Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 343/2508/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 27.03.2025. Зареєстровано: 28.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2025.
Дата набрання законної сили: 08.04.2025
Номер судового провадження: 2-а/343/7/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №: 343/2508/24 
		Провадження №: 2-а/343/7/25 
		Р І Ш Е Н Н Я
		I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		27 березня 2025 року    м. Долина
		 
		Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
		суддi Монташевич С. М.,
		з участю: секретаря судового засідання Шикор Г.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області адміністративну справу № 343/2508/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
		                    за участю: позивачки - ОСОБА_1 ,
		представника позивачки - адвоката Комарницького Е.Г.,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Стислий виклад позицій сторін:
		адвокат Комарницький Е.Г., який діє як представник ОСОБА_1 на підставі ордера серії АТ № 1085798, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1609156 від 10.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Стягнути з відповідача понесені судові витрати.
		Позовні вимоги мотивує тим, що 10 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_1 інспектор ВП № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Ільницький І.З. виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1609156, згідно з якою наклав на неї штраф у розмірі 850 грн за порушення нею начебто ст. 183 КУпАП.
		Вважає, що дана постанова винесена безпідставно, не містить чіткого викладу всіх обставин справи та не підтверджена належними, достатніми та допустимими доказами.
		Згідно із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки вона здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на спецлінію 102 та повідомила про те, що невідомі особи виносять з квартири речі в чорних пакетах, хоча цього факту насправді не було.
		Однак викладені в постанові обставини не відповідають дійсності, оскільки вона все своє життя проживала в АДРЕСА_1 . 10 листопада 2024 року, коли вона поверталася до квартири, в якій проживає, побачила, що невідомі люди виносили її речі з квартири. Власниця квартири її до жилого приміщення впускати відмовлялась, хоча вона неодноразово повідомляла їй, що там знаходяться її цінні речі, а саме гроші, меблі та особисті речі. Тому в неї не було іншої виходу, окрім як звернутися до поліції.
		Приїхавши на виклик, працівники поліції навіть не захотіли перевірити ті обставини, на які вона посилалась, хоча вона наголошувала, що у квартирі досі залишаються її особисті речі і їй перешкоджають у доступі до них. Поліцейські не опитали свідків, хоча вони там були, не опитали сусідів, тобто не вчинили жодних дій, щоб захистити її право.
		ОСОБА_1 не мала на меті здійснити завідомо неправдивий виклик органів поліції та дійсно потребувала допомоги поліції. Проте поліцейські не виявили жодної ініціативи, щоб хоча б установити дійсні обставини справи, натомість притягнули її до адміністративної відповідальності.
		З доказів її винуватості є лише постанова у справі про адміністративне правопорушення, однак одна тільки постанова не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого. Відповідач не залучив жодного свідка, не надав жодних пояснень чи будь-яких інших доказів, передбачених ст. 251 КУпАП.
		Таким чином, винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, не доведена, у зв`язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 указаного складу адміністративного правопорушення.
		Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що матеріали про адміністративне правопорушення свідчать, що позивачка 10.11.2024 здійснила виклик на лінію 102 та повідомила, що невідомі особи виносять речі з квартири. Прибувши на місце події, працівники поліції не встановили факту винесення із квартири речей позивачки. Навпаки, було з`ясовано, що власницею квартири є ОСОБА_2 . В останньої були відібрані пояснення, в яких вона вказала, що робила прибирання у своєму помешканні та викидала сміття, серед якого не було речей ОСОБА_1 . Більше того позивачці напередодні було роз`яснено про необхідність звернення до суду для вирішення спірних питань щодо власності, незважаючи на що вона все ж таки здійснила завідомо неправомірний виклик працівників поліції, а не звернулася за захистом своїх прав до суду. На підставі зібраних доказів (відеозапису, свідоцтва про право власності, судового рішення) було встановлено, що ОСОБА_1 була обізнана про відсутність у неї прав на квартиру, яка належть ОСОБА_2 , з якою в неї вже неодноразово виникали конфлікти, не зважаючи на що позивачка не звернулася за вирішенням спору до суду, а викликала працівників поліції, оскільки її не впускали до квартири, що підтверджує неправомірність виклику працівників поліції, у зв`язку з чим відносно неї підставно винесено оскаржувану постанову. При розгляді справи про адміністративне правопорушення позивачці були роз`яснені її права та дотримана процедура притягнення до адміністративної відповідальності. 
