Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/3594/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано судом: 30.06.2025. Зареєстровано: 01.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2025.

Номер судового провадження: 2/752/521/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №752/3594/23
		Провадження №2/752/521/25
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 червня 2025 року                                                         м. Київ
		 
		 
		Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
		головуючого судді                  Кордюкової Ж.І., 
		за участю секретаря                Дураєвої А.О., 
		представника позивача           ОСОБА_9,
		відповідача                               ОСОБА_1 ,
		представника відповідача       ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Адвокат Богомазов Павло Сергійович в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивачка перебувала в шлюбі з ОСОБА_4 , який був нерезидентом України. Шлюб припинився внаслідок смерті останнього.
		ОСОБА_4 мав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ., право власності на яку було зареєстровано на відповідача за умови, що він в будь-який час переоформить право власності на цю квартиру на ту особу, яку визначить родина ОСОБА_5 .
		18.11.2020 відповідач склав заповіт, згідно з яким заповів позивачці квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
		Відповідно до раніше укладеної домовленості 14.02.2022 відповідач продав вищезазначену квартиру громадянину Естонської Республіки ОСОБА_6 .
		Про виконання домовленості ОСОБА_7 склав заяву від 14.02.2022.
		Цього ж дня сторони домовились, що позивач надасть відповідачу кошти в розмірі 5000 доларів США для компенсації сплати ним 5% податку за відчуження другої нерухомості впродовж 2022 року, тобто для виконання відповідачем зобов`язань, які виникнуть у нього в майбутньому. Проте відповідач до моменту звернення до суду не здійснив продаж квартири за адресою: АДРЕСА_2 , тобто кошти не використав та не повернув їх позивачу.
		Таким чином, позивач безпідставно зберігає у себе грошові кошти в розмірі 5000 доларів США, які повинен повернути позивачу, оскільки підстава, на якій вони набуті, відпала.
		Відповідач повинен сплатити позивачу 3% річних за 366 календарних днів в розмірі 150,41 доларів США.
		Просив стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти в розмірі 5150,41 доларів США, судовий збір в розмірі 1820 грн. та витрати на правову допомогу 14968 грн.
		27.02.2023 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		15.05.2023 постановлено ухвалу про залишення позову без руху.
		31.10.2023 постановлено ухвали про відмову в зупиненні провадження у справі, про відмову в залученні третьої особи, про поновлення строку на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
		01.05.20214 постановлено ухвалу про зупинення провадження у справі.
		11.03.2025 постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.
		03.08.2023 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог. Зазначив, що з дитинства товаришував з ОСОБА_4 , який згодом набув громадянство Естонії. Він погодився допомогти йому в оформленні права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в яку ОСОБА_4 інвестував власні кошти. Це було зроблено, щоб останній як громадянин Естонії, уникнув втрат від сплати податку, який є більшим, ніж для громадян України. 
		На виконання цієї домовленістю 18.12.2018 ним був укладений договір купівлі-продажу, на підставі якого у нього виникло право власності на цю квартиру.
		18.12.2018 він за проханням ОСОБА_4 склав заповіт, згідно з яким заповів останньому квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
		18.11.2020 після смерті  ОСОБА_4 він склав заповіт, згідно з яким заповів ОСОБА_8 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Він розумів, що ставши власником вищезазначеної квартири та маючи у власності свою квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , він повинен буде сплатити податок відповідно до ст. 266.1.7. ПК України, оскільки площа всіх квартир перевищує 60 кв.м. Також він мав сплачувати комунальні послуги.
		Тому він просив позивачку відшкодувати йому витрати на оплату комунальних послуг та податку на нерухомість.
		Як було домовлено раніше, 14.02.2022 він продав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину Естонської Республіки ОСОБА_6 та склав розписку про отримання 5000 доларів США на сплату податку від продажу нерухомості. При передачі коштів жодних домовленостей про продаж його квартири в певний строк, про строки повернення грошових коштів чи взагалі про їх повернення не було. Розписка не містить терміну, впродовж якого він мав продати належну йому нерухомість та/або повернути ОСОБА_8 гроші.
		При цьому у розписках позивач та її син стверджували, що вони не будуть мати претензій до нього у майбутньому. 
		Представник позивача підтримала заявлений позов.
		Відповідач та його представник заперечували проти його задоволення.
		Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.
		Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
