Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 168/364/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 11.07.2025. Зареєстровано: 11.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/168/57/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025030550000334

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   
		Справа № 168/364/25
		Провадження № 1-кп/168/57/25 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У КР А Ї Н И 
		 
		11 липня 2025 року             сел. Стара Вижівка
		Старовижівський районний суд Волинської області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		секретаря с/з - ОСОБА_2 ,
		за участю:
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_4 та його захисника  ОСОБА_5 , 
		обвинуваченого- ОСОБА_6 ,
		представника потерпілого СТОВ «Ратнівський аграрій» - ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Стара Вижівка Волинської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025030550000334 від 12 березня 2025 року відносно:
		 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Седлище Ковельського (раніше Старовижівського) району Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з вищою освітою, працюючого на посаді водія автотранспортних засобів СТОВ «Ратнівський аграрій»,одруженого, пенсіонера,раніше не судимого,
		що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4статті 185 КК України,
		 
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Сивашське, Новотроїцького району Херсонської області, зареєстрованого та фактично проживаючого     АДРЕСА_2 ,громадянина України,українця,з середньоюосвітою, одруженого, опікуна, особою з інвалідністю ІІІ групи, внутрішньо-переміщеної особи, працюючого на посаді тракториста  машиніста СТОВ «Ратнівський аграрій», раніше судимого: 03 березня 2003 року Горностаєвським районним судом Херсонської області за частиною 2 статті 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі статті 75 КК України звільненого від відбування вказаного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки; 27 березня 2003 року Горностаєвським районним судом Херсонської області за частиною З статті 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі статті 71 КК України шляхом приєднання до вказаного покарання невідбутного строку покарання за вироком Горностаєвського районного суду Херсонської області від 03 березня 2003 року засудженого до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років, звільненого 16 вересня 2006 року з Дар`ївської виправної колонії Херсонської області № 10 на підставі указу Президента України «Про помилування» від 11 вересня 2006 року з іспитовим строком 1 рік, судимість погашена, у порядку статті 89 КК України раніше не судимого,
		що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4статті 185 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Обставини вчинення кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення.
		Обвинувачений ОСОБА_4 діяв умисно в умовах воєнного стану. Бо відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, дію якого неодноразово продовжено, востаннє Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №49/2024 від 05 лютого 2024 року, затвердженого Законом України № 3564-ІХ від 06 лютого 2024 року. Останній за попередньою змовою в групі з обвинуваченим ОСОБА_6 з корисливих мотивів, мав на меті таємне викрадення чужого майна та керувався злочинним умислом на таємне викрадення мінерального добрива. Так, 21 лютого 2025 року, близько 09.00 год., з території СТОВ «Ратнівський аграрій», розміщеному по вул. Брестська, 17 в с. Секунь Ковельського району Волинської області, шляхом вільного доступу, таємно викрали 2000 кг міндобрива сульфат амонію компактований, які знаходились в двох полімерних мішках, вагою 1000 кг кожен, вартістю 16576,02 гривень за один. Зазначені полімерні мішки обвинувачений ОСОБА_4 вивіз із території вказаного сільськогосподарського товариства за допомогою вантажного автомобіля марки «MAN» р.н. НОМЕР_1 з причепом р.н.  НОМЕР_2 . Чим обвинувачений ОСОБА_4 в групі з обвинуваченим ОСОБА_6 завдали майнової шкодиСТОВ «Ратнівський аграрій» на суму 33 152,04 гривень.
		Окрім цього обвинувачений ОСОБА_4 в групі з обвинуваченим ОСОБА_6 , повторно, діяли умисно в умовах воєнного стану. Останній за попередньою змовою в групі з обвинуваченим ОСОБА_6 діяв з корисливих мотивів. Мав на меті таємне викрадення чужого майна та керувався злочинним умислом на таємне викрадення мінерального добрива. Так, 23 лютого 2025 року, близько 09.00 год., з території СТОВ «Ратнівський аграрій», розміщеного по вул. Брестська, 17 в с. Секунь Ковельського району Волинської області, шляхом вільного доступу, таємно викрали 3000 кг міндобрива сульфат амонію компактований, які знаходились в трьох полімерних мішках, вагою 1000 кг кожен, вартістю 16576,02гривень заодин.Ці три полімерні мішкиз міндобривомобвинувачений ОСОБА_4  вивіз із території вказаного сільськогосподарського товариства за допомогою вантажного автомобіля марки «MAN» р.н. НОМЕР_1 з причепом р.н.  НОМЕР_2 .
		   Чим обвинувачений ОСОБА_4 в групі з обвинуваченим ОСОБА_6 завдали майнової шкодиСТОВ «Ратнівський аграрій» на суму49 728,06 гривень.
		Також обвинувачений ОСОБА_4 в групі з обвинуваченим ОСОБА_6 , повторно, діяли умисно, в умовах воєнного стану.
		Останній за попередньою змовою в групі з обвинуваченим ОСОБА_6 діяв з корисливих мотивів. Мав на меті таємне викрадення чужого майна та керувався злочинним умислом на таємне викрадення мінерального добрива. Так, 12 березня 2025 року, близько 09.30 год., з території СТОВ «Ратнівський аграрій», розміщеного по вул. Брестська, 17 в с. Секунь Ковельського району Волинської області, шляхом вільного доступу, таємно викрали 936,70 кг міндобрива сульфат амонію компактований, яке знаходилосьв одномуполімерному мішку.Цей полімерниймішок зміндобривом обвинувачений ОСОБА_4  вивіз із території вказаного сільськогосподарського товариства за допомогою вантажного автомобіля марки «MAN» р.н. НОМЕР_1 з причепом р.н. НОМЕР_2 .
		   Чим обвинувачений ОСОБА_4 в групі з обвинуваченим ОСОБА_6 завдали майнової шкодиСТОВ «Ратнівський аграрій» на суму 15 249,48 гривень.
		Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Таким чином, встановлені достатні підстави вважати винним ОСОБА_4 , у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4статті 185 КК Україниза ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану. 
		 
