Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1122/24 : не визначено.
Надіслано судом: 17.01.2025. Зареєстровано: 17.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2025.
Дата набрання законної сили: 14.01.2025
Результат оскарження 11.03.2025 Верховний Суд: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передано справу на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"14" січня 2025 р. Справа №914/1122/24
		 
		Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
		головуючого суддіКравчук Н.М.
		суддівМатущак О.І.
		Скрипчук О.С. 
		секретаря судового засідання Процевич Р.Б.
		 
		розглянувшиапеляційну скаргу Demeter-Felderzeugnisse GmbH від 11.12.2024 (вх.№ ЗАГС 01-04/3587/24 від 11.12.2024)
		на ухвалуГосподарського суду Львівської області від 02.12.2024 про залишення позову без розгляду (суддя Горецька З.В.)
		у справі № 914/1122/24
		за позовом: Demeter-Felderzeugnisse GmbH, Німеччина 
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю  Агро Радехів (надалі ТзОВ Агро Радехів), с. Кустин, Радехівський р-н, Львівська область, 
		про: стягнення заборгованості в розмірі 75 600 Євро,
		 
		за участю представників:
		від позивача (в режимі відеоконференції): Маршук Ю.С.;
		від відповідача: не з`явився
		 
		ВСТАНОВИВ:
		29.04.2024 Demeter-Felderzeugnisse GmbH звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ Агро Радехів про стягнення заборгованості в розмірі 75 600 Євро.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між сторонами укладено договір поставки гороху
		органічного, урожаю 2019 року в спрощеній формі. Укладення договору поставки, за твердженнями позивача, було здійснено шляхом надсилання ТзОВ «Агро Радехів» на електронну пошту Demeter-Felderzeugnisse.de Проформи-рахунку №AR-1112 від 11.12.2020. Прийняття пропозиції зі сторони Demeter-Felderzeugnisse.de підтверджено фактом оплати авансу відповідачу у розмірі 75600,00 Євро. Водночас, відповідачем не було поставлено зазначений товар, у зв`язку з чим у ТзОВ «Агро Радехів» існує заборгованість перед Demeter-Felderzeugnisse.de в розмірі сплаченого авансу.
		З метою з`ясування всіх обставин справи судом першої інстанції ухвалою від 09.09.2024 були задоволено клопотання позивача та відповідача про витребування доказів та витребувано у Акціонерного товариства «Сенс Банк» документи, на підставі яких було зараховано на банківський рахунок ТзОВ «Агро Радехів» грошові кошти від Demeter-Felderzeugnisse GmbH в сумі 75 600,00 Євро (т. 1, а.с. 225-226).
		На виконання вимог ухвали суду Банком були надані: Проформа-рахунок №AR-1112 від 11.12.2020 та Контракт №AR-111220 від 11.12.2020 (т. 2, а.с.2-5).
		В подальшому 02.10.2024 у відповіді на відзив представник позивача зазначив, що Demeter Felderzeugnisse GmbH (Німеччина) у позовній заяві не міг посилатися на Контракт №AR-111220 від 11.12.2020, оскільки на момент подання позову ТзОВ Агро Радехів не надало підписаного екземпляра Контракту з обох сторін. Це обумовлено тим, що відсутність відповідного документального підтвердження договору виключає можливість правомірного його використання як доказової бази у судовому процесі. Проте, відповідно до останніх поданих матеріалів справи, АТ «Сенс Банк» надав суду підписаний обома сторонами Контракт №AR-111220, що дозволяє вважати його належним і допустимим доказом на підтвердження договірних зобов`язань між сторонами. З урахуванням наявності підписаного Контракту, Demeter-Felderzeugnisse GmbH може посилатися на нього, як на доказову базу для обґрунтування своїх позовних вимог (т. 2, а.с. 86-90).