		01.11.2017 ОСОБА_1 набув право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідач зареєстрований та проживає в цій квартирі.
		18.12.2018  ОСОБА_1 набув право власності на квартиру за адресою:  АДРЕСА_1 , 
		18.11.2020 відповідач склав заповіт, згідно з яким заповів ОСОБА_8 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
		14.02.2022 ОСОБА_1 продав громадянину Естонської Республіки ОСОБА_6 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , про що був укладений договір купівлі-продажу квартири, реєстровий №1062.
		14.02.2022 громадянин Естонської Республіки ОСОБА_7 письмово підтвердив, що ОСОБА_1 за проханням його батька ОСОБА_4 оформив на себе квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яку за його проханням 14.02.2022 продав йому. Оскільки з 01.01.2022 в Україні змінився податок від сплати наступної нерухомості впродовж поточного року, враховуючи необхідність продажу ОСОБА_1 власної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , в цьому році, з метою уникнення зайвих витрат у вигляді податку від продажу його другої нерухомості, компенсує йому виплату податку в розмірі 5000 доларів США. Ніяких претензій до ОСОБА_1 не має.
		14.02.2022 ОСОБА_1 підписав розписку, в якій підтвердив, що він отримав від ОСОБА_8 5000 доларів США на компенсацію виплати ним 5% державного податкового збору, що виникне при продажу ним другої, оформленої на нього нерухомості за 2022 поточний рік. Також в цій розписці ОСОБА_8 зазначила, що претензій до ОСОБА_1 не має.
		Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України  кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). 
		Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
		Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
		Частинами першою-другою статті 1212 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		За приписами частин першої-другої статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
		У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
		Судом встановлено, що за відповідачем на праві власності було зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
		Сторони не заперечували, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , за проханням ОСОБА_4 , якому вона фактично належала, на праві власності була зареєстрована за відповідачем, який згодом відчужив її сину позивачки громадянину Естонської Республіки ОСОБА_6 . Зазначене особисто письмово підтвердив ОСОБА_7 . 
		Також судом встановлено, що позивач передала відповідачу грошові кошти в розмірі 5000 доларів США, як компенсацію сплати ним в майбутньому податку від продажу впродовж 2022 року власної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується розпискою, підписаною обома сторонами.
		Відповідач отримання зазначених грошових коштів від позивачки не заперечував.
		Впродовж 2022 року ОСОБА_1 не уклав другого договору відчуження нерухомого майна та не поніс ніяких витрат на сплату податку, передбаченого п.172.2. ст.172 ПК України.
		Станом на день розгляду справи квартира за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває у власності відповідача, він в ній проживає, що і підтвердив в судовому засіданні.
		Доводи, якими відповідач обґрунтував свої заперечення проти заявлених вимог не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
		Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає, що відповідач без достатньої правової підстави зберігає у себе грошові кошти в розмір 5000 доларів США, які він отримав від позивачки для сплати податку від продажу нерухомого майна в майбутньому впродовж 2022 року, а тому зобов`язаний повернути їх ОСОБА_8 .
		При цьому суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки 3% річних за 366 календарних днів в розмірі 150,41 доларів США, оскільки при передачі грошових коштів сторони не обумовили строку, впродовж якого відповідач мав продати належну йому нерухомість та/або повернути ОСОБА_8 гроші. 
		Суд вважає, що обов`язок повернути кошти виникне у відповідача з дня набрання законної сили цим рішенням, а тому відсутні підстави вважати, що відповідач порушив виконання ним грошового зобов`язання, що виключає відповідальність, передбачену статтею 625 ЦК України.
		За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в цій частині необґрунтованими та відмовляє в їх задоволенні.
		Вирішуючи відповідно до ст. 141 ЦПК України питання розподілу судових витрат, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат по оплаті судового збору, оскільки судовий збір сплачувався не ОСОБА_8 , а іншими особами.
		Також відсутні підстави для відшкодування за рахунок відповідача позивачу витрат на правову допомогу, оскільки ОСОБА_8 їх не понесла.
		Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 5000 (п`ять тисяч) доларів США 00 центів.
		Відмовити в задоволенні решти позовних вимог. 
		Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення в повному обсязі складено 26.06.2025.
		Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
		Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
		 
		 
		Суддя                                                                 Ж. І. Кордюкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...