Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/13274/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано судом: 02.06.2025. Зареєстровано: 02.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2025.

Номер судового провадження: 2/643/214/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 643/13274/23
		Провадження № 2/643/214/25 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15.05.2025                                                                                           м. Харків 
		 
		Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
		головуючого судді:                                Новіченко Н.В.,
		за участю секретаря судового засідання:        Єрмакової А.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
		за позовом                 ОСОБА_1 
		до                        Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
		про                        зобов`язання повернути грошові кошти в сумі 465 411, 80 грн.,
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - відповідач) про зобов`язання повернути грошові кошти в сумі 465 411, 80 грн.
		Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 24.11.2015 року у відділені АТ «Ощадбанк» відкрив картковий рахунок, на який довгі роки отримував пенсію та інші виплати як шахтар-інвалід. У квітня 2022 року банківська картка припинила свою роботу, згідно до рішення АТ «Ощадбанк», у якому зазначено: «Якщо ви не змогли забрати нову картку у відділенні, ви зможете знімати кошти та розраховуватись старою карткою тільки до 31 березня 2022 року». Однак, сам рахунок продовжував своє існування і після 31 березня 2022 року. Позивач зазначає, що в цей час перебував на тимчасові окупованій території під час повномасштабного вторгнення та активних бойових дій. Банківські відділення АТ «Ощадбанк» та відділення «Vodafone» не функціонували на окупованих територіях з активними бойовими діями. У зв`язку з цим, позивач не міг зв`язатися з представниками банку ані за телефоном, ані фізично прибути до відділення. 14.09.2023 року повернувшись у м. Харків позивач звернувся до відділення АТ «Ощадбанк» за адресою м. Харків, пр. Героїв Харкова, буд. 190/1, щоб отримати нову карту, але до вказаної карти не підійшов ані старий, ані інший PIN-код. Через офіційний сервіс підтримки «Ощадбанк» вдалося змінити PIN-код та авторизуватися в офіційному мобільному додатку Ощад 24/7, де і було виявлено, що у травні 2023 року, коли позивач не мав об`єктивної можливості користуватися банківськими послугами за своїм рахунком, не мав доступу до свого фінансового номеру, з рахунку зникли кошти в сумі 465 411, 00 грн. Одразу після виявлення відсутності коштів на рахунку, позивач усно та письмово звернувся до АТ «Ощадбанк» з вимогою розібратися у даній ситуації та повернути списані кошти без його дозволу. Цього ж дня позивач звернулася до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину та у подальшому поліцією розпочато кримінальне провадження. Проте, відповідач листами від 09.10.2023 року та 13.11.2023 року відмовив позивачу у поверненні коштів. При цьому, позивач зазначає, що на час здійснення несанкціонованих транзакцій фізично не міг бути у м. Києві, авторизуватися у застосунку через свою карту у той час коли вона була заблокована та була вилучена АТ «Ощадбанк» через банкомат. Тобто, доступ до рахунків, реквізитів, заблокованої карти мав виключно АТ «Ощадбанк» та його працівники. У зв`язку з цим, позивач вважає, що АТ «Ощадбанк» порушив його права, як клієнта тому він вимушений звернутися до суду з даним позовом. 
		Ухвалою від 20.12.2023 року Московський районний суд м. Харкова прийняв позов до розгляду та відкрив провадження у справі № 643/13274/23, розгляд справи вирішив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 29.01.2024 року. 
		04.01.2024 року представником відповідача подано клопотання про продовження відповідачу процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву та доказів у справі.
		23.01.2024 року представником позивача подано клопотання про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції.