		08.11.2024 представник відповідача подав до суду першої інстанції заяву (вх. №27071/24) про залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, зазначивши, що позивач фактично змінив підставу позову: у позовній заяві було покликання на існування між сторонами зобов`язань з поставки на підставі Проформи-рахунку №АR-1112 від 11.12.2020 , а у відповіді на відзив позивач підставою позовних вимог зазначає Контракт №АR-111220, який, на його думку, не виконаний відповідачем. Водночас, п. 9.1 та п. 9.2 Контракту №АR-111220 передбачено, що сторони вживають всіх заходів для вирішення спорів, які можуть виникнути щодо цього Контракту, шляхом переговорів. У випадку, коли сторони не дійдуть згоди, всі спірні питання будуть вирішуватися згідно з законодавством України, у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України в м.Києві у відповідності до його регламенту. При цьому, відповідач зауважив, що у позивача були відсутні правові підстави для подання заяви раніше, а саме до подання відзиву на позовну заяву, оскільки лише після подання відповіді на відзив позивач визначив Контракт №АR-111220, як підставу позову.
		Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.12.2024 у справі №914/1122/24 (суддя З.В. Горецька) позовну заяву Demeter  Felderzeugnisse GmbH до Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Радехів" про стягнення заборгованості залишено без розгляду.
		При прийнятті ухвали суд першої інстанції, врахувавши правові висновки Верховного Суду щодо застосування п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви відповідача про залишення позову без розгляду на підставі зазначеної норми процесуального права.
		Demeter-Felderzeugnisse GmbH подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.12.2024 у справі №914/1122/24, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Скаржник вважає оскаржувану ухвалу прийнятою з порушенням норм процесуального права. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду 08.11.2024, тоді як відзив на позовну заяву ним було подано ще 01.08.2024. При цьому, зазначене клопотання було подано без заяви про поновлення процесуального строку. Відтак, суд першої інстанції, розглянувши і задовольнивши клопотання відповідача без попереднього поновлення процесуального строку, порушив вимоги статей 118 та 119 ГПК України. Крім того, судом було проігноровано вимогу чинного законодавства щодо необхідності встановлення дійсності, чинності та виконуваності арбітражної угоди, не врахувавши, що представником позивача неодноразово зазначалось, що у сторони позивача відсутній оригінал Контракту № AR-111220, а є лише копія надана АТ «Сенс Банк» на виконання ухвали суду. В даному випадку, оскільки відповідач не визнає наявності між сторонами договірних відносин та навпаки заперечує їх, у майбутньому Demeter - Felderzeugnisse GmbH для визнання та виконання рішення арбітражу буде змушене звертатися до апеляційного суду. Водночас, враховуючи положення статті 476 ЦПК України, без оригіналу або належним чином завіреної копії арбітражної угоди визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення є неможливим. Таким чином, суд першої інстанції, залишивши позов без розгляду, фактично позбавив позивача права на доступ до правосуддя та можливості захистити свої порушені права. 
		Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи, наведені скаржником, необґрунтованими, а судом першої інстанції правильно застосовано норми процесуального права, що виключає, на думку відповідача, задоволення апеляційної скарги. Зокрема, зазначає, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнуення з відповідача заборгованості за непоставку гороху органічного, урожаю 2019 року, що первинно заявлялася на підставі копії Проформи-рахунку №AR-1112 від 11.12.2020 та банківської виписки про переказ коштів. Під час підготовчого провадження у справі, після надання банківською установою документів, на підставі яких було здійснено зарахування коштів на банківський рахунок відповідача, після зміни пояснень позивача, а саме позивачем фактично були змінені підстави позову, оскільки замість тверджень про те, що між сторонами виникли правовідносини поставки у спрощеній формі без оформлення письмового договору, позивач зазначив про те, що спірні правовідносини виникли на підставі Контракту №AR-111220, на який позивач тепер посилається в обґрунтування своїх вимог, ТзОВ «Агро Радехів» подало до суду заяву про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Саме з врахуванням таких фактичних обставин представник відповідача обґрунтовував подання заяви про залишення без розгляду після подання позивачем відповіді на відзив, оскільки об`єктивно підстави для залишення позову без розгляду не існували на етапі подання відповідачем відзиву на позовну заяву. Відтак, подання заяви про залишення позову без розгляду після отримання відповіді на відзив було зумовлено об`єктивними обставинами. При цьому зазначає, що представник Demeter-Felderzeugnisse GmbH в судових засіданнях під час розгляду заяви відповідача про залишення позову без розгляду - не заперечувала проти такої процесуальної дії. Зауважує, що подання та розгляд такої заяви здійснювався на стадії підготовчого провадження у справі як вимагається п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, що і було дотримано. Відповідач наголошує, що судом першої інстанції під час з`ясування наявності чи відсутності обставин для залишення позову без розгляду в повній мірі було досліджено питання щодо дійсності, чинності та виконуваності Контракту №AR-111220 від 11.12.2020, який містить арбітражне застереження. На думку відповідача, не можуть бути підставою апеляційного оскарження посилання скаржника на недотримання норм розділу IX ГПК України, що регулюють питання визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, оскільки ці норми господарського процесуального законодавства не застосовуються на етапі підготовчого провадження у справі під час вирішення питання про залишення позову без розгляду. Також незрозумілими є твердження скаржника про те, що оригінал чи нотаріально завірена копія Контракту №AR-111220 від 11.12.2020 відсутня у відповідача, враховуючи той факт, що примірник Контракту був наданий Банком на виконання вимог ухвали суду першої інстанції. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.12.2024 у справі № 914/1122/24 залишити без змін.
		13.01.2025 представником позивача подано до Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» заяву про забезпечення доказів (вх. №01-05/139/25 від 13.01.2025). У заяві заявник просить забезпечити докази у справі № 914/1122/24 шляхом витребування у ТзОВ «Агро Радехів» оригіналу Контракту №AR-111220 від 11.12.2020.
		Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити заяву про забезпечення доказів та підтримав доводи, наведені у апеляційній скарзі.
		Згідно з ч. ст. 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
		З налізу наведеної норми процесуального права вбачається, що забезпечення доказів може здійснюватися у випадках, якщо їх збирання чи подання може бути утрудненим або неможливим.
		Відповідно до приписів ч. 1 ст. 111 ГПК України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема, докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.
		З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до суду першої інстанції із клопотанням про витребування доказів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.09.2024 були задоволені клопотання позивача та відповідача про витребування доказів та витребувано у Акціонерного товариства «Сенс Банк» документи, на підставі яких було зараховано на банківський рахунок ТзОВ «Агро Радехів» грошові кошти від Demeter-Felderzeugnisse GmbH в сумі 75 600,00 Євро.
		На виконання вимог ухвали суду Банком були надані: Проформа-рахунок №AR-1112 від 11.12.2020 та Контракт №AR-111220 від 11.12.2020.
		При цьому колегія суддів зауважує, що представник позивача у відповіді на відзив зазначив, що відповідно до останніх поданих матеріалів справи АТ «Сенс Банк» надав суду підписаний обома сторонами Контракт №AR-111220, що дозволяє вважати його належним і допустимим доказом на підтвердження договірних зобов`язань між сторонами. Водночас, суд апеляційної інстанції враховує, що позивач із заявою про забезпечення доказів шляхом витребування у ТзОВ «Агро Радехів» оригіналу Контракту №AR-111220 від 11.12.2020 до суду першої інстанції не звертався. Заявником не обґрунтовано, яким чином витребування даного доказу може вплинути на перегляд судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.
		Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст. 269 ГПК України).
		Колегія суддів, порадившись, прийшла до висновку про відмову у задоволенні поданої представником позивача заяви про забезпечення доказів.
