Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/27390/25-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 04.07.2025. Зареєстровано: 04.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кс-24239/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025000000001216

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/27390/25-к
		пр. 1-кс-24239/25
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 червня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12025000000001216,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.
		Мотивуючи означене клопотання слідчий у клопотанні вказує наступне.
		Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000001216 від 01.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.
		Слідчий вказує, що в період квітня по червень 2025 року в умовах запровадженого в Україні воєнного стану, службові особи Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України на чолі з ОСОБА_4 за посередництва військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , Голови конкурсної комісії щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України Міністерства оборони України ОСОБА_6 та керівника ТОВ «АУКСО КОНСТРАКШН» ОСОБА_7 здійснюють вимагання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів (3% від вартості контракту) у директора ТОВ «АСТРОН ТРЕЙД» ОСОБА_8 за безперешкодну участь останнього у публічних закупівлях, замовником яких є Міністерство оборони України.
		Крім того, ОСОБА_5 за попередньою змовою з начальником Головного управління майна та ресурсів МОУ ОСОБА_4 , та головою конкурсної комісії щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України Міністерства оборони України ОСОБА_6 вимагають у ОСОБА_8 неправомірну вигоду у розмір 100 000 доларів США за підписання інвестиційного договору - договору про участь в інвестиційному будівництві багатоквартирного 16-ти поверхового будинку. До вказаної злочинної схеми залучивши працівників АТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» код за ЄДРПОУ:22868414 а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_10 безпосередньо на яких покладено обов`язок забезпечити зберігання предмету неправомірної вигоди та за необхідності здійснення її «підміни» обміну.
		В ході проведення слідчих (розшукових) дій та виконання доручень слідчого, наданих в порядку ст. 40 КПК України, встановлено, що до вказаної протиправної діяльності причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який як службова особа обраний Головою конкурсної комісії щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України, що може свідчити про його безпосередню причетність до вчинення протиправних дій як особою яка наділена повноваження для прийняття відповідних рішень.
		В період часу з 22 год. 52 хв. 10.06.2025 по 01 год. 48 хв. 11.06.2025 проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого, серед іншого, виявлено та вилучено грошові кошти номіналом 500 гривень у кількості 460 купюр загальною сумою 230000 (двісті тридцять тисяч) гривень.
		10.06.2025 о 22 год. 58 хв. підозрюваного ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
		Окрім того, постановою слідчого грошові кошти, вилучені в період часу з 22 год. 52 хв. 10.06.2025 по 01 год. 48 хв. 11.06.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 визнані речовим доказом.
		У судове засідання прокурор не з`явився. До суду слідчий ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просить клопотання задовольнити.
		Власник майна у судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином.
		Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
		Згідно частин 1 3 статті 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
		Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
		Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним.
		Постановою слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 від 11.06.2025 майно на арешті якого наполягає слідчий, визнано речовим доказом.
		Як вбачається із матеріалів клопотання, вилучене майно оглянуто та визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, так як містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також наявні достатні підстави вважати, що набуте кримінально-протиправним шляхом.
		Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
		Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
		Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК України, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.
		Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
		Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, не надано та не встановлено.
		Згідно положенням до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
		Згідно ч. 4 ст. 171 КПК України арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
		Санкція частини 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
		Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно, що належить підозрюваному, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання та забезпечення збереження речових доказів.
		Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
		При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо.
		Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України  ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12025000000001216 - задовольнити.
		Накласти арешт на майно вилучене 10.06.2025 під час затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України, а саме грошові кошти номіналом 500 гривень у кількості 460 купюр загальною сумою 230000 (двісті тридцять тисяч) гривень із забороною відчуження, користування та розпорядження.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
		Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...