		24.01.2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву в порядку ст. 178 ЦПК України, відповідно до змісту якого представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
		В обґрунтування своєї позиції зазначає, що 11.12.2017 року позивач уклав з АТ «Ощадбанк» договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) шляхом підписання заяви про приєднання № 116059921. На виконання умов договору Банк відкрив на ім?я ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 на умовах тарифного пакету «Мій рахунок», операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронного платіжного засобу (картка/платіжна картка), та надав платіжну картку. Номер мобільного телефону повідомлений Банку Клієнтом, який використовується Банком для ідентифікації Клієнта, надання сервісів через Контакт центр Банку у тому числі послугу СМС інформування, та вважається фінансовим номером Клієнта є номер НОМЕР_11. Починаючи з 01.05.2023 по 17.05.2023 року через UKR KYIV MOBILE BANKING по рахунку позивача відбулися операції. 14.09.2023 року позивач звернувся із заявою до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину та у подальшому поліцією розпочато кримінальне провадження. На письмові звернення від 15.09.2023 та від 16.10.2023 позивач отримав відповіді АТ «Ощадбанк» від 09.10.2023 № 118.12-07/5263/2023/с та від 13.11.2023 № 1 1/5-17/6110/2023/с в яких повідомлялось, що клієнт повинен дотримуватися вимог Розділу ІХ Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а саме: п. 9.15 «Клієнт зобов?язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2/CVC2, строк дії, номер Картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання Логіна, Пароля, Карткового пароля несе виключно Клієнт.», п. 9.16 «Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефона (відповідної SIM-карти), номер якого визначений в Заяві про приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб або повідомлений Банку в іншому встановленому Договором порядку як Номер мобільного телефону Клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на Номер мобільного телефону Клієнта», п. 9.17 «Клієнт усвідомлює та приймає на себе усі ризики щодо можливості авторизації сторонньою особою у Мобільних додатках Google Рау або в інших подібних додатках за допомогою технології Біометрії, у тому числі якщо у Мобільному пристрої збережені Відбитки пальця(-ів) сторонньої особи», п. 9.18 «Будь-яку особу, що використала Біометрію як засіб ідентифікації клієнта для доступу до Системи ДБО (у тому числі технології Touch ID, Face ID), Банк безумовно вважає Клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржуватися». Разом з цим, з даних програмного забезпечення АТ «Ощадбанк» встановлено, що 11.12.2017 о 10:16:22 год. позивач був успішно зареєстрований в системі дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7». 29.04.2023 о 23:38 на фінансовий номер Клієнта НОМЕР_11 надійшло СМС-повідомлення, за допомогою якого, дистанційно було встановлено ПІН-код для подальшої реєстрації у додатку «Ощад 24/7». 29.04.2023 року о 23:42:17 год., відбулась авторизація у новому додатку на іншому пристрої для підтвердження якої, на фінансовий номер Клієнта НОМЕР_11 о 23:40:38 год. був направлений код у СМС-повідомленні. Реєстрація позивача у системі «Ощад 24/7» була здійснена коректно, що можливо лише за наявності реквізитів банківської карти та смс-паролю, який був направлений на фінансовий телефон позивача та був відомий виключно йому. Ситуація отримання сторонніми особами дублікату SIM-карти, на яку посилається позивач, врегульована п. 9.16 ДКБО, який передбачає, що Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефона (відповідної SIM-карти), номер якого визначений у Заяві про приєднання до ДКО фізичних осіб або повідомлений Банку в іншому встановленому Договором порядку як номер мобільного телефону Клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на номер мобільного телефону Клієнта. Таким чином, вхід до системи дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» та операції з переказу коштів здійснені коректно, що можливо лише за наявності коду для реєстрації у мобільному додатку, який направлявся на фінансовий телефон Клієнта, та реквізитів облікового запису, які були відомі виключно позивачу. Виконані операції по списанню коштів були підтверджені за допомогою біометричної ідентифікації. Таким чином, АТ «Ощадбанк» не несе відповідальності перед позивачем за проведені операції по рахунку.
		Разом з цим, до відзиву представником відповідача долучено заяву про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції та клопотання про витребування додаткових доказів у справі, а саме: 
		-витребувати у АТ «Універсал Банк» (04114, Київ, вул. Автозаводська, 54/19) інформацію щодо переказу коштівз платіжної картки № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) здійсненних у період з 01.05.2023 по 17.05.2023 на картки № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ), № НОМЕР_7 ( НОМЕР_8 ) та № НОМЕР_9 ( НОМЕР_10 ) на загальну суму 465 411,80 грн. із зазначенням власника (власників) рахунку та його ідентифікаційних даних (ПІБ, рік народження, РНОКПП, адреса реєстрації, номер телефону);
		-витребувати у Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», ідентифікаційний код 14333937, місцезнаходження: м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15: інформацію щодо реєстрації абонента за номером телефону НОМЕР_11 з наданням персональних даних або отримання ним послуг знеособлено (анонімно); договір на умовах якого надавались телекомунікаційні послуги за номером НОМЕР_11; порядок відновлення надання послуг у разі втрати абонентом кінцевого обладнання з ідентифікаційної картки, визначений ПрАТ «ВФ Україна»; інформацію щодо відновлення ідентифікаційної картки (SІМ-карти) за номером телефону НОМЕР_11 із зазначенням дати, час, місця та способу таких відновлень, даних, в тому числі персональних, наданих оператору особами, що проводили такі відновлення та за якими ідентифікований власник картки; роздруківку телефонних дзвінків (вхідні та вихідні) та смс-повідомлень (вхідних та вихідних) на НОМЕР_11 які були здійснені у період з 29.04.2023 по 17.05.2023.
		Ухвалою від 26.01.2024 року Московський районний суд м. Харкова клопотання представника позивача та представника відповідача про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнив.