		В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити. Додатково зазначила, що 04.11.2024 власники квартири, в якій вона колись проживала, змінили замки, про що їй повідомили посторонні люди. Вона працює у дитячому садку, який знаходиться неподалік від цієї квартири, тому відразу ж прийшла на місце події. Того дня вона не потрапила до квартири, тому змушена була заночувати в сусідки. У зв`язку з тим, що вона не могла потрапити до будинку, вона зверталася в сільську раду: спочатку усно, а в грудні 2024 написала письмову заяву. 10 листопада 2024 року до неї зателефонували сусіди та повідомили, що з квартири за місцем її проживання виносять речі в чорних пакетах. Прямуючи до квартири, по дорозі вона зателефонувала на лінію 102 та викликала на місце події працівників поліції. Коли вона прийшла, поліцейські вже були на місці, однак їй не назвались, не роз`яснили їй її прав, не дали можливості скористатися правовою допомогою, не вислухали її, не оглянули транспортний засіб Войтовича на наявність в ньому чорних пакетів з її речами, а звинуватили її в неправомірному виклику, хоча чорні пакети дійсно були. Винесену відносно неї постанову відмовлялася підписати, оскільки не була згідна з її змістом. Вважає дії поліцейських щодо неї як особи з інвалідністю, яка потребує захисту прав, неправомірними. Тим більше, вона повідомляла і поліцейських, і власників квартири, що у ній залишились необхідні їй ліки, теплий одяг, документи, гроші, однак вони не реагували та відмовились їх віддати, натомість все відвезли на смітник. В результаті вона змушена була у сміттєвих великих контейнерах шукати свої речі.
		Представник позивачки підтримав позицію своєї довірительки, вказавши, що під час винесення оскаржуваної постанови працівники поліції не дотрималися визначеної законом процедури та не з`ясували всіх обставин справи. Його ж довірителька дійсно потребувала захисту, оскільки їй перекрили доступ до її особистих речей, документів, ліків, які знаходилися у квартирі, в якій вона проживала тривалий час та з якої її примусово виселили. В останнє судове засідання представник позивачки не з`явився, в системі "Електронний суд" сформував заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримав, просив задоволити.
		Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області - в судове засідання не з`явився, подав відзив на позов.
		Спір між сторонами не вирішений.
		Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
		22 листопада 2024 року на адресу суду поштовим відправленням від 20.11.2024 поступив позов ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
		Згідно з ухвалою від 22.11.2024, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
		29 листопада 2024 року представник відповідача в системі «Електронний суд» сформував відзив на позовну заяву, який зареєстрований 02.12.2024.
		В судовому засіданні 02.12.2024 суд за клопотанням представника позивачки оголосив перерву для ознайомлення з відзивом.
		13 грудня 2024 року представник позивачки подав клопотання про відкладення розгляду справи.
		08 та 22 січня 2025 року судові засідання перенесені у зв`язку з перебуванням головуючої судді у відпустці. 
		18 лютого 2025 року представник позивачки подав клопотання про допит свідків, а також сформував у системі "Електронний суд" клопотання про долучення доказів, які направив відповідачу, на підствердження чого представник позивачки 26.02.2025 надав відповідий доказ.
		В судовому засіданні 18.02.2025 суд допитав свідків та за клопотанням строни позивачки в судовому засіданні оголосив перерву.