		Відповідач не делегував уповноваженого представника в судове засідання. 14.01.2025 представник відповідача подав до Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» клопотання б/н (вх. № 01-04/304/25 від 14.01.2025) про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку із перебуванням останнього у іншому судовому процесі за для представництва інтересів ТзОВ «Агро Радехів».
		Колегія суддів відмовляє в задоволенні даного клопотання, враховуючи, що відповідач та його уповноважений представник були завчасно (з 16.12.2024) повідомлені про дату, час і місце розгляду справи і, відповідно, мали достатньо часу забезпечити явку в судове засідання іншого представника, оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб. Учасники справи не обмежені законом в кількості уповноважених осіб для представництва їх інтересів у тому числі і в суді апеляційної інстанції.
		З урахуванням строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, передбаченого ч. 2 ст. 273 ГПК України, а також того, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком учасника, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності уповноваженого представника ТзОВ «Агро Радехів».
		При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
		Згідно з частиною 6 статті 4 Господарського процесуального кодексу України угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
		Такі положення закріплені також і у частині 2 статті 1 Закону України «Про третейські суди».
		За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.
		Згідно із статтею 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
		У відповідності до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
		У п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України закріплено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
		Наведене вище дає підстави для висновку, що при вирішенні питання залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, господарському суду слід встановити наявність сукупності таких умов: - існування арбітражної угоди, за якою позов у питанні, що порушене у державному суді, відноситься до компетенції арбітражу; - від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді; - встановлення судом дійсності, чинності та виконуваності третейської угоди.
		08.11.2024 представник відповідача подав до суду першої інстанції заяву про залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
		Заява обґрунтована тим, що первинно заявлені позовні вимоги обґрунтовувалися фактом виникнення між сторонами зобов`язань з поставки, які оформлені в спрощеній формі шляхом надсилання відповідачем позивачу Проформи-рахунку №АR-1112 від 11.12.2020 та оплати позивачем авансу за поставку гороху органічного, урожаю 2019 року. В подальшому, позивач фактично змінив підставу позову: з обґрунтування існування між сторонами зобов`язань з поставки на підставі Проформи-рахунку №АR-1112 від 11.12.2020 на підставу: позивач визначив Контракт №АR-111220.
		Водночас, з наявної в матеріалах справи копії Контракту №AR-111220 від 11.12.2020, укладеного між ТзОВ «Агро Радехів» (Продавець) та Demeter-Felderzeugnisse GmbH (Покупець), підписаного обома сторонами, вбачається, що пунктами 9.1, 9.2 Контракту передбачено, що сторони вживають всіх заходів для вирішення спорів, які можуть виникнути щодо цього Контракту, шляхом переговорів. У випадку, коли сторони не дійдуть згоди, всі спірні питання будуть вирішуватися згідно з законодавством України, у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України в м.Києві у відповідності до його регламенту.
		Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши умови зазначеного Контракту, приходить до висновку про те, що ця умова Контракту є за своєю суттю в розумінні статті 2 Закону України "Про третейські суди" третейською угодою, укладеною між сторонами у цій справі. В матеріалах справи відсутні докази недійсності цієї третейської угоди.
		Таке положення Контракту №AR-111220 свідчить про те, що вимога Demeter- Felderzeugnisse GmbH до ТзОВ «Агро Радехів» про стягнення заборгованості за непоставлений товар, яка заявляється в тому числі на підставі вказаного договору, підлягає розгляду Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України в м.Києві, а не Господарським судом Львівської області.
		Колегія суддів враховує, що у разі наявності третейської угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України заперечення щодо розгляду спору в господарських судах, господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті.
		Третейське застереження є власним волевиявленням сторін договору і не може розцінюватися як встановлення обмеження їх прав. Наявність дійсного третейського застереження та обов`язковість звернення до третейського суду за наявності волі на розгляд справи третейським судом, не є обмеженням прав позивача, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 55 Конституції України. Проте, ухилення від виконання положень пункту договору про розгляд спору в третейському суді, має розглядатися як дії, що суперечать самій ідеї Закону України "Про третейські суди", яка полягає у гарантуванні у такому випадку учасникам господарських відносин права розраховувати на швидкий та ефективний спосіб вирішення господарського спору альтернативним шляхом (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.08.2019 у справі №876/7/19).
		Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що звернення фізичних та/або юридичних осіб до третейського суду є правомірним, якщо відмова від послуг державного суду відбулася за вільним волевиявленням сторін спору (рішення у справі "Девір проти Бельгії" від 27.02.1980).
		З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає, що такий спосіб вирішення можливих спорів був обраний сторонами третейської угоди свідомо і добровільно та відповідно до положень закону.
		Крім того, спір виник між сторонами з господарських правовідносин та є приватноправовим, що не належать до переліку справ, які не можуть розглядати третейські суди відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про третейські суди".
		Згідно з правовими висновками, наведених Верховним Судом у постанові від 15.08.2024 у справі №911/3765/23, у разі, якщо будь-яка із сторін договору, просить про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з погодженням сторонами передачі даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору і не пізніше початку розгляду справи по суті, суд відповідно до вимог пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України зобов`язаний залишити такий позов без розгляду. Проте, законодавством встановлена також можливість розглядати справу у відповідному господарському суді України, у випадку, якщо одна із сторін заявляє про намір передати спір до такого суду, а інша сторона договору проти цього не заперечує до подання своєї першої заяви щодо суті спору і до початку розгляду справи по суті, тобто, за наявності спільного волевиявлення сторін договору.
		Щодо тверджень скаржника про те, що заяву про залишення позову без розгляду подано відповідачем з порушенням процесуального строку, колегія суддів зазначає таке.
		Як зазначалось вище, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість за непоставку гороху органічного, урожаю 2019 року, що первинно заявлялася на підставі копії Проформи-рахунку №AR-1112 від 11.12.2020 та банківської виписки про переказ коштів.
		Водночас, під час підготовчого провадження у справі, після надання банківською установою документів, на підставі яких було здійснено зарахування коштів на банківський рахунок відповідача, після зміни пояснень ( підстав) позивача у відповіді на відзив від 02.10.2024 (а.с.86-90 т.2) з обґрунтування існування між сторонами зобов`язань з поставки на підставі Проформи-рахунку №АR-1112 від 11.12.2020 - підставою заявлення позовних вимог позивач визначив Контракт №АR-111220 . І тоді, 08.11.2024 ТзОВ «Агро Радехів» подало до суду заяву про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
		Отже, подання заяви про залишення позову без розгляду після отримання відповіді на відзив було зумовлено об`єктивними обставинами, якими обґрунтовувалося подання заяви на цьому етапі розгляду справи судом першої інстанції.
		При цьому, подання та розгляд такої заяви здійснювався судом першої інстанції на стадії підготовчого провадження у справі, як вимагається п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, що і було дотримано.
		Колегія суддів критично оцінює твердження скаржника про недотримання місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм розділу ІX ГПК України, що регулюють питання визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, оскільки ці норми господарського процесуального законодавства не застосовуються на етапі підготовчого провадження у справі під час вирішення питання про залишення позову без розгляду.
		Наведені в апеляційній скарзі аргументи ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм процесуального права.
		За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
		Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції констатує, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують висновків, покладених в основу оскарженої ухвали місцевого господарського суду. 
		Ухвала Господарського суду Львівської області від 02.12.2024 у справі №914/1122/24 прийнята у відповідності до норм процесуального права, яку необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу  без задоволення.
		Керуючись, ст. ст. 255, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.Апеляційну скаргу Demeter-Felderzeugnisse GmbH залишити без задоволення. 
		2.Ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.12.2024 року у справі №914/1122/24 залишити без змін.
		3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником. 
		4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.
		5.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
		 
		Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
		 
		Головуючий-суддяН.М. Кравчук
		Судді О.І. Матущак
		О.С. Скрипчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...