		У підготовчому засіданні 29.01.2024 року протокольною ухвалою суд продовжив строк підготовчого провадження у справі № 643/13274/23 на тридцять днів, підготовче засідання відклав на 11.03.2024 року.
		У підготовчому засіданні 11.03.2024 року протокольною ухвалою суд продовжив позивачу строк для подання відповіді на відзив до 29.03.2024 року, встановив відповідачу строк на подання заперечення на відповідь на відзив до 19.04.2024 року, підготовче засідання відклав на 22.04.2024 року.
		12.03.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів у справі.
		13.03.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів у справі.
		28.03.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до змісту якого, представник позивача зазначає, що позивач жодних реквізитів, паролів, інших відомостей, що могли б дати можливість доступу до його банківського рахунку не розголошував, третім особам не надавав, картку заблокував та вилучив сам АТ «Ощадбанк», а потім самостійно без відома та звернення позивача відновив ще й паролі змінив. Крім того, позивач не мав фізичної змоги вчинити хоча б якісь дії самостійно, адже перебував на окупованій території без зв`язку, у той час коли авторизація та операції відбулася у м. Києві. При цьому, картка НОМЕР_12 активована та видана 15.03.2017, закрита 31.03.2022, а кошти були списані з іншої карти, яка була активована 29.04.2023 через IVR (саме тоді почали відбуватися несанкціоновані перекази на іншу карту), а видана вона позивачу та одразу заблокована була 14.09.2023 року.
		18.04.2024 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до змісту яких, представник відповідача зазначає, що відповідно до п. 17.1.2 Договору дистанційне обслуговування дозволяє Клієнту без відвідування Банку за допомогою Системи ДБО, Сайту здійснювати операції за Рахунками, отримувати перекази, що надійшли по Системі грошових переказів, а також здійснювати Перекази коштів з карток, емітованих іншими банками України на підставі Електронних документів, включаючи створення та підписання Електронних документів, а також отримувати банківські виписки та іншу довідкову інформацію за Рахунками, отримувати інші інформаційні послуги, передбачені в документації до Системи ДБО, укладати Договір банківського вкладу (депозиту) та здійснювати інші дозволені операції. Для реєстрації (перереєстрації) в системі «Ощад 24/7» (Системи ДБО) необхідно використання номеру телефону Клієнта, прив`язаного до картки (фінансовий номер), отримання дзвінка від Банку з кодом, чотири останні цифри номеру картки та PIN-код до неї. У подальшому Клієнт встановлює відомий тільки йому логін та пароль до мобільного додатку, а також створює код швидкого доступу та може налаштувати на мобільному пристрою Touch/Face ID (ідентифікація за допомогою відбитка пальця або обличчя) - в цьому випадку наступні входи у додаток та оплати здійснюються без підтвердження за допомогою паролю чи коду з SMS. Тому, у Банка є всі підстави особу, що використала Біометрію як засіб ідентифікації клієнта для доступу до Системи ДБО (у тому числі технології Touch ID, Face ID) вважати Клієнтом. Щодо проведення операцій у мобільному додатку представник відповідача зазначає, що позивач 11.12.2017 о 10:16:22 год. був зареєстрований в системі дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» по карті НОМЕР_13 (НОМЕР_18). Відповідно до розділу ІІ Договору терміни та скорочення, реєстрація у системі ДБО (дистанційного банківського обслуговування) - процес, що одноразово виконується власноруч Клієнтом під час першого підключення до Системи ДБО, в рамках якого Клієнт повинен вказати відповіді на запитання Системи ДБО щодо персональних даних Клієнта, отримати Одноразовий цифровий пароль, обрати та зареєструвати власні Логін та Пароль . У подальшому, відбулась авторизація у новому додатку 29.04.2023 о 23:42:17 год. по карті НОМЕР_3 (НОМЕР_4) для підтвердження якої, на фінансовий номер Клієнта о 23:40 год був направлений код доступу у повідомленні. Отже, у зв`язку з тим, що позивач був зареєстрований в системі дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» 11.12.2017, у подальшому був авторизований у мобільному додатку 29.04.2023, то для авторизації у новому мобільному додатку яка відбулась 29.04.2023 необхідно було ввести зареєстровані раніше номер телефону/Логін та Пароль . В тому разі, коли клієнт забув Логін та/або Пароль, необхідно ввести номер платіжної картки та PIN-код до неї. Таким чином, враховуючи що у додатку «Ощад 24/7» автоматично відображаються всі картки Клієнта, у тому числі які були випущені після реєстрації у додатку, твердження представника позивача про необхідність реєстрації нової платіжної картки є помилковим.
		22.04.2024 року підготовче засідання відкладено на 20.05.2024 року у зв`язку з аварійним відключенням світла.
