Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/31702/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару.
Надіслано судом: 26.02.2025. Зареєстровано: 27.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2025.
Дата набрання законної сили: 09.04.2025
Номер судового провадження: П/520/35193/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		м. Харків 
		18 лютого 2025 року № 520/31702/24 
		 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі:
		 
		головуючого судді - Пасечнік О.В., 
		 
		за участю секретаря судового засідання - Олітто О.О.,
		 
		представника позивача - Захарченка І.В.,
		 
		представника відповідача - Македонського О.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД" до Вінницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		І. Зміст і підстави позовних вимог.
		 
		До Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД" (далі позивач) до Вінницької митниці Державної митної служби України (далі відповідач), у якій позивач просить суд:
		1. визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000297/2 від 07.10.2024;
		2. визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2024/001237 до рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000297/2 від 07.10.2024.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що прийняті 07.10.2024 рішення про коригування митної вартості товарів №UА401000/2024/000297/2 та картка відмови № UА401020/2024/001237 є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час митного оформлення позивачем надано всі документи на підтвердження вартості товарів і обраного методу її визначення.
		 
		ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
		 
		06.12.2024 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому, представником відповідача зазначено, що заявлена до митного оформлення вартість заявлених до митного оформлення товарів не підтверджується поданими документами, а додаткових підтверджуючих доказів підприємством позивача до митного оформлення подано не було.
		11.12.2024 представником позивача надана відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивачем був наданий великий та достатній пакет документів, що підтверджує операцію поставки та ціноутворення товару у межах такої операції, надані документи містили повну інформацію щодо ціни товару та не містили в собі розбіжностей.
		 
		III. Процесуальні дії у справі.
		 
		Ухвалою від 25.11.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання по справі на 17.12.2024.
		Протокольною ухвалою від 17.12.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті на 09.01.2025.
		У період з 26 грудня 2024 року по 17 січня 2025 року суддя перебувала на лікарняному.
		Протокольною ухвалою від 28.01.2025 суд відклав розгляд справи на 18.02.2025. 
		18.02.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
		 
		IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
		 
		 
		Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега Пак ЛТД», код ЄДРПОУ 39203950, зареєстровано у відповідності до чинного законодавства України як суб`єкт господарювання.
		Судом встановлено, що між ТОВ «Мега Пак ЛТД» як покупцем та Asia Pack Inter Trade Limited (Гонконг) як продавцем був укладений Контракт № МР61-0311-55 від 11.03.2019. 
		Відповідно до п. 1.1. вказаного контракту передбачалась поставка товару, поліпропіленового полотна тканинного, виробництва Shree Nilkanth Polytex (Республіка Індія). 
		Згідно з п. 3.5. вказаного контракту передбачалась поставка товару на умовах FOB «Інкотермс» в редакції 2010 року, що означає «Free on board», тобто із покладанням всіх можливих витрат, пов`язаних із доставкою товару на борт, на продавця. 
		Упродовж 2021-2023 років умови вказаного контракту змінювались п`ятьма доповненнями до нього: 
		- доповненням № 1 від 01.06.2021 розширено предмет поставки та змінено умови поставки, які з цього моменту визначаються у специфікаціях та інвойсах; 
		- доповненням № 2 від 18.04.2022 розширено валюти договірних платежів, змінено реквізити сторін; 
		- доповненням № 3 від 19.04.2022 врегульовано питання заборгованості за договором; 
		- доповненням № 4 від 29.12.2022 продовжений термін дії договору; 
		- доповненням № 5 від 24.01.2023 розширено предмет поставки. 
		27.07.2024 до вказаного контракту була підписана специфікація № 38/1 на поставку товарів, митна вартість яких була скорегована оскаржуваним рішенням. Відповідно до умов вказаної специфікації передбачалась поставка товару (поліпропіленових тканних мішків згідно з номенклатурою з ціною 1,71 доларів США за 1 кг на умовах CIF (м. Констанца, Румунія) «Інкотермс» в редакції 2010, що означає «Cost, Insurance and Freight», тобто із наданням товару в митному режимі експорту у порту відправлення. При цій умові поставки продавець вважається таким, що здійснив постачання, коли товар фактично поміщений на борт судна (перейшов через поручні судна) в названому порту відвантаження та з цього моменту усі витрати і ризики втрати чи ушкодження товару несе покупець. 
		Станом на момент поставки товару оплата замовленої партії товару не здійснювалась, оскільки між покупцем та продавцем було досягнуто фактичної домовленості щодо післясплати товару у зв`язку із тривалими діловими відносинами. 
		Закупівля продавцем товару для здійснення поставки за вказаною специфікацією підтверджується наступними документами: 
		- прайс-лист компанії Shree Nilkanth Polytex № SPP/10/2021-08 від 15.04.2024; 
		- інвойс (комерційний) компанії Shree Nilkanth Polytex № SNP/022/2024-25 від 26.07.2024; 
		- калькуляція виробництва компанії Shree Nilkanth Polytex до інвойсу № SNP/022/2024-25 від 26.07.2024; 
		- сертифікат якості на товар № QC/04 від 20.07.2024 до інвойсу № SNP/022/2024-25 від 26.07.2024; 
		- виробнича ліцензія компанії Shree Nilkanth Polytex від 12.05.2018. 
		Перевезення товару морем з Республіки Індія до Румунії підтверджується наступними документами: 
		- митна (експортна) декларація № SB22270720241357 від 27.07.2024; 
		- сертифікат походження № 306370 19206 від 29.07.2024; 
		- інвойс № MP-0805/1566 від 05.08.2024; 
		- пакувальний лист № MP-0805/1566 від 05.08.2024; 
		- сертифікат страхування № C002439817 від 30.08.2024; 
		- коносамент № 241949379 від 09.08.2024. 
		Перевезення товару сушею з Румунії до України підтверджується наступними документами: 
		- договір транспортного експедирування № UM-HT 050821-01 від 05.08.2021; 
