Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/249/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них.
Надіслано судом: 31.03.2025. Зареєстровано: 01.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2025.

Номер судового провадження: П/300/274/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"31" березня 2025 р. справа № 300/249/25
		м. Івано-Франківськ
		 
		Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, третя особа  фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), про визнання протиправним та скасування висновку, -
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (далі  ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області (далі  відповідач), третя особа  фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування висновку відповідача від 02.01.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-11-28-006158-а щодо закупівлі систем відеоконференцзв`язку.
		В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем протиправно, з порушенням вимог чинного законодавства, складений висновок про результати проведення моніторингу закупівлі UA-2024-11-28-006158-а щодо закупівлі систем відеоконференцзв`язку. Зокрема вказано, що спірним висновком зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором про закупівлю товарів за державні кошти №316/24 від 17.12.2024 з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексів України. Проте, за доводами позивача, ні Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати припинення зобов`язань за договором про закупівлю. При цьому, відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. На думку позивача, визначений відповідачем захід реагування у вигляді припинення зобов`язань за договором, що наразі є виконаним, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Водночас, у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується з вимогою відповідача про припинення зобов`язань за договором. Позивач вважає, що оскаржений висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області не відповідає критерію пропорційності, оскільки вимога припинення зобов`язань за договором про закупівлю з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконаний сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів  сторін договору про закупівлю. З огляду на вказане, ТУ ДСА України в Івано-Франківській області просить скасувати спірний висновок відповідача.
		Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 даний позов залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
		У зв`язку із усуненням недоліків, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
		12.02.2025 від відповідача на адресу суду надійшов відзив, у якому викладені заперечення по суті позовних вимог. Так, зазначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі ТУ ДСА України в Івано-Франківській області предмету «Системи відеоконференцзв`язку (ВКЗ)», ДК 021:2015:32230000-4: Апаратура для передавання радіосигналу з приймальним пристроєм, очікуваною вартістю 1 500 000,00 грн (оголошення, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель ID: UА-2024-11-28-006158-а), встановлено порушення законодавства у сфері закупівель, що відображені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 02.01.2025 №84-з/6. Зокрема, встановлено порушення частини 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (ненадання відповіді на запит органу державного фінансового контролю від 24.12.2024 в ході моніторингу), абзацу 1 пункту 43 Особливостей (надання замовником вимоги про надання документів всупереч пункту 2.1 Розділу 2 Додатку 1 до Тендерної документації), абзацу 3 пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та абзацу 3 підпункту 3 пункту 44 Особливостей (ненадання після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю учасником-переможцем документів, передбачених абзацом 2 підпункту 1.3 пункту 1 Додатку №4 до Тендерної документації). З огляду на встановлені порушення законодавства відповідачем зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором про закупівлю товарів за державні кошти №316/24 від 17.12.2024 з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексів України та заходи, направлені на недопущення встановленого порушення при наданні інформації та документів у випадках, передбачених Законом у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Представник відповідача зазначила, що оскаржуваний висновок містить посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку порушення законодавства у сфері публічних закупівель та запропоновано можливий шлях усунення порушень, а саме дії, які повинен вчинити замовник. При цьому, на думку відповідача, варіант усунення порушення, зазначений у спірному висновку, спрямований на приведення відносин між сторонами у первісний стан. Так, враховуючи наявність у замовника, згідно вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанови №1178, обов`язку у даній ситуацій відхилити тендерну пропозицію відповідного учасника  ФОП ОСОБА_1 , укладення з ним договору про закупівлю не відбулося б у випадку дотримання позивачем норм законодавства про закупівлі. Тому, на думку відповідача, припинення зобов`язань за договором є повністю пропорційним способом усунути порушення, яке вплинуло на результати здійсненої процедури закупівлі (а.с. 40-47).
		Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
		28.11.2024 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області оголошено про проведення відкритих торгів з особливостями на закупівлю систем відеоконференцзв`язку (ВКЗ)  ідентифікатор закупівлі в електронній системі закупівель  UА-2024-11-28-006158-а, очікуваною вартістю 1 500 000,00 грн (а.с. 5).
		Для участі в даній закупівлі подано тендерні пропозиції одним учасником, а саме. ФОП ОСОБА_1 , з остаточною пропозицією 1 482 000,00 грн (а.с. 8).
		Згідно з протоколом №29 від 10.12.2024, уповноваженою особою замовника прийнято рішення визначити переможцем закупівлі «Системи відеоконференцзв`язку (ВКЗ)» ДК 021:2015: 32230000-4 Апаратура для передавання радіосигналу з приймальним пристроєм учасника торгів  ФОП ОСОБА_1 (а.с. 12). 