		Ухвалою від 20.05.2024 року Московський районний суд м. Харкова оголосив у підготовчому засіданні перерву до 25.06.2024 року, в порядку ст. 84 ЦПК України витребував у Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» додаткові докази у справі. 
		25.06.2024 року розгляд справи відкладено на 06.08.2024 року у зв`язку з перебуванням судді Новіченко Н.В. у відпустці.
		24.06.2024 року на адресу суду надійшли витребувані документи.
		06.08.2024 року підготовче засідання відкладено на 30.09.2024 року.
		30.09.2024 року розгляд справи відкладено на 11.11.2024 року у зв`язку з перебуванням судді Новіченко Н.В. у нарадчій кімнаті.
		08.11.2024 року представником відповідача подано клопотання про витребування додаткових доказів у справі, а саме: роздруківку телефонних дзвінків (вхідні та вихідні) та смс-повідомлень (вхідних та вихідних) на НОМЕР_11 які були здійснені у період з 29.04.2023 по 17.05.2023.
		Ухвалою від 11.11.2024 року Московський районний суд м. Харкова оголосив у підготовчому засіданні перерву до 10.12.2024 року, в порядку ст. 84 ЦПК України витребував у Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» (код ЄДРПОУ 14333937; м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15), роздруківку телефонних дзвінків (вхідні та вихідні) та смс-повідомлень (вхідних та вихідних) на НОМЕР_11 які були здійснені 01.05.2023 року, 02.05.2023 року, 03.05.2023 року, 04.05.2023 року, 05.05.2023 року, 08.05.2023 року, 09.05.2023 року, 10.05.2023 року, 11.05.2023 року, 17.05.2023 року.
		10.12.2024 року розгляд справи відкладено на 17.01.2025 року у зв`язку з перебуванням судді Новіченко Н.В. у відрядженні.
		10.12.2024 року на адресу суду надійшли витребувані документи.
		17.01.2025 року представником позивача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.
		17.01.2025 року розгляд справи відкладено на 07.02.2025 року у зв`язку з неявкою учасників справи.
		07.02.2025 року представником відповідача подані додаткові пояснення у справі, відповідно до змісту яких представник відповідача зазначає, що з урахуванням наданих відповідей ПрАТ «ВФ Україна» та доказів на підтвердження позиції АТ «Ощадбанк», транзакції здійснювались за допомогою додатку «Ощад 24/7» у якому був зареєстрований позивач з використанням необхідних реквізитів платіжної картки, що у свою чергу дало змогу ініціювати платіжні операції. При цьому, представник відповідача вказує на те, що відповідно до умов Договору відповідальність за збереження даних які дають змогу ініціювати платіжні операції несе позивач, з чим він погодився підписавши 11.12.2017 заяву про приєднання № 116059921 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжна картка). У зв`язку з цим, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Ухвалою від 07.02.2025 року Московський районний суд м. Харкова закрив підготовче провадження та призначити справу № 643/13274/23 до судового розгляду по суті на 25.03.2025 року.
		25.03.2025 року судове засідання відкладено на 05.05.2025 року.
		Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 4273-IX від 26.02.2025 змінено найменування Московського районного суду міста Харкова на Салтівський районний суд міста Харкова.
		У судовому засіданні 05.05.2025 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх. 
		Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні у зв`язку з безпідставністю.
		У судовому засіданні 05.05.2025 року після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 15.05.2025 року.
		У судовому засіданні 15.05.2025 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
		 
		       ВСТАНОВИВ:
		11.12.2017 року між позивачем та АТ « Державний ощадний банк України» (далі- Банк) було укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО) та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу шляхом підписання заяви про приєднання № 116059921 (далі - Заява).
		Відповідно до п. 3.1 Заяви Клієнт беззастережно приєднується до ДКБО у редакції яка на день підписання заяв на приєднання розміщена на інтернет-сторінці банку та укладає з банком Договір, складовою частиною якого є умови Договору банківського рахунку та кредитного договору.
		На виконання умов Договору Банк відкрив на ім`я позивача поточний рахунок № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 на умовах тарифного пакету «Мій рахунок», операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу та надав платіжну картку (п.п. 3.2, 3.4.1, 3.4.2 Заяви).
		Відповідно до п. 2.2 Заяви номер мобільного телефону позивач зазначив НОМЕР_11 .