		- заявка надання транспортно-експедиторських послуг № 23-09 від 23.09.2024 до договору транспортного експедирування № UM-HT 050821-01 від 05.08.2021; 
		- рахунок на оплату № 1209 від 04.10.2024; 
		- довідка про витрати з доставки вантажу № 04/10-02 від 04.10.2024. 
		Для розмитнення товару була подана митна декларація № 24UA401020050395U0. 
		Разом із вказаною митною декларацією були подані наступні документи, графа декларації № 44 та доповнення до неї: 
		1. 0003 QC/04 20/07/24 Сертифікат якості на товар № QC/04 від 20.07.2024 до інвойсу № SNP/022/2024-25 від 26.07.2024. 
		2. 0271 MP-0805/1566 05/08/24 Інвойс № MP-0805/1566 від 05.06.2024. 
		3. 0380 MP-0805/1566 05/08/24 Пакувальний лист № MP-0805/1566 від 05.06.2024.
		4. 0705 241949379 09/08/24 Коносамент № 241949379 від 09.08.2024. 
		5. 0730 297 01/10/24 CMR № 297 від 01.10.2024 (міжнародна автомобільна накладна від субперевізника, що залучалася транспортно-експедиційною компанією) 
		6. 0821 24ROCT1900C39033L0 04/10/24 Транзитна декларація № 24ROCT1900C39033L0 від 04.10.2024 (від субперевізника, що залучався транспортно-експедиційною компанією) 
		7. 0861 306370 19206 29/07/24 Сертифікат походження № 306370 19206 від 29.07.2024. 
		8. 3004 1209 04/10/24 Рахунок на оплату № 1209 від 04.10.2024. 
		9. 3007 04/10-02 04/10/24 Довідка про витрати з доставки вантажу № 04/10- 02 від 04.10.2024 до договору транспортного експедирування № UM-HT 050821-01 від 05.08.2021. 
		10. 3014 SPP/10/2021-08 15/04/24 Прайс-лист компанії Shree Nilkanth Polytex № SPP/10/2021-08 від 15.04.2024. 
		11. 3016 1843 02/10/24 Висновок Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» про ринкову вартість товару № 1843 від 02.10.2024. 
		12. m3017 ДЦТСР №247 01/04/24 Дайджест Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» цін товарів на світових ринках № 247 (за період з 01.04.2024 по 15.04.2024) 
		13. 3021 Калькуляція виробництва 26/07/24 Калькуляція виробництва компанії Shree Nilkanth Polytex до інвойсу № SNP/022/2024-25 від 26.07.2024. 
		14. 3022 Інвойс вироб.№SNP/022/2024-25 26/07/24 Інвойс (комерційний) компанії Shree Nilkanth Polytex № SNP/022/2024-25 від 26.07.2024. 
		15. 3530 C002439817 30/08/24 Сертифікат страхування № C002439817 від 30.08.2024. 
		16. m4100 MP61-0311-55 11/03/19 Контракт № МР61-0311-55 від 11.03.2019. 
		17. 4103 Специф. №38/1 27/07/24 Специфікація № 38/1 від 27.07.2024 р. до контракту № МР61-0311-55 від 11.03.2019. 
		18. m4103 4 29/12/22 Доповнення № 4 від 29.12.2022 до контракту № МР61-0311-55 від 11.03.2019.
		19. m4103 5 24/01/23 Доповнення № 5 від 24.01.2023 до контракту № МР61-0311-55 від 11.03.2019. 
		20. d4207 379 27/04/23 Договір доручення № 379 від 27.04.2023 (на виконання митних формальностей митним брокером). 
		21. m4301 UM-HT050821-01 05/08/21 Договір транспортного експедирування № UM-HT 050821-01 від 05.08.2021. 
		22. 4301 Заявка №23-09 23/09/24 Заявка надання транспортно-експедиторських послуг № 23-09 від 23.09.2024 до договору транспортного експедирування № UM-HT 050821- 01 від 05.08.2021. 
		23. 4301 14072023 14/07/23 Договір на перевезення вантажів № 14072023 від 14.07.2023 (субперевізник, що залучався транспортно-експедиційною компанією) 
		24. m9000 Витяг ЄДРЮОФОПГФ 12/03/20 Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Мега Пак ЛТД». 
		25. m9000 скріншот про компанію 10/06/20 Знімок екрану з головної сторінки веб-сайту ТОВ «Мега Пак ЛТД» 1. 
		26. m9000 Вироб.ліцензія SHREE NILKANTH POLYTEX 12/05/18 Виробнича ліцензія компанії Shree Nilkanth Polytex від 12.05.2018. 
		27. m9000 Лист №15/07-1 15/07/23 Лист ТОВ «Мега Пак ЛТД» від 15.07.2023. 
		28. 9000 лист 07/10/24 Лист ТОВ «Мега Пак ЛТД» від 07.10.2024. 