		17.12.2024 між ТУ ДСА України в Івано-Франківській області та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №316/24 про закупівлю товарів за державні кошти (далі  Договір) (а.с. 13-15). Пунктом 3.1. Договору передбачено ціну  1 482 000,00 грн. Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Договору Поставка товарів здійснюється до 25.12.2024 (або не пізніше 30 календарних днів з дати укладення Договору). Місце поставки товарів  Місцеві загальні суди Івано-Франківської області (згідно Додатку №2).
		Згідно відомостей системи закупівель Рrоzоrrо, дана тендерна закупівля в електронній системі завершена (а.с. 5).
		Як встановлено з матеріалів справи, на підставі наказу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області від 23.12.2024 №84-з (а.с. 50), відповідно до частини другої статті 8 Закону «Про публічні закупівлі», статей 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», підпункту 2 пункту 4 Положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Західного офісу Держаудитслужби від 22.02.2022 №115, проведено моніторинг процедури закупівлі Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області предмету «Системи відеоконференцзв`язку (ВКЗ)», ДК 021:2015:32230000-4: Апаратура для передавання радіосигналу з приймальним пристроєм, очікуваною вартістю 1 500 000,00 грн (оголошення, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель ID: UA -2024-11-28-006158-а).
		За результатами моніторингу встановлено порушення законодавства у сфері закупівель, що відображені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 02.01.2025 №84-з/6 (далі  Висновок), який оприлюднено в електронній системі закупівель відповідно до норм частини шостої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
		З аналізу висновку вбачається, що встановлено такі порушення законодавства про закупівлі: 
		за результатами аналізу питання повноти та своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом встановлено порушення частини п`ятої статті 8 Закону;
		за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення абзацу першого пункту 43 Особливостей, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 31 Закону та абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей.
		У зв`язку із встановленими порушеннями, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області зобов`язало ТУ ДСА України в Івано-Франківській області здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором про закупівлю товарів за державні кошти №316/24 від 17.12.2024 з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексів України та заходи, направлені на недопущення встановленого порушення при наданні інформації та документів у випадках, передбачених Законом у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів (а.с. 51-53).
		Не погодившись з висновком про результати моніторингу процедури закупівлі UA -2024-11-28-006158-а, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду із даним позовом.
		Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (далі  Закон №2939-XII).
		Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
		Відповідно до частини другої статті 2 Закону №2939-XII, державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
		Щодо такого органу державного фінансового контролю, то постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення. 
		Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі  Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43, Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
		Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
		Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі  Закон №922-VIII).
		При цьому, згідно з пунктом 1 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби №23 від 02.06.2016, Західний офіс Держаудитслужби (далі  Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях (далі - управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно. Підпунктом 2 пункту 4 зазначеного Положення передбачено, що Офіс відповідно до покладених на нього завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, моніторингу закупівель.
		Статтею 5 Закону №2939-ХІІ визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
		Моніторинг процедури закупівлі  аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону №922-VIII).
		Відповідно до частини 2 статті 8 Закону №922-VIII, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
		Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		Частиною шостою вказаної статті передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
		В силу вимог частини 7 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у висновку обов`язково зазначаються:
		1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
		2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
		3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
		4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
		5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
		У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
		Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
		Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.
		Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.
		При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.
		Судом з`ясовано, що під час проведеного моніторингу процедури закупівлі ТУ ДСА України в Івано-Франківській області предмету «Системи відеоконференцзв`язку (ВКЗ)» відповідачем встановлено порушення законодавства у сфері закупівель, що відображені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 02.01.2025 №84-з/6. 
		Так, відповідачем встановлено порушення частини 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (ненадання відповіді на запит органу державного фінансового контролю від 24.12.2024 в ході моніторингу), абзацу 1 пункту 43 Особливостей (надання замовником вимоги про надання документів всупереч пункту 2.1 Розділу 2 Додатку 1 до Тендерної документації), абзацу 3 пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та абзацу 3 підпункту 3 пункту 44 Особливостей (ненадання після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю учасником-переможцем документів, передбачених абзацом 2 підпункту 1.3 пункту 1 Додатку №4 до Тендерної документації). 
		Як свідчить поданий позов, вказані порушення позивачем не оспорюються. В той же час, спірним є виставлена відповідачем вимога щодо зобов`язання позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором про закупівлю товарів за державні кошти №316/24 від 17.12.2024 з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексів України.
		З цього приводу суд зазначає таке.
		Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», публічна закупівля  придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
		Згідно із статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.
		Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.
		Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
		Згідно частини 1 статті 16 цього ж Закону замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
		Верховний Суд у постанові від 15.06.2021 по справі №922/2987/20 зазначив, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України «Про публічні закупівлі». Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.