		Позивач стверджує, що у квітні 2022 року банківська картка припинила свою роботу згідно рішення АТ «Ощадбанк» https://www.oschadbank.ua/news/osadbank-vostanne-dozvoliv-do-1-kvitna-2022-roku-vikoristanna-platiznih-kartok-vnutrisno-peremisenih-osib-termin-dii-akih-zakincuetsa-pid-cas-karantinu: «У зв`язку з щойно ухваленим рішенням уряду про продовження адаптивного карантину до 31.03.2022 картки Ощадбанку для внутрішньо переміщених осіб, що обслуговуються за тарифним пакетом «Мій рахунок» і термін дії яких вже завершився або завершується до кінця березня наступного року, не будуть блокуватись до 1 квітня 2022 року. Починаючи з 1 квітня 2022 року Ощадбанк припинить використання зазначених вище платіжних карток ВПО. Нагадуємо, що Ощадбанк перевипускає картки за графіком та доставляє їх до своїх відділень. Якщо ви отримали SMS від Ощадбанку, то перевипущена картка вже у відділенні. Якщо ви не змогли забрати нову картку у відділенні, ви зможете знімати кошти та розраховуватись старою карткою тільки до 31 березня 2022 року (включно). Для уникнення черг/скупчення під час отримання карток просимо заздалегідь реєструватись в електронній черзі посиланням https://appointment.oschadbank.ua/VPO». 
		Також позивач стверджує, що сам рахунок (не картка) продовжував своє існування і після 31 березня 2022 року. В цей же час Позивач перебував під дією непереборних обставин у вигляді перебування на тимчасово окупованій території під час повномасштабного вторгнення та активних бойових дій безпосередньо на ній та навкруги. Загальновідомо, що банківські відділення АТ «Ощадбанку» та відділення «Vodafone» не функціонували на окупованих територіях з активними бойовими діями, окрім того ОСОБА_1 має фізичні вади, що підтверджується 2 групою інвалідності, а відповідно позивач не міг зв`язатися з представниками свого банку ані за телефоном, ані фізично прибути до відділення. Лише після повернення в Харків 14.09.2023 року позивач зміг звернутися до відділення АТ «Ощадбанк» за адресою пр. Героїв Харкова, 190/1, щоб отримати нову картку. Але до вказаної картки не підійшов ані старий, ані інший PIN-код. Вже через офіційний сервіс підтримки «Ощадбанк» вдалося цей PIN-код змінити і тоді вперше позивач авторизувався в офіційному мобільному додатку Ощад24/7, де і було виявлено, що у травні 2023 року, коли позивач не мав об`єктивної можливості користуватися банківськими послугами за своїм рахунком, не мав доступу до свого фінансового номеру (заблоковано) з рахунку зникли всі кошти на загальну суму 465 411, 80 гривень. 
		Зокрема, у період з 01.02.2023 року по 17.05.2023 року по картковому рахунку позивача було здійснено 25 безготівкових переказів на загальну суму 465 411, 80 грн., а саме:
		- 01.05.2023 року о 10:52 год. - 22 225, 00 грн.;
		- 01.05.2023 року о 10:53 год. - 18 589, 00 грн.; 
		- 01.05.2023 року о 12:29 год. - 18 366, 80 грн.; 
		- 02.05.2023 року о 10:48 год. - 25 255, 00 грн.; 
		- 02.05.2023 року о 11:41 год. - 20 407, 00 грн.; 
		- 02.05.2023 року о 12:23 год. - 14 286, 40 грн.; 
		- 03.05.2023 року о 11:08 год. - 22 225, 00 грн.; 
		- 03.05.2023 року о 11:10 год. - 18 366, 80 грн.; 
		- 03.05.2023 року о 12:54 год. - 18 488, 00 грн.; 
		- 04.05.2023 року о 11:00 год. - 20 811, 00 грн.; 
		- 04.05.2023 року о 11:01 год. - 20 003, 00 грн.; 
		- 04.05.2023 року о 12:04 год. - 18 366, 80 грн.; 
		- 05.05.2023 року о 11:29 год. - 24 649, 00 грн.; 
		- 05.05.2023 року о 11:37 год. - 5 055, 00 грн.; 
		- 05.05.2023 року о 19:39 год. - 611, 00 грн.; 
		- 08.05.2023 року о 13:59 год. - 24 245, 00 грн.; 
		- 08.05.2023 року о 14:00 год. - 16 569, 00 грн.;
		- 08.05.2023 року о 14:32 год. - 18 185, 00 грн.;
		- 09.05.2023 року о 12:21 год. - 26 265, 00 грн.;
		- 09.05.2023 року о 12:21 год. - 14 549, 00 грн.;
		- 09.05.2023 року о 12:22 год. - 18 387, 00 грн.; 
		- 10.05.2023 року о 09:52 год. - 22 427, 00 грн.;
		- 10.05.2023 року о 10:28 год. - 18 185, 00 грн.;
		- 11.05.2023 року о 09:32 год. - 18 185, 00 грн.; 
		- 17.05.2023 року о 15:25 год. - 20 710, 00 грн.