		29. 9610 SB22270720241357 27/07/24 Митна (експортна) декларація № SB22270720241357 від 27.07.2024. 
		Під час виконання митних процедур відповідачем було надіслано запити наступного змісту: 
		-Запит митного органу від 07.10.2024. (ідентифікатор повідомлення d1f71f1d-289e-4197-82c9- f7c8c8e11403): «У зв`язку зі спрацюванням ризику АСУР, прошу надати оригінали документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій». 
		-Запит митного органу від 07.10.2024 (ідентифікатор повідомлення b0b4f22b-df34-4296-97af7d322cc54d36): «У зв`язку зі спрацюванням ризику АСУР, прошу надати документи які підтверджують митну вартість товару». 
		Запит митного органу від 07.10.2024 (ідентифікатор повідомлення 125dba80-09af-43f3-b3dcc1d3a6cee3bf): «У зв`язку із спрацюванням ризику АСУР, прошу надати документи які підтверджують код товарів згідно з УКТ ЗЕД». 
		На вказаний запит листом № 07\10-2 від 07.10.2024 позивач повідомив, що надав усі наявні документи. 
		07.10.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000297/2 від 07.10.2024 та відповідну картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2024/001237. 
		У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено: «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості. До митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір від 11.03.2019 № MP61-0311-55 та доповнення до нього, рахунок-фактура (інвойс) від 05.08.2024 № MP-0805/1566, коносамент від 09.08.2024 № 241949379, комерційна пропозиція (PRICE OFFER) від 15.04.2024 № SPP/10/2021-08, митна декларація країни відправлення від 27.07.2024 № SB22270720241357 та інші документи, зазначені в гр.44 ЕМД. Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу України (далі - МКУ) визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МКУ). Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. За результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані документи, що відповідно до ч.2 ст.53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять розбіжності, а саме: 1) згідно поданого до митного оформлення коносаменту від 09.08.2024 № 241949379 дата завантаження товару на борт судна зазначена 02.08.2024, що відповідає даті його видачі 02.08.2024, а інвойс № MP-0805/1566 виставлений 05.08.2024, що не є логічним та викликає сумнів; 2) комерційна пропозиція (PRICE OFFER) від 15.04.2024 № SPP/10/2021-08 видана на умовах FOB Mundra (India), а інвойс від 05.08.2024 № MP-0805/1566 на умовах CIF Constanta (Romania); 3) наданий висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 1843 від 15.04.2024 не є достовірним підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару, оскільки не відповідає вимогам Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності. При цьому, зазначений висновок носить лише консультаційний та довідковий характер. Отже надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, декларанту були надіслані вимоги щодо надання додаткових документів, які зазначені в ст.53 МКУ. Листом від 07.10.2024 декларант повідомив, які документи було надано, та відмовився від надання додаткових документів. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 17.06.2024 № UA401020/2024/032589, за якою оформлено цим самим імпортером за резервним методом ідентичний товар «Мішки пакувальні…» та складає 2,56 дол. США/кг. В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. 3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду»
		Позивач, вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, прийнятими із порушенням порядку, передбаченого митним законодавством та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.
		 