		26 лютого 2025 року представник позивачки сформував у системі "Електронний суд" клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, а 27 березня 2025 року - заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивачки.
		Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:
		відповідно до постанови серії ЕГА № 1609156 від 10.11.2024 по справі про адміністративне правопорушення, інспектор ВП № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області капітан поліції Ільницьий І.З., розглянувши матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , установив: «10.11.2024 в АДРЕСА_2 громадянка ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на спецлінію "102" та повідомила про те, що невідомі особи виносять з квартири речі в чорних пакетах, хоча цього факту насправді не було». Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, постановив притягнути її до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень. У постанові наявні відмітки про те, що від отримання копії протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, відмовилася (при цьому графа про направлення постанови рекомендованим листом не заповнена), як і відмовилася від підписання про ознайомлення із правами (а.с. 6-7). 
		Позивачка заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, на підтвердження чого надає: світлокопію свого паспорта громадянина України, згідно з яким її місцем реєстрації з 17.03.1997 вказано АДРЕСА_1 (а.с. 3-4), ідентифікаційний код (а.с. 5), витяг з Реєстру територіальної громади від 12.11.2024, відповідно до якого її зареєстровано 17.03.1997 та знято з місця реєстрації в АДРЕСА_1 20.10.2023 (а.с. 8), а також копію постанови серії ЕГА № 1609156 від 10.11.2024, зміст якої описано вище (а.с. 6-7). 
		Під час розгляду справи представник позивачки також долучив: акт (а.с. 59-64) з численними підписами осіб, які засвідчили той факт, що ОСОБА_1 , починаючи з 1997 року і до 04.11.2024 постійно проживала в АДРЕСА_1 до її примусового виселення новим власником квартири, копії фотосвітлин (а.с. 52-58) та CD-R диск 700МВ/80min (а.с. 65), на яких позивачка зафіксувала знайдені нею на смітнику в чорному пакеті її речі, та клопотав про допит свідків. 
		Так, свідок ОСОБА_3 суду показала, що вона, як ВПО, проживає у дворі, де колись мешкала позивачка. Коли вона вигулювала собаку, побачила, як з квартири, де жила ОСОБА_1 , виносили речі в чорних пакетах, які складали в автомобіль та кудись вивозили. Коли транспортний засіб загрузили втретє, приїхали працівники поліції. Через деякий час прийшла позивачка. Вона просила поліцейських, щоб допомогли їй повернути її речі, ліки, проте вони їй в цьому відмовили. При цьому правоохоронці не проводили жодного розгляду справи, вони тільки склали постанову та дали її підписати ОСОБА_1 , вказавши, що вона здійснила хибний виклик. Однак вона дійсно потребувала допомоги, теплого одягу та ліків, які їй були життєвонеобхідні. 
		Свідок ОСОБА_4 показала, що з 04.11.2024 ОСОБА_1 не має доступу до квартири, де колись проживала. Залишилась з тим, з чим пішла на роботу, оскільки після повернення, не змогла зайти до помешкання. Тоді позивачка залишилась в неї на ночівлю. В неділю, точної дати не пригадує, коли вони повернулись з церкви, до ОСОБА_1 хтось зателефонував та повідомив, що з квартири виносять її речі. Остання зателефонувала в поліцію. Коли вона прийшла на місце події, там вже були працівники поліції. Вони почали зверхньо до неї ставитись. Позивачка просила, щоб поліцейські глянули в автомобіль власників квартири, посприяли їй в тому, щоб їй повернули ліки, предмети першої необхідності, проте вони їй в цьому відмовляли. Будь-яких прав їй не роз`яснювали, тільки вказували на здійснення неправомірного виклику. Після того як працівники поліції поїхали, вони з ОСОБА_1 пішли до смітника, де знайшли частину її речей: конверт з документами, ліки, косметику. Все було брудне.