		Суд зауважує, що в даному випадку у межах справи №300/249/25 виникла саме така ситуація, зокрема, 17.12.2024 між ТУ ДСА України в Івано-Франківській області та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №316/24 про закупівлю товарів за державні кошти та згідно з відомостями системи закупівель Рrоzоrrо, тендерна закупівля в електронній системі є завершена (а.с. 5).
		Водночас, у цьому випадку відповідач не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі, а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі.
		Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30.11.2021 по справі №160/8403/19.
		Надаючи оцінку обґрунтованості оскарженого висновку, суд враховує, що захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір, що виконаний, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.
		Однак, суд вважає, що встановлені відповідачем порушення носять виключно формальний характер, оскільки не пов`язані із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.
		Суд відмічає, що втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим виключно у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів). Однак, у висновку про результати моніторингу закупівлі не йдеться про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про припинення зобов`язань за Договором №316/24 від 17.12.2024, тобто фактично розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру договору.
		Більше того, суд звертає увагу, що позивачем як замовником оголошено про проведення відкритих торгів з особливостями на закупівлю систем відеоконференцзв`язку (ВКЗ) очікуваною вартістю 1 500 000,00 грн. Натомість, за результатами проведених торгів укладено договір з переможцем таких торгів, ціною якого є 1 482 000,00 грн. Таким чином, позивачем укладено договір за ціною меншою, ніж очікувалось на 18 000,00 грн, що підтверджує те, що укладений договір не несе негативний вплив для бюджету, а також не має наслідком зайве витрачання бюджетних коштів.
		В той же час, суд зазначає, що згідно з оспорюваного висновку відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором №316/24 від 17.12.2024 з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексів України та заходи, направлені на недопущення встановленого порушення при наданні інформації та документів у випадках, передбачених Законом у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів (а.с. 51-53).
		Разом з тим, в постанові від 04.05.2023 по справі №160/5890/22 Верховний Суд вказав, що визначення способу усунення виявлених порушень «шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 ЦК України передбачено більше десяти способів припинення зобов`язання, серед яких, і припинення зобов`язання виконанням.
		Аналіз нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що метою інституту недійсності правочину є повне скасування правочину як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення правочину, який суперечить законодавству. Наслідком визнання правочину недійсним є недійсність зобов`язання, породженого таким правочином. У разі припинення договору з підстав, не пов`язаних з його недійсністю (виконання чи розірвання), припиняються зобов`язання за цим договором.
		Вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що «вимога» відповідача про зобов`язання позивача вжити заходів щодо припинення зобов`язань по договору відповідно до вимог чинного законодавства за результатами проведеного тендеру договору з формальних причин не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки суть «виявлених порушень» не призводить до порушення бюджетних інтересів.
		Оскільки оспорюваний висновок за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі встановлює для позивача певні обов`язки, такий висновок є актом індивідуальної дії, що приймається Держаудитслужбою в межах наданих їй повноважень та на виконання покладених на неї завдань, а тому має бути перевірений судом на відповідність пунктів 1, 3 частини другої статті 2 КАС України.
		Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
		Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
		Суд вказує, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.
		При цьому, можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
		Визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень як «припинення зобов`язань за договором» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії, оскільки, підстави припинення зобов`язань врегульовані главою 50 Цивільного кодексу України.
		У свою чергу, питання щодо розірвання договору визначені статтею 651 ЦК України, згідно якої розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Відповідачем не встановлено, що виявлені, на його думку, порушення є істотними та є підставою для припинення зобов`язань за договором.
		Крім того, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі порушень у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб призведе до порушення прав та інтересів сторін укладеного договору та матиме негативні наслідки для репутації третіх осіб, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком та стверджуваними порушеннями.
		У Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
		Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.
		Отже, зобов`язавши позивача вжити заходів щодо припинення зобов`язань за договором договору, укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі, відповідач порушив принцип пропорційності, а відтак не був спрямований на досягнення легітимної мети.
		Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
		У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
		Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
		З огляду на викладене суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного висновку відповідача, як акту індивідуальної дії, критеріям обґрунтованості та вмотивованості, що є підставою для визнання його протиправним, а відтак підлягає скасуванню, у зв`язку із чим позовні вимоги слід задовольнити повністю.
		У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 3 028,00 грн, підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області за рахунок його бюджетних асигнувань відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України.
		На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 26289647, вул.Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76000) до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40913619, вул. Василіянок,48, м. Івано-Франківськ, 76019), третя особа на стороні відповідача  фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити. 
		Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області від 02.01.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-11-28-006158-а щодо закупівлі систем відеоконференцзв`язку.
		Cтягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40913619, вул. Василіянок,48, м. Івано-Франківськ, 76019) на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 26289647, вул.Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76000) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
		Позивачу та відповідачу рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
		Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		 
		Суддя /підпис/ Кафарський В.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...