		V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
		 
		Відповідно до положень ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
		При цьому, п.23 ч.1 ст.4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
		Митні формальності, відповідно до п.29 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
		Як передбачено положеннями ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
		Згідно з ч.8 ст.257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митним органом на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.
		Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.
		Відповідно до ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
		Згідно з ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або надання митному органу додаткової інформації.
		Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч.1 ст.53 Митного кодексу України, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
		Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
		Згідно з ч.1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
		Відповідно до приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання митним органом письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Крім того, положеннями ч.4 ст.53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
		Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
		Суд вважає необхідним зазначити, що якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст.55 Митного кодексу України, митним органом приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.
		Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.
		Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
		Отже, виходячи з положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.
		Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
		У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.
		При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
		Згідно із ч.4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
		При цьому, відповідно до п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.
		Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
		Суд зазначає, що приписами ч.3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
		Відповідно до положень ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях (ч.2 ст.64).
		Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.
		До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).
		Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що останнє містить висновки митного органу про встановлення порушень під час митного оформлення товарів, а саме: 1) згідно з поданим до митного оформлення коносаментом від 09.08.2024 № 241949379 дата завантаження товару на борт судна зазначена 02.08.2024, що відповідає даті його видачі 02.08.2024, а інвойс № MP0805/1566 виставлений 05.08.2024, що не є логічним та викликає сумнів; 2) комерційна пропозиція від 15.04.2024 № SPP/10/2021-08 видана на умовах FOB Mundra (India), а інвойс від 05.08.2024 № MP-0805/1566 на умовах CIF Constanta (Romania); 3) наданий висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 1843 від 02.10.2024 не є достовірним підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару, оскільки не відповідає вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності. 
		Стосовно доводів митного органу, що дата завантаження товару на борт судна зазначена 02.08.2024, що відповідає даті його видачі 02.08.2024, а інвойс № MP-0805/1566 виставлений 05.08.2024, суд зазначає таке.
		Під час розгляду справи встановлено, що товар перевозився за маршрутом «море-суша-суша», а саме «Індія - Румунія - Україна».
		У судовому засіданні представник позивача зазначив, що перед видачою коносаменту (тобто товаророзпорядчого документу, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу) відповідний товар має пройти відповідне митне оформлення (у даному випадку, за законодавством Республіки Індія). Спочатку іноземний митний орган підтверджує правильність виконання митних процедур шляхом видачі митної декларації і тільки після цього морський перевізник може прийняти відповідний товар та видати коносамент.
		Так, згідно з коносаментом № 241949379 товар фактично був завантажений на борт 02.08.2024, при цьому, сам коносамент був виданий 09.08.2024, що не суперечить інвойсу № MP-0805/1566 від 05.08.2024, оскільки поставка такого товару була погоджена сторонами у липні 2024 року відповідно до специфікації № 38/1 від 27.07.2024. 
		Також, слід зазначити, що інвойс № MP-0805/1566 від 05.08.2024 був підписаний сторонами до моменту фактичної відправки партії товару на борту судна.
		При цьому, варто звернути увагу, що вага товару, зазначеного у коносаменті, його номенклатура, у повному обсязі відповідають інформації, що зазначена у супровідних документах на товар, зокрема у пакувальному листі № MP-0805/1566 від 05.08.2024 та митній декларації № 24UA401020050395U0. 
		Крім того, згідно з митною (експортною) декларацією № SB22270720241357 від 27.07.2024 митницею був наданий дозвіл на завантаження товару ще 26.07.2024. 
		Отже, зазначене вище пояснює той факт, що видача митної декларації країни відправлення здійснюється раніше, ніж оформлюється коносамент, а отже доводи представника відповідача в цій частині суд вважає необґрунтованими та недоведеними.
		Щодо доводів відповідача про те, що комерційна пропозиція від 15.04.2024 № SPP/10/2021-08 видана на умовах FOB Mundra (India), а інвойс від 05.08.2024 № MP-0805/1566 на умовах CIF Constanta (Romania), суд зазначає таке.
		Відповідно до специфікації № 38/1 від 27.07.2024 передбачалась поставка товару (поліпропіленових тканних мішків згідно з номенклатурою за ціною 1,71 долари США за 1 кг) на умовах CIF (м. Констанца, Румунія) «Інкотермс» в редакції 2010 р., що означає «Cost, Insurance and Freight», тобто із наданням товару в митному режимі експорту у порту відправлення. 
		Так, при цій умові поставки продавець вважається таким, що здійснив постачання, коли товар фактично поміщений на борт судна (перейшов через поручні судна) в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики втрати чи ушкодження товару несе покупець.
		Між тим, поставка товару на умовах FOB «Інкотермс» в редакції 2010 р. означає «Free On Board», тобто із наданням товару в митному режимі експорту у порту відправлення. При цій умові поставки продавець вважається таким, що здійснив постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати шкодження товару несе покупець.
		Різниця між цими умовами поставки стосується виключно умов відповідальності та не містить економічної складової. Умови CIF  це такі ж умови поставки як і умови FOB, за винятком однієї обставини, що за морський фрахт та оформлення страхового поліса відповідальний відправник вантажу.
		Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що оскільки умови CIF та FOB є, по суті, майже ідентичними і не містять розбіжностей у економічній складовій відповідної моделі поставки, та, що така обставина є не більше ніж опискою, зважаючи, що прайс-лист компанії Shree Nilkanth Polytex та інші документи, пов`язані із поставкою, мають прив`язку до реквізитів один одного, беручи до уваги, що митним органом не доведено зміну економічної складової вартості товару в залежності від умов поставки.
		Крім того суд ураховує, що прайс-лист компанії Shree Nilkanth Polytex № SPP/10/2021-08 від 15.04.2024 подано позивачем як додатковий документ, оскільки цей документ стосується не виконання ТОВ «Мега Пак ЛТД» як покупцем та Asia Pack Inter Trade Limited (Гонконг) як продавцем контракту № МР61-0311-55 від 11.03.2019, а стосується закупівлі постачальником товару у іншого контрагента для виконання такого контракту.