		Обвинувачений ОСОБА_6 діяв умисно в умовах воєнного стану. Бо відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, дію якого неодноразово продовжено, востаннє Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №49/2024 від 05 лютого 2024 року, затвердженого Законом України № 3564-ІХ від 06 лютого 2024 року. Останній за попередньою змовою в групіз обвинуваченим ОСОБА_4 з корисливих мотивів, мав на меті таємне викрадення чужого майна та керувався злочинним умислом на таємне викрадення мінерального добрива. Так, 21 лютого 2025 року, близько 09.00 год., з території СТОВ «Ратнівський аграрій», розміщеному по вул. Брестська, 17 в с. Секунь Ковельського району Волинської області, шляхом вільного доступу, таємно викрали 2000 кг міндобрива сульфат амонію компактований, які знаходились в двох полімерних мішках, вагою 1000 кг кожен, вартістю 16576.02 гривень за один. Зазначені полімерні мішки обвинувачений ОСОБА_4 вивіз із території вказаного сільськогосподарського товариства за допомогою вантажного автомобіля марки «MAN» р.н. НОМЕР_1 з причепом р.н.  НОМЕР_2 . Чим обвинувачений ОСОБА_6 в групіз обвинуваченим ОСОБА_4 завдали майнової шкодиСТОВ «Ратнівський аграрій» на суму 33152,04 гривень.
		Окрім цього обвинувачений ОСОБА_6 в групі з обвинуваченим ОСОБА_4 повторно,діялиумисно вумовах воєнногостану.Останній запопередньою змовоюв групіз обвинуваченим ОСОБА_4  діявз корисливих мотивів. Мав на меті таємне викрадення чужого майна та керувався злочинним умислом на таємне викрадення мінерального добрива. Так , 23 лютого 2025 року, близько 09.00 год., з території СТОВ «Ратнівський аграрій», розміщеного по вул. Брестська, 17 в с. Секунь Ковельського району Волинської області, шляхом вільного доступу, таємно викрали 3000 кг міндобрива сульфат амонію компактований, які знаходились в трьох полімерних мішках, вагою 1000 кг кожен, вартістю 16576,02гривень заодин.Ці три полімерні мішкиз міндобривомобвинувачений ОСОБА_4  вивіз із території вказаного сільськогосподарського товариства за допомогою вантажного автомобіля марки «MAN» р.н. НОМЕР_1 з причепом р.н.  НОМЕР_2 .
		   Чим обвинувачений ОСОБА_6 в групіз обвинуваченим ОСОБА_4 завдали майнової шкодиСТОВ «Ратнівський аграрій» на суму49 728,06 гривень.
		Також обвинувачений ОСОБА_6 в групі з обвинуваченим ОСОБА_4 , повторно, діяли умисно в умовах воєнного стану.
		Останній запопередньою змовоюв групіз обвинуваченим ОСОБА_4  діявз корисливих мотивів. Мав на меті таємне викрадення чужого майна та керувався злочинним умислом на таємне викрадення мінерального добрива. Так, 12 березня 2025 року, близько 09.30 год., з території СТОВ «Ратнівський аграрій», розміщеного по вул. Брестська, 17 в с. Секунь Ковельського району Волинської області, шляхом вільного доступу, таємно викрали 936,70 кг міндобрива сульфат амонію компактований, яке знаходилосьв одномуполімерному мішку.Цей полімерниймішок зміндобривом обвинувачений ОСОБА_4  вивіз із території вказаного сільськогосподарського товариства за допомогою вантажного автомобіля марки «MAN» р.н. НОМЕР_1 з причепом р.н. НОМЕР_2 .
		   Чим обвинувачений ОСОБА_6  вгрупі з обвинуваченим ОСОБА_4 завдали майнової шкодиСТОВ «Ратнівський аграрій» на суму 15 249,48 гривень.
		 
		Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		   Таким чином, встановлені достатні підстави вважати винним ОСОБА_6 , у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4статті 185 КК Україниза ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
		 
		Досліджені під час судового розгляду докази винуватості.
		   Відповідно до частин 1, 2 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (частина 6 статті 22 КПК України).
		Суд створив необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Допитані у судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 свою вину у вчиненому злочині за викладених обставин визнали повністю, щиро розкаялися та повністю підтвердили фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті.Вказали, що повністю відшкодували потерпілій стороні матеріальні збитки. Ствердили, що про введення воєнного стану в Україні знали ще з 2022 року.
		   В судовому засіданні представник потерпілого СТОВ «Ратнівський аграрій» ОСОБА_7 підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Будь-який претензій до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 немає. Матеріальна шкода обвинуваченими відшкодована повністю. 
		   Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що в день крадіжки обвинувачений ОСОБА_4 розсівав добриво. Зазначив, що через крадіжку міндобрив СТОВ «Ратнівський аграрій» не доотримує вражаю. Більше детально нічого суду не пояснив. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що в день крадіжки він та обвинувачені приїхали на роботу. Із попередньої зміни в обвинувачених був залишок міндобрив. В подальшому, обвинувачені догрузили міндобрива та поїхали на поле його розсівати. Про факт крадіжки конкретно нічого не знає. Дізнався про неї коли приїхав до контори, де була поліція. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що працював разом із обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , але на різних транспортних засобах. Про факт крадіжки міндобрив взагалі нічого не знав і не бачив. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що купляв у обвинувачених міндобриво. Запропонував здійснити покупку ОСОБА_4 . Про те, що воно крадене не знав. 
		Під час судового розгляду кримінального провадження судом досліджено письмові та речові докази, які підтверджують вину обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України. Крім повного визнання вини обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ,їх винуватість увчиненні кримінальнихправопорушень підтверджуєтьсянаступними доказами.Асаме:
		- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 
		12025030550000334 від 12 березня 2025 року;
		   - заявами СТОВ «Ратнівський аграрій» про вчинення кримінального правопорушення від 12 березня 2023 року;
		   - протоколом огляду місця події від 12 березня 2025 року та ілюстративними таблицями до нього;
		   - протоколами огляду речей від 13 березня 2025 року, від 27 березня 2025 року та ілюстративними таблицями до них;
		   - висновком експерта від 26 березня 2023 року № СЕ-19/103-25/4034-ТВ.
		Аналізуючи показання обвинувачених, представника потерпілого, свідків, надані суду докази, суд вважає, що в судовому засіданні був підтверджений факт таємного викрадення обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_6 майна потерпілогоСТОВ«Ратнівський аграрій». Зокрема, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6  в судовому засіданні фактузаволодіння майном СТОВ «Ратнівськийаграрій» не заперечували, надавши суду чіткі та послідовні показання щодо обставин вчинення інкримінованого їм кримінального правопорушення.
		Зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створюючи необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд сприяв змагальності сторін, які мали можливість самостійно обстоювати їхні правові позиції, права, свободи, законні інтереси, передбачені КПК України, сторони не були позбавлені права та можливості подавати до суду речі, документи, інші докази, заявляти клопотання, а також реалізувати інші права.
		   Також, суд сприяв рівності сторін у їх процесуальних правах, дослідив, проаналізував показання обвинувачених, заяви представника потерпілого, всі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, у відповідності критерію доведення ними обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, поза розумним сумнівом, що відповідає положенням частині 2 статті 17 КПК України.
		   Згідно з висновком експертів № СЕ-19/103-25/4034-ТВ від 26 березня 2025 року кримінальним правопорушенням СТОВ «Ратнівський аграрій» завдано майнової шкоди на суму 98 129,58 гривень, яка повністю відшкодована. 
		Вирішуючи питання щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого суд приймає до уваги роз`яснення, надані в пункті 4 постанови Пленуму ВСУ № 10 від 06 листопада 2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», згідно з якими крадіжку і грабіж потрібно вважати закінченими з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним.
		   Суд в судовому засіданні також встановив, що після заволодіння майном потерпілого СТОВ «Ратнівський аграрій», обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6  розпорядилися ним на власний розсуд. Тому суд дійшов до переконання, що в діях обвинувачених наявні ознаки саме закінченого кримінального правопорушення.
		   Кваліфікацію дій обвинувачених органом досудового розслідування здійснено за частиною 4 статті 185 КК України, як крадіжку (таємне викрадення чужого майна), в умовах воєнного стану.
		   На підставі вищезазначеного, оцінюючи обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025030550000334 від 12 березня 2025 року, відомостей наданих сторонами у судовому засіданні, суд погоджується із кваліфікацією кримінального правопорушення органом досудового слідства та приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6  у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 185КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, повторно, в умовах воєнного стану є доведеною в повному обсязі.
		 