		Свідок ОСОБА_5 показала, що 10 листопада 2024 року їй зателефонувала ОСОБА_1 та попросила, що вона прийшла до смітників їй на допомогу. Вона здивувалась її повідомленню, але взяла чисті пакети і прийшла, так як проживала неподалік. Коли вони оглядали речі в сміттєвому контейнері, вона особисто впізнала деякі речі позивачки, оскільки часто приходила до останньої в гості, а дещо із знайденого було нею подаровано. Серд них були фен, парфуми, ліки, взуття внуків ОСОБА_1 . Знайдені речі вони принесли до неї (свідка) в гараж. 
		У свою чергу, на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови відповідач сформував у системі «Електронний суд» відзив на позов, до якого прикріпив рапорт (а.с. 28), пояснення, які є нечитабельними (а.с. 29), та відеофайли, які записані уповноваженим працівником суду на CD-R диски 700 MB/80min (а.с. 28, 29, 31).
		Так, на відеофайлі 2-2-cc1a85a0-ae58-11ef-bd2a-3d1851f5ed3a зафіксовані події, які відбувалися 10.11.2024 з часом з 11:33 до 11:41. Працівники поліції стукають у двері та у вікно домоволодіння. Спочатку ніхто не відчиняє, а тоді виходить жінка. Поліцейський вітається та вказує, що чекають «Її» (не зазначає кого саме), щоб винести постанову. Жінці дають можливість прочитати на службовому планшеті з приводу чого приїхали працівники поліції. При цьому поліцеський зазначає, що «добре, що він так тоді все зробив, що відібрав пояснення, які зараз вручить «Їй» (не зазначає кому саме). 
		На відеофайлі 2-2-f9527db0-ae59-11ef-8cb9-9f172a451c27 є фіксування подій, які мали місце 10.11.2024 з часом з 11:57, під час яких присутні особи ведуть суперечку. В 11:58 один працівник поліції повертає ОСОБА_1 паспорт та присідає у службовий автомобіль, інший поліцейський, на нагрудну камеру якого ведеться відеофіксація, веде бесіду з присутніми. ОСОБА_1 скаржиться, що голова сільської ради ігнорує її. Щоб звернутися за захистом до суду, їй потрібно забрати з квартири документи, чого вона не може зробити. Просить їй допомогти в цьому. На даний час вона залишилась без грошей, які їй передала дочка, без речей. О 12:00 позивачка зазначає: «Оці люди грузять мої речі в пакети і вивозять (далі чути нерозбірливо)». Інші присутні жінки викрикають, «погрожують війною та ракетами». ОСОБА_1 о 12:24 запитує жінку, яка стоїть праворуч від поліцейського, чи відмовляється вона її впускати, щоб вона забрала свої речі, на що отримує відповідь: «Це моя квартира…». Присутні жінки продовжують сперечатися та вимагати, щоб поліцейський зайшов до квартири, на що він відповів, що такого повноваження не має. Рекомендував ОСОБА_1 звернутися до суду за захистом своїх прав. О 12:05 зі службового автомобіля виходить працівник поліції та повідомляє ОСОБА_1 , що відносно неї винесено постанову за ст. 183 КУпАП, оскільки вона здійснила неправомірний виклик працівників поліції. Також роз`яснив, що вона має право протягом десяти днів оскаржити постанову або сплатити штраф. В цей час поліцейський ще рукописно заповнює постанову. О 12:08 ОСОБА_1 бере постанову та самостійно ознайомлюється з її змістом, озвучуючи: «та повідомила про те, що невідомі особи виносять з квартири речі в чорних пакетах, хоча цього факту насправді не було» (12:09). ОСОБА_1 просить відкрити багажне відділення автомобіля (який прапаркований поруч), на що поліцейський вказує, яке відношення вона до нього має (до цього автомобіля). ОСОБА_1 необхідність відкриття багажника обгрунтовує тим, що у постанові вказано, що вона повідомила, що виносять речі в чорних пакетах, хоча цього факту не було, тому це слід з`ясувати. Однак поліцейські не з`ясовують даний факт, а один із них запитує, чи буде ОСОБА_1 отримувати постанову. Копію остання отримала та поставила її собі до кишені (12:10).
