, що звертаючись до Херсонського міського центру зайнятості із заявою за вих. № № 67/01-2020 про надання коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину у зв`язку із зупиненням діяльності відповідно до статті 47-1 Закону України "Про зайнятість населення", відповідач надав штатний розпис Приватного закладу «Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова», затверджений ректором  П`ятаковим Е.М. 01 січня 2020 року.
		Відповідно до даного штатного розпису, зокрема, встановлені наступні посадові оклади:
		- ректор - 9 610,00 грн;
		- перший проректор - 9 120,00 грн
		- проректор з науково-педагогічної роботи - 9 240,00 грн;
		- вчений секретар - 7 493,00 грн;
		- завідувач кафедри - 8 170,00 грн;
		- професор - 8 630,00 грн;
		- доцент - 10 190,00 грн;
		- старший викладач - 6 059,41 грн;
		- викладач - 5 663,00 грн.
		Крім того, аналогічні посадові оклади були зазначені відповідачем у Відомостях про осіб, щодо яких виконуються вимоги ч. 3 ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» (форма відповідно до Додатку 1 Порядку №306) за період з березня по серпень 2020 року, які надавалися позивачу на виконання вимог Закону України "Про зайнятість населення", Порядку №306 та Договору № 04-40/164.
		В свою чергу, в матеріалах справи наявних штатний розпис Приватного закладу «Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова», затверджений ректором  П`ятаковим Е.М. 01 січня 2020 року, який було надано відповідачем Управлінню південного офісу держаудитслужби в Херсонській області.
		Відповідно до даного штатного розпису, зокрема, встановлені наступні посадові оклади:
		- ректор - 5 730,00 грн;
		- перший проректор - 5 440,00 грн
		- проректор з науково-педагогічної роботи - 5 440,00 грн;
		- вчений секретар - 4 723,00 грн;
		- завідувач кафедри - 4 860,00 грн;
		- професор - 4 860,00 грн;
		- доцент - 4 810,00 грн;
		- старший викладач - 4 723,00 грн;
		- викладач - 4 723,00 грн.
		В свою чергу, з наданого Управлінню південного офісу держаудитслужби в Херсонській області штатного розпису Приватного закладу «Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова» вбачається, що фонд заробітної плати на місяць з врахуванням вислуги років, вченого звання, наукового ступеню, становить:
		- ректор - 9 610,00 грн;
		- перший проректор - 9 120,00 грн
		- проректор з науково-педагогічної роботи - 9 240,00 грн;
		- вчений секретар - 8 383,00 грн;
		- завідувач кафедри - 8 170,00 грн;
		- професор - 8 630,00 грн;
		- доцент - 10 190,00 грн;
		- старший викладач - 6 059,41 грн;
		- викладач - 5 663,00 грн.
		Крім того, в матеріалах справи наявних штатний розпис Приватного закладу «Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова», затверджений ректором  П`ятаковим Е.М. 01 вересня 2020 року, який було надано відповідачем Управлінню південного офісу держаудитслужби в Херсонській області.
		Відповідно до даного штатного розпису, зокрема, встановлені наступні посадові оклади:
		- ректор - 6 070,00 грн;
		- перший проректор - 5 760,00 грн
		- проректор з науково-педагогічної роботи - 5 760,00 грн;
		- вчений секретар - 5 000,00 грн;
		- завідувач кафедри - 5 190,00 грн;
		- професор - 5 190,00 грн;
		- доцент - 5 100,00 грн;
		- старший викладач - 5 000,00 грн;
		- викладач - 5 000,00 грн.
		В свою чергу, з наданого Управлінню південного офісу держаудитслужби в Херсонській області штатного розпису Приватного закладу «Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова» вбачається, що фонд заробітної плати на місяць з врахуванням вислуги років, вченого звання, наукового ступеню, становить:
		- ректор - 10 190,00 грн;
		- перший проректор - 9 670,00 грн
		- проректор з науково-педагогічної роботи - 9 690,00 грн;
		- вчений секретар - 7 820,00 грн;
		- завідувач кафедри - 9 150,00 грн;
		- професор - 9 150,00 грн;
		- доцент - 10 190,00 грн;
		- старший викладач - 5 940,00 грн;
		- викладач - 6 000,00 грн.
		Відповідачем у Відомостях про осіб, щодо яких виконуються вимоги ч. 3 ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» (форма відповідно до Додатку 1 Порядку №306) за період з вересня по листопад 2020 року, які надавалися позивачу на виконання вимог Закону України "Про зайнятість населення", Порядку №306 та Договору № 04-40/164, в графі посадові оклади зазначив саме заробітну плату співробітників з врахуванням вислуги років, вченого звання, наукового ступеню, а не посадові оклади, як передбачено нормами закону.
		В матеріалах справи за вихідним №93/11 від 26.11.2021 є заперечення відповідача до Довідки про результати збору інформації в рамках державного фінансового аудиту. У вказаних запереченнях відповідач зазначає, що так як Інститут є приватним, то має право на власний розсуд встановлювати розміри оплати праці. Штатний розпис, який було надано при перевірці, складався відділом кадрів інституту для власного внутрішнього користування.
		Дані пояснення відповідача підтверджують обставини наявності у відповідача двох різних штатних розписів на один і той же період, один з яких був пред`явлений центру зайнятості для виплати допомоги, а інший використувався Інститутом для виплати заробітної плати працівникам.
		Таким чином, фактично розмір допомоги ректору, першому проректору, проректору з науково-педагогічної роботи, вченому секретарю, завідувачам кафедр, професорам, доцентам, старшим викладачам, викладачам розраховано та подано до Херсонського міського центру зайнятості не виходячи із посадового окладу, як того вимагає діюче законодавство, а із посадового окладу із врахуванням надбавок за вислугу років, вчене звання, науковий ступінь.
		Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про зайнятість населення", Порядку №306 та Договору № 04-40/164 про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину надав до Херсонського міського центру зайнятості недостовірні відомості щодо посадових окладів працівників, до яких були неправомірно включені відповідні надбавки.
		Колегія суддів вважає, що відповідні дані були надані саме з вини відповідача, який усвідомлював, що надає недостовірну інформацію та те, що це буде мати наслідком отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину у розмірі більшому, ніж встановлено законом.
		В свою чергу, у зв`язку з вчиненням таких неправомірних дій з боку відповідача, позивач виплатив більшу суму допомоги по частковому безробіттю на період карантину, оскільки розрахунок такої допомоги відбувався на підставі завищених посадових окладів.
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми завищеного розміру допомоги по частковому безробіттю на період карантину, колегія суддів вважає такий розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним.
		З огляду на викладене вище, колегія суддів доходить до висновку, що в наслідок порушення відповідачем вимог Закону України "Про зайнятість населення", Порядку №306 та Договору № 04-40/164 про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, а саме подання недостовірних відомостей щодо розміру посадових окладів частини своїх працівників, позивач виплатив відповідачу більшу суму допомоги по частковому безробіттю на період карантину, оскільки розрахунок такої допомоги відбувався на підставі завищених посадових окладів, що в свою чергу привело до нанесення відповідачеві збитків у сумі  100 525,79 грн.
		З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність таких обов`язкових  елементів складу правопорушення: протиправної поведінки Відповідача; шкідливого результату такої поведінки збитків (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками. 
		В свою чергу, відповідачем не спростовано презумпцію його вини у завданні збитків Позивачу, тому наявний повний склад елементів господарського (цивільного)  правопорушення, що є підставою для настання відповідальності Відповідача у вигляді відшкодування завданих збитків.
		Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення позову шляхом стягнення з Приватного закладу «Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова» на користь Херсонського обласного центру зайнятості суми збитків у вигляді неправомірно завищеного розміру допомоги по частковому безробіттю на період карантину в розмірі 100 525,79 грн.
		 