		Отже, суд вважає доводи контролюючого органу в цій частині необґрунтованими та недоведеними.
		Стосовно доводів відповідача про те, що наданий висновок ДП «Держзовнішінформ» № 1843 від 02.10.2024 не є достовірним підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару, оскільки не відповідає вимогам Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а носить лише довідковий характер суд зазначає таке.
		Матеріалами справи підтверджено, що висновок №1843 від 02.10.2024 складений не Державним підприємством ДержзовнішІнформ», а Державним підприємством «Укрпромзовнішекспертиза».
		Між тим, суд зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Згідно із положеннями п. 8 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України митному органу можуть подаватись висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
		З огляду на обставини того, що вимоги ст. 53 Митного кодексу України не встановлюють для декларанта обов`язку подання звіту про оцінку майна у інституційному розумінні цього терміну, зокрема за Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», то висновок відповідача про неналежність висновку Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» про ринкову вартість товару № 1843 від 02.10.2024 як документу, що підтверджує митну вартість, суд вважає необґрунтованим.
		В той же час, під час розгляду справи встановлено, що позивачем митному органу були надані достатні документи для підтвердження митної вартості товару, а саме висновок Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» про ринкову вартість товару № 1843 від 02.10.2024 та дайджест Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» цін товарів на світових ринках № 247 (за період з 01.04.2024 по 15.04.2024).
		Натомість, відповідачем під час розгляду справи не спростовано надану інформацію та не обґрунтовано причини її недостатності при прийнятті оскаржуваного рішення.
		Стосовно доводів відповідача щодо того, що в інформаційних базах даних митниці наявна інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів суд зазначає таке.
		До суду не надано доказів того, що зазначене твердження відповідає умовам, наведеним у ч. 2 ст. 59 МК України, тому що до суду не надано доказів дослідження та встановлення обставин того, що задекларовані позивачем товари є ідентичними товарам, що вказуються відповідачем: за фізичними характеристиками, за виробником, за торгівельною маркою та іншими ознаками. Тобто, відповідно до ч. 2 ст. 59 Митного кодексу України митним органом не було дотримано умови порівняння, а подані позивачем документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а тому застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості товару.
		Суд зазначає, що вказане підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
		Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
		У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
		У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
		Ураховуючи викладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення вбачається, що останнє не містять повних відомостей про характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості. Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 по справі №815/1670/17.
		Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.
		Відтак, ураховуючи викладене вище, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.
		Стосовно доводів представника відповідача, викладених у спірному у даній справі рішенні, щодо не підтвердження декларантом документально всіх складових митної вартості товарів та документи містять розбіжності, що послугувало підставою для запиту додаткових документів в порядку, передбаченому ч.3 cт.53 Митного кодексу України суд зазначає таке.
		Позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 Митного кодексу України подано всі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 Митного кодексу України.
		Ураховуючи, що відповідачем не доведено існування обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, не доведено наявність недоліків в документах поданих до митного оформлення, то у відповідача відсутні підстави вимагати у декларанта документи передбачені у ч.3 ст.53 Митного кодексу України.
		Також, відповідачем не було наведено у оскаржуваному рішенні ніяких відомостей про характеристики товарів, умови постачання цих товарів або інші комерційні умови (торгова марка, виробник), до ціни яких було скориговано вартість поставлених підприємством позивача товарів.
		Суд зауважує, що під час судового розгляду встановлено, що ЕМД від 17.06.2024 № UA401020/2024/032589, на яку посилається митний орган у оскаржуваному рішенні та відзиві не додана до матеріалів справи. Митним органом додано митну декларацію № 24UA401020032589U0, яка не стосується ані оскаржуваного рішення, ані пояснень митного органу.
		Відтак, суд доходить висновку про те, що доводи митного органу стосовно наявності підстав, передбачених ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, для витребування від позивача додаткових доказів, визначених приписами п.1 ч.3 ст.53 Митного кодексу України, стосовно спірної у даній справі митної декларації не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
		Вищевикладені обставини свідчать про не підтвердження під час розгляду справи правомірності рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000297/2 від 07.10.2024, у зв`язку з чим останнє підлягає скасуванню.
		Також, з огляду на обставини того, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2024/001237 від 07.10.2024 була прийнята на підставі рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000297/2 від 07.10.2024, то з огляду на висновки суду у цій справі суд доходить висновку, що така картка підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
		 
		 
		VI. Висновки суду.
		 
		Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
		Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
		 
		VII. Розподіл судових витрат.
		 
		Платіжними інструкціями від 15.11.2024 №7926, №7927, №7928 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 4844,80 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 4844,80 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД" до Вінницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення  задовольнити.
		Визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000297/2 від 07.10.2024.
		Визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2024/001237 до рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000297/2 від 07.10.2024.
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД" за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці Державної митної служби України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок).
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
		 
		Повне найменування сторін:
		Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД", місцезнаходження: вул. Мала Гончарівська, буд. 28/30,м. Харків,61052; код ЄДРПОУ 39203950.
		Відповідач Вінницька митниця Державної митної служби України, місцезнаходження: вул. Лебединського, буд. 17,м. Вінниця,Вінницький р-н, Вінницька обл.,21034; код ЄДРПОУ 43997544.
		Рішення у повному обсязі складено та підписано 26.02.2025.
		 
		Суддя О.В Пасечнік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...