		27.09.2023 року позивач звернувся до АТ «Ощадбанк» з вимогою розібратися в ситуації та повернути списані без відома та дозволу позивача грошові кошти. 
		Листом від 13.11.2023 АТ «Ощадбанк» позивачу повідомив, що «24.11.2015 на Ваше ім`я, у територіально відокремленому без балансовому відділенні АТ «Ощадбанк» № 10020/0188, яке територіально розташовано за адресою АДРЕСА_1 було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_2 . У період з 01.05.2023 по 17.05.2023 згідно виписки по вищезазначеному картковому рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING, було здійснено 25 безготівкових переказів на загальну суму 465 411, 80 грн. 29.04.2023 року о 23:38 год. на Ваш фінансовий номер НОМЕР_15 надійшло смс-повідомлення, за допомогою якого, дистанційно було встановлено ПІН-код для подальшої реєстрації в додатку «Ощад 24/7». О 23:42 год. відбулась реєстрація платіжної картки № НОМЕР_14 у додатку «Ощад 24/7» з використанням коректного введення останніх чотирьох цифр платіжної картки № НОМЕР_14 , ПІН-коду до неї та одноразового коду, який надійшов в смс-повідомленні на Ваш фінансовий номер телефону НОМЕР_15 , для входу в новостворений обліковий запис. 01.05.2023 року о 10:51 год. відбулась перереєстрація клієнта в «Ощад 24/7» з використанням платіжної картки № НОМЕР_12 , попередньо отримавши смс-повідомлення на фінансовий номер НОМЕР_15 з одноразовим кодом для входу в створений обліковий запис на «Ощад 24/7». У період з 01.05.2023 по 17.05.2023 з використанням додатку «Ощад 24/7» відбулись перекази з пенсійного рахунку № НОМЕР_2 на платіжні картки інших комерційних банків на суму вказану вище. Вивчення та проведений аналіз авторизаційних документів по вказаній транзакції свідчить про те, що вона проводилась в системі ДБО Mobile-банкінг «Ощадбанк 24/7» з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки ОСОБА_1 з правильним введенням паролів, а також іншої інформації, доступ до якої мали виключно Ви як клієнт Банку. Вважаємо, що реквізити платіжних карток, CVC2- пароль та паролі стали відомі третій особі. Таким чином, за результатами перевірки встановлено, що зняття грошових коштів з карткових рахунків стало можливими у зв`язку з порушенням (недотриманням) вимог Розділу ІХ ДКБО фізичних осіб, а саме: п. 9.15 «Клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2/CVC2, строк дії, номер картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання Логіна, Пароля, Карткового пароля несе виключно Клієнт.», п. 9.16 «Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефона (відповідної SIM-карти), номер якого визначений в Заяві про приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб або повідомлений Банку в іншому встановленому Договором порядку як Номер мобільного телефону Клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на Номер мобільного телефону Клієнта», п. 9.17 «Клієнт усвідомлює та приймає на себе усі ризики щодо можливості авторизації сторонньою особою у Мобільних додатках Google Рау або в інших подібних додатках за допомогою технології Біометрії, в тому числі якщо у Мобільному пристрої збережені Відбитки пальця(-ів) сторонньої особи», п. 9.18 «Будь-яку особу, що використала Біометрію як засіб ідентифікації клієнта для доступу до Системи ДБО Банк безумовно вважає Клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржуватися». Відділ банківської безпеки філії - Харківського обласного управління не є органом, який згідно чинного законодавства має правові підстави для проведення оперативно-розшукових заходів направлених на встановлення осіб, які можливо причетні до списання коштів з банківських рахунків.
		За зверненням ОСОБА_1 до ЧЧ ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.09.2023 року за попередньою правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 185 КК України.
		16.11.2023 відділ поліції № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області на адвокатський запит повідомив, що наразі не встановлено яким саме чином був підмінений фінансовий номер ОСОБА_1 задля володіння доступу до онлайнбанкінгу «Ощадбанк». Отриманою інформацією що перебувають у володінні ПрАТ ВФ «Україна» було встановлено, що фінансовий номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_11 29.04.2023, 01.05.2023, 18.05.2023, був активний на вежі стільникового зв`язку вищевказаного мобільного оператора, що розташований у м. Києві, що свідчить про те, що існують підстави вважати, що невстановлені особа/би могла дистанційно перевипустити сім карту з фінансовим номером ОСОБА_1 . Крім того, встановити ідентифікаційні ознаки пристрою (смартфон, ноутбук, інший гаджет) з новою «підмінною» «перевипущеною» сім-картою з фінансовим номером ОСОБА_1 не є можливим, оскільки отриманою інформацією, що перебувають у володінні ПрАТ ВФ «Україна» було встановлено, що ідентифікаційний пристрій «0».