		Нормативно-правове обґрунтування.
		   Відповідно достатті 2 КПК Українизавданнями кримінального провадження єзахист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		   Згідно вимогстатті 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до вимогстатті 337 КПК Українисудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		   Згідно з пунктом 1 частини 1статті 91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; та інші обставини.
		Обов`язок доказування, обставин зазначених устатті 91 КПК України, покладається на прокурора.
		Статтею 94 КПК Українипередбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		   Згідно з частиною 3статті 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		   Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Ретельно дослідивши в повному обсязі й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні докази, надавши їм правову оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, суд прийшов до висновку, що вони в своїй сукупності та взаємозв`язку узгоджуються між собою та є допустимими і достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 185КК України.
		 
		Щодо призначення міри покарання.
		Прокурор у судовому засіданні зазначила, що вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 доводиться матеріаламисправи.Просила визнатиобвинуваченихОСОБА_4 та ОСОБА_6 винними та призначити їм покарання увиді: 5 років позбавлення волі.Запобіжний захід відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не обирати.Долю речовихдоказів вирішитив порядкустатті 100КПК України.Цивільний позовне заявлявся.Витрати назалучення експертівстановлять3183,60грн. на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/103-25/4034-ТВ від 26 березня 2025року, які слід стягнути солідарно. Кримінальним правопорушенням СТОВ «Ратнівський аграрій» завдано майновоїшкоди насуму 98129,58гривень,яка повністювідшкодована. Арешт згідно ухвали від 19 березня 2025 року слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області скасувати.
		Представник потерпілого СТОВ «Ратнівський аграрій» - ОСОБА_7 в судовому засіданні просив суд не призначати обвинуваченим покарання у виді реального позбавлення чи обмеження волі. А врахувати вік обвинувачених, повне відшкодування завданих збитків, їх щире каяття.
		Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в судовому засіданні просили суд не призначати ним покарання у виді реального позбавлення волі. 
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_4  адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні росив призначити обвинуваченому ОСОБА_4 мінімальне покарання з іспитовим строком 1 рік. При цьому врахувати пенсійний вік обвинуваченого та повне відшкодування останнім завданих збитків. 
		Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4статті 185 КК України, повністю доведена зібраними у кримінальному провадженні доказами, які є об`єктивними, допустимим та належними, що узгоджуються між собою.
		Дії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 містять склад злочину, передбаченого частиною 4статті 185 КК України, та суд кваліфікує їх за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, в умовах воєнного стану.
		Відповідно до вимогстатті 65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей66та67 КК України.
		Згідно частиною 2статті 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до абзацу 3 пункту 3Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
		Крім того, як неодноразово наголошував у своїх висновках Верховний Суд, що суди не повинні допускати спрощений та однаковий підхід до розгляду справи та застосовувати індивідуалізацію покарання, з урахуванням конкретних обставин кожної справи. Індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта (постанова Верховного Суду від 22. Березня 2018 року у справі №207/5011/14-к (провадження №51-1985км 18).
		Призначаючи обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинувачених, наявність пом`якшуючих та обтяжуючу покарання обставин.
		 
		Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання
		Суд висновує, що обставинами, які пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди. Також суд визнає пом`якшуючою обставиною обвинуваченого ОСОБА_4 його пенсійний вік. Та, що ОСОБА_6 являється особою з інвалідністю ІІІ групи.
		Обставини, що обтяжують покарання, згідностатті 67КК Україниобвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відсутні.
		   За вчинення злочину, передбаченого санкцією частиною 4статті 185 КК України, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.
