Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 382/872/24 : Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення.
Надіслано судом: 19.03.2025. Зареєстровано: 19.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2025.
Дата набрання законної сили: 19.04.2025
Номер судового провадження: 2-др/382/4/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Яготинський районний суд Київської області
		 
		Справа № 382/872/24
		Провадження № 2-др/382/4/25
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		(ДОДАТКОВЕ)
		 
		17 березня 2025 року Яготинський районний суд Київської області ускладі:
		головуючого суддіКисіль О.А.
		за участю секретаря Захарук Є.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 про стягення витрат на правничу допомогу по справі за позовом позовом ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Предстаник відповідача звернулася з заявою до Яготинського районного суду Київської області про стягнення витрат на правничу допомогу в цивільній справі за позовом позовом ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів.
		Заяву обгрунтовано тим, що у провадженні Яготинського районного суду Київського області перебуває цивільна справа № 382/872/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
		20.01.2025 року Яготинським районним судом Київської області винесено рішення по справі № 382/872/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів відмовлено.
		Правова допомога надається відповідачу ОСОБА_4 відповідно до укладеного Договору про надання правової допомоги № 30.09/24 від 30.09.2024 року.
		Пунктом 3.2. договору № 30.09/24 від 30.09.2024 року вказано, що гонорар за надання правової допомоги  22 500 грн. Оплата проводиться попередньо за реквізитами адвоката.
		На виконання положень п. 1.1. Договору про надання правової допомоги № 30- 30.09/24 від 30.09.2024 року адвокатом було здійснено: Надання консультацій правового характеру; Вивчення матеріалів справи, формування правової позиції у справі; Участь у судовому засіданні у Яготинському районному суді Київської області у справі №382/872/24; Складення та направлення відзиву на позовну заяву до Яготинського районного суду Київської області; Складення та направлення до Яготинського районного суду Київської області інших процесуальних документів по суті справи (у разі необхідності); Отримання копії судового рішення.
		Для підтвердження наданих послуг та їх вартості надає копію акту виконаних робіт від 20.01.2025 року за Договором про надання правової допомоги №30.09/24 від 30.09.2024р.
		 