		Згідно з наданою відповіддю ПрАТ «ВФ Україна», 06.08.2023 абонентський номер НОМЕР_11 було деактивовано через закінчення терміну дії номера. 06.09.2023 року до магазину за адресою АДРЕСА_2 , звернувся ОСОБА_4 з проханням відновити деактивований номер НОМЕР_11. Для відновлення номера був придбаний стартовий пакет з № НОМЕР_19. 11.09.2023 на підставі створеної заявки було проведено зміну номера з НОМЕР_19 на НОМЕР_11. Разом з цим, ПрАТ «ВФ Україна» надано роздруківку телефонних дзвінків абонентського номеру НОМЕР_11 за 01.05.2023, згідно якого вбачається, що 01.05.2023 року о 10:50:56 надійшов дзвінок з номеру НОМЕР_16 , який був прийнятий. Також повідомлено, що 02.05.2023, 03.05.2023, 04.05.2023, 05.05.2023, 08.05.2023, 09.05.2023, 10.05.2023, 17.05.2023 дзвінки абонентського номеру НОМЕР_11 не здійснювались.
		Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 0000593492 від 08.08.2018 року позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .
		Згідно з повідомленням Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України у період з 01.01.2023 по 30.11.2023 зазначено, що ОСОБА_1 перетнув кордон 05.09.2023 на пункту пропуску РК-608 Сумський прикз.
		Позивач стверджує,жодних реквізитів, паролів, інших відомостей, що могли би дати можливість доступу до його банківського рахунку не розголошував, третім особам не надавав, картку заблокував сам «Ощадбанк», а потім самостійно без відома та звернення позивача відновив ще й паролі змінив. Та й фізичної змоги хоча б якісь дії самостійно з рахунком вчинити не мав, адже перебував на окупованій території без зв`язку. Авторизація відбулася у м. Києві, що також свідчить про те, що спірні платіжні операції не могли бути ініційовані позивачем.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		При цьому банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовам обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку (ч. 3 ст. 1066 ЦК України).
		Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1092 ЦК України, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
		Права, обов`язки та відповідальність Сторін при дистанційному обслуговуванні Клієнта обумовлені в Договорі (Розділ XVII). Витяг з Договору здійснення операцій за рахунками, відкритими фізичним особам у AT «Ощадбанк», відповідачем додано до відзиву на позовну заяву.
		Згідно п. 17.5.2 Договору, Банк зобов`язується приймати до виконання та виконувати Електронні розрахункові документи Клієнта, підтверджені Одноразовим цифровим паролем/Біометрією, в т.ч. по технології біометричної ідентифікації клієнта Touch ID (та подібні)/Расе ID (та подібні), оформлені та надані Клієнтом відповідно до Договору та/або Законодавства.
		Відповідно до термінів які використовуються в Договорі, Електронний розрахунковий документ, що підтверджений (підписаний) Електронним підписом, яким відповідно до цього Договору є Одноразовий цифровий пароль/Біометрія, в т. ч. по технології біометричної ідентифікації клієнта Touch ID (та подібні)/Еасе ID (та подібні).
		Одноразовий цифровий пароль для технології «3D Secure» - пароль одноразової дії, який створюється Генератором одноразових цифрових паролів та автоматично доставляється Клієнту від Банку:
		1) шляхом друку банкоматом/ інформаційно-платіжним терміналом (за наявності відповідної технічної можливості у Банку) - використовується для Реєстрації у системі ДБО та перевірки за технологією «3D Secure»;
		2) шляхом надсилання СМС-повідомлень - використовується для Автентифікації та підтвердження операцій в Системі ДБО та перевірки за технологією «3D Secure»;
		3) шляхом надсилання через Систему ДБО після введення у Систему ДБО Коду операції, який буде зазначено при здійсненні платежу в Системі ДБО, чи на сторінці Автентифікації за технологією «3D Secure» при проведені оплати товарів чи послуг в мережі інтернет (за наявності відповідної технічної можливості у Банку).
		Пунктом 17.1.5 Договору сторони домовились, що послідовне введення Одноразового цифрового паролю, отриманого на Номер мобільного телефону, повідомлений Клієнтом Банку в порядку та спосіб, визначений Договором або ідентифікація клієнта шляхом Біометрії, є аналогом власноручного підпису Клієнта.
		Всі документи, операції Клієнта, що ініціюються в електронному вигляді і підписані/підтверджені за допомогою Електронного підпису вважаються такими, що підписані власноручним підписом Клієнта та юридично прирівнюються до документів, отриманих від Клієнта на паперовому носії, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства України.