		Так, відповідно достатті 12ККУкраїни злочин, передбачений частиною 4статті 185 КК Україниє тяжким.
		Суд приймає до уваги, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є громадянами України, вчинили кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії тяжких; обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, злочин вчинив вперше, обвинувачений ОСОБА_6 хоча і вчиняв у минулому кримінальні правопорушення, але судимість погашена, тому у порядку статті 89 КК України вважається раніше не судимим; на обліку у лікарів нарколога та психіатра обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не перебувають, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 мають постійне місце проживання,їх позитивнухарактеристику за місцем проживання, пост кримінальну законослухняну поведінку,а також позицію представника потерпілого СТОВ «Ратнівський аграрій»,суд доходить висновку, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не є особами суспільно небезпечними, які підлягає ізоляції від суспільства. А тому виправлення обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 та запобігання їх злочинній діяльності можливо й без ізоляції обвинувачених від суспільства.
		   Призначаючи покарання, суд керується положеннямистатті 65 КК України, та дотримуючись принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, у сукупності із даними, що характеризують осіб обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , їх відношення до скоєного злочину та вважає, що покарання треба визначити в межах санкції частини 4статті 185 КК Україниу виді позбавлення волі на строк п"ять років.
		   У частині 2статті 65 КК Українивстановлено презумпцію призначення більш м`якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Суд вважає, що такий же принцип застосовується і при вирішенні питання про порядок відбування покарання, зокрема, про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Щодо застосування при призначенні покарання положень статті 75 КК України, то це не може бути перешкодою для застосування судом при призначенні покарання положень вказаної норми кримінального закону. Крім того, суд враховує, що визначені у статті 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		   Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		Відповідно до вимог частини 1статті 75 КК Україниякщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням..
		Згідно пункту 9Постанови Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»судам необхідно мати на увазі, що частиною 1статті 75 КК Українипередбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, тобто лише щодо основного покарання, що має бути належним чином вмотивовано у вироку. Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років (частина 3статті 75 КК України).
		Окрім зазначеного вище суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий , а обвинувачений ОСОБА_6 має погашену судимість та обоє вчинили тяжкий злочин.
		   Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосуваннястатті 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, він ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
		   Так, згідно з роз`ясненнями, які містить пункті 1Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті65КК Українистосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		   Врахувавши в сукупності наведені вище обставини злочину, особу кожного обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд доходить висновку про можливість виправлення та перевиховання засуджених без ізоляції від суспільства із застосуванням положеньстатті 75 КК України. Тому вважає за можливе звільнити обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням.
		   При цьому суд вважає за необхідне покласти на обвинувачених обов`язки, передбачені частиною 1статті 76 КК України, які будуть достатні для забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 та ОСОБА_6 та виконуватимуть виховну та превентивну функцію.
		   Таким чином, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 та попередження вчинення ними нових злочинів без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за їх поведінкою під час звільнення від покарання з випробуванням на підставістатті 75 КК Українита з покладенням на них обов`язків, передбачених частиною 1статті 76 КК України.
		   На підставі вище зазначеного, суд вважає, що саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , попередження вчинення ними кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
		 