		У рапорті зазначено, що 10.11.2024 о 11:24 надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_1 про те, що в АДРЕСА_1 невідомі особи виносять з квартири речі в чорних пакетах. У квартирі знаходилися її особисті речі та грошові кошти, які дала їй дочка на зберігання в сумі 10000 доларів та 29000 гривень. … ОСОБА_2 за рішенням суду стала власницею квартири та змінила замки. Про це повідомили сусіди, які перебувають на місці події. Заявниця направляється на місце події (а.с. 28). 
		Долучену копію пояснень ОСОБА_2 (а.с. 29) не представилось можливим дослідити, через їх нечитабельність. 
		Таким чином між сторонами виник спір відносно правомірності винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення на позивачку, підстав для скасування постанови та закриття провадження у справі.
		Оцінка суду та норми права, які застосував суд:
		вислухавши сторону позивачки, взявши до уваги письмові заяви учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог.
		Так, частиною 1статті 2 КАС Українивстановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно із ч. 2ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до положень ст.9,77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
		Як передбаченост. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
		Статтею 7 КУпАПвизначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Згідно зіст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Статтею 183 КУпАП, за якою притягнуто до адміністративної відповідальності позивачку, передбачено відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
		Відповідно дост. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно зістаттею 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
		Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
		Як убачається з положеньст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
		У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283 цього Кодексу.
		Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		Відповідач на обгрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови надав: рапорт, пояснення та відеозапис з фіксацією дій працівників поліції по приїзді за викликом. В свою чергу сторона позивачки долучила до матеріалів справи оскаржувану постанову, документи, які посвідчують особу, витяг про реєстрацію місця проживання, світлини та відеозапис зі знайденими її особистими речами на смітнику, а також клопотала про допит свідків. 
		З наданихсуду доказіву їхсукупності судустановив,що ОСОБА_1 10.11.2024зателефонувала наспецлінію "102"та повідомила,що в АДРЕСА_1 невідомі особивиносять зквартири речів чорнихпакетах.У квартирізнаходилися їїособисті речіта грошовікошти,які далаїй дочкана зберіганняв сумі10000доларів та29000гривень.… ОСОБА_2 за рішеннямсуду сталавласницею квартирита змінилазамки. Факт дзвінка позивачка не заперечила.
		Реагуючи на дане повідомлення та приїхавши на місце події, працівники поліції не з`ясовували в ОСОБА_1 конкретно з приводу чого та з якою метою вона телефонувала на "102", не встановлювали наявність чи відсутність тих обставин, про які йшлося в повідомленні на 102 (щодо виносу речей (ким, яких та чиїх речей), наявності грошей, факту заміни замка). Розмови ж поліцейських та ОСОБА_1 зводились до того, яким чином позивачка може захистини своє право, якщо вона вважає, що таке порушене іншими особами.
		При цьому на відеозаписі відсутні дані, які б указували про те, що на місці події працівники поліції встановлювали власника квартири, надання ним підтверджуючих документів на право вланості, про які йдеться у відзиві, з якої виносились речі, відношення до такого житла позивачки, наявність/відсутність речей останньої в чорних пакетах, як і наявність самих пакетів, що свідчить про відсутність реальних дій щодо вжиття всіх необхідних заходів для належнго реагування на виклик та формальність підходу до встановлення істини. При цьому факти виносу речей у чорних пакетах з квартири, де раніше проживала позивачка, мали місце, на що вказали свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , проте такі предметом перевірки (спростування чи підтвердження) не були, хоча про відсутність такого вказує відповідач у оскаржуваній постанові. Також їх виявлення на смітнику підтвердила свідок ОСОБА_5 .