		Слід зазначити, що у зв`язку з втратою чинності з 01.08.2022 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні та Постанови Правління НБУ № 705 від 05.11.2014 року «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», якою затверджено Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання (Положення), до даних правовідносин підлягають застосуванню Закон України «Про платіжні послуги», який визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури та Постанова правління НБУ № 164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів».
		Частиною 1 статті 86 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.
		Так, за правилами п.п. 2-5 ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» Користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний:
		зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом;
		не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права;
		не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції;
		негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
		Відповідно до п.п. 136, 140, 141, 146 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів Користувач зобов`язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень;
		Користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
		До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
		Емітент зобов`язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення).
		Емітент під час видачі платіжного інструменту зобов`язаний поінформувати держателя про можливість або неможливість зміни ПІНу. Перша зміна ПІНу здійснюється безкоштовно (у разі можливості зміни ПІНу).
		Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку / держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Отже, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. 
		В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Як зазначалось вище, для реєстрації (перереєстрації), входу в систему «Ощад 24/7» на мобільному пристрої необхідні доступ до фінансового номеру, номер картки та PIN- код до неї, що в свою чергу є автентифікацією платіжного засобу і його держателя.
		З матеріалів справи вбачається, що на час здійснення авторизації у застосунку та наступних транзакцій через нього, які відбувалися у м. Києві, сам позивач ОСОБА_1 перебував на тимчасово окупованій території і повернувся на підконтрольну територію України лише 05.09.2023 року.
		Згідно з п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 % суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		Відповідно до вимог пункту 6 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 705 від 05 листопада 2014 року, користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Відповідно до пунктів 7, 8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платежів засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №705, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Отже, у спірних правовідносинах саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		У постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 751/6050/18 (провадження № 61-18544св19) Верховний Суд зазначив, що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.
		Сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням платіжної картки, відкритої на ім`я позивача, не є підставою для відмови у задоволенні позову. 
		У даному випадку, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що перерахування грошових коштів третім особам з банківського рахунку позивача здійснено з вини ОСОБА_1 , який повідомляв ПІН-код чи надавав доступ до платіжної картки, фінансового номера телефону стороннім особам. 
		Як зазначалось судом вище, у даній категорії справ встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності таких обставин необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Відповідач, у свою чергу, не надав жодних доказів на підтвердження того, що саме позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування грошових коштів з його карткового рахунку. 
		Доводи відповідача в частині того, що позивачем не доведена вина банку, його неправомірні дії або бездіяльність, спірні операції з переказу коштів здійснені коректно з використанням всіх необхідних реквізитів, які були відомі виключно позивачу за його свідомої поведінки, суд відхиляє, оскільки саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Відповідачем не надано доказів, що спірні перекази коштів здійснені позивачем або іншою особою з використанням його особистих даних та із застосуванням саме посиленої автентифікації користувача, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов`язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача, з використанням фінансового номеру відповідачки.
		Також матеріали справи не містять будь-яких даних щодо розголошення реквізитів/втрати картки позивачем та розміщення ним інформації про платіжну картку на невідомих і незахищених сайтах, що не підтримують технологію додаткової перевірки держателя картки.
		Виявивши вчинення кримінального правопорушення, позивач невідкладно повідомив про цей факт банк та звернувся до правоохоронних органів. 
		Доводи відповідача про те, що здійснені операції по переказу коштів були підтверджені позивачем біометричними даними/ або кодом доступу, вхід до Системи дистанційного банківського обслуговування (ДБО) Mobile-банкінг «Ощад24/7» та операції з переказу коштів здійснені коректно, що можливо лише за наявності реквізитів банківської картки SMS-паролів, Push- повідомлення які направлялись на фінансовий телефон позивача та відомі виключно йому, суд відхиляє, оскільки сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 (провадження № 61-8249св23).
		Також судом враховано, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
		У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».
		Відтак, обраний позивачем спосіб захисту спрямований на відновлення свого порушеного права та не суперечить закону.
		Вказані вище висновки суду відповідають правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду від 27.12.2024 у справі № 161/6855/19. 
		З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. 
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави. 
		Керуючись статтями 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, суд
		       
		ВИРІШИВ:
		1.        Позов ОСОБА_1 задовольнити.
		2.        Зобов`язати Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» повернути ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 465 411 (чотириста шістдесят п`ять тисяч чотириста одинадцять) грн. 80 коп. 
		3.        Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь держави судовий збір в сумі 4 654 (чотири тисячі шістсот п`ятдесят чотири) грн. 12 коп.
		4.        Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		5.        Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_17 ; АДРЕСА_4 ).
		6.        Відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129).
		 
		Повне рішення складено 02.06.2025 року. 
		 
		Суддя                                                                                   Н.В. Новіченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...