		Висновки суду апеляційної інстанції.
		Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
		1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
		3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
		4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		У даному випадку судом першої інстанції не було з`ясовано обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, у зв`язку з цим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
		Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи задоволення позову та апеляційної скарги, витрати позивача на сплату судового збору за їх подання покладаються на відповідача. 
		Керуючись статтями 269-271, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Херсонського обласного центру зайнятості на рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2024 по справі №916/2667/24 - задовольнити.
		Рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2024 по справі №916/2667/24 - скасувати. 
		« 1.Позов задовольнити.
		2.Стягнути з Приватного закладу «Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова» (73000, м. Херсон, вул. Дружби, буд. 4, код ЄДРПОУ 39956476) на користь Херсонського обласного центру зайнятості (73027, м. Херсон, вул. Стрітенська, 7-А, код ЄДРПОУ 03491300) суму збитків у вигляді неправомірно завищеного розміру допомоги по частковому безробіттю на період карантину в розмірі 100 525,79 грн.
		3.Стягнути з Приватного закладу «Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова» (73000, м. Херсон, вул. Дружби, буд. 4, код ЄДРПОУ 39956476) на користь Херсонського обласного центру зайнятості (73027, м. Херсон, вул. Стрітенська, 7-А, код ЄДРПОУ 03491300) витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у сумі 2 422,40 грн.»
		Стягнути з Приватного закладу «Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова» (73000, м. Херсон, вул. Дружби, буд. 4, код ЄДРПОУ 39956476) на користь Херсонського обласного центру зайнятості (73027, м. Херсон, вул. Стрітенська, 7-А, код ЄДРПОУ 03491300) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 2 906,88 грн.
		Зобов`язати Господарський суд Одеської області видати накази з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого документу.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
		Відповідно до ст. 287 ч. 3 ГПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню за винятком випадків, передбачених п.п. а), б), в), г) п. 2) ч. 3 ст. 287 цього Кодексу.
		Постанову складено та підписано 04.12.2024.
		 
		 
		 
		 
		Головуючий                                                                                        К.В. Богатир
		 
		 
		 
		 
		Судді:                                                                                                   Л.В. Поліщук
		 
		 
		 
		 
		 С.В. Таран

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...