Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/13593/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано судом: 27.12.2024. Зареєстровано: 28.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2024.

Номер судового провадження: 2-а/335/226/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/13593/24  2-а/335/226/2024 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 грудня 2024 року                 м.Запоріжжя
		Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Апаллонової Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника Шумського Ігоря Васильовича до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Шумського Ігоря Васильовича звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕНА №3523254 від 22.11.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, провадження у справі закрити.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за змістом оскаржуваної постанови серії ЕНА № 3523254 від 22.11.2024 року нібито «21.11.2024 року о 23:20:06 у м. Запоріжжі на перехресті проспекту Соборного та вулиці Поштової, водій керуючи ТЗ проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.е ПДР - порушення проїзду на заборонений червоний сигнал, або миготливий, або два червоних сигнали, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Інспектор 2 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області старший лейтенант поліції Бродов Дмитро Сергійович вирішив накласти на ОСОБА_1 штраф у розмірі 510 гривень.При цьому інспектор поліції зазначив, що до постанови ЕНА № 3523254 від 22.11.2024 року додаються: БК 471852, 475306. Інших доказів на підтвердження того, порушення порушив п. 8.7.3 .е ПДР, та вчинення адміністративного правопорушення за яке передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП до оскаржуваної постанови не додано.В співробітника поліції не було беззаперечних доказів того, таке порушення мало місце. Інспектором 2 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Бродовим Дмитром Сергійовичем під час розгляду справи та прийняття оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення взагалі порушений порядок розгляду, що призвело до ігнорування конституційних прав позивача та сприяло упередженому і необ`єктивному розгляду справи. Процес розгляду справи не відповідав вимогам ст. 279 КУпАП, обставини передбачені ст. 280 КУпАП не з`ясовувалися, права особи - правопорушника передбачені ст. 268 КУпАП щодо отримання ним правової допомоги дотримані не були. Протиправними діями співробітника поліції були порушені права ОСОБА_1 , внаслідок цього було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскаржувана постанова є безпідставною, а висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення не відповідає дійсності, а ґрунтується лише на нічим не підтверджених припущеннях співробітника поліції.
		Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 16.12.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
		24.12.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з долученим до відзиву DVD-R дисків з відеозаписом зі службового реєстратора вчинення адміністративного правопорушення, в якому представник відповідача- Управління патрульної поліції в Запорізької області Департаменту патрульної поліції заперечував проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
		22.11.2024    р. під час несення служби у Запорізькій області, інспектором управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП було виявлено, що водій не виконав вимоги ПДР України.Під час несення служби 22.11.2024, інспектором управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП було зупинено транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом, проїхав перехрестя на заборонений «червоний» сигнал світлофору, чим порушив п.8.7.3 «е» ПДР України.В наступному, в ході розгляду справи, було роз`яснено та дотримано права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, згідно статті 63 Конституції України та статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.З відеозапису події в момент виявлення правопорушення та розгляду справи вбачається, що Позивач не просив працівників патрульної поліції перенести розгляд справи для отримання ним правової допомоги адвоката, не викликав адвоката для отримання правової допомоги, не заявляв клопотання про те, щоб працівники поліції забезпечили участь адвоката під час розгляду справи на місці події для надання йому правової допомоги. Положеннями КУпАП України, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення.    Тобто, провадження    у справі про адміністративне Правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП України, не здійснювалося. Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень ч. 4ст. 258 КУпАП України.Таким чином відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб`єкта владних повноважень. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення Позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв`язку, не був позбавлений права запросити адвоката на місце розгляду справи, не звертався до працівників поліції з клопотанням про забезпечення його права на захист шляхом запрошення адвоката. Доказів протилежного Позивач не надав. Таким чином, вважаємо, що твердження ОСОБА_1 про порушення працівниками поліції його права на захист під час розгляду справи про вчинене ним адміністративне правопорушення, як обраний ним спосіб захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності.Додатково зазначаємо, що під час опрацювання викладених обставин справи не було встановлено будь-яких порушень поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП вимог законодавства України, зокрема під час розгляду справи, тобто оскаржувана постанова серії ЕНА №3523254 від 22.11.2024 року винесена з дотриманням ст. 222, 251, 252, 278-280 та 283 КУпАП є законною та скасуванню, на думку Відповідача, не підлягає.
		Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		22.11.2024, інспектором управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП було зупинено транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом, проїхав перехрестя на заборонений «червоний» сигнал світлофору, чим порушив п.8.7.3 «е» ПДР України.
		Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
		Що стосується наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд зазначає наступне.
		Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 р. №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306.
		Згідно зп.1.1.ПДР, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
		Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
		Відповідно доп. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
		Відповідно доп.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваної постанови став проїзд позивачем ОСОБА_1 на перехресті проспекту Соборного та вулиці Поштової, водій керуючи ТЗ проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.е ПДР - порушення проїзду на заборонений червоний сигнал, або миготливий, або два червоних сигнали, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. 
		Так, згідно зп.8.1 Правил дорожнього руху, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою, зокрема, світлофорів.
		Відповідно доп.8.7 Правил дорожнього руху, світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально.
		Пунктом «ґ» п.п. 8.7.3 п. 8.7 Правил від 10.10.2001 року №1306 встановлено, що сигнали світлофора мають такі значення як жовтий, який забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
		Пунктом «е» 8.7.3Правилдорожнього руху встановлено, що червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
		Згідно із п.п. 8.10, 8.11 Правил від 10.10.2001 року №1306, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
		Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
		Відповідно до ч. 2 ст.122 КУпАП, проїзд на заборонний сигнал світлофора тягне за собою накладення штрафу в розмірі від двадцяти п`яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Водночас, відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1279-4 цього Кодексу.
		Зазначені положення кореспондуються із приписами ст. 72 КАС України, згідно яких доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Разом з цим, відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
		Судом досліджено відеозапис з відеореєстратора автомобіля поліції, який міститься в матеріалах справи, з якого підтверджується факт перетину перехрестя автомобілем Hyundai Getz, д.н.з. НОМЕР_1 , на забороняючий рух червоний сигнал світлофору, який позивач проігнорував, продовживши рух. З вказаного відео також встановлено, що після проїзду на червоний сигнал світлофору водій тривалий час їхав від автомобіля патрульної поліції, у подальшому вказаний автомобіль було зупинено.
		Отже, позивач здійснював проїзд на забороняючий рух червоний сигнал світлофора, не зупинивши свій транспортний засіб у місці, визначеномупунктом 8.10ПДР України, чим порушив вимогипункту 8.7.3.«е» ПДР України і правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності.
		За таких обставин в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
		Як вбачається із позовної заяви, позивач не заперечує факт керування 21.11.2024 року о 23:20:06 у м. Запоріжжі на перехресті проспекту Соборного та вулиці Поштової транспортним засобом Hyundai Getz, д.н.з. НОМЕР_1 .
		З оглянутого відео встановлено, що позивачу роз`яснювалися його права на записі: «22.11.2024 о 00:02:14», на роз`яснення права користуватися правовою допомогою клопотання про залучення захисника заявлено не було «22.11.2024-00:02-00:03:35», позивач ознайомився з оспорюваною постановою 00:43:05, клопотання про залучення захисника не заявлено. Також встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв`язку, не був позбавлений права запросити адвоката на місце розгляду справи, не звертався до працівників поліції з клопотанням про забезпечення його права на захист шляхом запрошення адвоката.
		Посилання скаржника на недоведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовується відеозаписом з відеореєстратора автомобіля поліції.
		Щодо доводів скаржника в частині процедурних порушень інспектором поліції при складанні оскаржуваної постанови, то суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. ст.1,13 Закону України "Про Національну поліцію", поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
		Згідно п. 11 ч. 1 ст.23, п.1 ч. 1 ст.35 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
		Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає справу. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
		За положеннями статей 249,276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розгляд адміністративної справи проводиться відкрито і за місцем його вчинення.
		Положеннями п. 8 ч. 1 ст.23 Закону №580-VIII зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
		Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення Правил дорожнього руху(ч.ч. 1-3 ст.122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015року за№ 1395(далі Інструкція).