		Суд звертає увагу на те, щоКУпАПчітко встановлює порядок розгляду справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, який передбачає у тому числі повідомлення особі про суть поставленого їй у провину правопорушення, роз`яснення її прав та обов`язків, дослідження доказів з метою встановлення її винуватості, надання можливості викласти свої пояснення чи заперечення, а також з`ясування інших обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Після цього виноситься мотивована постанова, яка має відповідати вимогамст. 283 КУпАП, та бути врученою особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		Проте, як убачається з відеозаписів, які долучені на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, будь-якої процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, у тому числі роз`яснення суті порушення, ознайомлення з правами особи та оголошення постанови відеозапис не містить. На відсутність процедури розгляду справи про адмінправопорушення вказали й свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
		До винесення оскаржуваної постанови під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачці не було роз`яснено працівниками поліції суті порушення, яке ставиться їй у провину, що позбавило її можливості захищатися від пред`явленого обвинувачення, не відібрано з даного приводу її пояснень, хоча формулювання обвинувачення повинне бути конкретним, оскільки є важливою умовою справедливого та об`єктивного розгляду справи та є необхідним для підготовки до адекватного захисту, на що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
		У рішенні від 25.07.2000 у справі "Маттоціа проти Італії" Європейський суд зазначив, що "обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
		В адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
		На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року у справі №537/4012/16-а, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.
		Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на чому наголосив Верховний Суд України у постанові від 11.10.2016 у справі № 816/4340/14, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об`єктивного дослідження справи, однак не зобов`язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.
		Працівники поліції за будь-яких умов, будучи представниками органу державної влади, при виконання свої повноважень зобов`язані були діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (ч. 2ст. 19 Конституції України), й дотриматися чітко встановленої процедури розгляду адміністративної справи, чого у даному випадку дотримано не було.
		При цьому суд зауважує, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 05.03.2020 у справі №607/7987/17.
		В порушення описаного вище, працівники поліції при притягненні позивачки до адміністративної відповідальності процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення обмежили формальним складенням постанови про адміністративне правопорушення. Прав не роз`яснили, як і не довели до відома суть правопорушення. Вручивши позивачці копію оскаржуваної постанови, зазначили в її змісті, що від отримання її копії вона відмовилась, що не відповідає дійсності. Також вказали, що вона відмовилась і від ознайомлення з правами, хоча роз`яснення таких не зафіксоване. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано час вчинення поставленого у провину правопорушення. 
		За таких обставин, на підставі системного аналізу законодавчих положень, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено дотримання при винесені постанови серії ЕГА № 1609156 від 10.11.2024 вимог ст.245,280 КУпАПщодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що призвело до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених уст. 268 КУпАП. Така постанова винесена без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а тому позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франкіській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення слід задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення на підставі п. 1ст. 247 КУпАПзакрити.
		Розподіл судових витрат:
		згідно із ч. 1ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, пропорційно до задоволених вимог.
		Враховуючи те, що адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на користь позивачки слід стягнути документально підтверджені понесені нею судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
		На підставі викладеного,ст. 19 Конституції України, ст.2,9,77 КАС України, ст.7,9,183,251,280 КУпАП, керуючись ст.247,293,294 КУпАП, ст.241,246,250-251,255,286 КАС України, суд
		У Х В А Л И В:
		 
		позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франкіській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
		Скасувати постанову серії ЕГА № 1609156 від 10 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності заст. 183 КУпАПта накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень, а провадження у справі закрити на підставі п. 1ст. 247 КУпАП.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франкіській області на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок сплаченого судового збору.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
		Позивачка: ОСОБА_1 , останнє відоме місце реєстрації та проживання якої АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
		Відповідач: Головне управління Національної поліції в Івано-Франкіській області, місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 15, код ЄДРПОУ 40108798.
		 
		Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...