Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/7610/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 14.01.2025. Зареєстровано: 14.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.01.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/202/136/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022050000005701

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		202/7610/23
		1-кп/202/136/2025
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 січня 2025 року  Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
		 
		головуючого - судді                         ОСОБА_1 
		за участю секретаря                                 ОСОБА_2 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 22022050000005701 від 10.10.2022 року  за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , яка  народилась   ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Красний Лиман Донецької області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, - 
		 
		сторони кримінального провадження 
		прокурора                                          ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		захисника                                                         ОСОБА_6 
		обвинуваченої                                 ОСОБА_3 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		З 23 травня 2022 року по 01 жовтня 2022 року, Російською Федерацією та представниками так званої «ЛНР» окуповано територію м. Лиман, Донецької області.
		Представниками Російської Федерації на тимчасово окупованій території м. Лиман, Донецької області було створено підпорядковану, керовану та фінансовану Російською Федерацією окупаційну адміністрацію, в яку входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України. 
		При цьому, представники підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави на тимчасово окупованій території м. Лиман Донецької області, здійснювали підбір кадрів для зайняття посад в незаконних самопроголошених органах, у тому числі із числа громадян України, які на той час перебували на вказаній тимчасово окупованій території. Кінцевою метою окупаційних органів, є інтеграція та подальше незаконне включення захопленої частини суверенної держави Україна до складу Російської Федерації.
		Так, з 05 серпня 2022 року, громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуваючи на тимчасово окупованій території - в м. Лиман, Донецької області, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією, добровільно надала згоду та зайняла т.зв. керівну посаду «начальника отдела приёма граждан Управления труда и социальной защиты населения администрации города Красный Лиман Донецкой народной республики», розташованого за адресою: Донецька область, м. Лиман, вул. Незалежності, буд. 46, створену на тимчасово окупованій території окупаційною адміністрацією Російської Федерації, яку обіймала до початку активної фази деокупації м. Лиман Донецької області, тобто до 09.09.2022.
		На займаній посаді ОСОБА_3 за вказівками «И.о.начальника Управления труда и социальной защиты населения администрации города Красный Лиман Донецкой народной республики», відносно якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22022050000005474 від 04.10.2022 року, за ч. 5 ст. 111-1 КК України направлено до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська для розгляду по суті, виконувала наступні функції: організовувала та контролювала робочий процес підпорядкованих робітників очолюваного відділу; організовувала та особисто приймала від місцевих мешканців м. Лиман Донецької області заяви щодо отримання матеріальної допомоги; здійснювала перевірку справ, прийнятих заяв та документів щодо матеріальної допомоги; організовувала формування та передачу вказаних вище справ до т.зв. «УТСЗН администрации г. Енакиево ДНР»; здійснювала облік справ по яким призначали або відмовляли виплачувати матеріальну допомогу мешканцям м Лиман Донецької області; щоденно надавала звіт «И.о. начальнака УТСЗН администрации г Красный Лимна ДНР» щодо кількості опрацьованих заяв на отримання матеріальної допомоги; здійснювала підготовку робочих приміщень у будівлі УПСЗН за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Лиман, вул. Л. Українки, буд 20А; разом з іншими начальниками відділів (відносно яких проводиться досудове розслідування в інших кримінальних провадженнях) та начальником «УТСЗН администрации г. Красный Лиман ДНР» приймала участь у навчаннях щодо організації роботи відповідних відділів «УТСЗН», які проводили представники т.зв. «УТСЗН администрации г. Енакиево ДНР» у м. Єнакієве Донецької області.
		За виконання своїх обов`язків на т.зв. керівній посаді «начальника отдела приёма граждан Управления труда и социальной защиты населения администрации города Красный Лиман Донецкой народной республики» ОСОБА_3 отримала заробітну платню в розмірі 21000 рублів готівкою.
		Таким чином, ОСОБА_3 , вчинила колобораційну діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 5 ст. 111-1 КК України. 
		Між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_6 13.01.2025 року укладена угода про визнання винуватості.
		Відповідно угоди ОСОБА_3  беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, вчиненого нею за викладених вище обставин у повному обсязі повідомленої їй підозри та висунутого обвинувачення. Під час досудового розслідування і судового розгляду щиро покаялась у скоєному злочині та зобов`язується:
		- беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України;
		- активно сприяти розкриттю злочину;
		- передати грошову заставу внесену на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 02.08.2023 в дохід держави шляхом передачі грошових коштів на потреби Збройних сил України у сумі 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень, як благодійний внесок (під час вирішення питання у судовому засіданні заходів забезпечення кримінального провадження). Отримувач: Національний банк України, ЄДРПОУ 00032106, МФО 300001, зарахувавши на р/р № UA843000010000000047330992708.
		Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості обвинуваченій ОСОБА_3 буде призначено покарання за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування строк на 12 років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком, поклавши обов`язки визначені ст. 76 КК України, без конфіскації майна, на підставі ст. 77 КК України.
		У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю. Зазначила, що вона цілком розуміє характер обвинувачення, яке їй пред`явлено. Визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України в повному обсязі, визнала фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Додала, що щиро розкаюється у скоєному, сприяла розкриттю правопорушення.
		Крім того зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Пояснила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просила затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклала добровільно в присутності захисника та призначити узгоджене покарання.
		Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити ОСОБА_3 узгоджене в угоді покарання. Додав, що угода укладена добровільно, дотримані всі вимоги передбачені КПК України.
		Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.
		Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, після роз`яснення сторонам наслідків укладення угоди, які передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України та виконання вимоги п. п. 6, 7 вказаної статті, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
		Відповідно до ч. 5 ст. 111-1 КК України колобораційна діяльність, тобто добровільне зайняття будучи громадянином України посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території України, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, яке згідно з ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, а тому відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участі захисника може бути укладено угоду про визнання винуватості.
		Після виконання вимог ст. 474 КПК України, перевіривши угоду на її відповідність нормам КПК, КК України та інших законів, суд встановив, що угода відповідає вимогам закону та не суперечить нічим інтересам, сторони правильно розуміють наслідки укладеної угоди.
		Відповідно до п. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		Таким чином, судом встановлено, що укладена між прокурором та обвинуваченою, за участю захисника, 13.01.2025 року угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченої  ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального Кодексу України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, угода укладена добровільно та не є наслідком застосування насильства, примусу або погроз. Сторони кримінального провадження розуміють наслідки затвердження даної угоди, щодо обмежень в частині оскарження вироку. Обвинувачена свою провину визнає повністю, зазначила, що може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, отже суд дійшов висновку, що укладену угоду про визнання винуватості від 13 січня 2025 року слід затвердити та призначити обвинуваченій покарання передбачене угодою.
		Так, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченої.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких обставин.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 судом не встановлено.
		Таким чином, судом встановлено наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Враховуючи данні про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв`язки, а також її критичне ставлення до скоєного, суд вважає наявними підстави для призначення ОСОБА_3 узгодженого сторонами покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування строк на 12 років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком, поклавши обов`язки визначені ст. 76 КК України, без конфіскації майна, на підставі ст. 77 КК України.
		Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування строк на 12 років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком, поклавши обов`язки визначені ст. 76 КК України, без конфіскації майна, на підставі ст. 77 КК України, є достатньою для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.
		На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченою за участю захисника відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб.
		Витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374, 394, 424, 468, 469, 472-476 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 13 січня 2025 року між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_6 .
		ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити їй узгоджене покарання за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування строком на 12 років, без конфіскації майна.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на два роки, поклавши обов`язки визначені ст. 76 КК України: 
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		У разі звернення вироку до виконання, в частині реального відбуття покарання, зарахувати у строк покарання попереднє ув`язнення з 06.03.2023 року до 08.03.2024 року включно.
		Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, залишити без змін, у вигляді застави.
		Заставу, внесену за ОСОБА_3 , на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 10.01.2024 року, у сумі 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень, перерахувати в дохід держави шляхом передачі грошових коштів на потреби Збройних сил України, як благодійний внесок: Отримувач: Національний банк України, ЄДРПОУ 00032106, МФО 300001, зарахувавши на р/р № UA843000010000000047330992708.
		Речові докази зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:
		1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Головуючий                                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...