		У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п. 4 розділ 1 Інструкції).
		Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
		Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч. 2ст. 122 КУпАП України.
		Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 2 ст. 122 КУпАП України, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
		Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення.
		Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.
		Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.
		На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що посадова особа органів Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням ПДР України його учасниками, які реалізуються, зокрема, шляхом розгляду справ про адміністративні правопорушення у разі їх виявлення.
		В свою чергу, у випадку встановлення під час судового розгляду справи відсутності факту скоєння особою адміністративного правопорушення, належним способом захисту порушених прав та інтересів особи, є скасування відповідної постанови у справі про адміністративне правопорушення у судовому порядку.
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що інспектор патрульної поліції мав право розглянути справу у скороченому провадженні та на місці вчинення правопорушення (в даному випадку в місці зупинення правопорушника) винести постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу, при цьому мав право не переносити розгляд справи до Управління патрульної поліції, оскільки це є його правом, а не обов`язком.
		Також, суд зазначає, що за приписами закону про адміністративні правопорушення розгляд справи і накладення штрафу інспекторами поліції фактично відбувається в спрощеному порядку, підстави для відкладення таких контролюючих функцій не передбачено.
		Отже, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері дорожнього руху, має спростувати виявлене правопорушення на місці його вчинення, в іншому випадку правомірність дій водія доводиться у судовому порядку шляхом подання позову про скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень, з можливістю скористатись правовою допомогою.
		Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
		Отже, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження.
		Європейський суд з прав людини в пункті 32 справи "Максименко проти України" обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов`язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи.
		Санкціяст. 122 КУпАПне передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб`єкта владних повноважень.
		Доводи позивача про порушення його права на захист під час розгляду інспектором поліції справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожньогоруху не знайшли свого підтвердження. 
		Суд не приймає до уваги покликання на те, що він заявив усне клопотання про необхідність та бажання користуватися юридичною допомогою, однак таке розглянуто не було, оскільки з оглянутого відеозапису, який міститься у матеріалах справи не вбачається заявлення такого клопотання, а міститься лише нецензурні висловлювання позивача на адресу поліцейських, які супроводжувалися фразами, накшталт: "ось приїде мій адвокат і усе вирішить"
		Суд оцінює твердження позивача про порушення працівниками поліції його права на захист під час розгляду справи про вчинене ним адміністративне правопорушення, як обраний ним спосіб захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності.
		Відеоматеріали з місця події, що були долучені відповідачем до матеріалів справи, постанова у справі про адміністративне правопорушення у сукупності є доказами в адміністративній справі які безпосередньо свідчать про наявність та обставини правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 діяння.
		Оцінюючи подані суду об`єктивні та допустимі докази, а саме відеозапис події з бодікамери працівників поліції, з відео реєстратора, що ОСОБА_1 порушивп.8.7.3. "е"ПДР, проїхавши перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора.
		За таких обставин суд вважає, що докази порушення відповідачем процедури винесення постанови про накладання адміністративного стягнення відсутні, а тому доводи представника відповідача викладені у відзиві на позовну заяву щодо дотримання інспектором поліції вимог КУпАП України при розгляді справи є обґрунтованими, що, з огляду на встановлені вище фактичні обставини, свідчить про те, що оскаржувана постанова є правомірною, прийнятою у межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, а тому не підлягає скасуванню.
		Зважаючи на викладене, оскільки процедурних порушень при прийнятті оскаржуваної постанови судом не встановлено, а вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, яка полягає у проїзді перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора підтверджується наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами, суд дійшов обґрунтованого висновку, що, постанова інспектора патрульної поліції винесена у відповідності до вимог ст.ст.7,279,280,285КПАП України та скасуванню не підлягає.
		Керуючись ст.ст.77,243-246,250,286 КАС України, ст. ст.251,288 КУпАП, суд
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в особі представника Шумського Ігоря Васильовича до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення , відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене відповідно до ч. 4ст.286КАС України до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено 26.12.2024 року.
		Суддя:                    Ю.В. Апаллонова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...