		   Щодо запобіжного заходу.
		Запобіжний захід щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6  не застосовувався.
		 
		   Вирішення питання щодо процесуальних витрат, речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.
		Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує відповідно до вимогглави 8 Розділу І КПК України.
		Цивільний позов не заявлено. Кримінальним правопорушенням потерпілому СТОВ «Ратнівський аграрій» завдано майнової шкоди на суму 98129,58 гривень, яка повністю відшкодована.
		Судові витрати в розмірі 3183.60 грн. за проведення судової товарознавчої експертизи(висновок експертавід 26 березня 2025 року № СЕ-19/103-25/4034-ТВ), відповідно до частини 2статті 124 КПК України, стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь держави.
		Питання щодо речових доказів судом вирішити в порядку вимогстатті 100 КПК України.
		Ухвалою від 19 березня 2025 року слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області накладено арешт на майно,з позбавленням права на відчуження, користування та розпоряджаннявказаним майном, а саме:
		- мінеральні добрива «Сульфат амонію» вагою 936,70 кг.;
		- мобільний телефон марки «Хіаоmі» ІМЕІ НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_4 .
		Накладений арешт ухвалою від 19 березня 2025 року слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області підлягає скасуванню відповідно до частини 4статті 124 КПК України.Арештоване майно: мінеральні добрива «Сульфат амонію» вагою936,70кг.; мобільний телефон марки «Хіаоmі» ІМЕІ НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_4 повернути власникам.
		 
		Керуючись статтями50,63,65- 67,75,76,185 КК України, 
		статтями100, 367-371,373,374,376, 392-395 КПК України, 
		суд
		 
		УХВАЛИВ:
		    ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого частиною 4 статті185 КК Українита призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п"ять) років.
		   На підставістатті75 КК Українизвільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на1 (один) рік.
		    ОСОБА_6  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого частиною 4 статті185 КК Українита призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п"ять) років.
		   На підставістатті75 КК Українизвільнити  ОСОБА_6  від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на1 (один) рік.
		На підставі частин 1, 2 статті76 КК Українипокласти на ОСОБА_4 та  ОСОБА_6 такі обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		   2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		   3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		   Покласти нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, на орган з питань пробації за місцем проживання ОСОБА_4 та  ОСОБА_6 .
		   Роз`яснити про те, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
		Іспитовий строк  ОСОБА_4 та  ОСОБА_6 відраховувати з моменту проголошення вироку.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не застосовувати.
		Цивільний позов не заявлено, кримінальним правопорушенням потерпілому СТОВ «Ратнівський аграрій» завдано майнової шкоди на суму 98 129,58 гривень, яка повністю відшкодована.
		Судові витрати в розмірі 3 183,60 (три тисячі сто вісімдесят три гривні 60 копійок) гривень за проведення судової товарознавчої експертизи(висновок експертавід 26 березня 2025 року № СЕ-19/103-25/4034-ТВ), відповідно до частини 2статті 124 КПК України, стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_4  та ОСОБА_6 на користь держави.
		Накладений арешт ухвалою від 19 березня 2025 року слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області - скасувати відповідно до частини 4статті 124 КПК України.
		   Арештоване майно:мінеральні добрива«Сульфат амонію»вагою 936,70кг.; мобільний телефон марки «Хіаоmі» ІМЕІ НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_4 повернути власникам.
		   Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою,  протягом такого ж строку з моменту вручення їй копії судового рішення.
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		   Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		   Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення вироку.
		 
		 
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...