		Сплата ОСОБА_4 витрат на правову допомогу за Договором про надання правової допомоги №30.09/24 від 30.09.2024р. підтверджується наступними доказами: платіжні інструкції: №646503381 від 03.10.2024 року, №651450980 від 15.10.2024 року, № 671771922 від 29.11.2024 року, №674094942 від 03.12.2024 року, №698203707 від 23.01.2025 року.
		Отже, стягненню підлягають витрати на надання правової допомоги в сумі 22500 (двадцять дві тисячі п`ятсот) гривень за фактично надану правову допомогу.
		Враховуючи вищевикладене просила стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу що пов`язані з розглядом справи № 382/872/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 22 500 (двадцять дві тисячі п`ятсот) гривень.
		Представник позивача адвокат Коваль Л.М. через підсистему "Електронний суд" направила заяву про зменшення розміру витрат, з вказаної заяви вбачається, що після ознайомлення з текстом зазначеної заяви я дійшла висновку про те, що ця заява не може бути задоволеною з наступних міркувань.
		Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Відповідно до частин 3 та 4 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15, провадження № 14- 280цс18).
		Як вбачається з матеріалів справи, професійна правова допомога відповідачу ОСОБА_4 в судових засіданнях надавалася адвокатом Герасимовською Наталею Миколаївною відповідно до Договору про надання правової допомоги № 30.09/24 від 30.09.2024 року; представництво інтересів відповідача у даній справі здійснювалося адвокатом у режимі відеоконференцзв`язку.
		У додатках до заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача вказується про те, що до заяви додаються: копія акту виконаних робіт від 20.01.2025 року та копії платіжних інструкцій, а саме: № 646503381 від 03.10.2024 року, №651450980 від 15.10.2024 року, № 671771922 від 29.11.2024 року, №674094942 від 03.12.2024 року, №698203707 від 23.01.2025 року. Проте, я мала змогу ознайомитися з заявою та копіями платіжних інструкцій № 674094942 від 03.12.2024 року на суму 4500,00 грн., № 698203707 від 23.01.2025 року на суму 6000,00 грн.; інші заявлені в додатках докази у справі у системі ЄСІТС, як і в матеріалах справи, відсутні.
		Так, до заяви фактично не були додані: копія акту виконаних робіт від 20.01.2025 року та копії платіжних інструкцій, а саме: № 646503381 від 03.10.2024 року, № 651450980 від 15.10.2024 року, № 671771922 від 29.11.2024 року.
		Також, слід звернути увагу на таке: між сторонами Договору № 30.09/24 від 30.09.2024 року взагалі не узгоджено питання з оплати послуг з правничої допомоги (умову щодо оплати однієї години робочого часу адвоката чи з оплати послуг адвоката в судових засіданнях тощо), а лише в пункті 3.1 розділу «Гонорар» зазначеного договору узгоджено таке: «За послуги Адвоката клієнт сплачує гонорар, який встановлено цим договором. Гонорар за надання правової допомоги  8 000 грн.
		Оплата проводиться попередньо за реквізитами Адвоката».
		Отже, з наведеного слідує, що єдиним реальним доказом узгодження суми витрат на правову допомогу у даній справі між адвокатом Герасимовською Наталею Миколаївною та відповідачем ОСОБА_4 є Договір про надання правової допомоги № 30.09/24 від 30.09.2024 року, яким передбачена виплата гонорару за надану правову допомогу у справі № 382/872/24 в сумі 8 000 грн.
		Разом з цим, хочу звернути увагу на те, що в пункті 3.1 розділу «Гонорар» Договору № 30.09/24 від 30.09.2024 наведено узгоджену сторонами у мову щодо строку оплати гонорару, зокрема, вказано, що така оплата проводиться попередньо, а надані представником відповідача платіжні інструкції за № 674094942 від 03.12.2024 року на суму 4500,00 грн. та за № 698203707 від 23.01.2025 року на суму 6000,00 грн. свідчать про внесення коштів ОСОБА_4 на рахунок адвоката перед останнім у справі судовим засіданням та після нього, і при цьому стороною відповідача не було надано у справу пояснень з приводу відступу від домовленості сторін щодо узгодженого строку сплати гонорару. Тому вважаю копії платіжних інструкцій № 674094942 від 03.12.2024 року на суму 4500,00 грн., № 698203707 від 23.01.2025 року на суму 6000,00 грн. неналежними доказами понесення витрат відповідачем.
		Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, мають враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Так, Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.    
		Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
		Колегія суддів зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
		У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною 4 статті 137 ЦПК України.
		Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположнихсвобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.
		Слід зазначити, що предметом позову ОСОБА_2 є стягнення неустойки (пені) за несплату/несвоєчасну сплату аліментів відповідачем; до позову додано розрахунок неустойки (пені), проте стороною відповідача свого розрахунку (контррозрахунку) не було проведено.
		Крім того, у даній категорії спорів та, зокрема, у даній справі не є складною робота для професіонала-правознавця, при цьому інтернет-ресурс містить доволі судової практики з розгляду подібних спорів, а всі міркування представника відповідача, які наведені у поданих стороною процесуальних документах, зводяться до цитування висновків суду, які містяться у судових рішеннях, ухвалених в інших справах.
		Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу. (Постанови ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18).
		Підсумовуючи викладене, та у відповідності до ч. 3 ст. 141 ЦПК України просила постановити додаткове рішення у справі № 382/872/24, яким у разі ухвалення судового рішення не на користь позивача, зменшити заявлений до стягнення розмір витрат відповідача з надання йому правничої допомоги до суми 1000 грн.
		Представник позивача адвокат Коваль Л.М. в судовому засіданні підтримала заяву про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. 
		Представник заявника Герасимовська Н.М. в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
		Так, в силу ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
		Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четверта статті 137 ЦПК України).
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
		Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17.
		Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11 грудня 2018 року у справі № 910/2170/18, від 10 жовтня 2019 у справі № 909/116/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
		Судом встановлено, що 30.09.2024 року між адвокатом Гересимовською Наталією Миколаївною та ОСОБА_5 було укладено договір про надання адвокатських послуг (а.с.71-73) з котрого вбачається, що гонорар за надання правової допомоги складає 8000,00 грн. Також при матеріалах справи наявні платіжні інструкції № 674094942 на суму 4500,00 грн., №698203707 в на суму 6000,00 грн., №698203707 на суму 6000,00 грн. про оплату послуг за договором № 30.09/24 від 30.09.2024 року ОСОБА_4 адвокату Герасимовській Н.М. (а.с. 213-215).
		Так, в силу ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
		Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		Отже враховуючи вище викладне, категорію справи, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості, співмірність стягнення витрат з оплати правничої допомоги відповідно до задоволених вимог, тому необхідним стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
		Керуючись ст. ст. 81, 258, 265, 270,137, 141 ЦПК України, суд
		 
		 ВИРІШИВ:
		Заяву ОСОБА_1 про стягення витрат на правничу допомогу по справі за позовом ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, задоволити частково .
		Стягнути з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , витрати з оплати правничої допомоги в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.
		Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 19 березня 2025 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення виготовлено 19.03.2025 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                        Кисіль О. А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...